Ћьов≥н јнтон, експерт з економ≥ки

експерт курсу

ѕроблема 1. «авелика енергетична залежн≥сть в≥д –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ

Ќа 2000 р. 42% загального обс¤гу украњнського ≥мпорту припадали на –ос≥ю. « них б≥л¤ 80% припало на енергонос≥њ.

ўор≥чно через територ≥ю ”крањни на експорт транспортуЇтьс¤ понад 50 млн. т нафти, тобто за св≥товими масштабами нав≥ть без урахуванн¤ транзиту газу ≥ численних ≥нших вантаж≥в ”крањна Ї значною транспортною крањною. ќднак сьогодн≥ рос≥¤ни, чи¤ нафта проходить по наших "трубах", бажають диверсиф≥кувати нафтов≥ потоки, створивши в≥дпов≥дн≥ л≥н≥њ навколо ”крањни ≥ п≥дключити до своњх транспортних систем нов≥ джерела, оск≥льки обс¤ги видобуванн¤ своЇњ нафти в –ос≥њ ≥з року в р≥к зменшуютьс¤. “ому ”крањн≥ доводитьс¤ думати про майбутнЇ, аби не позбутис¤ свого статусу значного транзитера й не втратити свого прибутку в≥д наданн¤ транзитних послуг. —воЇ майбутнЇ наша крањна пов'¤зуЇ з перспективою вз¤ти участь у транспортуванн≥ касп≥йськоњ нафти. ќднак, турбуючись про райдужн≥ перспективи, важливо не втратити дос¤гнутого.

Ќин≥ ур¤д активно працюЇ над реформуванн¤м нафтотранспортних п≥дприЇмств, проробл¤ючи вар≥анти створенн¤ або Їдиноњ державноњ компан≥њ по транспортуванню нафти по територ≥њ ”крањни - "”крнафтотранс", або п≥дпор¤дкуванн¤ "ѕридн≥провських маг≥стральних нафтопровод≥в" п≥дприЇмству "ƒружба".

ѕроблему намагалис¤ вир≥шити за допомогою азербайджанськоњ нафти, через що власне й було створено √””јћ, але, здаЇтьс¤, в≥дносини в межах даноњ орган≥зац≥њ надзвичайно загальмувались. ѕершочерговою задачею зараз Ї створенн¤ ™вро-јз≥йського транспортного коридору. ∆урнал "≈нергетична пол≥тика ”крањни" разом з багатьма украњнськими експертами зазначав про необх≥дн≥сть негайного ф≥нансуванн¤ буд≥вництва нафтового терм≥налу в порту "ѕ≥вденний". ƒл¤ здач≥ в експлуатац≥ю його першоњ черги необх≥дно $123 млн. при загальн≥й вартост≥ об'Їкта $548 млн. ўо стосуЇтьс¤ з'Їднувального нафтопроводу "ќдеса-Ѕроди", то його буд≥вництво й здачу першоњ черги пропускною варт≥стю 9 млн. т нафти на р≥к ћЌ "ƒружба" зак≥нчуЇ за рахунок власного прибутку (необх≥дно близько $30 млн. дл¤ завершенн¤ буд≥вництва).

ўоб ¤кось застрахувати процес створенн¤ альтернативних маршрут≥в нафти в ”крањну в≥д можливих ф≥нансових втрат через зменшенн¤ обс¤г≥в њњ транзиту, разом ≥з р≥шенн¤м про створенн¤ "”крнафтотрансу" на даний момент ур¤дом розробл¤Їтьс¤ законопроект "ѕро державну п≥дтримку проекту створенн¤ ™вро-јз≥йського нафтотранспортного коридору", що передбачаЇ значн≥ податков≥ п≥льги дл¤ компан≥њ ¤к суб'Їкта його реал≥зац≥њ. ѕередбачаЇтьс¤, зокрема, зв≥льненн¤ до к≥нц¤ 2006 р. в≥д сплати ѕƒ¬ операц≥й по транзиту нафти, що зд≥йснюЇтьс¤ коридором. “акож на цей пер≥од суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що експлуатують коридор, установлюЇтьс¤ п≥льгова ставка податку на прибуток - у розм≥р≥ 50% в≥д нин≥ д≥ючоњ. ƒо валового доходу компан≥й, ¤к≥ зд≥йснюють спорудженн¤ й експлуатац≥ю нафтотранспортного коридору, не включаютьс¤ одержан≥ ≥нвестиц≥њ.

ќднак ус≥ п≥льги будуть мати сенс лише на випадок добудови, а головне - заповненост≥ потужностей нафтотранспортного коридору. ѕроте нин≥ н≥хто ≥з спец≥ал≥ст≥в не може дати ¤кихось гарант≥й щодо цього. ќсобливо у зв'¤зку з в≥дсутн≥стю на даному етап≥ документ≥в про реальну зац≥кавлен≥сть у транспортуванн≥ нафти через територ≥ю ”крањни у видобувник≥в й власник≥в нафти на  асп≥њ. ќтже, бажанн¤ добудувати терм≥нал "ѕ≥вденний" ≥ нафтопров≥д "ќдеса-Ѕроди" за рахунок внутр≥шн≥х джерел ≥ в такий спос≥б зробити цей об'Їкт повн≥стю державним Ї схвальним лише з точки зору оптим≥стичного сценар≥ю - гарантованоњ заповненост≥ "труби". “ак, за оц≥нкою ћ≥н≥стерства палива та енергетики, при перевалц≥ коридором запланованих 9 млн. т нафти ≥ тарифах на перевалюванн¤ в розм≥р≥ $0,4/т ≥ перекачуванн¤ $0,59/т, р≥чний доход компан≥њ становитиме $89,1 млн., а чистий прибуток при нин≥ д≥юч≥й ставц≥ податку на прибуток - $34,2 млн. «а зниженн¤ обс¤г≥в транзиту до 5 млн. т нафти доход становитиме всього $49,5 млн., а прибуток, в≥дпов≥дно, - $11,1 млн. ќтже, ур¤д маЇ зробити все можливе не т≥льки дл¤ того, щоб добудувати коридор, а й забезпечити його нафтою.

 онкурент≥в в "украњнського" шл¤ху транспортуванн¤ касп≥йськоњ нафти достатньо. –ос≥¤ни, в ¤ких обс¤ги видобутку нафти з року в р≥к зменшуютьс¤, а соб≥варт≥сть через вичерпанн¤ запас≥в зростаЇ, думають про те, ¤к зад≥¤ти власн≥ потужност≥, в тому числ≥ й через Ќоворос≥йський порт, при транспортуванн≥ касп≥йськоњ нафти. ѕередус≥м це нафтопров≥д в≥д родовища “енгиз (–еспубл≥ка  азахстан) до „орного мор¤, ¤кий ≥нтенсивно будуЇтьс¤ ≥ Ї потенц≥йно наповнений казахською нафтою, а дал≥ в Ќоворос≥йському порту - перевалка на танкери ≥ транспортуванн¤ через протоки Ѕосфор ≥ ƒарданелли в порти ™вропи. ѕочаткова пропускна здатн≥сть його становить 28 млн. т нафти за р≥к ≥з можливим подальшим розширенн¤м до 67 млн. т. ÷е Ї так званий проект  “  ( асп≥йський трубопров≥дний консорц≥ум). ™дина тут проблема - турецьк≥ протоки, ¤кими, ¤к в≥домо, прох≥д танкер≥в жорстко регламентований ≥ л≥м≥тований.  р≥м того, нафта, передус≥м, таким шл¤хом потрапл¤Ї до ѕ≥вденноњ ™вропи й у велик≥ Ївропейськ≥ порти, тод≥ ¤к зростанн¤ њњ споживанн¤ найстр≥мк≥ше в≥дчуваЇтьс¤ в ÷ентральн≥й ™вроп≥. ўо стосуЇтьс¤ проток Ѕосфору ≥ ƒарданелл≥в, то турки, очевидно, ще б≥льше п≥двищать вимоги, лоб≥юючи тим самим своњ ≥нтереси в буд≥вництв≥ нафтопроводу Ѕаку-ƒжейхан, ¤кий маЇ беззаперечну перевагу, оск≥льки обходить протоки ≥ виводить нафту до глибоководного потужного терм≥налу, однак в≥н маЇ й безсумн≥вний недол≥к - значну дорожнечу буд≥вництва, ¤ка, за р≥зними оц≥нками, коливаЇтьс¤ в межах $2,5-4 млрд. ≥з в≥дпов≥дними експлуатац≥йними характеристиками. ќкр≥м цих двох значних проект≥в спорудженн¤ нафтопровод≥в дл¤ транспортуванн¤ касп≥йськоњ нафти, зац≥кавлен≥ крањни працюють ≥ над значно меншими. —еред них можна згадати порти  онстанцу в –умун≥њ та Ѕургас у Ѕолгар≥њ. ÷≥каво, що дл¤ лоб≥юванн¤ своњх ≥нтерес≥в у визначенн≥ шл¤х≥в транспортуванн¤ нафти вс≥ крањни прагнуть створити м≥жнародн≥ консорц≥уми ≥з залученн¤м до них таких транснац≥ональних компан≥й, ¤к "Shell", "Amoco", "Mobil", "Chevron" (ƒив.: http://www.epu.kiev.ua/ukr/3/trans1.html)

 р≥м нафтовоњ ≥снуЇ ще й газова проблема, ¤ка серйозно прив'¤зуЇ ”крањну до економ≥чноњ пол≥тики –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ.

ѕроблема 2. «авелика експортна ор≥Їнтован≥сть ”крањнськоњ економ≥ки

‘актично в ”крањн≥ склалас¤ така ситуац≥¤, що найважлив≥ш≥ (тобто найприбутков≥ш≥) галуз≥ њњ економ≥ки, ¤к-от: чорна та кольорова металург≥¤, важка промислов≥сть, легка промислов≥сть та харчова промислов≥сть, --- ор≥Їнтован≥ на зовн≥шн≥ ринки. ћожуть виникнути запереченн¤, чому це проблема, економ≥ка япон≥њ ще б≥льш експортно ор≥Їнтована, х≥ба це не те, чого ми власне хочемо? Ќ≥ не те.

якщо вже проводити паралель з япон≥Їю, то сл≥д в≥дзначити наступн≥ моменти. Ќайвищ≥ дос¤гненн¤ д≥¤льност≥ ¤понських п≥дприЇмств, ¤к то ноу-хау, обладнанн¤, матер≥али, йдуть спочатку до ≥нших ¤понських п≥дприЇмств. —в≥ту вже видаЇтьс¤ повн≥стю к≥нцевий результат, та й той ≥з затримкою в п≥вроку, аби св≥т не дуже посп≥шав у своЇму технолог≥чному розвитку й, не дай Ѕоже, не об≥гнав япон≥ю.

Ќа приклад≥ ”крањни спостер≥гаЇмо зовс≥м ≥нше ¤вище. ¬се найкраще, що пропонуЇ украњнське виробництво йде на ≥мпорт, тому крањна Ї занадто залежною в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ кон'юнктури. якщо вона стане в≥дразу неспри¤тливою дл¤ украњнських товар≥в, то це означатиме швидкий ≥ тотальний обвал дл¤ украњнськоњ економ≥ки, адже не буде н≥¤коњ можливост≥ оперативно переор≥Їнтуватис¤ на внутр≥шн≥ ринки.

«начною м≥рою проблему можна по¤снити в≥дсутн≥стю в ”крањн≥ замкнених цикл≥в багатьох ключових виробництв, тому ”крањна вимушена продавати "недопрацьован≥" товари, хоча њх "доопрацюванн¤" могло би бути набагато виг≥дн≥шим.

ўоправда, сл≥д визнати, що не вс≥ експерти виокремлюють це ¤к проблему.

ѕроблема 3. Ќегативний зовн≥шньоторг≥вельний баланс ≥ проблема зовн≥шн≥х борг≥в

«а даними World Factbook 2001
ƒив.: (http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/index.html), експорт з ”крањни на 2000 р. складав $14,6 млрд., коли ≥мпорт $15. ѕри цьому, за тими ж даними зовн≥шн≥й борг ”крањни на 2000 р. складав $10 млрд.

” найближчому майбутньому ”крањна може дорого заплатити за це. ¬же зараз значна частина доход≥в держави (тобто грошей украњнських платник≥в податк≥в) ≥де на обслуговуванн¤ зовн≥шнього боргу. ”крањна маЇ реальн≥ шанси повторити бразильський вар≥ант, коли все, що отримуватиме держава, п≥де на виплату процент≥в за кредит.

ѕроблема 4. —уперечн≥сть м≥ж прозах≥дним зовн≥шньопол≥тичним курсом й економ≥чними ≥нтересами

Ќай¤скрав≥ше ц¤ проблема виражаЇтьс¤ в небажанн≥ де¤ких зах≥дних держав зокрема —Ўј прийн¤ти ”крањну до —ќ“.  ожного разу вони це мотивують по р≥зному: то в ”крањн≥ свободи слова немаЇ, то в нас корупц≥¤, то компакт-диски --- фантаз≥¤ представник≥в "цив≥л≥зованих" крањн тут майже невичерпна. ѕри цьому ”крањн≥ пост≥йно тичуть в обличч¤ прикладами крањн Ѕалт≥њ та ÷ентральноњ ™вропи, мовл¤в вони п≥шли правильним прозах≥дним курсом й уже в —ќ“.

Ќа думку в≥домого економ≥ста ≥ колишнього радника украњнського ур¤ду јндерса ќслунда, антидемп≥нгов≥ заходи та бар'Їри, що њх встановлюють багат≥ крањни на шл¤ху украњнського експорту можуть бути чи не найголовн≥шим гальмом дл¤ ринкових реформ в ”крањн≥. јнтидемп≥нгов≥ процеси Ї абсолютно безп≥дставними. ¬ цьому Ї повна вина Ївропейц≥в, ¤к, до реч≥, ≥ американц≥в. ”крањнський експорт, значну частку ¤кого становл¤ть метали, продукти х≥м≥чноњ промисловост≥ та с≥льськогосподарськ≥ продукти, Ї здоровою частиною украњнськоњ економ≥ки, здатною до конкуренц≥њ на св≥товому ринку. ≤ дуже прикро, що ™вропейськ≥ крањни та —получен≥ Ўтати не дають ”крањн≥ змоги дл¤ того, щоб про¤вити своњ можливост≥", так вважаЇ в≥домий м≥жнародний економ≥ст јндерс ќслунд.
(ƒив.: http://www.rferl.org/bd/uk/ukrainian/articles/1999/11/291199a7.html)

„ленство ”крањни у —ќ“ могло б кардинально зм≥нити цю ситуац≥ю, давши ”крањн≥ у переговорному процес≥ набагато м≥цн≥шу позиц≥ю.

Ќе сл≥д покладати всю провину на —Ўј та держави ™—: њх позиц≥¤ абсолютно зрозум≥ла та лог≥чна --- ну не хочуть вони ще одного досить потужного конкурента на своЇму й без того перенасиченому ринку. ўодо балт≥йц≥в та центральних Ївропейц≥в, то "ларчик просто открываетс¤": в економ≥чному план≥ вс≥ вони майже н≥що. Ѕалт≥¤ живе майже повн≥стю за рахунок транзиту м≥ж –ос≥Їю та ™вропою. Ќебагато вони зможуть нашкодити Ївропейським й американським корпорац≥¤м своњми сувен≥рами з бурштину. ≤нша справа ”крањна --- крањна з розвиненою промислов≥стю, здатна виробл¤ти не т≥льки дерев'¤н≥ ≥грашки, але й танки, л≥таки, ракети-нос≥њ, косм≥чн≥ супутники, сталев≥ прокати високоњ ¤кост≥. “ак, енергоЇмн≥сть украњнських товар≥в щонайменше в п≥втора рази б≥льша за енергоЇмн≥сть Ївропейських, але це компенсуЇтьс¤ дешевою робочою силою.

ўоправда, дехто може заперечити й навести приклад  итаю, ¤кий теж складаЇ серйозну конкуренц≥ю дл¤ Ўтат≥в, але Ї членом —ќ“. ” тому то й справа, що  итаю глибоко байдуже, чи Ї в≥н членом —ќ“, чи н≥. «бут його товар≥в в≥д цього зменшуЇтьс¤ несуттЇво, тому сам≥ Ўтати зац≥кавлен≥, щоб ц¤ держава грала за "цив≥л≥зованими" правилами, а не сама њх встановлювала.

ƒивуЇ ≥нше, а саме позиц≥¤ украњнських можновладц≥в, ¤к≥ буквально стелютьс¤ перед американц¤ми та Ївропейц¤ми й допомагають њм у благородн≥й боротьб≥ з украњнським товаровиробником.

Ќайкращий приклад тому - триваюча епопе¤ з так званою "боротьбою" з так званим "п≥ратством". јмериканська орган≥зац≥¤ IFPI (хоча њњ чомусь називають м≥жнародною) разом з посольством ≥ торг≥вельним представництвом —Ўј в ”крањн≥ вже майже р≥к продовжують неправом≥рний тиск на ѕарламент з вимогою прийн¤ти дискрим≥нац≥йний по в≥дношенню до украњнських виробник≥в лазерних диск≥в закон "ѕро виробництво, експорт та ≥мпорт диск≥в дл¤ лазерних систем зчитуванн¤". ≤ ¤кщо парламентар≥ зайн¤ли (принаймн≥ спочатку) на диво принципову позиц≥ю, ставши на сторону в≥тчизн¤ного виробника, то наш≥ "виконавц≥" (особливо ф≥скали) рад≥сно кинулис¤ допомагати "американським колегам", даруйте на слов≥, шмонати украњнськ≥ заводи з виробництва компакт-диск≥в. Ќа сьогодн≥ можна вже говорити про те, що в ”крањн≥ немаЇ свого часу досить розвиненоњ CD- «а пов≥домленн¤м газети "Ѕ≤«Ќ≈—", нещодавно посол —Ўј в ”крањн≥  арлос ѕаскуаль взагал≥ пригрозив украњнц¤м що, "¤кщо документ не буде прийн¤то, то ми (тобто, вони --- американц≥.--- Ћ.ј.) будемо змушен≥ проанал≥зувати, ¤к це в≥добразитьс¤ на наших двосторонн≥х в≥дносинах". ѕ≥сл¤ такоњ за¤ви траг≥чн≥ под≥њ 11 вересн¤ видаютьс¤ не такими вже й траг≥чними.}

як би це не було принизливо дл¤ ”крањни, ситуац≥ю навколо украњнськоњ CD-≥ндустр≥њ не можна, звичайно, в≥днести до основних проблем " зламу часу ", але вона видаЇтьс¤ дуже симптоматичною. Ќ≥хто нас не хоче бачити розвиненою крањною, ≥ щоб перешкодити ”крањн≥ зайн¤ти своЇ г≥дне м≥сце в св≥т≥ конкуренти ладн≥ використовувати будь-¤к≥ п≥дручн≥ засоби, що Ї, в принцип≥, абсолютно лог≥чно й правильно. ”се залежить в≥д того, ¤к на це в≥дреагуЇ украњнська сторона.

ћожна привести ще один приклад на тему економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ ”крањни до ™вропи. ѕод≥њ пов'¤зан≥ з ¤щуром ≥ коров'¤чим сказом чудово продемонстрували суть пол≥тики Ївропейських держав до своњх виробник≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ”р¤ди крањн ™— були ладн≥ тоннами знищувати тварин, але не ввозити ¤ловичину з ≥нших крањн. Ќав≥ть чим б≥льше знищено тварин --- тим краще: тим вища ц≥на на внутр≥шньо Ївропейському ринку. «а п≥драхунками де¤ких експерт≥в у результат≥ такого протекц≥он≥зму середньостатистичний ЇвропеЇць переплачуЇ до $2000 на р≥к за м'¤со с≥льськогосподарських тварин. ÷ю проблему можна було б легко вир≥шити допустивши високо¤к≥сний украњнський товар на Ївропейський ринок, але дл¤ ур¤д≥в держав член≥в ™— було прибутков≥ше тримати своњх громад¤н у напруз≥ й викачувати з них грош≥.

ќстанн≥й приклад --- це сумнозв≥сний бушерський контракт, коли п≥д тиском —Ўј ур¤д ”крањни в≥дмовивс¤ в≥д виг≥дного контракту на буд≥вництво атомноњ електростанц≥њ б≥л¤ м≥ста Ѕушери (≤ран). Ќатом≥сть американц≥ в≥д щирого серц¤ створили в ’арков≥ ком≥с≥ю, ¤ка маЇ вивчати можливост≥ ≥нвестиц≥й в економ≥ку рег≥ону. «даЇтьс¤ ан≥ цента ”крањна за своњ гуман≥стичн≥ прагненн¤ ще не отримала.

”крањнське кер≥вництво, нарешт≥, поступово приход¤ть до висновку, що в Ївропейський економ≥чний прост≥р сл≥д не проситис¤, але пробиватис¤. ƒл¤ цього сл≥д активн≥ше роз≥грувати рос≥йську й аз≥атську карти.

 —

 —