јндр≥й —лаб≥нський, л≥дер 4 групи

в≥йськова стратег≥¤

Ќа сьогодн≥ в св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ б≥льш н≥ж 500 терористичних груп. ѕереважна њх частина маЇ ознаки м≥жнародних орган≥зац≥й, ретельно законсп≥рованих сп≥втовариств фанатик≥в-однодумц≥в ≥з зал≥зною дисципл≥ною та розгалуженими зв'¤зками. ¬они особливо могутн≥ ≥ впливов≥ в державах з багаточисельними етн≥чними ≥ рел≥г≥йними проблемами (јлжир, ‘ранц≥¤, —удан, ≤зрањль, Ћиван, ™гипет, “аджикистан, √руз≥¤), особливо в тих, де ≥снують джерела сепаратизму: баскського в ≤спан≥њ (терористична орган≥зац≥¤ ≈“ј), п≥вн≥чно≥рландського в ¬еликобритан≥њ (≤–ј та ≥нш≥), курдського в “уреччин≥, —ир≥њ ≥ ≤рац≥ (–об≥тнича парт≥¤  урдистана), там≥льського в Ўр≥-Ћанц≥ ("“игри визволенн¤ “ам≥л ≤лама"), чеченського в –ос≥њ та ≥нш≥.
Ќаприк≥нц≥ XX стол≥тт¤ стала очевидною тенденц≥¤ поступовоњ переор≥Їнтац≥њ терористичних орган≥зац≥й в методах д≥¤льност≥: вони в≥дход¤ть в≥д традиц≥йного тероризму "обмеженого рад≥уса д≥й", дедал≥ част≥ше прагнучи до волод≥нн¤ компонентами зброњ масового знищенн¤. ƒом≥нуючою мотивац≥Їю залишаЇтьс¤ ненависть до певних пол≥тичних режим≥в та њх л≥дер≥в (л≥воекстрем≥чний ≥ правоекстрем≥чний тероризм); однак акцент поступово зм≥щуЇтьс¤ в напр¤м≥ етно-нац≥онального ≥ рел≥г≥йно-окультного тероризму. ѕри сьогодн≥шн≥х темпах розвитку експерти вважають, що рел≥г≥йний тероризм дос¤гне п≥ку свого прогресу до 2020-2030 рр.
ѕро можлив≥сть терористичного акту з використанн¤м зброњ масового знищенн¤ («ћ«) вперше заговорили в 1960-т≥ рр. ѕроцес зм≥цненн¤ тероризму змусив задуматис¤ над тим, що буде, ¤кщо ¤дерна збро¤ стане набутком не зовс≥м вр≥вноваженоњ людини. ’вил¤ тероризму то зростала, то спадала, його джерела локал≥зувались в р≥зних м≥сц¤х, але розмови про можлив≥сть тероризму з використанн¤м «ћ« не припин¤лись. √острота даного питанн¤ зб≥льшилась в 1990-т≥ роки в результат≥ наступних фактор≥в: по-перше, розпад –ад¤нського —оюзу (1991 р≥к) призв≥в до послабленн¤ контролю за зброЇю масового знищенн¤; по-друге, розвиток ≤нтернету спростив доступ до науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ виробництва «ћ«; по-третЇ, мав м≥сце перший в ≥стор≥њ теракт з в≥дносно масштабним застосовуванн¤м зброњ масового знищенн¤ (бойовоњ отруйноњ речовини зар≥н в ток≥йськом метро ¤понською сектою "јум —инр≥кьо" в 1995 роц≥). ѕот≥м под≥бн≥ факти не ф≥ксувались, хоча стали в≥дом≥ багаторазов≥ злочини, зд≥йснен≥ за допомогою високотоксичних х≥м≥кат≥в.
ƒоступ терористичних груп до компонент≥в «ћ« ≥ в≥дпов≥дних технолог≥й Ї вкрай складною, однак в принцип≥ зд≥йсненою задачею.
Ќайб≥льший потенц≥ал, з точки зору використанн¤ терористами, маЇ х≥м≥чна збро¤, в силу того, що:

• окрем≥ в≥йськов≥ отруйн≥ речовини (ќ–) волод≥ють екстремальною токсичн≥стю, к≥льк≥сть, що необх≥дна дл¤ дос¤гненн¤ летального результату, дуже невелика (використанн¤ ќ– в 40 раз≥в б≥льш ефективне, н≥ж використанн¤ звичайноњ вибух≥вки);
• де¤к≥ ќ– в≥др≥зн¤ютьс¤ особливими ¤кост¤ми, що забезпечують можлив≥сть њх в≥йськового використанн¤ (летюч≥сть, здатн≥сть швидко проникати кр≥зь шк≥ру); отруйн≥ речовини не ф≥ксуютьс¤ традиц≥йними антитерористичними системами сенсор≥в;
• ≥снують ќ–, придатн≥ дл¤ використанн¤ зг≥дно з в≥дпрацьованими технолог≥¤ми, що легко трансформуютьс¤ дл¤ завдань тероризму;
• окрем≥ отруйн≥ речовини дешев≥ та прост≥ у виготовленн≥; в≥йськов≥ ќ– ц≥лком можливо синтезувати невелик≥й груп≥ х≥м≥к≥в в необх≥дних дл¤ теракту к≥лькост¤х.

’≥м≥чна збро¤ може бути використана таЇмно в будь-¤ких спр¤мовано дозованих масштабах ≥ здатна забезпечити заданий час впливу на орган≥зм. Ќ≥ населенн¤, н≥ державн≥ служби не чекають застосуванн¤ ќ– ≥, можливо, не в≥дразу ви¤вл¤ть њх д≥ю. ¬трати в натовп≥, що знаходитьс¤ в закритому прим≥щенн≥, можуть с¤гнути тис¤ч загиблих.
ћожлив≥сть використанн¤ б≥олог≥чноњ зброњ вигл¤даЇ менш в≥рог≥дно, хоча пор≥внюючи можлив≥сть використанн¤ б≥олог≥чноњ та ¤дерноњ зброњ, в≥рог≥дн≥сть застосуванн¤ б≥олог≥чноњ зброњ Ї б≥льш реальною.
ўо саме здатне привабити терорист≥в до б≥олог≥чноњ зброњ?
ѕо-перше, в≥дносна легк≥сть придбанн¤ ≥ використанн¤ окремих њњ вид≥в;
ѕо-друге, низька варт≥сть, можлив≥сть прихованого використанн¤, виб≥рков≥сть д≥й.
Ќайб≥льш в≥рог≥дним Ї застосуванн¤ б≥олог≥чноњ зброњ в ¤кост≥ в≥рус≥в смертельних в≥рус≥в тифу, сиб≥рськоњ ¤зви, паратиф≥в, токсин≥в ботул≥зму та ≥нших в будинках, оснащених системами кондиц≥юванн¤ ≥ вентил¤ц≥њ пов≥тр¤. ќб'Їктами зд≥йсненн¤ теракт≥в також можуть стати сховища питноњ води ≥ косметичн≥ товари.
ўоб дати у¤вленн¤ про те, наск≥льки високий ризик ¤дерного тероризму, приведемо к≥лька еп≥зод≥в з недавнього минулого.
” 1975 р. американська компан≥¤ Union Oil Co. одержала листа з вимогою 100 тис. дол. ” ньому говорилос¤, що ¤кщо ц≥ грош≥ не будуть виплачен≥, на одному з њњ завод≥в спрацюЇ захований там ¤дерний вибуховий пристр≥й.
1980-≥ рр. ѕуерториканськ≥ сепаратисти загрожували зд≥йснити теракти проти ¤дерних об'Їкт≥в на територ≥њ —Ўј.
"¬≥рменське наукове угрупованн¤", що виникло в —получених Ўтатах, загрожувало в 1985 р. знищити найб≥льш≥ м≥ста “уреччини за допомогою трьох ¤дерних вибухових пристроњв, що, ¤к затверджували терористи, Ї в њхньому розпор¤дженн≥.
” 1994 р. одне з орган≥зованих злочинних угруповань у Ћитв≥ п≥сл¤ винесенн¤ судом смертного вироку њњ ватажку загрожувало п≥д≥рвати ≤гналинську ј≈— (вибухового пристрою ви¤влено не було).
—аботажники в ход≥ хвил≥ промислових протест≥в у ‘ранц≥њ в 1995 р. засипали с≥ль у другий охолоджувальний контур третього енергоблоку ј≈— Ѕлейс.
1995 р. Ћ≥дер серб≥в у Ѕосн≥њ –адован  араджич мав нам≥р придбати ¤дерний вибуховий пристр≥й малоњ потужност≥.
” тому ж роц≥ стало в≥домо, що ¤понська рел≥г≥йна секта "јум —инр≥кьо" припускала можлив≥сть виготовленн¤ ¤дерного вибухового пристрою з використанн¤м урану, що вона мала нам≥р добути в јвстрал≥њ, ≥ вчинити пот≥м акти ¤дерного тероризму.

¬ищенаведен≥ та ≥нш≥, ¤к≥ не ув≥йшли в цей перел≥к факти св≥дчать про те, що поки ≥нформац≥њ про серйозн≥ нам≥ри п≥дготувати та зд≥йснити акти ¤дерного тероризму немаЇ. јнал≥з ≥снуючоњ ≥нформац≥њ дозвол¤Ї зробити наступн≥ висновки про ступ≥нь ¤дерноњ загрози в найближчому майбутньому.
Ќасамперед, малоймов≥рно, що ¤ким-небудь терористичним групам вдастьс¤ або самост≥йно, або нав≥ть за допомогою найн¤тих ф≥зик≥в-¤дерник≥в створити ¤дерний вибуховий пристр≥й. –азом з тим фах≥вц≥ звертають увагу на "плутон≥Їву проблему", ¤ка на початку XXI ст. постаЇ з особливою гостротою. “ак, оч≥куЇтьс¤, що до 2010 р. у св≥т≥ на цив≥льних реакторах буде напрацьовано 450-500 т плутон≥ю. “акий обс¤г матер≥алу значно перевершуЇ потреби держав. ” цьому контекст≥ ризик створенн¤ саморобного ¤дерного вибухового пристрою з реакторного плутон≥ю не можна ц≥лком скидати з рахунк≥в. ƒл¤ виготовленн¤ плутон≥Ївого ¤дерного боЇзар¤ду потр≥бно 10-12 кг збагаченого плутон≥ю. Ќа фон≥ 500 т така к≥льк≥сть вигл¤даЇ м≥зерною ≥, в≥дпов≥дно, важко контрольованою з боку державних установ, в≥дпов≥дальних за збереженн¤ збройових урану та плутон≥ю.
Ќа сьогодн≥ несанкц≥онований доступ терористичних орган≥зац≥й до ¤дерних боЇприпас≥в, що збер≥гаютьс¤ в обладнаних сховищах, Ї малоймов≥рним. –азом з тим доступ ≥ розкраданн¤ ¤дерних боЇприпас≥в при њхньому транспортуванн≥ чи розбиранн≥ не можна ц≥лком виключити. ќднак нав≥ть у цьому випадку захисн≥ механ≥зми ¤дерних боЇприпас≥в робл¤ть ≥мов≥рн≥сть його детонац≥њ близькоњ до нульового.

“ерористичн≥ напади звичайно ставл¤ть своЇю метою дос¤гненн¤ "миттЇвого драматичного ефекту". …ого можна домогтис¤ саме за допомогою рад≥оактивних матер≥ал≥в. “ак, напад невеликоњ групи легкоозброЇних терорист≥в на атомний об'Їкт чи за¤ва про використанн¤ ¤дерноњ зброњ, рад≥оактивних матер≥ал≥в можуть ≥ не запод≥¤ти реального збитку, але дадуть величезний психолог≥чний ефект, викличуть ≥стер≥ю, народ¤ть страх. ≤ це особливо привабливо дл¤ терорист≥в. “ак що к≥льк≥сть за¤в про нам≥ри захопити ¤дерний об'Їкт чи нав≥ть заздалег≥дь приречених на провал спроб д≥йсно напасти на нього швидше за все буде зростати.
–етельно п≥дготовленн≥ терористичн≥ акти з метою захопленн¤ ј≈— також не можна виключати. ќдним з найг≥рших можливих результат≥в такоњ терористичноњ акц≥њ може стати повторенн¤ „орнобильськоњ трагед≥њ, що мала насл≥дком шкоду здоров'ю та психолог≥чн≥ травми тис¤ч людей, вилученн¤ з використанн¤ с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ величезн≥ витрати по л≥кв≥дац≥њ авар≥њ. ≤снуЇ також можлив≥сть створенн¤ ≥ використанн¤ терористами рад≥олог≥чноњ зброњ з рад≥оактивних в≥дход≥в.
Ѕоротьба з ¤дерним тероризмом потредуЇ зусиль у багатьох напр¤мках, головним з ¤ких Ї система ф≥зичного захисту ¤дерних об'Їкт≥в (ј≈—, сховищ ¤дерного пального тощо), ¤к≥ теоритично можуть стати об'Їктами нападу терорист≥в. ¬иробленн¤ вимог до системи ф≥зичного захисту починаЇтьс¤ з визначенн¤ параметр≥в можливоњ загрози. “ак звана "модель базовоњ загрози" виробл¤Їтьс¤ зг≥дно з результатами анал≥зу терористичноњ, злочинноњ ≥ насильницькоњ анти¤дерноњ д≥¤льност≥ в середин≥ держави та за кордоном ≥ включаЇ в себе так≥ характеристики, ¤к розм≥р терористичноњ групи, збро¤ та спор¤дженн¤, що використовуютьс¤, тактика д≥й тощо. ÷¤ модель перебуваЇ у стан≥ пост≥йних зм≥н. як приклад можна навести под≥ю в —Ўј в 1993 роц≥, п≥д час ¤коњ вантажний автомоб≥ль прорвавс¤ на територ≥ю ј≈— “ри-ћайл-јйленд. ѕ≥сл¤ цього прецеденту  ом≥с≥¤ з ¤дерного регулюванн¤ прийн¤ла р≥шенн¤ про внесенн¤ в модель можливого прориву начинених вибух≥вкою транспортних засоб≥в, п≥сл¤ чого в≥дпов≥дн≥ заходи безпеки були прийн¤т≥ на вс≥х американських ј≈—.

Ќа глобальному ж р≥вн≥, запоб≥жн≥ д≥њ держав, що спр¤мован≥ на запоб≥ганн¤ ¤дерного тероризму та тероризму з використанн¤м ≥нших вид≥в зброњ масового знищенн¤, можуть стати вир≥шальним фактором усп≥ху. ” рамках такого сп≥вроб≥тництва державам сл≥д:

• приймати передбачен≥ законодавством по запоб≥ганню приготуванн¤ на њхн≥х територ≥¤х акт≥в тероризму з залученн¤м зброњ масового знищенн¤, включаючи заборону незаконноњ д≥¤льност≥ груп ≥ орган≥зац≥й, що заохочують, п≥дбурюють, орган≥зовують чи беруть участь у зд≥йсненн≥ акт≥в тероризму з використанн¤м зброњ масового знищенн¤;
• обм≥нюватис¤ ≥нформац≥Їю з метою запоб≥ганн¤ тероризму ≥з застосуванн¤м зброњ масового знищенн¤. ¬ умовах зародженн¤ ≥ росту можливостей, у тому числ≥ ≥ ф≥нансових, антитерористичн≥ д≥њ традиц≥йними пол≥тичними методами втрачають ефективн≥сть, р≥зко зростаЇ значим≥сть обм≥ну випереджуючою розв≥дувальною ≥нформац≥Їю. «розум≥ло, що обм≥н такою ≥нформац≥Їю повинен бути строго конф≥денц≥йним, у тому числ≥ ≥ дл¤ того, щоб вона не потрапила в розпор¤дженн¤ терористичних орган≥зац≥й;
• пов≥домл¤ти про результати розсл≥дувань ≥ншим залученим державам, у випадку зд≥йсненн¤ акт≥в тероризму з використанн¤м зброњ масового знищенн¤ затримувати злочинц≥в, п≥дозрюваних у п≥дготовц≥ таких акт≥в.

ѕ≥дсумовуючи, можна зробити висновок, що на сьогодн≥ виготовленн¤, розповсюдженн¤ та можливе застосуванн¤ зброњ масового знищенн¤ реально може бути регламентовано т≥льки на м≥ждержавному р≥вн≥, стосовно тих же держав ¤к ключових суб'Їкт≥в рег≥ональноњ та св≥товоњ пол≥тики. як це не прикро визнавати, але д≥¤ вищезгаданих дво- та багатосторонн≥х договор≥в, конвенц≥й, ≥нших норм м≥жнародного права не поширюЇтьс¤ на д≥¤льн≥сть р≥зних злочинних угруповань, ¤к≥ однак теж нос¤ть м≥жнародний характер, насамперед, терорист≥в. ‘ормальн≥сть ≥снуючоњ на сьогодн≥ бази геостратег≥чноњ стаб≥льност≥ посилюЇтьс¤ ≥ тим, що та система внутр≥шньодержавних ≥ м≥жнародних в≥дносин, в ¤к≥й ≥снують та усп≥шно д≥ють терористи, хоч ≥ маЇ бути врегульована нормативно-правовим шл¤хом, але на сьогодн≥ маЇ безл≥ч юридичних прогалин. ƒл¤ терорист≥в не ≥снуЇ м≥жнародно-правових норм, м≥жнародних конвенц≥й, того ж ƒоговору про всеос¤жну заборону ¤дерних випробувань чи  онвенц≥њ про забарону х≥м≥чноњ зброњ або просто норм морал≥, терористичн≥ утворенн¤ ≥снують поза законом. “акою обставиною ≥ по¤снюЇтьс¤ складн≥сть боротьби з цим найстрашн≥шим твор≥нн¤м людськоњ цив≥л≥зац≥њ. Ќайскладн≥ше пол¤гаЇ в тому, що у б≥льшост≥ випадк≥в терористичну орган≥зац≥ю неможливо уособити з ¤коюсь державою, нав≥ть ¤кщо ц¤ держава неформально п≥дтримуЇ тероризм, б≥льше того, потр≥бно застерегти вс≥ крањни св≥ту в≥д такаго уособленн¤. ƒержава - це не т≥льки небажаний пол≥тичний режим, це ще й населенн¤, ¤ке теж хоче жити.
јктуальн≥сть ц≥Їњ проблеми посилилась п≥сл¤ под≥й 11 вересн¤ 2001 року в —Ўј, п≥д час ¤ких було знищено два хмарочоси-близнюки ¬сесв≥тнього “орг≥вельного ÷ентру та частина ѕентагону, не враховуючи тис¤ч загиблих невинних людей.
—получен≥ Ўтати јмерики постали перед проблемою, з ¤коњ ≥снуЇ два виходи: найпрост≥ший та найскладн≥ший. Ќайпрост≥ший пол¤гаЇ у тому, щоб уособити з тероризмом одну чи дек≥лька держав, в≥дпов≥дно, знайти дл¤ себе реального ос¤жного ворога та знищити його, знехтувавши при цьому вс≥м тим м≥жнародно-правовим доробком, ¤кий маЇ регламентувати под≥бн≥ ситуац≥њ. якщо додати до цього бажанн¤ —Ўј вийти з ƒоговору по ѕ–ќ, то на сьогодн≥ —Ўј виступають, ¤к можливий деструктивний фактор, що здатний призвести до колапсу практично вс≥Їњ нормативно-правовоњ бази геостратег≥чноњ стаб≥льност≥. Ќайскладн≥шим дл¤ —Ўј Ї вар≥ант переосмисленн¤ св≥тових реал≥й та в≥дпов≥дноњ корекц≥њ своЇњ зовн≥шньоњ стратег≥њ. ¬≥д того, ¤ким шл¤хом п≥дуть —Ўј, залежитиме, ¤ким ми будемо бачити св≥т завтра.