ќстромогилська ёл≥¤, 3 група

економ≥ка

–озгл¤даючи ”крањну на злам≥ тис¤чол≥ть, не можливо обмежитис¤ досл≥дженн¤м лише дес¤ти останн≥х рок≥в. ѕроголосивши незалежн≥сть, ”крањна почала формувати свою зовн≥шню пол≥тику не з нул¤, а продовжила ту л≥н≥ю, що склалас¤ ≥сторично.

—тановище молодих держав, що не мають достатнього досв≥ду власноњ державност≥, вельми складне. ƒоводитьс¤ вир≥шувати непрост≥ завданн¤ визначенн¤ пр≥оритет≥в у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥, вчитис¤ достойно приймати допомогу ≥нших крањн або твердо в≥дмовл¤тис¤ в≥д нењ, ¤кщо це не в≥дпов≥даЇ нац≥ональним ≥нтересам.

”продовж стол≥ть ”крањна становила життЇвий ≥нтерес дл¤ Ќ≥меччини, незалежно в≥д соц≥ально-пол≥тичного ладу в останн≥й. ѕот¤г не —х≥д обумовлювавс¤ багатьма причинами: географ≥чним положенн¤м ¤к ”крањни, так ≥ Ќ≥меччини, ресурсним потенц≥алом ”крањни, промисловим, економ≥чним, технолог≥чним прогресом у Ќ≥меччин≥, геопол≥тичними м≥ркуванн¤ми.

ќб'Їднана Ќ≥меччина й незалежна ”крањна зац≥кавлен≥ у розвитку в≥дносин у вс≥х сферах.

ќдним з найбажан≥ших партнер≥в дл¤ нашоњ держави Ї ‘едеративна –еспубл≥ка Ќ≥меччина. ¬она - ключова ланка ™вропейськоњ сп≥льноти ≥ пос≥даЇ серед Ївропейських крањн перше м≥сце за своЇю економ≥чною могутн≥стю.

« часу проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни федеральний ур¤д Ќ≥меччини вид≥лив понад три м≥ль¤рди марок дн¤ ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йних та консультац≥йних проект≥в. —п≥льн≥ проекти з б≥льш ¤к 500 украњнсько-н≥мецькими сп≥льними п≥дприЇмствами позитивно впливають на економ≥чну ситуац≥ю в наш≥й крањн≥.

—таб≥л≥зац≥¤ ≥ розвиток украњнськоњ економ≥ки значною м≥рою залежать в≥д ефективност≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, що Ї найважлив≥шою складовою ринкового господарюванн¤.

«алученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й - ¤к пр¤мих, так ≥ портфельних - Ї життЇво важливим. –≥вень внутр≥шн≥х ≥нвестиц≥й у нац≥ональну економ≥ку не може бути суттЇвим за рахунок кошт≥в господарюючих суб'Їкт≥в ≥ державного бюджету. «алученн¤ кредитних ресурс≥в украњнських комерц≥йних банк≥в на ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й дл¤ б≥льшост≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ї практично неможливим ¤к з огл¤ду на њхн≥й ф≥нансовий стан, так ≥ на здатн≥сть забезпечити поверненн¤ кредит≥в.

Ќа перспективу пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й впливаЇ ц≥ла низка ¤к зовн≥шн≥х, так ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в.

—еред зовн≥шн≥х - це жорстка конкуренц≥¤ крањн-рецип≥Їнт≥в за ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.

—еред внутр≥шн≥х - проблема стаб≥льност≥, проблема законодавства, проблема в≥дсутност≥ загальноњ стратег≥њ подоланн¤ економ≥чноњ кризи, проблема ризику, геопол≥тична проблема.

≈коном≥чна стаб≥льн≥сть базуЇтьс¤ на основних економ≥чних показниках у крањн≥, передус≥м на ¬Ќѕ, обс¤з≥ заощаджень, розм≥рах внутр≥шн≥х ≥нвестиц≥й, р≥вн≥ ≥нфл¤ц≥њ, р≥вн≥ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤. Ќизька куп≥вельна спроможн≥сть зумовлюЇ низьку приваблив≥сть ”крањни ¤к ринку збуту.

—оц≥ально-пол≥тична стаб≥льн≥сть - невизначен≥сть багатьох питань пол≥тичноњ та адм≥н≥стративноњ структури, на¤вн≥сть соц≥ально конфл≥ктних пол≥тичних парт≥й ≥ громадських орган≥зац≥й, значний в≥дсоток населенн¤, що живе за межою б≥дност≥.

ѕроблема законодавства - ≥ноземних ≥нвестор≥в турбуЇ частота зм≥н у законодавств≥, що регулюЇ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу. Ќестаб≥льн≥сть законодавства та податковоњ системи робить неможливим довгострокове плануванн¤ серйозних ≥нвестиц≥йних проект≥в. ¬ зах≥дн≥й науц≥ основним ф≥нансовим ризиком вважаЇтьс¤ будь-¤ке в≥дхиленн¤ грошових поток≥в в≥д запланованих, ¤к джерело ризику сприймаЇтьс¤ будь-¤ка зм≥на. ¬ «акон≥ ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть" ч≥тко не в≥дмежовуютьс¤ пон¤тт¤ "≥нвестор" та "кредитор", що призводить до плутанини.

ѕроблема в≥дсутност≥ загальноњ стратег≥њ подоланн¤ економ≥чноњ кризи - нестаб≥льн≥сть, хитанн¤, невизначен≥сть курсу негативно впливаЇ на ≥м≥дж ”крањни. Ќ≥хто не буде допомагати тому, хто й сам не знаЇ, чого хоче. ¬елике значенн¤ маЇ ≥нновац≥йна пол≥тика. ¬ажко розраховувати на увагу ≥нвестор≥в без пропозиц≥њ њм принципово нових вар≥ант≥в р≥шень класичноњ проблеми ефективност≥ - виробництва товар≥в ≥ послуг в умовах обмеженост≥ ресурс≥в виробництва. ”крањнська економ≥ка технолог≥чно не готова до реальних ≥нвестиц≥й.

ѕроблема ризику - ≥ноземн≥ ≥нвестори зац≥кавлен≥ вкладати кошти з метою отриманн¤ прибутку, а не дл¤ п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ певноњ крањни ти регулюванн¤ розвитку њњ економ≥ки. "≤нвестиц≥њ не Ї благод≥йною д≥¤льн≥стю. ≤нвестори прагнуть повернути соб≥ своњ грош≥ плюс невеликий в≥дсоток за своњ зусилл¤" (–оджер  ук). ¬ ”крањн≥ ≥снуЇ ризик втратити прибутки. ¬≥дкрит≥сть, стаб≥льне законодавство Ї необх≥дними умовами дл¤ зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й в крањну. —в≥товий досв≥д св≥дчить, що ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ найактивн≥ше надход¤ть не туди, де бракуЇ кап≥талу ≥ де њх бажають використати ¤к ≥нструмент економ≥чних реформ, а туди, де ≥нтенсивно зд≥йснюЇтьс¤ кап≥таловкладенн¤. ≤ноземних ≥нвестор≥в в≥дл¤кують так≥ чинники, ¤к корумпован≥сть держапарату, високий р≥вень злочинност≥. "Ќов≥ украњнц≥" часто-густо в≥дмовл¤ютьс¤ вкладати кап≥тал у р≥дну економ≥ку, а вивоз¤ть його за кордон.

√еопол≥тична проблема - кл≥матичн≥ й географ≥чн≥ умови ”крањни (наприклад, довг≥ ≥ холодн≥ зими) призвод¤ть до високих виробничих (≥ зокрема, енергетичних) витрат пор≥вн¤но з п≥вденними крањнами, що розвиваютьс¤, де так≥ ж за обс¤гом вкладенн¤ можуть дати б≥льший прибуток. ”крањна не належитьс¤ до часла ≥нвестиц≥йних "улюбленц≥в" «аходу.