атеринчук  атерина, 3 група

в≥йськова стратег≥¤

1. —учасний стан в≥дносин м≥ж ”крањною та —ходом в галуз≥ воЇнно-техн≥чного сп≥вроб≥тництва мають довол≥ динам≥чний та перспективний характер, хоча й з зм≥нною, нестаб≥льною динам≥кою, ¤ка маЇ тенденц≥ю до коливань. ”крањна, маючи потужну воЇнно-конструкторську базу, змогла зац≥кавити сх≥дних партнер≥в, заключити р¤д ц≥кавих контракт≥в з ѕакистаном, ”збекистаном, “аджикистаном, ¬'Їтнамом, јлжиром, ћалайз≥Їю. ≤нтерес —х≥дноњ сторони у зброњ з ”крањни по¤снюЇтьс¤ такими причинами: по-перше, в ”крањн≥ Ї технолог≥њ, ¤кими не волод≥ють на —ход≥, по-друге, за меншу ц≥ну, н≥ж в –ос≥њ. јнал≥зуючи дан≥ в≥дносини, сл≥д в≥дм≥тити так≥ тенденц≥њ:

• зростанн¤ присутност≥ ”крањни на сх≥дних ринках зброњ;
• перех≥д сп≥вроб≥тництва на ¤к≥сно нову основу(довгостроков≥ проекти, на в≥дм≥ну в≥д ран≥ше укладених угод про одноразов≥ поставки зброњ);
• поступове вит≥сненн¤ ”крањни з сх≥дних ринк≥в зброњ конкурентами(зокрема –ос≥Їю).

2. ѕ≥двищенн¤ значенн¤ рег≥ону та детальна увага до нього з боку багатьох крањн св≥ту в св≥тл≥ останн≥х под≥й призвела до окресленн¤ ≥нтерес≥в на —ход≥ р≥зних суб'Їкт≥в, ¤к≥ так чи ≥накше впливають на в≥дносини ”крањни та —ходу.
” зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ –ос≥њ нам≥тилис¤ ч≥тка тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ свого впливу та присутност≥ на риках —ходу, це в≥дм≥тилос¤ гострою конкурентною боротьбою за ц≥ ринки м≥ж ”крањною та –ос≥Їю. ” поширенн≥ впливу –ос≥њ не зац≥кавлений  итай, ¤кий сам прагне до дом≥нуючоњ рол≥ в рег≥он≥ ≥ маЇ сп≥льн≥ контракти з укр. ф≥рмами. —Ўј, визначившись з ворогом - м≥жнародним тероризмом - на —ход≥, не бажають нарощенн¤ рег≥оном свого збройного потенц≥алу.

3. ƒл¤ ”крањни останн≥м часом ситуац≥¤ складаЇтьс¤ не найкращим чином, оск≥льки п≥д загрозою втрати знаход¤тьс¤ њњ найважлив≥ш≥ та найприбутков≥ш≥ ринки, за ¤к≥ активно "вз¤лас¤" –ос≥¤. “ому ”крањн≥ важливо вжити р¤д заход≥в, щоб загроза не стала реальн≥стю:

• ѕ≥двищити ¤к≥сть украњнськоњ продукц≥њ;
• ѕокращити маркетингову д≥¤льн≥сть (вивчити ринок, його потреби, специф≥ку);
• јктивно д≥¤ти на м≥ждержавному, пол≥тичному р≥вн≥.
• якщо цього не зробити, то, на думку де¤ких експерт≥в, через 2-3 роки ”крањна може втратити вс≥ своњ здобутки в дан≥й сфер≥.

4. —учасний етап в≥дносин Ї вир≥шальним, ключовим, таким, ¤кий потребуЇ в≥д ”крањни конкретних д≥й, що й вир≥шать подальшу долю цих в≥дносин. ћо¤ особиста думка: ц≥ в≥дносини мають реальн≥ перспективи, незважаючи на р¤д неспри¤тливих фактор≥в та проблем.