≈кпертний зв≥т

ѕерш за все, перед тим ¤к розкривати питанн¤ центр≥в глобал≥зац≥њ та проанал≥зувати це за певними орган≥зац≥¤ми та рег≥онами,ми повинн≥ диф≥н≥ц≥ювати дане пон¤тт¤. ѕ≥д пон¤тт¤м глобал≥зац≥њ варто розум≥ти сукупн≥сть таких процес≥в та ¤вищ, ¤к транскордонн≥ потоки товар≥в, послуг, кап≥талу,технолог≥њ, ≥нформац≥њ т≥ м≥ждержавну м≥грац≥ю людей, дом≥нуванн¤ ор≥Їнтир≥в на св≥товий ринок в торг≥вл≥, ≥нвестуванн≥ та ≥нших трансакц≥¤х, територ≥альна та ≥нститунац≥ональна ≥нтеграц≥¤ ринк≥в, а також супроводженн¤ цього виникненн¤м глобальних проблем типу еколог≥чноњ деградац≥њ чи надзвичайно великого зростанн¤ росту населенн¤, дл¤ р≥шенн¤ ¤ких необх≥дне всесв≥тове сп≥роб≥тництво. ’арактерною особлив≥стю Ї м≥жнародн≥ потоки, ¤к≥ в умовах л≥берал≥зац≥њ майже або зовс≥м не контролюютьс¤ нац≥ональними законодавствами. ¬ основному це потоки кап≥талу та ≥нформац≥њ.“епер розгл¤немо напр¤ми глобал≥зац≥њ та реальне вт≥ленн¤ цього процесу Ц ≥снуванн¤ в≥дпов≥дних координац≥йних центр≥в, ¤к≥ в≥дображають саму сутн≥сть глобал≥зац≥њ та Ї њњ породженн¤м. ” процес≥ глобал≥зац≥њ важлива роль належить нац≥ональним та м≥жнародним орган≥зац≥¤м.

Ќа нац≥ональному р≥вн≥ такими ≥нститутами Ї системи пол≥тичного,соц≥ального та ф≥насового захисту, ¤к≥ також мають значенн¤ дл¤ нашоњ теми лише в контекст≥ њх функц≥онуванн¤ на м≥жнародному р≥вн¤х.

√овор¤чи про глобал≥зац≥ю варто зазначити, що дом≥нуюча роль належить економ≥чн≥й ≥нтеграц≥њ. ¬ принцип≥ можна стверджувати про важливе значенн¤ пол≥тичних , в≥йськових, соц≥альних мотив≥в, але ¤кщо заглибитис¤ у проблему, то знову ж виходимо на економ≥чн≥ передумови.«вичайно, центрами , в рамках ¤ких розвиваЇтьс¤ глобал≥зац≥¤, виступають м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ чи ≥нш≥ обїЇднанн¤ економ≥чного чи ф≥нансового характеру д≥¤льност≥.

ћожемо спостер≥гати процеси глобал≥зац≥њ за рег≥онами. “обто спочатку глобал≥зац≥¤ ( доц≥льн≥ше† було б сказати ≥нтеграц≥¤ ) в≥дбуваЇтьс¤ в менших масштабах, рег≥онально, пот≥м, що абсолютно законом≥рно, набуваЇ серйозн≥ших Ђглобальн≥шихї масштаб≥в.

1."™вропейский союз"

ѕ≥сл¤ ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни було створено лек≥лька Ївропейський орган≥зац≥й з економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ, напр.,™вропейське сп≥втовариство вуг≥лл¤ та стал≥ ( ™—¬—, 1951р.) та ™вропейське економ≥чне сп≥втовариство ( ™≈—, 1957р.,). ѕ≥зн≥ше ц≥ орган≥зац≥њ злились в те, що зараз називаЇтьс¤ ™вропейським союзом. ¬ажливим моментом ц≥Їњ кооперац≥њ булоп≥двищенн¤ пол≥тичноњ стаб≥льност≥, але з часом наголос почав робитись на економ≥чн≥ та валютн≥ аспекти. ÷е можна гарно просл≥дкувати за недавн≥ми проектами ™вропейського союзу, так≥ ¤к ¬нутр≥шн≥й чи ™диний ринок, “ранс-Ївропейська транспортна мережа(“≈Ќ) та ™вропейський валютний союз( ™¬—). ÷≥ проекти, виплекан≥ в мисленнЇвих центрах корпорац≥й, спр¤мован≥ головним чином на п≥дтриманн¤ ≥нтерес≥в Ївропейського корпоративного сектора.

≤нш≥ форми кооперац≥њ ви¤вл¤ютьс¤ в основному в сфер≥ пол≥ц≥њ та юриспруденц≥њ, ¤к, наприклад, Ўенгенський догов≥р та ƒогов≥р ™вропол. —оц≥альн≥ теми, так≥ ¤к безроб≥тт¤ та зубож≥нн¤ ( в ™— б≥льше 20 млн. безроб≥тних), та еколог≥чна тема займають далеко не визначне м≥сце на пор¤дку денному. ™вропейський союз не можна назвати демократичним. „лени головуючих орган≥зац≥й союзу, наприклад, ™вропейська ком≥с≥¤ си –ада м≥н≥стр≥в, назначаютьс¤, не беручи до уваги думку народу, ≥ д≥¤льн≥сть њх дуже важко п≥ддаЇтьс¤ контролю. ¬плив ™вропейського парламента дуже обмежений.

Ѕагато хто спод≥ваЇтьс¤ на те, що ™— поступово стане демократичним ≥ що все-таки його еколог≥чна та соц≥альна пол≥тика покращитьс¤.

2. ≤нтеграц≥¤ п≥вн≥чноамериканських держав.

†ЂЌеоф≥ц≥йнаї† ≥нтеграц≥¤ м≥ж —Ўј та анадою розпочалас¤ ще в 20-х роках ’хстол≥тт¤, коли зовн≥шньоеконм≥чн≥ зв'¤зки анади переор≥Їнтувалис¤ з ¬еликобритан≥њ на —Ўј.ƒ≥лов≥ американц≥ в свою чергу† почали швидко освоювати економ≥чний прост≥р багатоњ природними ресурсами та малозаселенноњ крањни.Ќа к≥нець 20-х рок≥в† вони вже дом≥нуваали у вс≥х пров≥дних сферах канадськоњ економ≥ки. ¬ 30-х роках в анад≥ вже функц≥онувало 309 компан≥й, ¤к≥ повн≥стю або частково належали американським “Ќ . « кожним дес¤тил≥тт¤м американц≥ здобували все б≥льший вплив наканадську економ≥ку.

« 1 с≥чн¤" 1994 року набрав сили ѕ≥вн≥чноамериканський ƒогов≥р про в≥льну торг≥влю, що засв≥дчило про створенн¤ в јмериц≥ найб≥льшого в св≥т≥ ринку з населенн¤м 360 млн. чолов≥к та р≥чним обс¤гом виробництва в 6-7 трл. ƒоларыв. ѕлани щодо створенн¤ Ќј‘“ј з'¤вилис¤ ще в часи ”ругвайського раунда √ј““( 1986-1993рр). Ќј‘“ј розгл¤далас¤ ¤к рег≥ональна альтернатива глобальному торг≥вельному врегулюванню у випадку невдач≥ останнього.

ѕ≥дписавши Ќј‘“ј, анада, —Ўј та ћексика зробили св≥й виб≥р на користь рег≥ональноњ ≥нтеграц≥онноњ модел≥, ¤кий виходив з х економ≥чних ≥нтерес≥в ≥ опиравс¤ на той факт, що за загальною тенденц≥Їю укр≥пленн¤ св≥тових зв'¤зк≥в , њх нарощенн¤ на кордонах рег≥он≥в в≥дбуваЇтьс¤ випереджаючими темпами.Ќа основ≥ ц≥Їњ тенденц≥њ ≥ в ¤кост≥ њњ пол≥тично Ц юридичного оформленн¤ в≥дбуваЇтьс¤ створенн¤† рег≥ональних ≥нтеграц≥йних групувань, ¤ке даЇ додатковий ≥мпульс дл¤ нового стрибка в план≥ ≥нтенсиф≥кац≥њ внутр≥шньо-рег≥ональних економ≥чних зв'¤зк≥в.
–озвиток п≥вн≥чноамериканських ≥нтеграц≥йних процес≥в маЇ над≥йн≥ економ≥чн≥ основи Ц т≥сна взаЇмод≥¤ нац≥ональних економ≥к, ≥нтеграц≥йн≥ процеси в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ значним чином вдр≥зн¤ютьс¤ в≥д зах≥дноЇвропейськоњ модел≥.“ут давно були створен≥ передумови зародженн¤ ≥ розвитку рег≥онального комплексу на м≥крор≥вн≥. ÷е режим в≥льного перем≥щенн¤ через америко-канадський кордон† кап≥талу та робочоњ сили, необмежена конвертованн≥сть валют. “акий стан речей вир≥шував ц≥лий спектр питань та завдань рег≥ональноњ ≥нтеграц≥њ без будь-¤кого юридичного оформленн¤ ( у вигл¤д≥ угод та договор≥в). Ќе дивл¤чись на те, що митна регламентац≥¤ взаЇмного товарного потоку була ще далека до зони в≥льноњ торг≥вл≥, вона давала свободу дл¤ внутр≥шнього рег≥онального розпод≥лу прац≥.

«а прогнозами спец≥ал≥ст≥в, в найближч≥ 10 рок≥в можна о¤≥кувати посиленн¤ прит¤гальноњ функц≥њ —Ўј в≥дносно дкржав обох јмерик. ѕргнозують, що на початку цього тис¤чол≥тт¤ ѕ≥вн≥чноамериканський ƒогов≥р про в≥льну торг≥влю перетворитьс¤ в американську зону, в ¤к≥й пор¤д з —Ўј, анадою та ћексикою ув≥йдуть јргентина, Ѕразил≥¤, „ил≥ та ≥нш≥.

ЂЌа основ≥ Ќј‘“ј створюЇтьс¤ одне з наймогутн≥ших в сучасному св≥т≥ економ≥чне обїЇднанн¤ . « часом на його основ≥ в≥дбудетьс¤ поетпна ≥нтеграц≥¤ держав континента, але в будь- ¤кому випадку в сферу впливу Ќј‘“ј потрапл¤ть й ≥нш≥ крањни «ах≥дноњ п≥вкул≥ї Ц так оц≥нюЇ значенн¤ цього союзу «б≥гнЇв Ѕжезинський. ≤накше кажучи, Ќј‘“ј Ц це лише перший крок до створенн¤ п≥д њхньою ег≥дою Їдиного могутнього групуванн¤ в≥д јл¤ски до ¬огн¤ноњ «емл≥., про що багато писалось в американськ≥й прес≥ за останн≥й час.

≤нтегрована јмерика з њњ геопол≥тичними та геоеконом≥чними можливост¤ми значно посилить св≥й вплив на св≥тове сп≥втовариство.

3. ≤нтеграц≥¤ латиноамериканських держав.

ƒе¤к≥ огназ≥зац≥њ ( вже назван≥ та т≥, що будуть згадан≥ п≥зн≥ше) функц≥онують в масштаб≥ всього св≥ту, але Ї ≥ так≥ де¤к≥ оган≥зац≥њ, ¤к≥ ми не можемо об≥йти. Ќаприклад, п≥вденно-американський торг≥вельний блок MERCOSUR, ¤кий Ї на сьогодн≥ трет≥м за величиною в торг≥вельним блоком св≥ту, створений 11 рок≥в тому. —ьогодн≥ його членами Ї Ѕразил≥¤, јргентина, ѕарагвай та ”ругвай, а також, на правах асоц≥ативних член≥в, „ил≥ та Ѕол≥в≥¤. Ќасл≥дки кризи в јргентин≥ поширилис¤ далеко за њњ межами, зачепивши, в тому числ≥, ≥ крањни групи MERCOSUR. „асково мова йде про скороченн¤ рег≥онального експорту в јргентину, економ≥ка ¤коњ Ї другою за обс¤гом в ѕ≥вденн≥й јмериц≥. р≥м того, еком≥чн≥ проблеми јргентини призвели до загостренн¤ њњ непорозум≥нь з Ѕразил≥Їю, анйб≥льш могутньою в економ≥чному план≥ дуржавою блоку. ÷¤ обставина п≥дкреслила значенн¤ сп≥льноњ за¤ви, ¤ка б могла стати початком нового етапу процесу ≥нтеграц≥њ рег≥ону, дещо призупиненого аргентинською кризою. “ак, л≥дери блоку, вже за¤вили про те, що введенн¤ в≥льно УплаваючогоФ курсу аргентинськоњ валюти може призвести до до посиленн¤ звї¤зк≥в м≥ж крањнами рег≥ону ≥ нав≥ть спри¤ти по¤в≥ Їдиноњ валюти Mercosur, розмови про по¤ву ¤коњ вже ведутьс¤ досить давно. У—ьогодн≥, коли у вс≥њ державах блоку прийн¤т≥ однаков≥ валютн≥ режими, нам буде набагато легше добитис¤ ≥нтеграц≥њ макроеконом≥чних пол≥тик наших державФ, Ц зазначаЇ президент „ил≥ –≥кардо Ћагос.

4. ≤нтеграц≥¤ на африканському континент≥.

Ќа останн≥х зустр≥чах представник≥в африканських держав конференц≥њ орган≥зац≥њ јфриканськоњ ™дност≥ (ќј™), ¤ка в≥дбулас¤ нещодавнов замб≥йськ≥й столиц≥ Ћусака на найвищому р≥вн≥ розгл¤далас¤ ≥де¤ л≥в≥йського л≥дера ћуамара аддаф≥ про перетворенн¤ ќј™ в ј‘риканський союз. ’оча л≥в≥йський кер≥вник в≥домий своЇю пол≥тичною та ≥деолог≥чною екстравагантн≥стю, нат¤нутими в≥дносинами з «аходом ≥ встановленн¤м авторитарного режиму у власн≥й крањн≥, б≥льш≥сть африканських л≥дер≥в виразили свою згоду з ≥деЇю аддаф≥. Ѕ≥льш того, в ≥дењ створенн¤ јфриканського союзу знайшлис¤ неоч≥куван≥ прихильники в колах респектабельних африканських пол≥тик≥в. ≤дею перетворенн¤ ќј™ п≥дтримав виходець з √ани генеральний секретар ќќн коф≥ јннан, ¤кий користуЇтьс¤ великоЇ попул¤рн≥стю в јфриц≥. –езультат в≥домий Ц на конференц≥њ ќј™ було вибране перех≥дне кер≥вництво ц≥Їњ орган≥зац≥њ, ¤ка повинна п≥дготувати њњ до перетворенн¤ в јфриканський союз на зразок ™вропейського.

јле, звичайно, важко стверджувати, що в≥д за¤в в≥дразу перейдуть до справи Ц адже ≥снуЇ дуже багато причин, ¤к≥ будуть створювати реальн≥ та штучн≥ перешкоди на шл¤ху створенн¤ јфриканського союзу. ÷е ≥ новий сплеск трайбал≥зму, й небажанн¤ ел≥ти јфрики д≥литис¤ свойми подекуди необмеженими можливост¤ми, й в≥йськов≥, авторитарн≥ диктатори, й економ≥чний стан б≥льшост≥ рег≥он≥в, ¤кий залишаЇ бажати кращого.

« Ђконтинету над≥йї початку 60-х јфрика перетворилас¤ на Ђзабутий континетї початку тис¤чол≥тт¤. ÷е починають розум≥ти нав≥ть кер≥вники африканських крањн. јле перейменувати ќј™ в јфриканський союз Ц це , звичайно ж , ще не означаЇ перетворитис¤ в ™вропу. ¬ африканськ≥й ел≥т≥ т≥лки зароджуЇтьс¤ розум≥нн¤ необх≥дност≥ серйозного Ђпереобладнанн¤ї контитента. „и набере† воно ¤кихось певних форм чи виродитьс¤ в чергову номенклатурну революц≥ю Ц стане зрозум≥ло лише з часом.

4. G-8 (¬елика в≥с≥мка) ран≥ше називалась G-7 Ц група з семи наиб≥льш промислово-розвинутих держав.† “епер до анади, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини, ≤тал≥њ, япон≥њ, ¬еликобритан≥њ та —Ўј повинна приЇднатис¤ –ос≥¤. ер≥вники держав G-8 зустр≥чаютьс¤ на щор≥чн≥й на† конференц≥њ на найвищому р≥вн≥, де обговорюють теми, що мають сп≥льний ≥нтерес. јлу дискус≥њ не обмежуютьс¤ лише в≥дносинами м≥ж державами G-8, оск≥льки влада, ¤ка належить цим крањнам ≥ розташованим в них транснац≥ональним корпорац≥¤м, охоплюЇ весь св≥т.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ™— та ќќЌ, G-8 не маЇ законодавчоњ влади. ¬она не може видавати директиви, ¤ким би весь ≥нший св≥т чи нав≥ть держави-члени групи, повинн≥ були б п≥дкор¤тис¤. ÷ю роботу виконують орган≥зац≥њ типу ћ≥жнародного валютного фонду ( ћ¬‘), ¬сесв≥тнього банку ( ¬Ѕ) та ¬сесв≥тньоњ торг≥вельноњ орган≥зац≥њ ( ¬“ќ), так ¤к ≥ ™вропейський союз(™—) та ќрган≥зац≥¤ обФЇднаних нац≥й ( ќќЌ). ¬с≥ ц≥ орган≥зац≥њ не можуть ≥гнорувати колективний вплив G-8. «бираючи своњ голоси в один, держави G-8 стають власниками величезноњ влади, ≥ можуть впливати на процес м≥жнародного розвитку.

5. ћ≥жнародний валютний фонд, до складу ¤кого входить 183 держави, призваний спри¤ти м≥жнародному сп≥вроб≥тництву в сфер≥ валютних в≥дносин, забезпеченн¤ валбтного курса ≥ в≥дпов≥дноњ системи розрахунк≥в та зб≥льшенню зайн¤тост≥ населенн¤ , а також надаЇдержав, що потребують, ф≥нансову допомогу. Ўтаб Ц квартира орган≥зац≥њ , створенноњ в 1946р., знаходитьс¤ в ¬ашингтон≥. ќдним з напр¤м≥в д≥¤льност≥ в ћ¬‘ Ї вивченн¤ впливу глобал≥зац≥њ на р≥зноман≥тн≥ сфери людського житт¤.

¬сесв≥тн≥й банк спец≥ал≥зуЇтьс¤ на наданн≥ кредит≥в дл¤ реал≥зац≥њ р≥зноман≥тних проект≥в державам, що розвиваютьс¤, з≥ середн≥м р≥нвем доход≥в. ¬ склад даноњ орган≥зац≥њ входить 183 держави. ƒосл≥дженн¤ ¬сесв≥тнього банку стосуютьс¤ л≥берал≥зац≥њ торг≥вл≥, оц≥нки рол≥ м≥жнародних ≥нститут≥в, а також вивченн¤ впливу глобал≥зац≥њ на нер≥вн≥сть в межах крањн, що розвиваютьс¤.

¬сесв≥тн¤ торг≥вельна орган≥зац≥¤(¬“ќ),штаб-квартира ¤коњ знаходитьс¤ в ∆енев≥, Ї Їдиною глобальною м≥жнародною орган≥зац≥Їю, що займаЇтьс¤ нормами зд≥йсненн¤† торг≥вл≥ м≥ж державами. ќрган≥зована 1 с≥чн¤ 1995р., вона стала наступницею √енерального договору про тарифи та торг≥влю. ќсновним завданн¤м ¬“ќ, до складу ¤коњ вход¤ть на сьогодн≥шн≥й день 142 держави з 90% св≥товоњ торг≥вл≥Ї наданн¤ допомоги виробникам товар≥в та послуг, експортерам та ≥мпортерам, необх≥дну њм дл¤ веденн¤ б≥знесу.

Ќазван≥ орган≥зац≥њ Ї найважлив≥шими дл¤ питанн¤ глобал≥зац≥њ. Ѕезумовно туди ж в≥дносимо й ќќЌ та Ќј“ќ, про ¤к≥ багато сказано, ≥ ¤к≥ Ї хоч ≥ пол≥тичними орган≥зац≥¤ми, але зрозум≥ло знову ж таки† маючи перед собою економ≥чн≥ передумови.

“ому вс≥ под≥бн≥ орган≥зац≥њ мають надзвичайно важливий та серйозний вплив на глобал≥зац≥йн≥ процеси у св≥т≥.

≈кспертний зв≥т є 2
тема		—в≥тов≥ центри глобал≥зац≥йних процес≥в
автор		јндрущакевич ќльга
група		ѕроблемна група "√лобал≥зац≥¤ та ≥нтеграц≥¤"

ѕерш за все, перед тим ¤к розкривати питанн¤ центр≥в глобал≥зац≥њ та проанал≥зувати це за певними орган≥зац≥¤ми та рег≥онами,ми повинн≥ диф≥н≥ц≥ювати дане пон¤тт¤. ѕ≥д пон¤тт¤м глобал≥зац≥њ варто розум≥ти сукупн≥сть таких процес≥в та ¤вищ, ¤к транскордонн≥ потоки товар≥в, послуг, кап≥талу,технолог≥њ, ≥нформац≥њ т≥ м≥ждержавну м≥грац≥ю людей, дом≥нуванн¤ ор≥Їнтир≥в на св≥товий ринок в торг≥вл≥, ≥нвестуванн≥ та ≥нших трансакц≥¤х, територ≥альна та ≥нститунац≥ональна ≥нтеграц≥¤ ринк≥в, а також супроводженн¤ цього виникненн¤м глобальних проблем типу еколог≥чноњ деградац≥њ чи надзвичайно великого зростанн¤ росту населенн¤, дл¤ р≥шенн¤ ¤ких необх≥дне всесв≥тове сп≥роб≥тництво. ’арактерною особлив≥стю Ї м≥жнародн≥ потоки, ¤к≥ в умовах л≥берал≥зац≥њ майже або зовс≥м не контролюютьс¤ нац≥ональними законодавствами. ¬ основному це потоки кап≥талу та ≥нформац≥њ.“епер розгл¤немо напр¤ми глобал≥зац≥њ та реальне вт≥ленн¤ цього процесу Ц ≥снуванн¤ в≥дпов≥дних координац≥йних центр≥в, ¤к≥ в≥дображають саму сутн≥сть глобал≥зац≥њ та Ї њњ породженн¤м. ” процес≥ глобал≥зац≥њ важлива роль належить нац≥ональним та м≥жнародним орган≥зац≥¤м. Ќа нац≥ональному р≥вн≥ такими ≥нститутами Ї системи пол≥тичного,соц≥ального та ф≥насового захисту, ¤к≥ також мають значенн¤ дл¤ нашоњ теми лише в контекст≥ њх функц≥онуванн¤ на м≥жнародному р≥вн¤х. √овор¤чи про глобал≥зац≥ю варто зазначити, що дом≥нуюча роль належить економ≥чн≥й ≥нтеграц≥њ. ¬ принцип≥ можна стверджувати про важливе значенн¤ пол≥тичних , в≥йськових, соц≥альних мотив≥в, але ¤кщо заглибитис¤ у проблему, то знову ж виходимо на економ≥чн≥ передумови.«вичайно, центрами , в рамках ¤ких розвиваЇтьс¤ глобал≥зац≥¤, виступають м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ чи ≥нш≥ обїЇднанн¤ економ≥чного чи ф≥нансового характеру д≥¤льност≥. ћожемо спостер≥гати процеси глобал≥зац≥њ за рег≥онами. “обто спочатку глобал≥зац≥¤ ( доц≥льн≥ше† було б сказати ≥нтеграц≥¤ ) в≥дбуваЇтьс¤ в менших масштабах, рег≥онально, пот≥м, що абсолютно законом≥рно, набуваЇ серйозн≥ших Ђглобальн≥шихї масштаб≥в. 1."™вропейский союз" ѕ≥сл¤ ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни було створено лек≥лька Ївропейський орган≥зац≥й з економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ, напр.,™вропейське сп≥втовариство вуг≥лл¤ та стал≥ ( ™—¬—, 1951р.) та ™вропейське економ≥чне сп≥втовариство ( ™≈—, 1957р.,). ѕ≥зн≥ше ц≥ орган≥зац≥њ злились в те, що зараз називаЇтьс¤ ™вропейським союзом. ¬ажливим моментом ц≥Їњ кооперац≥њ булоп≥двищенн¤ пол≥тичноњ стаб≥льност≥, але з часом наголос почав робитись на економ≥чн≥ та валютн≥ аспекти. ÷е можна гарно просл≥дкувати за недавн≥ми проектами ™вропейського союзу, так≥ ¤к ¬нутр≥шн≥й чи ™диний ринок, “ранс-Ївропейська транспортна мережа(“≈Ќ) та ™вропейський валютний союз( ™¬—). ÷≥ проекти, виплекан≥ в мисленнЇвих центрах корпорац≥й, спр¤мован≥ головним чином на п≥дтриманн¤ ≥нтерес≥в Ївропейського корпоративного сектора. ≤нш≥ форми кооперац≥њ ви¤вл¤ютьс¤ в основному в сфер≥ пол≥ц≥њ та юриспруденц≥њ, ¤к, наприклад, Ўенгенський догов≥р та ƒогов≥р ™вропол. —оц≥альн≥ теми, так≥ ¤к безроб≥тт¤ та зубож≥нн¤ ( в ™— б≥льше 20 млн. безроб≥тних), та еколог≥чна тема займають далеко не визначне м≥сце на пор¤дку денному. ™вропейський союз не можна назвати демократичним. „лени головуючих орган≥зац≥й союзу, наприклад, ™вропейська ком≥с≥¤ си –ада м≥н≥стр≥в, назначаютьс¤, не беручи до уваги думку народу, ≥ д≥¤льн≥сть њх дуже важко п≥ддаЇтьс¤ контролю. ¬плив ™вропейського парламента дуже обмежений. Ѕагато хто спод≥ваЇтьс¤ на те, що ™— поступово стане демократичним ≥ що все-таки його еколог≥чна та соц≥альна пол≥тика покращитьс¤. 2. ≤нтеграц≥¤ п≥вн≥чноамериканських держав. †ЂЌеоф≥ц≥йнаї† ≥нтеграц≥¤ м≥ж —Ўј та анадою розпочалас¤ ще в 20-х роках ’хстол≥тт¤, коли зовн≥шньоеконм≥чн≥ зв'¤зки анади переор≥Їнтувалис¤ з ¬еликобритан≥њ на —Ўј.ƒ≥лов≥ американц≥ в свою чергу† почали швидко освоювати економ≥чний прост≥р багатоњ природними ресурсами та малозаселенноњ крањни.Ќа к≥нець 20-х рок≥в† вони вже дом≥нуваали у вс≥х пров≥дних сферах канадськоњ економ≥ки. ¬ 30-х роках в анад≥ вже функц≥онувало 309 компан≥й, ¤к≥ повн≥стю або частково належали американським “Ќ . « кожним дес¤тил≥тт¤м американц≥ здобували все б≥льший вплив наканадську економ≥ку. « 1 с≥чн¤" 1994 року набрав сили ѕ≥вн≥чноамериканський ƒогов≥р про в≥льну торг≥влю, що засв≥дчило про створенн¤ в јмериц≥ найб≥льшого в св≥т≥ ринку з населенн¤м 360 млн. чолов≥к та р≥чним обс¤гом виробництва в 6-7 трл. ƒоларыв. ѕлани щодо створенн¤ Ќј‘“ј з'¤вилис¤ ще в часи ”ругвайського раунда √ј““( 1986-1993рр). Ќј‘“ј розгл¤далас¤ ¤к рег≥ональна альтернатива глобальному торг≥вельному врегулюванню у випадку невдач≥ останнього. ѕ≥дписавши Ќј‘“ј, анада, —Ўј та ћексика зробили св≥й виб≥р на користь рег≥ональноњ ≥нтеграц≥онноњ модел≥, ¤кий виходив з х економ≥чних ≥нтерес≥в ≥ опиравс¤ на той факт, що за загальною тенденц≥Їю укр≥пленн¤ св≥тових зв'¤зк≥в , њх нарощенн¤ на кордонах рег≥он≥в в≥дбуваЇтьс¤ випереджаючими темпами.Ќа основ≥ ц≥Їњ тенденц≥њ ≥ в ¤кост≥ њњ пол≥тично Ц юридичного оформленн¤ в≥дбуваЇтьс¤ створенн¤† рег≥ональних ≥нтеграц≥йних групувань, ¤ке даЇ додатковий ≥мпульс дл¤ нового стрибка в план≥ ≥нтенсиф≥кац≥њ внутр≥шньо-рег≥ональних економ≥чних зв'¤зк≥в. –озвиток п≥вн≥чноамериканських ≥нтеграц≥йних процес≥в маЇ над≥йн≥ економ≥чн≥ основи Ц т≥сна взаЇмод≥¤ нац≥ональних економ≥к, ≥нтеграц≥йн≥ процеси в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ значним чином вдр≥зн¤ютьс¤ в≥д зах≥дноЇвропейськоњ модел≥.“ут давно були створен≥ передумови зародженн¤ ≥ розвитку рег≥онального комплексу на м≥крор≥вн≥. ÷е режим в≥льного перем≥щенн¤ через америко-канадський кордон† кап≥талу та робочоњ сили, необмежена конвертованн≥сть валют. “акий стан речей вир≥шував ц≥лий спектр питань та завдань рег≥ональноњ ≥нтеграц≥њ без будь-¤кого юридичного оформленн¤ ( у вигл¤д≥ угод та договор≥в). Ќе дивл¤чись на те, що митна регламентац≥¤ взаЇмного товарного потоку була ще далека до зони в≥льноњ торг≥вл≥, вона давала свободу дл¤ внутр≥шнього рег≥онального розпод≥лу прац≥. «а прогнозами спец≥ал≥ст≥в, в найближч≥ 10 рок≥в можна о¤≥кувати посиленн¤ прит¤гальноњ функц≥њ —Ўј в≥дносно дкржав обох јмерик. ѕргнозують, що на початку цього тис¤чол≥тт¤ ѕ≥вн≥чноамериканський ƒогов≥р про в≥льну торг≥влю перетворитьс¤ в американську зону, в ¤к≥й пор¤д з —Ўј, анадою та ћексикою ув≥йдуть јргентина, Ѕразил≥¤, „ил≥ та ≥нш≥. ЂЌа основ≥ Ќј‘“ј створюЇтьс¤ одне з наймогутн≥ших в сучасному св≥т≥ економ≥чне обїЇднанн¤ . « часом на його основ≥ в≥дбудетьс¤ поетпна ≥нтеграц≥¤ держав континента, але в будь- ¤кому випадку в сферу впливу Ќј‘“ј потрапл¤ть й ≥нш≥ крањни «ах≥дноњ п≥вкул≥ї Ц так оц≥нюЇ значенн¤ цього союзу «б≥гнЇв Ѕжезинський. ≤накше кажучи, Ќј‘“ј Ц це лише перший крок до створенн¤ п≥д њхньою ег≥дою Їдиного могутнього групуванн¤ в≥д јл¤ски до ¬огн¤ноњ «емл≥., про що багато писалось в американськ≥й прес≥ за останн≥й час. ≤нтегрована јмерика з њњ геопол≥тичними та геоеконом≥чними можливост¤ми значно посилить св≥й вплив на св≥тове сп≥втовариство. 3. ≤нтеграц≥¤ латиноамериканських держав. ƒе¤к≥ огназ≥зац≥њ ( вже назван≥ та т≥, що будуть згадан≥ п≥зн≥ше) функц≥онують в масштаб≥ всього св≥ту, але Ї ≥ так≥ де¤к≥ оган≥зац≥њ, ¤к≥ ми не можемо об≥йти. Ќаприклад, п≥вденно-американський торг≥вельний блок MERCOSUR, ¤кий Ї на сьогодн≥ трет≥м за величиною в торг≥вельним блоком св≥ту, створений 11 рок≥в тому. —ьогодн≥ його членами Ї Ѕразил≥¤, јргентина, ѕарагвай та ”ругвай, а також, на правах асоц≥ативних член≥в, „ил≥ та Ѕол≥в≥¤. Ќасл≥дки кризи в јргентин≥ поширилис¤ далеко за њњ межами, зачепивши, в тому числ≥, ≥ крањни групи MERCOSUR. „асково мова йде про скороченн¤ рег≥онального експорту в јргентину, економ≥ка ¤коњ Ї другою за обс¤гом в ѕ≥вденн≥й јмериц≥. р≥м того, еком≥чн≥ проблеми јргентини призвели до загостренн¤ њњ непорозум≥нь з Ѕразил≥Їю, анйб≥льш могутньою в економ≥чному план≥ дуржавою блоку. ÷¤ обставина п≥дкреслила значенн¤ сп≥льноњ за¤ви, ¤ка б могла стати початком нового етапу процесу ≥нтеграц≥њ рег≥ону, дещо призупиненого аргентинською кризою. “ак, л≥дери блоку, вже за¤вили про те, що введенн¤ в≥льно УплаваючогоФ курсу аргентинськоњ валюти може призвести до до посиленн¤ звї¤зк≥в м≥ж крањнами рег≥ону ≥ нав≥ть спри¤ти по¤в≥ Їдиноњ валюти Mercosur, розмови про по¤ву ¤коњ вже ведутьс¤ досить давно. У—ьогодн≥, коли у вс≥њ державах блоку прийн¤т≥ однаков≥ валютн≥ режими, нам буде набагато легше добитис¤ ≥нтеграц≥њ макроеконом≥чних пол≥тик наших державФ, Ц зазначаЇ президент „ил≥ –≥кардо Ћагос. 4. ≤нтеграц≥¤ на африканському континент≥. Ќа останн≥х зустр≥чах представник≥в африканських держав конференц≥њ орган≥зац≥њ јфриканськоњ ™дност≥ (ќј™), ¤ка в≥дбулас¤ нещодавнов замб≥йськ≥й столиц≥ Ћусака на найвищому р≥вн≥ розгл¤далас¤ ≥де¤ л≥в≥йського л≥дера ћуамара аддаф≥ про перетворенн¤ ќј™ в ј‘риканський союз. ’оча л≥в≥йський кер≥вник в≥домий своЇю пол≥тичною та ≥деолог≥чною екстравагантн≥стю, нат¤нутими в≥дносинами з «аходом ≥ встановленн¤м авторитарного режиму у власн≥й крањн≥, б≥льш≥сть африканських л≥дер≥в виразили свою згоду з ≥деЇю аддаф≥. Ѕ≥льш того, в ≥дењ створенн¤ јфриканського союзу знайшлис¤ неоч≥куван≥ прихильники в колах респектабельних африканських пол≥тик≥в. ≤дею перетворенн¤ ќј™ п≥дтримав виходець з √ани генеральний секретар ќќн коф≥ јннан, ¤кий користуЇтьс¤ великоЇ попул¤рн≥стю в јфриц≥. –езультат в≥домий Ц на конференц≥њ ќј™ було вибране перех≥дне кер≥вництво ц≥Їњ орган≥зац≥њ, ¤ка повинна п≥дготувати њњ до перетворенн¤ в јфриканський союз на зразок ™вропейського. јле, звичайно, важко стверджувати, що в≥д за¤в в≥дразу перейдуть до справи Ц адже ≥снуЇ дуже багато причин, ¤к≥ будуть створювати реальн≥ та штучн≥ перешкоди на шл¤ху створенн¤ јфриканського союзу. ÷е ≥ новий сплеск трайбал≥зму, й небажанн¤ ел≥ти јфрики д≥литис¤ свойми подекуди необмеженими можливост¤ми, й в≥йськов≥, авторитарн≥ диктатори, й економ≥чний стан б≥льшост≥ рег≥он≥в, ¤кий залишаЇ бажати кращого. « Ђконтинету над≥йї початку 60-х јфрика перетворилас¤ на Ђзабутий континетї початку тис¤чол≥тт¤. ÷е починають розум≥ти нав≥ть кер≥вники африканських крањн. јле перейменувати ќј™ в јфриканський союз Ц це , звичайно ж , ще не означаЇ перетворитис¤ в ™вропу. ¬ африканськ≥й ел≥т≥ т≥лки зароджуЇтьс¤ розум≥нн¤ необх≥дност≥ серйозного Ђпереобладнанн¤ї контитента. „и набере† воно ¤кихось певних форм чи виродитьс¤ в чергову номенклатурну революц≥ю Ц стане зрозум≥ло лише з часом. 4. G-8 (¬елика в≥с≥мка) ран≥ше називалась G-7 Ц група з семи наиб≥льш промислово-розвинутих держав.† “епер до анади, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини, ≤тал≥њ, япон≥њ, ¬еликобритан≥њ та —Ўј повинна приЇднатис¤ –ос≥¤. ер≥вники держав G-8 зустр≥чаютьс¤ на щор≥чн≥й на† конференц≥њ на найвищому р≥вн≥, де обговорюють теми, що мають сп≥льний ≥нтерес. јлу дискус≥њ не обмежуютьс¤ лише в≥дносинами м≥ж державами G-8, оск≥льки влада, ¤ка належить цим крањнам ≥ розташованим в них транснац≥ональним корпорац≥¤м, охоплюЇ весь св≥т. Ќа в≥дм≥ну в≥д ™— та ќќЌ, G-8 не маЇ законодавчоњ влади. ¬она не може видавати директиви, ¤ким би весь ≥нший св≥т чи нав≥ть держави-члени групи, повинн≥ були б п≥дкор¤тис¤. ÷ю роботу виконують орган≥зац≥њ типу ћ≥жнародного валютного фонду ( ћ¬‘), ¬сесв≥тнього банку ( ¬Ѕ) та ¬сесв≥тньоњ торг≥вельноњ орган≥зац≥њ ( ¬“ќ), так ¤к ≥ ™вропейський союз(™—) та ќрган≥зац≥¤ обФЇднаних нац≥й ( ќќЌ). ¬с≥ ц≥ орган≥зац≥њ не можуть ≥гнорувати колективний вплив G-8. «бираючи своњ голоси в один, держави G-8 стають власниками величезноњ влади, ≥ можуть впливати на процес м≥жнародного розвитку. 5. ћ≥жнародний валютний фонд, до складу ¤кого входить 183 держави, призваний спри¤ти м≥жнародному сп≥вроб≥тництву в сфер≥ валютних в≥дносин, забезпеченн¤ валбтного курса ≥ в≥дпов≥дноњ системи розрахунк≥в та зб≥льшенню зайн¤тост≥ населенн¤ , а також надаЇдержав, що потребують, ф≥нансову допомогу. Ўтаб Ц квартира орган≥зац≥њ , створенноњ в 1946р., знаходитьс¤ в ¬ашингтон≥. ќдним з напр¤м≥в д≥¤льност≥ в ћ¬‘ Ї вивченн¤ впливу глобал≥зац≥њ на р≥зноман≥тн≥ сфери людського житт¤. ¬сесв≥тн≥й банк спец≥ал≥зуЇтьс¤ на наданн≥ кредит≥в дл¤ реал≥зац≥њ р≥зноман≥тних проект≥в державам, що розвиваютьс¤, з≥ середн≥м р≥нвем доход≥в. ¬ склад даноњ орган≥зац≥њ входить 183 держави. ƒосл≥дженн¤ ¬сесв≥тнього банку стосуютьс¤ л≥берал≥зац≥њ торг≥вл≥, оц≥нки рол≥ м≥жнародних ≥нститут≥в, а також вивченн¤ впливу глобал≥зац≥њ на нер≥вн≥сть в межах крањн, що розвиваютьс¤. ¬сесв≥тн¤ торг≥вельна орган≥зац≥¤(¬“ќ),штаб-квартира ¤коњ знаходитьс¤ в ∆енев≥, Ї Їдиною глобальною м≥жнародною орган≥зац≥Їю, що займаЇтьс¤ нормами зд≥йсненн¤† торг≥вл≥ м≥ж державами. ќрган≥зована 1 с≥чн¤ 1995р., вона стала наступницею √енерального договору про тарифи та торг≥влю. ќсновним завданн¤м ¬“ќ, до складу ¤коњ вход¤ть на сьогодн≥шн≥й день 142 держави з 90% св≥товоњ торг≥вл≥Ї наданн¤ допомоги виробникам товар≥в та послуг, експортерам та ≥мпортерам, необх≥дну њм дл¤ веденн¤ б≥знесу. Ќазван≥ орган≥зац≥њ Ї найважлив≥шими дл¤ питанн¤ глобал≥зац≥њ. Ѕезумовно туди ж в≥дносимо й ќќЌ та Ќј“ќ, про ¤к≥ багато сказано, ≥ ¤к≥ Ї хоч ≥ пол≥тичними орган≥зац≥¤ми, але зрозум≥ло знову ж таки† маючи перед собою економ≥чн≥ передумови. “ому вс≥ под≥бн≥ орган≥зац≥њ мають надзвичайно важливий та серйозний вплив на глобал≥зац≥йн≥ процеси у св≥т≥.

≈кспертний зв≥т є 2