Ѕойчук ќлег, гол. експерт 5 групи

в≥йськова стратег≥¤

¬ дан≥й допов≥д≥ ¤ намагатимусь окреслити лише основн≥ положенн¤ досл≥дженн¤, ¤к≥ вид≥л¤ють обрану тему по-м≥ж ≥ншими напр¤мками, що розроблюютьс¤ в рамках проекту.
ќтже, спочатку звернемось до теми досл≥дженн¤. ¬ загальному план≥ њњ можна розгл¤дати ¤к "багата п≥вн≥ч - б≥дний п≥вдень". ¬дносини м≥ж такими суб'Їктами д≥йсно ≥снують, ≥ б≥льше того - м≥ж ними завжди йшла боротьба через не сп≥впаданн¤ ≥нтерес≥в ≥ ц≥лей. ќтже, ми можемо розширити наше розум≥нн¤ теми ≥ назвати њњ - " протисто¤нн¤ ѕ≥вн≥ч - ѕ≥вдень". ѕротисто¤нн¤ такого глобального р≥вн¤ надаЇ великого значенн¤ воЇнн≥й сил≥ та стратег≥чному плануванню. «вичайно, воЇнно-стратег≥чну сферу не можливо повн≥стю в≥дд≥лити в≥д ≥нших сфер (пол≥тики, економ≥ки ≥ т.д.).
—л≥д зазначити, що ¤ не ставлю за мету проводити ч≥ткий розд≥л м≥ж так званими ѕ≥вн≥ччю ≥ ѕ≥вднем, тому що зробити практично не можливо, бо ви¤вилось би чимало крањн, що знаходилис¤ би посередин≥ такого под≥лу. –озвиток под≥й в 90-≥ роки п≥дтверджуЇ тенденц≥ю формуванн¤ обширноњ зони економ≥чно розвинутих ≥ демократично ор≥Їнтованих держав з близькими формами пол≥тичноњ культури, що пост≥йно розповсюджуЇтьс¤ на нов≥ рег≥они ™вропи, јз≥њ та Ћатинськоњ јмерики. ” в≥дномсинах держав ц≥Їњ зони воЇнна сила втрачаЇ своЇ значенн¤ не т≥льки через демократичн≥ норми та принципи вир≥шенн¤ проблем, але ≥ в результат≥ все б≥льш глубокоњ економ≥чноњ взаЇмозалежност≥. јле одночасно з цим система м≥жнародних в≥дносин включаЇ в себе мабуть ще б≥льш≥ рег≥они, де панують традиц≥йн≥ норми ≥ механ≥зми м≥ждержавних в≥дносин, ор≥Їнтоване на широке використанн¤ воЇнноњ сили. Ћ≥н≥њ розд≥лу таких двох систем м≥жнародних в≥дносин важко просл≥дити, а в де¤ких географ≥чних рег≥онах вони нав≥ть перепл≥таютьс¤ (Ѕалкани, Ѕлизький сх≥д та ≥н.). “аким чином в наш час в≥дбуваЇтьс¤ трансфрмац≥¤ рол≥ ≥ функц≥й воЇнноњ сили в св≥тов≥й пол≥тиц≥.
¬ид≥ленн¤ суб'Їкт≥в м≥жнародних в≥дносин - один з базових етап≥в досл≥дженн¤. —уб'Їктами таких в≥дносин безперечно Ї конкретн≥ держави.
ƒо "багатих" ми в≥днесли —Ўј,  анаду, крањни «ах≥дноњ ™вропи, япон≥ю. јле ц≥ крањни не Ї однаково активн≥ на м≥жнародн≥й арен≥, а особливо в воЇнно-стратег≥чн≥й сфер≥. —еред них можна вид≥лити так≥ крањни, що завд¤ки своЇму потенц≥алу та динам≥ц≥ безпосередньо визначають х≥д та спр¤мован≥сть ус≥х найважлив≥ших процес≥в в св≥т≥. ÷е —Ўј, ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤ та Ќ≥меччина. Ќе секрет, що саме ц≥ держави бор¤тьс¤ за л≥дерство у св≥т≥, але на даний момент така боротьба в≥дбуваЇтьс¤ без ознак конфронтац≥њ, а навпаки в умовах глобал≥зац≥њ та ≥нтеграц≥њ. ќсобливо пом≥тна сп≥льн≥сть њх ≥нтерес≥в в умовах об'Їднанн¤ проти сп≥льного ворога - м≥жнародного тероризма. ≤нш≥ багат≥ крањни звичайно також представл¤ють собою чималу силу, але в пор≥вн¤нн≥ з названими л≥дерами вони поступаютьс¤. ≤нтереси таких крањн ¤к  анада, ≤спан≥¤, ≤тал≥¤, Ќ≥дерланди та ≥н крањн ™вропи багато в чому залежать в≥д впливу на них вище названих л≥дер≥в. “обто в багатьох випадках в табор≥ багатих крањн можна спостер≥гати залежн≥сть та п≥дпор¤дкован≥сть, не зважаючи нав≥ть на ≥снуванн¤ Ќј“ќ, де оф≥ц≥йно вс≥ члени Ї р≥вними.
ќтже, ¤кщо з групою багатих крањн все зрозум≥ло, то група б≥дних Ї б≥льш умовною та протир≥чною. « найелементарн≥шоњ точки зору до б≥дних ми в≥дносимо вс≥ т≥ крањни, що не в≥днос¤тьс¤ до багатих, тобто крањни Ћатинськоњ јмерики, јз≥њ та јфрики. јле вони Ї ще б≥льш р≥зноман≥тними ≥ також багато в чому в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою. —еред б≥дних крањн також вид≥¤л¤ютьс¤ так≥, що в≥д≥грають вагому роль ≥ нав≥ть впливають на пол≥тику найрозвинен≥ших держав. ¬ Ћатинськ≥й јмериц≥ це Ѕразил≥¤, јргентина, „ил≥; в јфриц≥ - ѕј–; в јз≥њ -  итай, ≤нд≥¤, ≤зра≥ль, ≤рак, ≤ран, ѕакистан, ќј≈.
—еред вище названих крањн в≥дсутн≥ так≥ крањни, ¤ких в силу недостатнього соц≥ально-економ≥чного розвитку не можна в≥днести до багатих, але за воЇнним потенц≥алом вони не поступаютьс¤ њм, а можливо й перевищують њх. ÷е в першу чергу –ос≥¤, ¤ка збер≥гши амб≥ц≥њ та претенз≥њ —–—– на визначне м≥сце у св≥т≥, але в значн≥й м≥р≥ втративши њх п≥дгрунт¤, намагаЇтьс¤ нав'¤зувати своњ ≥нтереси розриваючись м≥ж заходом ≥ сходом. ≤ншими стратег≥чно важливими крањнами Ї  итай та ≤нд≥¤. Ѕезперечно, що њх вплив на рег≥ональному р≥вн≥ Ї визначальним дл¤ багатох малорозвинутих сус≥д≥в. ј звжаючи на њх ¤дерний статус, багат≥ крањни також змушен≥ рахуватись з ними, забуваючи про ≥деолог≥чн≥ розб≥жност≥. “акож не була згадана јвстрал≥¤, ¤ка, звичайно, в≥дноситьс¤ до багатих крањн, але через свою в≥ддален≥сть в≥д головних еп≥центр≥в м≥жнародних в≥дносин залишаЇтьс¤ лише потенц≥йним учасником даних ћ¬.
“акож до суб'Їкт≥в м≥жнародних в≥дносин у воЇнно-стратег≥чн≥й сфер≥ можна було б в≥днести ≥ воЇн≥зован≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ (Ќј“ќ, ќќЌ), але таке позиц≥юванн¤ суб'Їкт≥в було б досить неконкретним ≥ в≥дносно умовним, ≥ багато в чому дублювало б ≥ншу ≥нформац≥ю, тому що за будь-¤кою орган≥зац≥Їю, блоком або аль¤нслом сто¤ть конкретн≥ держави.

ѕроблемами, що в повн≥й м≥р≥ можна назвати актуальними, глобальними ≥ объективними, Ї:

1. ≤нтенсиф≥каци¤ м≥жнародного тероризму ≥ орган≥зованоњ злочинност≥.
2. Ќеконтрольованое розповсюдженн¤ вс≥х вид≥в сучасного озброЇнн¤ (збро¤ масового враженн¤ ≥ звичайне озброЇнн¤).
3. ¬оенное самовизначенн¤ крањн ,що розвиваютьс¤.
4. ≤снуванн¤ локальних ≥ рег≥ональних в≥йськових конфл≥кт≥в.
5. ¬тручанн¤ воЇн≥зованих м≥жнародних орган≥зац≥й у вир≥шенн¤ конфл≥ктних ситуац≥й.

як ми бачимо, ≥снуЇ чимало проблем, ¤к≥ нос¤ть глобальний характер ≥ стосуютьс¤ в першу чергу б≥дних ≥ багатих крањн. ¬ажливо вказати конкретн≥ об'Їкти з приводу ¤ких виникають в≥дносини ≥ на ¤к≥ направлен≥ ≥нтереси суб'Їкт≥в.

Ѕагат≥ крањни

“еритор≥¤. ¬ силу свого могутнього потенц≥алу багат≥ крањни мають можлив≥сть розгл¤дати територ≥ю ¤к об'Їкт завоюванн¤, причому з р≥зних причин ( економ≥чних, культурних та ≥н.). ќтже, головним стратег≥чним ≥нтересом Ї встановленн¤ контролю над певною територ≥Їю, дл¤ подальшого використанн¤ њњ в р≥зноман≥тних ц≥л¤х ( господарське, воЇнне використанн¤ та ≥н.) на благо свого народу.

ќрган≥зована злочинн≥сть, м≥жнародний тероризм. ѕоск≥льки розгл¤дан≥ нами багат≥ крањни дотримуютьс¤ принципу гуманност≥ та демократизму, то ≥нтерес у дан≥й об'Їктн≥й сфер≥ Ї однозначним - викор≥ненн¤ названих негативних ¤вищ. ¬прровадженн¤ такого ≥нтересу Ї дос¤гненн¤м цив≥л≥зованого людства, але сл≥д контролювати засоби та методи ¤кими це зд≥йснюЇтьс¤.

ћ≥жнародн≥ договори. ћ≥жнародн≥ договори багатих крањн ≥з б≥дними розгл¤даютьс¤ ¤к засоби насадженн¤ першими своњх ≥нтерес≥в. ’оча учасники договору Ї р≥вноправними, але все ж на його реал≥зац≥њю впливають пол≥тико-економ≥чн≥ можливост≥ суб'Їкт≥в. “ому багат≥ крањни зац≥кавлен≥ в п≥дписанн≥ виг≥дних њм договор≥в.

ќзброЇнн¤ та воЇнна техн≥ка. ≤тереси ц≥Їњ об'Їктноњ сфери нос¤ть подв≥йний характер. ¬ першу чергу - це ≥нтереси б≥льшост≥ крањн (≥ багатих ≥ б≥дних) по встановленню контролю над розповсюдженн¤м озброЇнн¤ , особливо ¤дерноњ, х≥м≥чноњ та б≥олог≥чноњ зброњ. « ≥ншоњ сторони наведена в п.3 статистика показуЇ, що де¤к≥ розвинен≥ крањни намагаютьс¤ отримати прибуток з експорту зброњ в менш розвинут≥ зац≥кавлен≥ крањни.

—п≥впрац¤ у воЇнн≥й галуз≥. √оловний ≥нтерес - покращенн¤ ¤кост≥ боЇздатност≥ арм≥њ, обм≥н досв≥дом та отриманн¤ ≥нформац≥њ про воЇнний потенц≥ал крањни-партнера.

ћиротворча д≥¤льн≥сть м≥жнародних орган≥зац≥й. √оловний ≥нтерес - встановленн¤ миру на планет≥. “акож ≥нтереси впливових держав в таких орган≥зац≥¤х можуть мати на уваз≥ виг≥дне саме дл¤ них вир≥шенн¤ конфл≥ктноњ ситуац≥њ.

ѕрава на розташуванн¤ воЇнних баз та використанн¤ морського та пов≥тр¤ного простору. ‘ормуванн¤ баз даЇ можлив≥сть впливу на територ≥ю великого рад≥усу, а також можлив≥сть швидкого реагуванн¤ на потенц≥альний конфл≥кт. ¬икористанн¤ морського та пов≥тр¤ного простору мають на мет≥ моб≥льн≥сть арм≥њ.

—в≥това громадська думка. ћаЇ б≥льше значенн¤ дл¤ багатих крањн н≥ж дл¤ б≥дних, так ¤к перш≥ живуть за принципами демократ≥њ. √оловний ≥нтерес - п≥дтримувати позитивну громадську думку та схваленн¤ певних д≥й.

Ѕ≥дн≥ крањни

“еритор≥¤. ƒл¤ б≥дних крањн Ї об'Їктом захисту своњх ≥нтерес≥в, тому що вона часто Ї об'Їктом експанс≥њ могутн≥ших крањн.

ќрган≥зована злочинн≥сть, м≥жнародний тероризм. якщо вс≥ розвинут≥ крањни засуджують так≥ ¤вища, то де¤к≥ б≥дн≥ крањни п≥дтримують њх, або просто ≥гнорують. јдже таким шл¤хом вони отримують чималий прибуток. ’оча населенн¤ в≥д цього т≥льки страждаЇ. јктуальний приклад - ”сама бен Ћаден.

ћ≥жнародн≥ договори. Ѕ≥дн≥ крањни зац≥кавлен≥ в п≥дписанн≥ р≥зномантних догоаор≥в, хочи часто вони не мають можливост≥ отримати максимальну вигоду з них так ¤к не мають потенц≥алу щоб п≥дтримати своњ умови. ѕ≥дписанн¤ де¤ких договор≥в (наприклад про заборону ¤дерних випробувань) даЇ њм певний бонус у вигл¤д≥ позитивноњ громадськоњ думки.

ќзброЇнн¤ та воЇнна техн≥ка. —кладаЇ вагомий ≥нтерес з метою самовираженн¤ дл¤ компенсац≥њ еконрм≥чноњ ≥ пол≥тичноњ в≥дсталост≥. “ак≥ крањни здеб≥льшого Ї ≥мпортерами зброњ.ƒе¤к≥ крањни, прагнучи поЇднатись з багатим св≥том, за¤вл¤ють про нейтрал≥тет ≥ не надають такоњ великоњ уваги озброЇнню, навпаки ≥н≥ц≥юють роззброЇнн¤.

—п≥впрац¤ у воЇнн≥й галуз≥. Ѕ≥льш≥сть б≥дних крањн не мають можливост≥ займатись широкомаштабною сп≥впрацею у воЇнн≥й сфер≥ з багатими, тому намагаютьс¤ сп≥впрацювати одн≥ з одним.  рањни з агресивною ≥деолог≥Їю взагал≥ утримуюютьс¤ в≥д под≥бних заход≥в.
ћиротворча д≥¤льн≥сть м≥жнародних орган≥зац≥й Ѕ≥льш≥сть крањн п≥дтримують так≥ кампан≥њ, ¤кщо вони не суперечать њх ≥деолог≥њ. јдже мир на планет≥ Ї ≥нтересом не т≥льки багатих а й б≥дних крањн.

ѕрава на розташуванн¤ воЇнних баз та використанн¤ морського та пов≥тр¤ного простору. ≤нтереси крањн також залежать в≥д пол≥тичного режиму та ≥нших причин. «деб≥льшого б≥дн≥ крањни Ї об'Їктами розташуванн¤ таких баз тому намагаютьс¤ отримувати пол≥тичну вигоду з цього. –¤д агресивних фундаментал≥стських крањн Ї активними противниками таких факт≥в ≥ вважають це експанс≥Їю заходу та загрозою њх безпец≥.

≈кстрапол¤ц≥¤ наведених вище тенденц≥й створюЇ чотири основних сценар≥¤ майбутнього. ѕерший визначаЇтьс¤ всемогутн≥стю —Ўј. ƒругий сценар≥й означаЇ по¤ву в —Ўј конкурент≥в в особ≥  ита¤, –ос≥њ або ≈—, що перетворить однополюсний св≥т в б≥пол¤рний. ¬ ¤кост≥ третього сценар≥ю постаЇ схема багатопол¤рного св≥ту, в ¤кому власною зоною впливу оточен≥  Ќ–, япон≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина, ¬еликобритан≥¤, –ос≥¤, ≤нд≥¤. „етвертий сценар≥й св≥тового розвитку пропонуЇ паралельне ≥снуванн¤ шести або семи цив≥л≥зац≥й.