л≥мова √анна, гол. експерт 3 групи

соц≥олог≥¤

ќстанн≥м часом про б≥женц≥в ≥ шукач≥в притулку в ”крањн≥ пишетьс¤ ≥ говоритьс¤ багато. јле здеб≥льшого йдетьс¤ про сотн≥ тис¤ч людей, ¤к≥, ставши жертвами етн≥чних чисток ≥ геноциду в ёгослав≥њ, знайшли тимчасовий притулок в сус≥дн≥х крањнах. Ќатом≥сть, про б≥женц≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в ”крањн≥, ≥нформац≥њ небагато. јле ц≥ люди Ї, вони живуть серед нас ≥ потребують не т≥льки уваги ≥ допомоги держави, але ≥нколи - просто людського сп≥вчутт¤ ≥ доброзичливого ставленн¤.
ѕоки ≥снують в≥йни, пересл≥дуванн¤, дискрим≥нац≥¤ ≥ нетерпим≥сть, будуть ≥снувати ≥ б≥женц≥. —ьогодн≥ б≥женц≥ перестали бути екзотичною ≥ малочисельною групою людей, в≥дпов≥дно ≥з статистичними даними в≥домоњ правозахисноњ орган≥зац≥њ "ћ≥жнародна јмн≥ст≥¤", т≥льки в минулому роц≥, б≥женц¤ми стали приблизно 14 м≥льйон≥в чолов≥к, ж≥нок ≥ д≥тей. ÷≥ люди залишили своњ р≥дн≥ крањни, кинули напризвол¤ще своњ помешканн¤ ≥ майно, ≥ стали вт≥качами т≥льки тому, що раптом зрозум≥ли: у них "не такий" кол≥р шк≥ри, вони "не такоњ" раси чи нац≥ональност≥, вони в≥р¤ть "не так" або "не в того Ѕога", а отже - њм б≥льше немаЇ ≥ не буде м≥сц¤ на батьк≥вщин≥, ¤кщо, звичайно, њх не влаштовуЇ залишитис¤ мертвими, ув'¤зненими, чи стати людьми "другого сорту". Ѕ≥льш≥сть з б≥женц≥в, це ж≥нки ≥ д≥ти, майже вс≥ вони побували в "пекл≥", де були жертвами ф≥зичних знущань, зазнали пересл≥дувань, погроз ≥ приниженн¤.
« 1993 року д≥Ї «акон ”крањни "ѕро б≥женц≥в", ¤ким визначаЇтьс¤ правовий статус б≥женц≥в ≥ шукач≥в притулку, встановлюютьс¤ правов≥, економ≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ гарант≥њ захисту прав ос≥б, ¤к≥ змушен≥ були залишити крањни свого походженн¤. «г≥дно з оф≥ц≥йними даними ћ≥н≥стерства ”крањни у справах нац≥ональностей м≥грац≥њ та рел≥г≥й, станом на 1 с≥чн¤ минулого року статус б≥женц≥в мали 2442 особи, 60 в≥дсотк≥в з ¤ких - люди працездатного в≥ку, з ними в ”крањн≥ знаходилась ≥ 891 дитина. —еред б≥женц≥в, ¤к≥ перебувають на територ≥њ ”крањни, переважають колишн≥ громад¤ни јфган≥стану, њх не менше 1600 ос≥б. «а даними  ом≥тету афганських б≥женц≥в, п≥сл¤ 1992 року, коли в јфган≥стан≥ почалис¤ пересл≥дуванн¤ функц≥онер≥в ран≥ше правл¤чоњ парт≥њ, багато державних службовц≥в ≥ в≥йськових змушен≥ були залишити крањну. Ќайб≥льш численн≥ громади афганц≥в в  иЇв≥, ’арков≥ ≥ ќдес≥. ¬ ”крањн≥ живуть колишн≥й м≥н≥стр оборони –еспубл≥ки јфган≥стан, головнокомандуючий ≥ начальник пол≥туправл≥нн¤ ¬≥йськово-пов≥тр¤них сил. Ѕагато хто з афганц≥в розгл¤дають своЇ перебуванн¤ в ”крањн≥ ¤к тимчасове, мають нам≥ри вињхати в ≥ншу крањну. ѕроте, за даними соц≥олог≥чних опитувань, понад половину б≥женц≥в з јфган≥стану хот≥ли б жити в ”крањн≥ пост≥йно ≥ ем≥грувати не збираютьс¤.
Ќайб≥льший приплив б≥женц≥в в ”крањну був пов'¤заний з бойовими д≥¤ми в ѕридн≥стров'њ. Ћ≥том 1992 року п≥вденноукрањнськ≥ рег≥они прийн¤ли понад 60 тис¤ч ос≥б, з них - понад 50 тис¤ч - ќдеська область. Ѕ≥женц≥в з ѕридн≥стров'¤ розм≥щали в панс≥онатах, гуртожитках, дит¤чих таборах в≥дпочинку.  р≥м ќдещини 16 тис¤ч б≥женц≥в прийн¤ли 15 ≥нших рег≥он≥в ”крањни. ¬осени 1992 року переважна б≥льш≥сть б≥женц≥в з ѕридн≥стров'¤ залишила ”крањну. ѕроте ситуац≥¤ у нових незалежних державах не виключала можливост≥ виникненн¤ нових поток≥в знедолених людей. ¬насл≥док збройного конфл≥кту в грузинськ≥й республ≥ц≥ јбхаз≥¤ вигнанц¤ми стали 400 тис¤ч ос≥б, з них близько 15 тис¤ч ≥ понин≥ перебувають на територ≥њ ”крањни. —татус б≥женц≥в з јбхаз≥њ врегульовано в≥дпов≥дною ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, в≥дпов≥дно до ¤коњ, було легал≥зовано понад 2 тис¤ч≥ абхазьких б≥женц≥в.
ѕриймала ”крањна також б≥женц≥в з „ечн≥. ¬ 1995-1997 роках, прот¤гом двор≥чного строку д≥њ спец≥альноњ ѕостанови ур¤ду є119, було зареЇстровано приблизно 3 тис¤ч≥ звернень в≥д ос≥б, ¤к≥ вимушено залишили „ечню. «а цей час було видано близько 2 тис¤ч спец≥альних дов≥док, що дозвол¤ли перебувати цим люд¤м в ”крањн≥. —ьогодн≥ постанову ”р¤ду є119 в≥дм≥нено, але б≥женц≥ з „ечн≥ все ще залишаютьс¤ в ”крањн≥, а значить - треба ¤кимось чином регламентувати њхн≥й статус.
«алишаЇтьс¤ також невизначеною ≥ дол¤ першого в ”крањн≥ ѕункту тимчасового розм≥щенн¤ б≥женц≥в ≥ шукач≥в притулку, ¤кий було вир≥шено розм≥стити в сел≥ ќбод≥вка “рост¤нецького району ¬≥нницькоњ област≥. √рош≥ на проектуванн¤ ≥ буд≥вництво пункту над≥йшли в≥д ”правл≥нн¤ ¬ерховного  ом≥сару ќќЌ у справах б≥женц≥в, решта ф≥нансуванн¤ передбачена з держбюджету. —ьогодн≥ буд≥вництво ѕункту фактично завершено, але непродуманими ви¤вились питанн¤ психолог≥чноњ ≥ соц≥альноњ адаптац≥њ б≥женц≥в в ѕункт≥, њхнього працевлаштуванн¤ ≥ профес≥йного навчанн¤, тай сама ≥де¤ њхати в глухе село, що знаходитьс¤ на в≥дстан≥ 100 к≥лометр≥в в≥д обласного центру, викликаЇ у б≥женц≥в не надто велике захопленн¤.

ћ≥грац≥йн≥ процеси, ¤к нев≥д'Їмна та пост≥йна складова ≥стор≥њ людства, ≥стотно впливають на демограф≥чн≥ та соц≥альн≥ зрушенн¤, перспективи економ≥чного, культурного ≥ соц≥ального розвитку сусп≥льства.
«авд¤ки суверен≥зац≥њ, демократизац≥њ сусп≥льного житт¤, л≥берал≥зац≥њ кордон≥в наша держава поступово залучаЇтьс¤ до загальносв≥тового м≥грац≥йного процесу. Ќа початку 90-х рок≥в через значн≥ геопол≥тичн≥ зм≥ни у колишньому –ад¤нському —оюз≥, економ≥чну кризу ”крањна опинилас¤ в≥ч-на-в≥ч з масовими перем≥щенн¤ми, зокрема, це поверненн¤ репресованих ≥ депортованих ос≥б до Ѕатьк≥вщини, вињзд населенн¤ у б≥льш розвинут≥ та багат≥ крањни, транзитна та незаконна м≥грац≥¤. ќстанн¤ Ї досить гострою проблемою, складн≥сть ¤коњ обумовлена неготовн≥стю ”крањни до њњ розв'¤занн¤ н≥ на законодавчому, н≥ на орган≥зац≥йному р≥вн¤х.
”крањна стала крањною прийому м≥грант≥в ≥ водночас крањною, що породжуЇ м≥грац≥ю, одним з основних суб'Їкт≥в Ївроаз≥атських м≥грац≥йних процес≥в.
“ак≥ процеси не повинн≥ бути поза пол≥тикою держави. –озум≥нн¤ ц≥Їњ ≥стини веде до констатац≥њ у систем≥ державноњ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики такого структурного елементу, ¤к м≥грац≥йна пол≥тика, метою ¤коњ Ї ц≥леспр¤моване впор¤дкуванн¤ м≥грац≥йних поток≥в, подоланн¤ негативних насл≥дк≥в неорган≥зованих ≥ неконтрольованих процес≥в м≥грац≥њ, забезпеченн¤ умов дл¤ реал≥зац≥њ прав м≥грант≥в, захисту шукач≥в притулку, б≥женц≥в, адаптац≥њ тих, хто прибуваЇ в ”крањну, до нац≥онального, соц≥ально-економ≥чного та культурного середовища. якщо не регулювати процеси м≥грац≥њ за допомогою правового механ≥зму, то це не зупинить њњ, а т≥льки спри¤тиме хаотичному характеру. “руднощ≥ пол¤гають у тому, щоб знайти так≥ пол≥тико-правов≥ р≥шенн¤, ¤к≥ б забезпечували ≥нтереси ”крањни в≥дпов≥дно до њњ ф≥нансових та орган≥зац≥йних можливостей.
јктив≥зац≥¤ м≥грац≥йних процес≥в та њхн≥й вплив на пол≥тичний, соц≥ально-економ≥чний розвиток держави, њњ безпеку ≥ стаб≥льн≥сть, культурне, рел≥г≥йне середовище призвели до формуванн¤ законодавства ”крањни у сфер≥ м≥грац≥њ. ѕрот¤гом 1991-1994 рок≥в розроблено ≥ прийн¤то пакет законодавчих акт≥в: "ѕро громад¤нство ”крањни" (1991); "ѕро нац≥ональн≥ меншини в ”крањн≥" (1992); "ѕро б≥женц≥в" (1993); "ѕро правовий статус ≥ноземц≥в" (1994); "ѕро пор¤док вињзду з ”крањни ≥ в'њзду в ”крањну громад¤н ”крањни" (1994), що суттЇво вплинуло на початок формуванн¤ м≥грац≥йного законодавства, але ще рано стверджувати про належний р≥вень правовоњ бази щодо попередженн¤ ≥ протид≥њ незаконн≥й м≥грац≥њ. “ак, «акон ”крањни "ѕро правовий статус ≥ноземц≥в" в≥д 4 лютого 1994 р. уможливлюЇ ≥мм≥грац≥ю ≥ноземц≥в в ”крањну або тимчасове њх перебуванн¤ в крањн≥. ѕроте в≥дпов≥дно до закону пор¤док отриманн¤ дозволу на ≥мм≥грац≥ю, а також дов≥дки на пост≥йне або тимчасове проживанн¤, розв'¤занн¤ ≥н-ших питань, пов'¤заних з ≥мм≥грац≥Їю ≥ноземц≥в, повинн≥ знайти своЇ в≥дображенн¤ у «акон≥ ”крањни "ѕро ≥мм≥грац≥ю". ”згоджений проект цього закону тривалий час знаходитьс¤ у  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ≥ дос≥ не прийн¤тий. «а його в≥дсутност≥ законодавча база врегулюванн¤ м≥грац≥йних процес≥в залишаЇтьс¤ незавершеною, а розв'¤занн¤ м≥грац≥йних проблем ускладнюЇтьс¤ .
„ерез своЇ географ≥чне розташуванн¤, ”крањна знаходитьс¤ на перехрест≥ м≥жнародних шл¤х≥в тран-зитноњ незаконноњ м≥грац≥њ з крањн колишнього —оюзу –—–, Ѕлизького —ходу, ѕ≥вденноњ та ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ.
Ќезважаючи на вс≥ зусилл¤ з боку ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, —лужби безпеки ”крањни, ƒержавного ком≥тету у справах охорони державного кордону ”крањни, незаконна м≥грац≥¤ продовжуЇ зро-стати. “ак, прот¤гом 1998 року у держав≥ було ви¤влено 7,4 тис. нелегальних м≥грант≥в, що у процентному в≥дношенн≥ б≥льше на 88 в≥дсотк≥в пор≥вн¤но з 1997 роком, з ¤ких: 3,2 тис. ос≥б - у  иЇв≥; 3,9 тис. - у ƒн≥пропетровськ≥й; 2,2 тис. - у «акарпатськ≥й; 1,8 тис. - у Ћуганськ≥й; 1,4 тис. - у ƒоне-цьк≥й област¤х.
Ѕагато ≥ноземц≥в, у ¤ких визначений строк перебуванн¤ в крањн≥ зак≥нчивс¤, з р≥зних причин ухил¤ютьс¤ в≥д вињзду на батьк≥вщину, переход¤ть на нелегальне становище, переховуютьс¤ в≥д представник≥в влади. “ак, на сьогодн≥ розшукуютьс¤ органами внутр≥шн≥х справ 223 ≥ноземц≥ - 115 колишн≥х студент≥в та 108 колишн≥х прац≥вник≥в, ¤к≥ працювали в ”крањн≥ за м≥жур¤довими угодами.
ƒо тих ≥ноземц≥в, ¤к≥ грубо порушували законодавство ”крањни, м≥л≥ц≥Їю було застосовано певн≥ заходи впливу, пов'¤зан≥ з вињздом зазначених ос≥б за меж≥ держави. ћинулого року близько 2,5 тис. особам скоротили встановлений њм ран≥ше строк перебуванн¤ в крањн≥ (+17,4%), а 5176 ос≥б (в т.ч. 141 примусово) видворено за меж≥ ”крањни, що у 2,2 рази б≥льше, н≥ж за 1997 р≥к. јле цих заход≥в ви¤вилос¤ недостатньо, оск≥льки лише нелегальних м≥грант≥в у держав≥ ви¤влено понад 17 тис. ос≥б .
≤стотн≥ зм≥ни у зовн≥шньопол≥тичному становищ≥ нашоњ крањни, а саме: набутт¤ членства в –ад≥ ™вропи та вступ до ≥нших впливових м≥жнародних структур, вимагають в≥д ”крањни ¤к демократичноњ, соц≥альноњ, правовоњ держави запровадженн¤ в≥дпов≥дних м≥жнародних стандарт≥в. ”досконаленн¤ законодавства стосовно ≥ноземц≥в та ос≥б без громад¤нства спри¤тиме реал≥зац≥њ курсу ”крањни на Ївропейське ≥нтегруванн¤, запоб≥ганню незаконн≥й м≥грац≥њ в крањну, проведенню гнучкоњ в≥зовоњ пол≥тики щодо громад¤н кожноњ держави, з урахуванн¤м насамперед власних нац≥ональних ≥нтерес≥в. —истематизац≥ю законодавства необх≥дно розгл¤дати ¤к один ≥з засоб≥в пол≥пшенн¤ м≥грац≥йно-правового регулюванн¤, що допоможе впор¤дкуванню в≥дпов≥дних юридичних ≥нститут≥в, усуненню протир≥ч у зм≥ст≥ правових норм, вилученню застар≥лих та створенню нових норм права, ¤к≥ в≥дпов≥датимуть потребам сусп≥льного розвитку ”крањни.

ƒл¤ забезпеченн¤ державного контролю за зд≥йсненн¤м м≥грац≥йноњ пол≥тики та законодавства, дос¤гненн¤ м≥жнародних стандарт≥в ≥ забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в ”крањни щодо управл≥нн¤ м≥грац≥Їю, на нашу думку, необх≥дно створити взаЇмопов'¤заний збалансований державний механ≥зм регулюванн¤ м≥грац≥йних процес≥в. «важаючи на те, що ”крањна Ї молодою демократичною державою ≥ не маЇ концепц≥њ орган≥зац≥йного та структурного забезпеченн¤ реал≥зац≥њ м≥грац≥йноњ пол≥тики, проведенн¤ ц≥Їњ роботи вимагаЇ особливоњ уваги.
ƒл¤ ефективного ≥ довол≥ гнучкого управл≥нн¤ м≥грац≥йними процесами потр≥бна система державних орган≥в, необх≥дних дл¤ формуванн¤ та реал≥зац≥њ пол≥тики в галуз≥ м≥грац≥њ. √оловна роль у державному управл≥нн≥ покладаЇтьс¤ на  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤кий Ї вищим органом у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади.
ѕевний вплив на управл≥нн¤ м≥грац≥йними процесами зд≥йснюЇ конституц≥йний орган - –ада нац≥ональноњ безпеки та оборони ”крањни, ¤ка координуЇ та контролюЇ д≥¤льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади у сфер≥ нац≥ональноњ безпеки та оборони. “акий орган пов'¤заний з упередженн¤м, ви¤вленн¤м та подоланн¤м причин, що деструктивно впливають на стаб≥льн≥сть в ”крањн≥.
«аконом ”крањни "ѕро б≥женц≥в" в≥д 24 грудн¤ 1993 р. затверджено повноваженн¤ також ≥нших орган≥в виконавчоњ влади.
ƒержавний ком≥тет у справах охорони державного кордону ”крањни, ѕрикордонн≥ в≥йська ”крањни перешкоджають незаконному перетинанню державного кор-дону ”крањни, в установленому пор¤дку затримують ос≥б, ¤к≥ незаконно перетнули кордон, та орган≥зовують прийн¤тт¤ за¤в про наданн¤ статусу б≥женц¤ в≥д тих ос≥б, ¤к≥ мають нам≥р його набути.
ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ ”крањни ≥ п≥дв≥домч≥ йому органи реЇструють б≥женц≥в, у межах своЇњ компетенц≥њ вживають необх≥дних заход≥в дл¤ ви¤вленн¤ серед ос≥б, ¤к≥ порушили клопотанн¤ про наданн¤ статусу б≥женц¤ громад¤нам, ¤ким статус б≥-женц¤ не надаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ст. 3 зазначеного закону.
ƒопомогу в тимчасовому працевлаштуванн≥ б≥женц≥в по можливост≥ надаЇ ћ≥н≥стерство прац≥ ”крањни.
ћ≥н≥стерство закордонних справ ”крањни, дипломатичн≥ представництва й консульськ≥ установи беруть участь у переговорах, п≥дготовц≥ документ≥в ≥ внос¤ть пропозиц≥њ ур¤ду ”крањни щодо укладанн¤ м≥жнародних угод з питань, пов'¤заних ≥з захистом соц≥альних, економ≥чних, ≥нших прав та ≥нтерес≥в б≥женц≥в.
ƒержавний ком≥тет у справах нац≥ональностей та м≥грац≥њ Ї центральним органом виконавчоњ влади, ¤кий забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у сфер≥ м≥жнац≥ональних в≥дносин, прав нац≥ональних меншин та украњнськоњ д≥аспори, м≥грац≥йних в≥дносин на вс≥й територ≥њ ”крањни, зд≥йснюЇ кер≥вництво дорученою сферою управл≥нн¤, несе в≥дпов≥дальн≥сть за стан њњ розвитку.
 ожна цив≥л≥зована держава маЇ ч≥тко в≥дрегульований механ≥зм п≥дтримки добробуту власних громад¤н, соц≥альних п≥льг, гарант≥й та нац≥ональних традиц≥й, проводить реорган≥зац≥ю орган≥в та п≥дготовку фах≥вц≥в дл¤ роботи в них. «в≥дси - досить виважене ставленн¤ до ≥мм≥грант≥в ≥ протид≥¤ незаконним м≥грантам.
ƒл¤ ”крањни на сьогодн≥ нагальним питанн¤м Ї реорган≥зац≥¤ м≥грац≥йних орган≥в ≥ тих, ¤к≥ мають в≥дношенн¤ до м≥грац≥йноњ проблематики, дл¤ упор¤дкуванн¤ ≥ контролю м≥грац≥йних процес≥в.
≤ хоча в≥дд≥ли м≥грац≥йноњ служби вже створен≥ ≥ працюють (в≥дпов≥дно до «акону "ѕро б≥женц≥в" прийн¤то ѕостанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро створенн¤ орган≥в м≥грац≥йноњ служби в ”крањн≥" в≥д 22 липн¤ 1994 р., "ѕро затвердженн¤ “ипового поло-женн¤ про в≥дд≥ли м≥грац≥њ в област¤х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥" в≥д 20 травн¤ 1995 р.), проте кадров≥ та матер≥ально-техн≥чн≥ можливост≥ м≥грац≥йноњ служби обмежен≥. ” в≥дд≥лах облдержадм≥н≥страц≥й м≥грац≥йн≥ проблеми вир≥шують в≥д двох до п'¤ти прац≥вник≥в. ¬сього штат м≥сцевих орган≥в м≥грац≥й-ноњ служби по вс≥й ”крањн≥ нал≥чуЇ 62 прац≥вники .
« досв≥ду очевидно, що вдосконаленн¤ системи орган≥в виконавчоњ влади, ¤ка зд≥йснюЇ управл≥нн¤ м≥грац≥йними процесами, маЇ пол¤гати у належн≥й координац≥њ њхньоњ д≥¤льност≥, розширенн≥ повноважень, матер≥ально-техн≥чному, кадровому посиленн≥ в≥дпов≥дних п≥дрозд≥л≥в, утворенн≥ нових необх≥дних ланок (пункти тимчасового проживанн¤ м≥грант≥в, пости ≥мм≥грац≥йного контролю безпосередньо на кор-дон≥, пункти утриманн¤ ≥ноземц≥в та ос≥б без громад¤нства, ¤к≥ порушили правила перетинанн¤ державного кордону та перебуванн¤ в ”крањн≥, спец≥альн≥ п≥дрозд≥ли дл¤ њх депортац≥њ тощо), а у стратег≥чному план≥ - створенн¤ Їдиноњ м≥грац≥йноњ служби ¤к центрального органу виконавчоњ влади ”крањни .
≈м≥грант≥в у нас б≥льше, н≥ж ≥мм≥грант≥в. «а даними ƒержкомстату, минулого року в≥д'Їмне сальдо м≥грац≥њ було характерним дл¤ б≥льшост≥ рег≥он≥в ”крањни. ¬ин¤тком стали  ињв (позитивне сальдо 13,1 тис. ос≥б) та ѕолтавська обл. (1,2 тис. ос≥б).  ≥льк≥сть вибулих перевищувала к≥льк≥сть прибулих ¤к у м≥ських поселенн¤х, так ≥ у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ћ≥ське населенн¤, ¤к ≥ в попередн≥ роки, залишилос¤ б≥льш рухомим, н≥ж с≥льське.
«а п≥дсумками 1999 р., м≥ськ≥ м≥грац≥йн≥ потоки становили дв≥ третини в≥д ус≥х м≥грац≥йних поток≥в: на м≥ськ≥ поселенн¤ припадаЇ 68,9% вс≥х прибулих ≥ 67,9% - вс≥х вибулих м≥грант≥в.
¬ ц≥лому по ”крањн≥ минулого року на 1 тис. населенн¤ прибувало 15,4, а вибувало 16,3 ос≥б. ¬исокий коеф≥ц≥Їнт прибутт¤ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, „еркаськ≥й та ∆итомирськ≥й област¤х (20,2, 20 ≥ 19,2 ос≥б на 1 тис. населенн¤).  оеф≥ц≥Їнт вибутт¤ перевищуЇ середньодержавний в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, ∆итомирськ≥й та  ≥ровоградськ≥й област¤х (22,7, 20,8 ≥ 20 на 1 тис. населенн¤).
88,8% загального обс¤гу м≥грац≥њ припадаЇ на м≥грац≥ю у межах ”крањни, решта - на м≥ждержавну (зовн≥шню) м≥грац≥ю. Ќайб≥льш рухомою частиною були м≥гранти працездатного в≥ку (76,5%).
ќсновну частину м≥ждержавноњ м≥грац≥њ становили майже однаков≥ за обс¤гами двосторонн≥ м≥грац≥йн≥ потоки м≥ж ”крањною та крањнами —Ќƒ ≥ Ѕалт≥њ (70,2% обс¤гу м≥ждержавноњ м≥грац≥њ). Ќайб≥льшу питому вагу серед ≥мм≥грант≥в становл¤ть прибул≥ з –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ (76,6%), ћолдови (5,7%), ”збекистану (5,4%). —еред вибулих переважають м≥гранти до –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ (84,9%), Ѕ≥лорус≥ (6,8%), ћолдови (3,6%).
« крањн далекого заруб≥жж¤ за 1999 р. перењхало в ”крањну 4,1 тис. ос≥б. Ќайб≥льша к≥льк≥сть м≥грант≥в прибула з јз≥њ - 2,5 тис. ос≥б та ™вропи - 800 ос≥б. ƒо крањн далекого заруб≥жж¤ вибуло 48,4 тис. ос≥б, з них до крањн јз≥њ - 23,1 тис., јмерики - 11,5 тис., ™вропи - 13,2 тис. ос≥б.
«агальна к≥льк≥сть б≥женц≥в на початок поточного року становила 2,7 тис. ос≥б. Ѕ≥льш≥сть ≥з них - 2,3 тис. ос≥б - б≥женц≥ з крањн јз≥њ, зокрема вих≥дц≥ з јфган≥стану - 1,9 тис. ос≥б.

–езонансною под≥Їю стало стр≥мке зростанн¤ б≥женц≥в. « огл¤ду на останн≥ под≥њ в св≥т≥ (11 вересн¤ у —Ўј) дл¤ ”крањни Ї надзвичайно актуальною проблема б≥женц≥в та нелегальноњ м≥грац≥њ. ¬≥дкрито ќдеський пункт прийому б≥женц≥в за спри¤нн¤ ”правл≥нн¤ ¬ерховного ком≥сара ќќЌ по справам б≥женц≥в в ”крањн≥. ѕередбачаЇтьс¤ розгалужене сп≥вроб≥тництво. якщо проанал≥зувати к≥льк≥сть б≥женц≥в по област¤м, то в≥домо, що ’мельниччина займаЇ п'¤те мiсце по ”крањнi, ¤к область, що прийн¤ла за останнiй рiк найбiльшу кiлькiсть бiженцiв з iнших крањн. Ќа кiнець 2000 року на ’мельниччину прињхало 124 iноземцi. ¬iсiмнадц¤ти з них надали полiтичний притулок. ƒекого, щоправда, позбавл¤ють статусу бiженц¤ i вiдправл¤ють назад додому. ƒехто й сам вињжджаЇ у крањни "третього свiту". ѓдуть до нас, в основному, з јфганiстану, јбхазiњ, „ечнi, јзербайджану,  онго та ≈фiопiњ.

–азом з тим, багато людей покидаЇ ѕодiлл¤. «а шiсть останнiх рокiв вињхало в iншi областi та крањни близько 52 тис¤чi громад¤н. якщо вз¤ти до уваги, що населенн¤ Ўепетiвки - 50 тис¤ч, то з демографiчноњ карти областi зникло цiле мiсто. Ќаприклад, у минулому роцi з ’мельниччини вињхало на 3 тис¤чi людей бiльше, нiж прињхало.
√олова ¬ерховноњ –ади ”крањни ≤. ѕлющ погодивс¤ з журнал≥стами, що проблема б≥женц≥в Ї сьогодн≥ дл¤ ”крањни Ї вкрай важливою. ўе немаЇ депутатськоњ ≥н≥ц≥ативи в≥дкорегувати наше законодавство з урахуванн¤м новоњ ситуац≥њ. якщо ≥н≥ц≥атива буде, то парламент розгл¤не њњ позачергово. «акон про утвердженн¤ ”крањни ¤к транзитноњ держави, що стоњть у пор¤дку денному, стосуЇтьс¤ не б≥женц≥в, а транспортних коридор≥в. ≤. ѕлющ у цьому зв'¤зку погодивс¤, що у нас Ї проблема сх≥дного кордону. якщо зах≥дний кордон укр≥плено добре, то сх≥дний кордон в≥дкритий. –ан≥ше вважалос¤, що треба мати так≥ кордони, ¤к у јмерики з  анадою. ќстанн≥ под≥њ показали, що ставленн¤ до цього питанн¤ треба зм≥нити ≥ в≥н особисто в≥тав би перенесенн¤ практики зах≥дного кордону на сх≥дний.

≤нша, дедал≥ гостр≥ша проблема,- поверненн¤ б≥женц≥в з тих крањн св≥ту, де вони зазнали пересл≥дувань чи дискрим≥нац≥њ, де тривають в≥йськов≥ д≥њ або панують авторитарн≥ режими, ¤к от јфган≥стан, Ѕангладеш, ѕакистан, тощо, або ¤к њх часто називають не надто осв≥чен≥ обивател≥ - "нелегальн≥ м≥іранти". ѕольща маЇ в≥дпов≥дний догов≥р про поверненн¤ таких б≥женц≥в з крањн ™вропейського —оюзу, на що отримала в≥дпов≥дн≥ кошти. ћ≥ж ”крањною та ѕольщею аналог≥чних домовленостей не ≥снуЇ.
ѕольща отримала спец≥альн≥ кошти дл¤ облаштуванн¤ табор≥в дл¤ б≥женц≥в, поза¤к Ї безпечною третьою крањною; ”крањна не маЇ такого статусу, тому сюди не можна депортувати шукач≥в притулку, але ≥нод≥ прикордонн≥ служби зловживають, не пов≥домл¤ючи б≥женц¤м про њхн≥ права. ” травн≥ 2000 року м≥ж омбудсменами ”крањни ≥ ѕольщ≥ дос¤гнуто домовленост≥ щодо терм≥нового (до 3 д≥б) розгл¤ду ус≥х справ, ¤к≥ стосуютьс¤ порушенн¤ прав людини на кордон≥.]
¬ ”крањн≥ чимало б≥женц≥в з тих мусульманських крањн, де ≥снують терористичн≥ орган≥зац≥њ, а тепер цей пот≥к може зб≥льшитис¤.
ўоправда, под≥њ 11 вересн¤ ≥ неоголошена б≥олог≥чна в≥йна змусили ≥ держави Ўенгенськоњ зони, ≥ крањни ÷ентрально-—х≥дноњ ™вропи посилити охорону своњх кордон≥в. Ќаприклад, зб≥льшивс¤ к≥льк≥сний склад прикордонних патрул≥в на кордон≥ —ловаччини та ”горщини з ”крањною. «а даними державного ком≥тету охорони держкордону ”крањни, прикордонники патрулюють своњ д≥л¤нки посиленими групами, част≥ше робл¤ть обходи кордону, ≥ разом з представниками —Ѕ” та ћ¬— провад¤ть операц≥њ на кшталт "ћ≥грант-2001" тощо. Ќав≥ть украњнсько-рос≥йський кордон нин≥ посилено - зараз украњнц≥ та рос≥¤ни сп≥льними зусилл¤ми намагаютьс¤ загальмувати пот≥к потенц≥йних б≥женц≥в ≥ нелегал≥в, ¤к≥ т≥кають подал≥ в≥д своЇњ небезпечноњ дл¤ житт¤ в≥тчизни. јдже, за даними спецслужб ™вропейського —оюзу, у натовп≥ б≥женц≥в ≥ м≥грант≥в легко можуть розчинитис¤ терористи. ≤, не виключено, що серед мусульман, ¤к≥ в останн≥ тижн≥ опин¤ютьс¤ в ”крањн≥, знайдетьс¤ двоЇ - троЇ б≥н-ладен≥вц≥в: перев≥р¤ти тих, хто нелегально перетинаЇ украњнський кордон, надзвичайно складно: у великих м≥стах теж створюютьс¤ мусульманськ≥ анклави, ¤к≥ ≥снують у законодавчому пол≥ ”крањни за своњми власними законами.

Ќаданн¤ статусу б≥женц¤. як ≥ ≥нш≥ крањни, —Ўј розгл¤дають можлив≥сть наданн¤ статусу б≥женц¤ ≥ переселенн¤ за цим статусом на територ≥ю —получених Ўтат≥в особам, ¤кщо вони негайно потребують захисту або ж у випадках, ¤кщо не можна знайти ¤когось ≥ншого пост≥йного вир≥шенн¤ њхн≥х проблем, чи тод≥, коли потенц≥йн≥ б≥женц≥ можуть з'Їднатис¤ з членами своњх родин.
Ќа 1999 р≥к американський ур¤д встановив квоту 78 тис¤ч б≥женц≥в з усього св≥ту, ¤к≥ можуть бути прийн¤т≥ до —Ўј. « них 23 тис¤ч≥ ос≥б - з колишнього –ад¤нського —оюзу. ƒл¤ вс≥х, кому надаЇтьс¤ статус б≥женц¤, ур¤д —Ўј намагаЇтьс¤ забезпечити певний р≥вень економ≥чноњ самост≥йност≥ на новому м≥сц≥. —початку таким б≥женц¤м з федерального бюджету надаЇтьс¤ певна грошова п≥дтримка, ≥снують програми переп≥дготовки, медичного обслуговуванн¤ та де¤к≥ ≥нш≥ послуги, що дозвол¤ють адаптуватис¤. Ќадаючи таку п≥дтримку одразу п≥сл¤ прибутт¤ ≥ ¤комога швидше, американськ≥ власт≥ спод≥ваютьс¤, що тим самим зменшують т¤гар федерального бюджету в майбутньому ≥ заохочують цих людей ¤комога швидше вносити св≥й вклад у розвиток крањни.