ѕечена ≤рина, 3 група

економ≥ка

јнал≥з статистичних даних показуЇ, що обс¤г ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни Ї вкрай низьким, ≥ за останн≥й р≥к можна нав≥ть спостер≥гати зниженн¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥. « метою визначенн¤ причин низькоњ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в необх≥дно проанал≥зувати ≥нвестиц≥йний кл≥мат в ”крањн≥, тобто сукупн≥сть фактор≥в , ¤к≥ враховують потенц≥йн≥ ≥нвестори при прийн¤тт≥ р≥шенн¤ щодо ≥нвестуванн¤.

1. ѕол≥тичн≥ фактори.

Ќа жаль, несол≥дно констатувати, що в ”крањн≥ ≥ зараз маЇ м≥сце нерозум≥нн¤ того, ¤кий ефект може забезпечити ≥ноземний ≥нвестор в економ≥ку крањни, а також рол≥ державних орган≥в в сп≥вроб≥тництв≥ з ≥ноземними ≥нвесторами. ѕозитивне ставленн¤ до ≥ноземн≥й ≥нвестор≥в декларувалось у р≥зних програмах ”р¤ду ”крањни ("ѕрограма ”крањна - 2010"). де одним з приоритетних напр¤мк≥в пол≥тики держави Ї спри¤нн¤ широкому залученню ≥ноземних ≥нвестиц≥й, але на практиц≥ можна привести багато приклад≥в негативного ставленн¤ державних орган≥в влади до ≥ноземних ≥нвестор≥в. ”крањнськ≥ органи державноњ влади бачать себе лише в рол≥ контролера, але аж н≥¤к в рол≥ партнера п≥дприЇмства.
ƒосить часто украњнська сторона не дотримуЇтьс¤ м≥жнародних договор≥в. “ак, Ќ≥мецька консультативна група приводить випадок, коли, незважаючи на ”году про захист ≥нвестиц≥й м≥ж крањнами, украњнська сторона напол¤гала на отриманн≥ вв≥зного мита при ввезенн≥ обладнанн¤ на њњ територ≥ю в рамках ≥нвестиц≥й. ≈фективн≥сть функц≥онуванн¤ орган≥в державноњ влади в галуз≥ регулюванн¤ ≥нвестиц≥й ≥ створенн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату в ”крањн≥ в ц≥лому можна охарактеризувати ¤к вкрай низьку, хоча до недавнього часу ≥снувала значна к≥льк≥сть державних орган≥в, ¤к≥ б могли регулювати ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть, але в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни є1573/99 в≥д 15 грудн¤ 1999 року вс≥ ц≥ органи були л≥кв≥дован≥ ≥ њх повноваженн¤ передан≥ Їдиному органу - ћ≥н≥стерству економ≥ки ”крањни, ¤ке таким чином буде займатись питанн¤ми ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ѕоки що нев≥домо, чи призведе це до пол≥пшенн¤ ситуац≥њ в≥дносно державного регулюванн¤ ≥ноземного ≥нвестуванн¤, проте початок адм≥н≥стративноњ реформи в ”крањн≥ можна охарактеризувати ¤к позитивне ¤вище.
ўе одним важливим фактором державного регулюванн¤ економ≥ки (≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й зокрема) Ї р≥вень корумпованост≥ державноњ влади. ќднак, за умови проведенн¤ адм≥н≥стративноњ реформи в ”крањн≥, корупц≥ю можна в де¤к≥й м≥р≥ було б подолати встановленн¤м високоњ зароб≥тноњ платн≥ дл¤ державних службовц≥в, запровадженн¤м системи ефективного контролю за д≥¤льн≥стю орган≥в влади. ўо стосуЇтьс¤ пол≥тичноњ стаб≥льност≥ в ”крањн≥, тобто наступност≥ державноњ влади, то ситуац≥ю можна охарактеризувати ¤к б≥льш-менш позитивну, оск≥льки за 9 рок≥в незалежност≥ влада в крањн≥ передавалась лише конституц≥йним шл¤хом.

2. ѕравов≥ фактори.

‘актори правовоњ системи в ”крањн≥, на нашу думку, можна назвати головною перешкодою дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в. —истем≥ права в ”крањн≥ притаманний р¤д негативних рис, зокрема:
а) ¤к правило, в≥дсутн≥ ч≥тк≥ механ≥зми виконанн¤ д≥ючих закон≥в;
б) пор¤д з законами ≥снуЇ велика к≥льк≥сть нормативно-правових п≥дзаконних акт≥в - ѕостанови  ћ”, накази, листи м≥н≥стерств та в≥домств та ≥нше;
в) ≥снуЇ протир≥чч¤ прийн¤тих закон≥в, що даЇ можлив≥сть, з одного боку, дл¤ зловживанн¤ суб'Їктами п≥дприЇмництва де¤кими нормами, з ≥ншого - дл¤ зловживанн¤ прац≥вниками орган≥в державноњ влади службовим становищем ≥ порушень д≥ючого законодавства;
г) в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ взаЇмод≥њ м≥ж органами державноњ влади.

¬ ц≥лому, на наш погл¤д, в ”крањн≥ не ≥снуЇ стаб≥льноњ законодавчоњ бази, котра була б ор≥Їнтована на потреби ринковоњ економ≥ки. “≥льки в≥дносно безпосередньо ≥ноземних ≥нвестиц≥й, починаючи з 1992 року, приймалась велика к≥льк≥сть законодавчих акт≥в («акон ”крањни "ѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ" в≥д 12.03.93 р., ƒекрет  ћ” "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" в≥д 20.11.93 р., «акон ”крањни "ѕро державну програму залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й" в≥д 17.12,93 р., «акон ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" в≥д 19.03.96р.).
 р≥м того, в ”крањн≥, починаючи з 1997 року було створено р¤д в≥льних економ≥чних зон з режимами найб≥льшого спри¤нн¤ вкладенню ≥нвестиц≥й. ¬ даних зонах встановлюЇтьс¤ спец≥альний п≥льговий режим оподаткуванн¤ ≥ п≥льговий пор¤док ввезенн¤ товар≥в ≥ ≥нших предмет≥в на њх територ≥ю. јле вс≥ ц≥ зони д≥ють неефективно у зв'¤зку з тим, що в управл≥нн≥ ними присутн≥й елемент планово-економ≥чноњ пол≥тики, а також тим, що у ≥нвестора в≥дсутн¤ впевнен≥сть в тому, що ц≥ зони будуть д≥¤ти ≥ надал≥.

3. ≈коном≥чн≥ фактори.

ќдним ≥з найважлив≥ших економ≥чних фактор≥в ≥нвестиц≥йного кл≥мату Ї стаб≥льн≥сть валютного курсу. ¬ ”крањн≥, починаючи з 1998 року, спостер≥гаЇтьс¤ ч≥тка тенденц≥¤ зменшенн¤ курсу гривн≥. ÷е безумовно викликаЇ зниженн¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ ≥ не спри¤Ї ≥м≥джу ”крањни на св≥товому ринку ≥нвестиц≥й.
ўе одним фактором Ї р≥вень куп≥вельно-споживчого попиту, тобто Їмн≥сть ринку. ¬ ”крањн≥, у зв'¤зку з низькою зароб≥тною платнею (в середньому 50 долар≥в —Ўј на м≥с¤ць на душу населенн¤), спостер≥гаЇтьс¤ вкрай низький попит на високо¤к≥сну продукц≥ю. “аким чином, з точки зору збуту всередин≥ держави, ”крањна дл¤ ≥нвестора Ї менш привабливою, н≥ж крањни —х≥дноњ та ÷ентральноњ ™вропи. ќднак, ≥ншого боку, низький р≥вень за роб≥тноњ плати Ї стимулом дл¤ вкладанн¤ кошт≥в в економ≥ку ”крањни, оск≥льки зменшуютьс¤ затрати на робочу силу.
≤ншими факторами, що стримують прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про вкладанн¤ кошт≥в в економ≥ку ”крањни, Ї в≥дсутн≥сть розвиненоњ системи страхуванн¤ ≥нвестиц≥й в держав≥, нерозвинен≥сть банк≥вського сектора та фондового ринку, транспортноњ ≥нфраструктури, недосконал≥сть податковоњ пол≥тики, регулюванн¤ експорту-≥мпорту тощо.

¬ ”крањн≥ податкова система маЇ р¤д суттЇвих недол≥к≥в:

• численн≥ зм≥ни ≥ поправки до д≥ючих закон≥в дуже часто суперечать д≥ючому законодавству;
• на¤вн≥сть закон≥в, ¤к≥ не в≥днос¤тьс¤ до податковоњ сфери, але регулюють податков≥ питанн¤;
• в≥дсутн≥сть достатн≥х правових гарант≥й дл¤ учасник≥в податкових в≥дносин;
• пост≥йно зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть необірунтованих податк≥в та збор≥в, ¤к≥ не спри¤ють розвитков≥ п≥дприЇмництва;,
• ускладнюЇтьс¤ система веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, нараховуЇтьс¤ пен¤ задн≥м числом;
• ф≥скальний характер д≥¤льност≥ податковоњ служби ”крањни, що приводить до зниженн¤ рентабельност≥ ≥ конкурентоспроможност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
• нац≥ональний режим оподаткуванн¤ дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в;

Ќа сьогодн≥шн≥й день в ”крањн≥ в≥дсутн¤ система страхуванн¤ в≥д некомерц≥йних ризик≥в в≥дносно ≥нвестиц≥й, а саме:

1. в≥д переказу валюти;
2. в≥д експропр≥ац≥њ та нац≥онал≥зац≥њ;
3. в≥д порушенн¤ ≥нвестиц≥йного договору;
4. в≥д в≥йни ≥ громадських безпор¤дк≥в;
5. в≥д девальвац≥њ нац≥ональноњ валюти.

¬ажливим економ≥чним фактором дл¤ залученн¤ ≥нвестиц≥й в державну економ≥ку Ї ставленн¤ до власност≥. Ќа ”крањн≥ воно не Ї привабливим дл¤ ≥нвестор≥в. ƒл¤ б≥льшост≥ ≥нвестиц≥йних проект≥в при зд≥йсненн≥ ≥нвестиц≥й переважним дл¤ ≥нвестора Ї право волод≥нн¤ землею п≥д об'Їктом ≥нвестуванн¤. —л≥д зазначити, що «емельний кодекс ”крањни та «акон ”крањни "ѕро власн≥сть" дозвол¤Ї лише довгострокову оренду земл≥ ≥ноземним ≥нвесторам (максимально до 50 рок≥в). ѕередача земельноњ д≥л¤нки у власн≥сть ≥ноземним громад¤нам та юридичним особам в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" заборон¤Їтьс¤. ѕри цьому сл≥д зазначити, що в ”крањн≥ земл¤ не Ї предметом застави при отриманн≥ кредитних ресурс≥в, що також знижуЇ ≥нвестиц≥йну приваблив≥сть.
ўодо прав ≥нвестора на розробку надр, участ≥ в комунальн≥й сфер≥, в 1999 роц≥ прийн¤то р¤д позитивних закон≥в, а саме: "ѕро угоди про розпод≥л продукц≥њ", "ѕро концес≥њ" та "ѕро концес≥њ на буд≥вництво автомоб≥льних дор≥г". –азом з тим, дл¤ цих законодавчих акт≥в не ≥снуЇ механ≥зму впровадженн¤ на р≥вн≥ виконавчоњ влади.

4. —оц≥альн≥ фактори.

«а даними Ќ≥мецькоњ консультативноњ групи серед опитаних ≥ноземних ≥нвестор≥в ус≥ дають високу оц≥нку украњнському персоналу. ѕри цьому ≥нвестори вважають, що украњнський персонал готовий до п≥двищенн¤ ефективност≥ прац≥, добре п≥дготовлений ≥ квал≥ф≥кований.

5. ≈колог≥чн≥ фактори.

¬ажливим моментом з точки зору залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й та њх регулюванн¤ Ї еколог≥чне законодавство ”крањни. ≈колог≥чн≥ процедури мають дв≥ основн≥ мети, а саме:
1) плануванн¤ еколог≥чних насл≥дк≥в в≥д запровадженн¤ того чи ≥ншого проекту;
2) визначенн¤ засобу дл¤ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних проект≥в, що може пол≥пшити навколишнЇ середовище та довк≥лл¤.
«а даними Ќ≥мецькоњ консультативноњ групи б≥льш≥сть ≥ноземних ≥нвестор≥в вважають, що законодавство про охорону навколишнього природного середовища в ”крањн≥ недосконале. “аким чином, дл¤ забруднюючих виробництв склалась спри¤тлива ситуац≥¤. Ќорми «акон≥в ”крањни "ѕро охорону навколишнього природного середовища" та "ѕро в≥дходи" ≥ ≥нших нормативно-правових акт≥в не в≥дпов≥дають св≥тов≥й практиц≥. Ќайважлив≥шими завданн¤ми державноњ пол≥тики мають бути удосконаленн¤ еколог≥чного законодавства з метою збереженн¤ еколог≥чноњ безпеки держави ≥ недопущенн¤ на њњ територ≥ю еколог≥чно шк≥дливих виробництв.

6. √еопол≥тичн≥ (об'Їктивн≥) фактори.

« географ≥чноњ точки зору ”крањна займаЇ виг≥дне становище, оск≥льки знаходитьс¤ у самому центр≥ ™вропи ≥ Ї транзитною державою. –азом з тим природн≥ ресурси ”крањни не можна назвати багатими. —л≥д зазначити, що ”крањна маЇ багатий потенц≥ал у виробництв≥ буд≥вельних матер≥ал≥в, а також у розвитку аграрного сектора та рекреац≥йного б≥знесу тощо.
ўо стосуЇтьс¤ промислового потенц≥алу, то тут можна спостер≥гати негативн≥ тенденц≥њ, а саме: б≥льше 57% промислового виробництва припадаЇ на так≥ енергоЇмн≥ галуз≥, ¤к металург≥¤, х≥м≥чна та нафтох≥м≥чна, паливна промислов≥сть ≥ електроенергетика.
7. ћ≥кроеконом≥чн≥ фактори, ¤к≥ характеризують безпосередньо об'Їкт ≥нвестуванн¤.
ѕри прийн¤тт≥ р≥шенн¤ про ≥нвестуванн¤ того чи ≥ншого п≥дприЇмства потенц≥йний ≥нвестор анал≥зуЇ його ф≥нансовий стан, його виробнич≥ можливост≥, м≥сце розташуванн¤, маркетингов≥ можливост≥ та ≥нш≥ фактори, ¤к≥ впливають на його д≥¤льн≥сть. ќск≥льки б≥льш≥сть п≥дприЇмств ”крањни знаходитьс¤ у вкрай важкому ф≥нансовому становищ≥, то найважлив≥шим завданн¤м держави при формуванн≥ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики Ї розробка р¤ду заход≥в по залученню ≥нвестиц≥й, зокрема шл¤хом створенн¤ в≥льних економ≥чних зон, наданн¤ ≥нвестиц≥йних податкових кредит≥в дл¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ реал≥зують ≥нвестиц≥йн≥ проекти в пр≥оритетних галуз¤х економ≥ки, наданн¤ державних гарант≥й по ≥нвестиц≥¤м, а також створенн¤ та спри¤нн¤ д≥¤льност≥ мереж≥ б≥знес-центр≥в, ¤к≥ допомагали б п≥дприЇмствам зробити ф≥нансовий анал≥з њхнього стану та конкурентоспроможн≥ б≥знес-плани.