¬≥тренко ћарина

ѕроблемна група "—Ќƒ"

ѕерше дес¤тир≥чч¤ ≥снуванн¤ —Ќƒ ¤к м≥жнародноњ орган≥зац≥њ на пострад¤нському геопол≥тичному простор≥ ви¤вило численн≥ суперечлив≥ питанн¤ в њњ д≥¤льност≥. ѕ≥дбиваючи п≥дсумки соц≥ологи, пол≥тики та анал≥тики висловюють р≥зн≥ думки щодо† ефективност≥ функ≥онуванн¤ та подальшоњ ц≥Їњ орган≥зац≥њ. ¬ерс≥њ ≥нод≥ Ї досить розб≥жними Ц в≥д оц≥н≥ванн¤ —Ќƒ ¤к засобу розширенн¤ сфери впливу –ос≥њ на колишн≥ республ≥ки —–—– до переконанн¤, що сама —Ќƒ Ї колоссом на глин¤них ногах або просто способом Умирного розлученн¤Ф пострад¤нських держав.

јнал≥зуючи ≥нтенсивн≥сть м≥жнародноњ взаЇмод≥њ в рамках —Ќƒ, спробуЇмо вид≥лити найб≥льш ¤скрав≥ факти прот¤гом його дес¤тир≥чного ≥снуванн¤ ≥ визначити власну позиц≥ю щодо њњ ефективност≥. ключов≥ моменти та найважлив≥ш≥ под≥њ можна оц≥нити† за 10-бальною шкалою, враховуючи значущ≥сть под≥альшого розвитку та ≥снуванн¤ —Ќƒ.

«а точку в≥дл≥ку в≥зьмемо факт створенн¤ —Ќƒ. 8 грудн¤ 1991 року у ¬искул¤х (Ѕ≥ловезька пуща), резиденц≥њ б≥лоруського ур¤ду, вищ≥ кер≥вники –еспубл≥ки Ѕ≥лорусь, –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ та ”крањни п≥дписали ”году про створенн¤ —п≥вдружност≥ Ќезалежних ƒержав (—Ќƒ).† 21 грудн¤ 1991 року в јлма-јт≥ глави одинадц¤ти незалежних пострад¤нських держав (кр≥м прибалт≥йських держав ≥ √руз≥њ) п≥дписали ѕротокол до ц≥Їњ ”годи, в ¤кому було зазначено, що јзербайджанська –еспубл≥ка, –еспубл≥ка ¬≥рмен≥¤, –еспубл≥ка Ѕ≥лорусь, –еспубл≥ка  азахстан,  иргизька –еспубл≥ка, –еспубл≥ка ћолдова, –ос≥йська ‘едерац≥¤, –еспубл≥ка “аджикистан, “уркменистан, –еспубл≥ка ”збекистан та ”крањна на р≥вноправних засадах утворюють —п≥вдружн≥сть Ќезалежних ƒержав. ”часники ц≥Їњ зустр≥ч≥ прийн¤ли јлма-јтинську ƒекларац≥ю, тим самим п≥дтвердивши прихильн≥сть колишн≥х союзних республ≥к до сп≥вроб≥тництва у р≥зних галуз¤х зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ пол≥тики. ” грудн≥ 1993 року до —Ќƒ приЇдналас¤ √руз≥¤ (10 бал≥в).

« метою забезпеченн¤ м≥жнародноњ безпеки ≥ стаб≥льност≥ на простор≥ —Ќƒ у 1992 роц≥ створено –аду м≥н≥стр≥в оборони (учасники - јзербайджан, ¬≥рмен≥¤, –еспубл≥ка Ѕ≥лорусь, √руз≥¤,  азахстан,  иргизька –еспубл≥ка, –ос≥йська ‘едерац≥¤, “аджикистан, ”збекистан). «г≥дно з р≥шенн¤м –ади глав держав —Ќƒ створено Ўтаб по координац≥њ в≥йськового сп≥вроб≥тництва (пост≥йно д≥ючий орган –ади м≥н≥стр≥в оборони). ѕри –ад≥ м≥н≥стр≥в оборони д≥ють  ом≥тет начальник≥в штаб≥в,  оординац≥йний ком≥тет з питань протипов≥тр¤ноњ оборони, ¬≥йськово-техн≥чний та ≥нш≥ ком≥тети.

¬≥йськово-пол≥тичне сп≥вроб≥тництво р¤ду крањн - учасниць —Ќƒ характеризуЇ п≥дписанн¤ ними ƒоговору про колективну безпеку 15 травн¤ 1992 року. (9 бал≥в)

” вересн≥ 1993 року глави держав —Ќƒ п≥дписали ƒогов≥р про створенн¤ ≈коном≥чного союзу, що базуЇтьс¤ на концепц≥њ трансформац≥њ економ≥чноњ взаЇмод≥њ в рамках —Ќƒ з урахуванн¤м тих реал≥й, що склалис¤; на розум≥нн≥ необх≥дност≥: формуванн¤ загального економ≥чного простору, заснованого на в≥льному перем≥щенн≥ товар≥в, послуг, робочоњ сили, кап≥тал≥в, розробки погодженоњ грошово-кредитноњ, податковоњ, ц≥новоњ, митноњ, зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики, зближенн¤ метод≥в регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ розвитку пр¤мих виробничих звТ¤зк≥в. ќднак положенн¤ ƒоговору фактично не були реал≥зован≥. ѕроблемою стало не т≥льки хрон≥чне невиконанн¤ п≥дписаних угод, але ≥ зростаюча диференц≥ац≥¤ економ≥чних ≥нтерес≥в крањн —Ќƒ, несум≥сн≥сть њх економ≥чноњпол≥тики ≥ законодавства, прагненн¤ диверсиф≥кувати зв¤зки з трет≥ми крањнами. ( 4 бала)

” 1995 роц≥ з метою забезпеченн¤ охорони пов≥тр¤них кордон≥в створено ќбТЇднану систему ѕѕќ /протипов≥тр¤ноњ оборони/ (учасники - дес¤ть крањн —Ќƒ, кр≥м јзербайджану ≥ ћолдови). (7 бал≥в)

29 березн¤ 1996 року Ѕ≥лорус≥¤,  азахстан ≥ –ос≥йська ‘едерац≥¤ п≥дписали угоду про ћитний союз, за ¤ким сл≥дувало п≥дписанн¤ ними ж за участю  иргистана ƒоговору про поглибленн¤ ≥неграц≥њ в економ≥чн≥й ≥ гуман≥тарн≥й сферах, в основ≥ ¤кого було покладено формуванн¤ митного союзу. ¬раховуючи малу к≥льк≥сть крањн-учасниць, ¤к≥ п≥дписали догов≥р, можна передбачити його невелику економ≥чну ефективн≥сть з позиц≥њ —Ќƒ в ц≥лому. ( 5 бал≥в)

” жовтн≥ 1997 року за результатами проведенн¤ зас≥данн¤ –ади глав держав ≥ —пец≥ального м≥ждержавного форуму п≥дписаноѕротокол про внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до ”годи про зону в≥льноњ торг≥вл≥. «атверджено розмежуванн¤ повноважень м≥ж –адою глав держав ≥ –адою глав ур¤д≥в, прийн¤то нове ѕоложенн¤ про –аду м≥н≥стр≥в закордонних справ, створено ≈коном≥чну раду —Ќƒ. –ада повноважних представник≥в д≥Ї при статутних та ≥нших органах —Ќƒ. ѕри ≈коном≥чн≥й рад≥ —Ќƒ утворено  ом≥с≥ю з економ≥чних питань, ¤ка складаЇтьс¤ з повноважних представник≥в держав —п≥вдружност≥. —л≥д в≥дзначити, що так≥ спроби узгодити сп≥льну дл¤ 12-ти крањн концепц≥ю поглибленн¤ ≥нтеграц≥њ, на думку багатьох анал≥тик≥в, ви¤вилис¤ безрезультатними. ѕро наростаюч≥ розб≥жност≥ економ≥чних ≥нтерес≥в крањн —Ќƒ св≥дчить хоча б той факт, що в 1997 роц≥ заф≥ксовано спад њх взаЇмного товарообм≥ну на фон≥ ст≥йкого зростанн¤ обс¤г≥в зовн≥шньоњ торг≥вл≥ держав —Ќƒ з трет≥ми крањнами ¤кий ви¤вивс¤ в ¤кост≥ тенденц≥њ. ( 4 бала)

4 червн¤ 1999 року в ћ≥нську п≥дписано ƒогов≥р про сп≥вроб≥тництво держав - учасниць —Ќƒ по боротьб≥ з тероризмом (учасники - јзербайджан, ¬≥рмен≥¤, √руз≥¤,  азахстан,  иргизька –еспубл≥ка, ћолдова, –ос≥йська ‘едерац≥¤, “аджикистан). ѕроте под≥њ недалекого минулого п≥сл¤ 11 вересн¤ 2001 року продемонстрували переважаючу декларативн≥сть даного документу ≥ в≥дсутн≥сть реальних механ≥зм≥в впровадженн¤ його положень ( 3 бали)

18 серпн¤ 2000 року в≥дбувс¤ неформальний сам≥т —Ќƒ у ялт≥, на ¤кому глави держав —Ќƒ прийн¤ли за¤ву щодо п≥дготовки й проведенн¤ сам≥ту та јсамблењ “ис¤чол≥тт¤ ќќЌ, щодо впливу процес≥в глобал≥зац≥њ та ≥нтеграц≥њ на крањни —п≥вдружност≥. (2 бала)

1 червн¤ 2001 року –ада глав держав —Ќƒ прийн¤ла –≥шенн¤ про координац≥ю зовн≥шньопол≥тичноњ д≥¤льност≥ держав - учасниць —Ќƒ ≥ доручила –ад≥ м≥н≥стр≥в закордонних справ —Ќƒ вжити заход≥в з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ координац≥њ ц≥Їњ д≥¤льност≥, передус≥м у рамках ќќЌ ≥ ќЅ—™. јзербайджан, √руз≥¤ та ”крањна не координують свою зовн≥шньопол≥тичну д≥¤льн≥сть з ≥ншими державами у формат≥ —Ќƒ. ѕро результативн≥сть –≥шенн¤ робити висновки ще досить рано, однак, оц≥нюючи тенденц≥њ до непогодженост≥ зовн≥шньопол≥тичних акц≥й крањн —п≥вдружност≥ ≥ р≥зновекторн≥ спр¤муванн¤ де¤ких њњ учасник≥в, дана под≥¤ не матиме передбачуваного ефекту. ( 1 бал)

30 листопада 2001 року в ћоскв≥ в≥дбувс¤ юв≥лейний сам≥т —Ќƒ. ” прийн¤т≥й –адою глав держав «а¤в≥ у звТ¤зку з 10-р≥чч¤м утворенн¤ —Ќƒ подана оц≥нка ≥сторичного шл¤ху —п≥вдружност≥, п≥дтверджена прихильн≥сть держав - учасниць —п≥вдружност≥ њњ динам≥чному розвитку, визначен≥ важлив≥ напр¤ми сп≥вроб≥тництва. 29 листопада 2001 року, в рамках проведенн¤ юв≥лейного сам≥ту, в≥дбулос¤ зас≥данн¤ –ади глав ур¤д≥в —Ќƒ та зас≥данн¤ –ади м≥н≥стр≥в закордонних справ держав - учасниць —Ќƒ. “ак≥ под≥њ Ї здеб≥льшшого демонстративними, принципово не зм≥нюють зовн≥шньопол≥тичну ситуац≥ю в —Ќƒ (не оц≥нюютьс¤).

¬исновки:

ќсновними причинами нежиттЇздатност≥ та нестаб≥льност≥ —Ќƒ Ї:

1. Ќер≥вноправн≥сть в≥дносин м≥ж крањнами —Ќƒ, а також претенз≥њ –‘ на пол≥тичне, економ≥чне, ≥нформац≥йне та соц≥окультурне дом≥нуванн¤.
2. Ќамаганн¤ –‘ розгл¤нути весь пострад¤нський прост≥р ¤к зону "лег≥тимних" життЇво важливих њњ ≥нтерес≥в.
3. Ќесум≥сн≥сть вимог щодо координац≥њ зовн≥шньоњ й економ≥чноњ пол≥тики крањн —Ќƒ
4. ѕост≥йн≥ спроби –‘ сформувати в рамках —Ќƒ новий в≥йськово-пол≥тичний блок чи систему колективноњ безпеки.
5. —тратег≥чний курс –‘ на розбудову наддержавних структур —Ќƒ п≥д њњ контролем ≥ прогресуючу ≥нтеграц≥ю пострад¤нських крањн в новий потужний геопол≥тичний блок.

ћайбутнЇ —Ќƒ.

Ќеодноразове перенесенн¤ зустр≥чей на найвищому р≥вн≥ л≥дер≥в крањн —Ќƒ св≥дчить про њхнЇ прохолодне ставленн¤ до майбутнього —п≥вдружност≥. ‘актично крањни —Ќƒ мають м≥ж собою мало сп≥льного, кр≥м ≥сторичного минулого. ¬ектори пр≥оритетних ≥нтерес≥в окремих крањн —Ќƒ все б≥льше набувають в≥дцентрового в≥д —Ќƒ спр¤муванн¤. «ростаЇ критика на адресу –‘, ¤ка намагаЇтьс¤ використати структури —п≥вдружност≥ у власних ≥нтересах, зневажаючи ≥нтереси ≥нших њњ член≥в, що найб≥льшоњ гостроти набуло на самм≥т≥ л≥дер≥в крањн —Ќƒ у  ишинев≥. —творенн¤ в ™вроаз≥йському простор≥ ще одн≥Їњ сп≥льноти на вз≥рець Ївропейськоњ навр¤д чи Ї можливим ≥ доц≥льним з огл¤ду на обраний ”крањною курс на ≥нтеграц≥ю в ≥снуюч≥ Ївропейськ≥ структури. ∆орстка прив'¤зка до новоњ, "зм≥цненоњ" , модел≥ —Ќƒ назавжди означатиме в≥дмову в≥д самост≥йноњ Ївропейськоњ пол≥тики, а згодом ≥ в≥д будь-¤коњ самост≥йност≥ у зовн≥шньопол≥тичних ≥ зовн≥шньоеконом≥чних справах. ћ≥ж двома системами неодм≥нно виникатиме конкурентна боротьба за геостратег≥чн≥ й геоеконом≥чн≥ впливи. ¬ажливо опрацювати шл¤хи, що ведуть до поступового перетворенн¤ всього ™вроаз≥йського геопол≥тич ного простору - в≥д јтлантики до “ихого океану - в Їдину сп≥льноту суверенних держав без дом≥нуванн¤ ¤когось одного центру.