ќксана ћельник, гол. експерт 1 групи

в≥йськова стратег≥¤

ћожливост≥ г≥потетичного майбутнього, - стверджуЇ один з пров≥дних соц≥олог≥в ≤.”олерстайн, - багатоман≥тн≥, оск≥льки р≥зн≥ сили впливають на траЇктор≥ю процес≥в, що мають м≥сце в сучасност≥.
јле анал≥з тенденц≥й розвитку св≥ту дозвол¤Ї окреслити чотири основн≥ сценар≥њ майбутнього:
ѕерший сценар≥й визначаЇтьс¤ всемогутн≥стю —Ўј. "ўе на одне покол≥нн¤ американська в≥йськова м≥ць, Їдн≥сть нац≥њ, њњ розм≥ри та показники забезпечать пол≥тичне л≥дерство у св≥т≥, - приходить до висновку ’.ћак рей. - ∆оден з двох ≥нших розвинених рег≥он≥в - ™вропа чи —х≥дна јз≥¤ - не маЇ такоњ комб≥нац≥њ елемент≥в могутност≥."
ƒругий сценар≥й передбачаЇ по¤ву у —Ўј конкурента в особ≥ чи  Ќ–, чи –ос≥њ, що перетворить однопол¤рний св≥т у б≥пол¤рний.
¬ ¤кост≥ третього сценар≥ю виступаЇ схема багатополюсного св≥ту, в ¤кому своњми власними зонами впливу будуть оточен≥ так≥ крањни, ¤к  Ќ–, –ос≥¤, ‘–Ќ, ≤нд≥¤. „етвертий сценар≥й пропонуЇ паралельне ≥снуванн¤ шести чи семи цив≥л≥зац≥й, ¤к≥ би стверджували себе в ¤кост≥ самост≥йних центр≥в св≥тового розвитку.

Ќапр¤мок внутр≥шньо - та зовн≥шньопол≥тичноњ д≥¤льност≥ кожноњ держави пов'¤заний з об'Їктивно ≥снуючими ≥нтересами крањни, загрозами цих ≥нтерес≥в та необх≥дн≥стю протид≥њ цим загрозам. ¬заЇмозв'¤зок та взаЇмна обумовлен≥сть ц≥Їњ тр≥ади(≥нтереси, загрози, протид≥¤)э фундаментом нац≥ональноњ безпеки, стану захищеност≥ нац≥ональних ≥нтерес≥в держави в умовах реальних та потенц≥йних загроз.
“ерм≥н "стратег≥¤" у —Ўј визначаЇтьс¤ ¤к "плануванн¤, координац≥¤ та використанн¤ р≥зноман≥тних засоб≥в, на¤вних в держави, групи впливу чи л≥дера, з метою дос¤гненн¤ переваги над суперником. "“аким чином, в≥йськова стратег≥¤ - це, перш за все, сфера плануванн¤ буд≥вництва, розгортанн¤ та використанн¤ збройних сил ≥ воЇнний та мирний час. ¬она розробл¤Їтьс¤ та реал≥зуЇтьс¤ в рамках —тратег≥њ нац≥ональноњ безпеки. “ому заслуговуЇ на увагу новий п≥дх≥д до викладенн¤ принцип≥в, на ¤ких базуЇтьс¤ в≥йськова стратег≥¤ —Ўј.

ќсновн≥ з них:

• стримуванн¤ шл¤хом зал¤куванн¤ - залишаЇтьс¤ найб≥льш важливим, оск≥льки на¤вн≥сть ¤дерних арсенал≥в, а також ≥нтенсивний розвиток збройних сил пров≥дних крањн "третього св≥ту" не дають можливост≥ дл¤ в≥дмови в≥д ц≥Їњ концепц≥њ;
• реагуванн¤ на кризи - вимагаЇ готовност≥ збройних сил —Ўј до ефективного веденн¤ бойових д≥й в рег≥ональних конфл≥ктах самост≥йно чи у взаЇмод≥њ з союзниками. ѕередбачаЇтьс¤ використанн¤ могутн≥х збройних сил. «датних швидко реагувати на зм≥ну умов та використовуватис¤ у широкому д≥апазон≥(в≥д поодиноких удар≥в до широкомасштабних операц≥й). ћасштаби реагуванн¤ обмежуютьс¤ вимогою щодо здатност≥ д≥¤ти в одн≥й "суттЇв≥й криз≥" та можливост≥ одночасного забезпеченн¤ американських ≥нтерес≥в в ≥нших рег≥онах;
• присутн≥сть на передових позиц≥¤х - демонстрац≥¤ нам≥р≥в забезпечити своњ ≥нтереси в≥йськовими методами. ÷е дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом розм≥щенн¤ на пост≥йн≥й чи ротац≥йн≥й основ≥ збройних сил, забезпечених в≥дпов≥дним базуванн¤м; укладенн¤м договор≥в ≥з союзниками та дружн≥ми крањнами щодо доступу до воЇнних баз; сум≥сним плануванн¤м та проведенн¤м навчальних операц≥й та ≥н.;
• в≥дновленн¤ в≥йськового потенц≥алу.

“ри стратег≥чн≥ задач≥ —Ўј (безпека, процв≥танн¤ та демократ≥¤) практично сп≥впадають з трьома категор≥¤ми ≥нтерес≥в (життЇв≥, важлив≥, гуман≥тарн≥).хоча класиф≥кац≥¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в —Ўј на цьому не обмежуЇтьс¤. ” в≥дпов≥дност≥ з планом —тратег≥њ нац≥ональноњ безпеки (A National Strategy For a New Century) нац≥ональн≥ ≥нтереси —Ўј складаютьс¤ з семи пункт≥в, а стратег≥чн≥ ц≥л≥ у м≥жнародних справах - з 14. Ќаприклад, захистити життЇв≥ ≥нтереси, забезпечити мир, в≥двести агрес≥ю, л≥кв≥дувати кризи, стримати розповсюдженн¤ зброњ масового знищенн¤, дос¤гти усп≥х≥в у справах контролю за озброЇнн¤м та роззброЇнн¤м, вести боротьбу з м≥жнародним тероризмом. –еал≥зац≥¤ цих ≥нтерес≥в повинна зумовити "створенн¤ б≥льш безпечного, процв≥таючого та демократичного св≥ту на користь американського народу".

 р≥м того, що јмерику ц≥кавить майбутнЇ јфган≥стану, вона,безумовно, прагне поширити св≥й вплив ¤к на цю найб≥дн≥шу на ™враз≥йському континент≥ крањну, так ≥ на сус≥дн≥ з јфганом держави - ≤ран, ≤нд≥ю,  Ќ–,ѕакистан та крањни ÷ј–. ‘актично, —получен≥ Ўтати почнуть диктувати свою пол≥тику у всьому рег≥он≥. ÷ьому буде спри¤ти також ≥ за¤ва Ѕ≥лого дому: "хто не з нами, той з террористами". ÷е ставить держави —ходу в безвих≥дне становище, коли п≥дтримка д≥й јмерики Ї гарантом власноњ безпеки.
ƒиктат ¬ашингтону в "центр≥ ™враз≥њ" призведе до з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в —Ўј та крањн-участниць Ўанхайскоњ организац≥њ сп≥вроб≥тництва ( азахстан, –ос≥¤, итай, иргизтан,“аджикистан). ¬ першу чергу, мова йде про –ос≥йську ‘едерац≥ю, ¤ка на сьогодн≥шн≥й момент займаЇ пров≥дне положенн¤ в крањнах ÷ентрально≥ јз≥њ, та  итай, що прагне поширити св≥й вплив на рег≥он.“аке протисто¤нн¤,на думку де¤ких анал≥тик≥в, може призвести до нового витку напруги м≥ж крањнами.
ўодо власне –‘ та  Ќ–, то вони визначаютьс¤ ¤к "failed states" (крањни - невдахи), що "кидають виклик довготривал≥й безпец≥. јле в≥рог≥дн≥сть пр¤моњ воЇнноњ загрози життЇвим ≥нтересам —Ўј обмежена".

ѕ≥дсумовуючи, можна сказати, що —Ўј вс≥ма на¤вними у них засобами та методами будуть прагнути призупинити процес перетворенн¤  Ќ– чи –‘, чи будь-¤коњ ≥ншоњ крањни у наддержаву, у самост≥йний центр св≥товоњ пол≥тики глобального масштабу з метою збереженн¤ за собою статусу одноособового л≥дера.

¬икористан≥ матер≥али:

1. A National Strategy For a New Century. The White House, December 1999.
2. United States. Strategic Plan for International Affairs. First Revision-February 1999.
3. Annual Report to the President and the Congress. Wiiliam S. Cohen, Secretary of Defense. 2000.
4. ANNUAL REPORT ON FY 1997 INTELLIGENCE COMMUNITY ACTIVITIES; Director of Central Intelligence Annual Report for the United States Intelligence Community. May 1999.
5. Remarks by John C. Gannon (Chairman, National Intelligence Council). The CIA in the New World Order: Intelligence Challenges Through 2015.