≈кспертний зв≥т є 2
тема
≈коном≥чний аспект динам≥ки багатополюсного св≥ту. ≤нформац≥йний масив.
автор
Ћьов≥н јнтон
група
експерт курсу
|
є
|
‘акти
|
оментар≥
|
|
1
|
1999р. (л≥то)-р≥зке зниженн¤ постачанн¤ нафти в ”крањну
з боку –ос≥њ. “ака пол≥тика мало не викликала в”крањн≥ "нафтовий голод". Ќапередодн≥ зимового пер≥оду –ос≥¤ п≥двищила ц≥ни на газ. ѕод≥бн≥ д≥њ не спри¤ють пол≥пшенню рос≥йсько-украњнських в≥дносин, бо дуже схож≥ на торговельну в≥йну. ÷е, зокрема, диктуЇ потребу посиленн¤ сх≥дного кордону. |
÷е власне мало показати всю небезпеку енергетичноњ залежност≥ ”крањни в≥д –ос≥њ. јле, видаЇтьс¤, це не дуже занепокоњло украњнську сторону. ѕринаймн≥ ситуац≥¤ не сильно зм≥нилас¤ з того часу. |
|
2
|
ѕ≥дписанн¤ угоди м≥ж ”крањною ≥ “уркмен≥станом про постачанн¤ природного газу з “уркмен≥стану в ”крањну у 2000-2001 роках. ƒос¤гнуто домовленостей про в≥дновленн¤ надходженн¤ туркменського газу. ÷е забезпечить стаб≥льне газопостачанн¤ в ос≥нньо-зимовий пер≥од та посилить енергетичну безпеку ”крањни. | —п≥впрац¤ з “уркмен≥станом у газов≥й сфер≥ вже здаЇтьс¤ бульше втраченою можлив≥стю. «вичайно, за боргован≥сть ”крањни перед –ос≥йькою ‘едерац≥Їю не сильно стимулюватиме цю державу мати з ”крањною справу. ƒо того ж, –ос≥¤ теж про¤вл¤Ї бажанн¤ купувати туркменський газ за в≥дносно нормальну ц≥ну (≥ в нењ б≥льше гарант≥й вчасност≥ розрахунк≥в). |
|
3
|
¬ересень 2001р. - "Ќафтогаз ”крањни" вступив до ™вропейськоњ ≈нергетичноњ ‘ундац≥њ. ¬ прим≥щен≥ ™вропейського парламенту Ѕрюссел≥ в≥дбулас¤ презентац≥¤ нафтогазового комплексу ”крањни. ”крањна намагаЇтьс¤ використати приваблив≥ дл¤ нењ м≥жнародн≥ проекти та активно проводить пол≥тику диверсиф≥кац≥њ джерел постачанн¤ енергонос≥њв в ”крањну. | ¬ажко щось певне сказати. ™ сумн≥вним, що це призведе до поток≥в дешевих енергонос≥њв в ”крањну. ¬ ™вроп≥ взагал≥ небагато крањн, ¤к≥ ц≥ енергонос≥њ видобувають. ≤ коштують вони не дешевше рос≥йських. |
|
4
|
«авершенн¤ спорудженн¤ з'Їднувального нафтопровода ќдеса - Ѕроди. ѕитанн¤м буд≥вництва цього нафтопровода була присв¤чена не одна польсько-украњнська зустр≥ч. ¬ даному нафтопровод≥ зац≥кавлен≥ обидв≥ сторони. | Ќарешт≥, частину нафтопроводу буде введено в експлуатац≥ю. —под≥ватимемос¤, в≥н виконаЇ свою високу м≥с≥ю. |
|
5
|
«а пов≥домленн¤ми багатьох експерт≥в украњнська металург≥йна промислов≥сть переживаЇ зниженн¤ прибутковост≥ поставок металопродукц≥њ. —проби розширенн¤ експорту шл¤хом зниженн¤ ц≥н призвод¤ть до антидемп≥нгових проц≥с≥в. ѕо сут≥ , експорт металург≥чноњ продукц≥њ в багатьох випадках ор≥ентований не на економ≥чну ефективн≥сть, а на утриманн¤ позиц≥й на зовн≥шн≥х ринках дл¤ забезпеченн¤ валютних надходжень будь-¤кою ц≥ною. 1999р. -р≥ст об'Їму експорту металопродукц≥њ на 26, 5 %, а у варт≥сному значенн≥ - зменшенн¤ на 7, 5 %. | —л≥д нагадати, що ”крањна Ї державою-експортером значною м≥рою завд¤ки своњй металург≥њ. —аме вона приносить основну частину доход≥в ≥ валютноњ виручки. Ќа жаль, сл≥д констатувати, що стаб≥льн≥сть економ≥ки ”крањни повн≥стю залежить в≥д усп≥х≥в металург≥њ. “ому цей факт можна сприймати ¤к пров≥сництво чогось дуже-дуже неприЇмного. ўо найг≥рше, основна частина металург≥йноњ продукц≥њ маЇ серйозн≥ проблеми з≥ збутом на внутр≥шньому ринку ”крањни. —л≥д дивуватис¤, ¤к це ”крањна дос≥ не почала ≥мпортувати метал. јле просто металург≥¤ вже вичерпуЇ св≥й потенц≥ал. ѕопри те, що вона приносить левову частку доход≥в до кишень украњнськоњ ел≥ти "на себе" в нењ засоб≥в не залишаЇтьс¤. ƒоходи витрачаютьс¤ дл¤ розрахунк≥в за енергонос≥њ, а не дл¤ зменшенн¤ енергоЇмкост≥ виробництва, що вже дос¤гла катастроф≥чних розм≥р≥в. |
|
6
|
1995 - 1999рр. —уттЇве пог≥ршенн¤ структури експорту: частка металопродукц≥њ виросла на 8%, а машинобудуванн¤ скоротилас¤ на 7%. Ћ≥берал≥зац≥¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ забезпечила ”крањн≥ можливост≥ дл¤ нарощуванн¤ експорту товар≥в ≥ послуг. якщо пор≥вн¤ти об'Їми експорту з ¬¬ѕ ”крањни, то за 1996 - 1999рр. «б≥льшенн¤ експорту було суттевим. јле необх≥дно врахувати дв≥ важлив≥ обставини. ѕќ-перше, р≥ст експорту в≥дбувавс¤ на фон≥ зниженн¤ внутр≥шнього споживача. ≤ншими словами експортний потенц≥ал поступово втрачав внутр≥шньо економ≥чну опору. ѕо-друге, вже з 1997р. спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ вартост≥ об'Їм≥в експорту, що Ї тривожним сигналом кризи виробництва, ор≥Їнтованого переважно закордон. | |
|
7
|
1997 -1999 рр.- ф≥нансова криза. ѕом≥тно знизивс¤ попит на основн≥ статт≥ украњнського експорту, ≥ перш за все на металург≥йну продукц≥ю; почали звужуватис¤ традиц≥йн≥ дл¤ украњнського виробника рос≥йськ≥ ринки; на динам≥ку зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни негативно вплинуло введенн¤ жорсткого адм≥н≥стративного контролю на валютному ринку; в свою чергу , внутр≥шн¤ ф≥нансова знизила потенц≥ал п≥дприЇмств-експортер≥в. | ‘акти сам≥ за себе говор¤ть. |
|
8
|
«а оф≥ц≥йними даними на 2000р. зовн≥шн¤ заборгован≥сть ”крањни с¤гнула 12,5 млрд. долар≥в —Ўј. | |
|
9
|
|29.10.2001| «а 9 м≥с¤ц≥в ц.р. спостер≥гаЇтьс¤ п≥двищенн¤ промисловоњ економ≥ки итаю. « с≥чн¤ ц.р. зареЇстровано невпинне зростанн¤ загального р≥вн¤ економ≥чноњ ефективност≥ промислових п≥дприЇмств иатю. јле загальмувалос¤ зростанн¤ головних показник≥в ефективност≥ промислових п≥дприЇмств итаю. ќбс¤г збитк≥в п≥дприЇмств почав зб≥льшуватис¤. ƒан≥ державного статистичного управл≥нн¤ показують, що за перш≥ 3 квартали ц.р. сукупний ≥ндекс економ≥чноњ ефективност≥ промислових п≥дприЇмств склав 119,2, що на 4,4 процентних пункта вище минулор≥чного р≥вн¤ за аналог≥чний час ≥ на 0,6 процентн≥ пункти вище р≥вн¤ за перш≥ 8 м≥с¤ц≥в ц.р. | Ќа фон≥ загального економ≥чного спаду та стагнац≥њ ситуац≥¤ в итањ вигл¤даЇ б≥льш оптим≥стично, але й тут Ї своњ проблеми. Ќе ≥снуЇ в≥чного зростанн¤. јле будемо спод≥ватис¤, що итаю вдастьс¤ кинути серйозний виклик —полученим Ўтатам. |
|
10
|
|22.10.2001| ѕрем'Їр-м≥н≥стр ћалайз≥њ д-р ћахатхир за¤вив про необх≥дн≥сть створенн¤ јз≥атськоњ монетарноњ системи. ƒл¤ запоб≥ганн¤ неприЇмних випадковостей процесу глобал≥зац≥њ, виступаючи на сам≥т≥ ј“≈—. ћахатхир за¤вив, що точка зору ¬ашингтону з цього приводу не маЇ перешкоджати аз≥атськ≥й модел≥ (золот≥ слова.- Ћ.ј.). як передав кореспондент –»ј "Ќовости", малайський прем'Їр неодноразово казав, що система глобал≥зац≥њ, ¤ку зараз просувають, служить на користь богатим державам. Ќа думку прем'Їра, сформован≥ ¬ашингтоном дл¤ управл≥нн¤ ф≥нансовими структурами ћ≥жнародний ¬алютний ‘онд, —в≥товий Ѕанк, —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥ спр¤мован≥ проти найб≥дн≥ших слабкорозвинених крањн. ћахатхир вважаЇ, що попри запереченн¤ Ўтат≥в, јз≥¤ повинна розпочати роботу з формуванн¤ власноњ аз≥атськоњ монетарноњ системи. як за¤вив ћахатхир, "дл¤ цього ми повинн≥ зв≥льнитис¤ в≥д традиц≥йного мисленн¤ сус≥да-злидар¤", пов≥домл¤Ї –»ј "Ќовости". | ѕрошу звернути увагу на цей факт. ƒ≥йсно, ц≥ американськ≥ (хоч њх називають "м≥жнародними") установи Ї атрибутами однополюсного св≥ту. ¬иникненн¤ конкуренц≥њ викличе суттЇв≥ зм≥ни в розстановц≥ сил, думаю, вони носитимуть позитивний дл¤ усього прогресивного людства (а не дл¤ —Ўј) характер. ѕослабленн¤ цих установ викличе зменшенн¤ њх престижност≥, тому вони можуть стати менш зарозум≥лими й прост≥шими в поводженн≥, хоча й не в≥дразу: важко позбуватис¤ старих звичок. Ѕудемо спод≥ватис¤, це призведе до певного занепаду зах≥дноњ монетарноњ системи й покаже "цив≥л≥зованим" державам, що вони не Їдин≥ на планет≥. ƒл¤ ”крањни така ситуац≥¤ може полегшити взаЇмов≥дносини з цими орган≥зац≥¤ми. |
|
11
|
|15.10.2001| ≈коном≥ки крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ можуть серйозно постраждати в результат≥ атаки на —Ўј. Ќа думку анал≥тик≥в ≥нвестиц≥йного банку ABN AMRO, нов≥ ризики зробл¤ть перевезенн¤ вантаж≥в ≥з јз≥њ дорожчими через зростанн¤ страхових прем≥й ≥ п≥дсиленого контролю за безпекою. ≤ншою причиною пад≥нн¤ товарооб≥гу стане нульове зростанн¤ ¬¬ѕ —Ўј в 2002р. ƒоход в≥д експортних постачань у —получен≥ Ўтати формуЇ 11% сукупного ¬¬ѕ крањн рег≥ону за вин¤тком япон≥њ. Ѕ≥льша частина втраченого експорту сконцентровано в сектор≥ високих технолог≥й, проте, це стосуЇтьс¤ й х≥м≥чноњ промисловост≥, й важкого машинобудуванн¤. ѕередбачаЇтьс¤ спад у сфер≥ туризму. “ак зокрема через агрес≥ю —Ўј проти јфган≥стану “ањланд уже до к≥нц¤ року оч≥куЇ скороченн¤ числа в≥дв≥дувань турист≥в на 30%. якщо до теракт≥в у Ќью-…орку та ¬ашингтон≥ рег≥ональн≥ експерти збер≥гали оптим≥зм, вважаючи, що ѕ≥вденно-—х≥дна јз≥¤ зможе дос¤гнути скромного економ≥чного зростанн¤ в перш≥й половин≥ 2002р., то тепер дл¤ таких прогноз≥в немаЇ п≥дстав. —≥нгапур ≥ “айвань уже з≥штовхнулис¤ з рецес≥Їю, √онконг, “ањланд ≥ ћалайз≥¤ дуже близьк≥ до нењ. «а розрахунками банку HSBC, середн≥й показник росту ¬¬ѕ крањн рег≥ону дор≥внюватиме 3%, причому "локомотивами" економ≥чного розвитку мають стати ≤нд≥¤ та итай. «ростанн¤ ¬¬ѕ ¤ких цього року оч≥куЇтьс¤ на р≥вн≥ 5-7%. | ’тось боретьс¤ з тероризмом, а хтось розплачуЇтьс¤ за це. ÷е може св≥дчити про те, що св≥т перейшов у стад≥ю "глобального економ≥чного застою". Ѕачимо, що будь-¤ке диво не може тривати в≥чно. ћожливо, що п≥сл¤ кризи 1999-2000 рр. ц≥ крањни вступили в стад≥ю розплати за своњ попередн≥ усп≥хи. Ќе маЇ можливост≥ сказати, ¤к под≥бна ситуац≥¤ вплине на економ≥ку ”крањни. Ќавр¤дчи щось зм≥нитьс¤ на краще. јле, мабуть, у Ўтат≥в зараз немаЇ часу на вир≥шенн¤ економ≥чних проблем. уди ц≥кав≥ше трощити останн≥ буд≥вл≥ в јфган≥стан≥. Ѕудемо спод≥ватис¤, що п≥вденно-аз≥атськ≥ крањни ситуац≥ю п≥д св≥й контроль, що призведе до загального послабленн¤ позиц≥й —получених Ўтат≥в у рег≥он≥ й у св≥т≥. |
|
12
|
|15.10.2001| ¬≥йна в јфган≥стан≥, законом≥рно, нанесла шкоду економ≥ц≥ ≤нд≥њ. ≤нд≥йський високотехнолог≥чний сектор, ¤кий уже в≥дчув на соб≥ насл≥дки теракт≥в у —Ўј, може знов постраждати у зв'¤зку з розгортанн¤м американськоњ агрес≥њ. «агроза в≥йни в рег≥он≥ стала тепер реальн≥стю, ≥ потенц≥йн≥ замовники ≥нд≥йського програмного забезпеченн¤ й офшорн≥ софтверн≥ компан≥њ бачитимуть певну долю ризику при ф≥нансуванн≥ програмних проект≥в у ц≥й крањн≥, що може в≥дл¤кати багатьох з них. —офтверна ≤ндустр≥¤ ≤нд≥њ забезпечуЇ потреби майже 200 компан≥й з≥ списку Fortune 500 й даЇ крањн≥ б≥льше 85% доходу в≥д експорту, що в грошовому екв≥валент≥ минулого року склало б≥льше $6 млрд. Ќа долю ѕ¬ припадаЇ 14% усього експорту крањни та 2% ¬¬ѕ. √оловними покупц¤ми послуг ≥нд≥йських програм≥ст≥в виступають компан≥њ —Ўј та ™вропи. «авд¤ки цьому в крањн≥ швидко розвинулас¤ мережа науково-досл≥дних в≥дд≥лень пров≥дних ≥ноземних ф≥рм в област≥ ≤“, серед ¤ких Motorola, Oracle, Siemens, Cisco, Nokia. Ќа ≥нд≥йському ринку ѕ« активно працюють компан≥њ Lucent, General Electric ≥ Microsoft. јле упов≥льненн¤ економ≥ки —Ўј, що поступово переходить у спад, що неминуче в≥добразитьс¤ на економ≥ц≥ ≤нд≥њ. ¬исоким технолог≥¤м ≤нд≥њ не доводитьс¤ зарах розраховувати на колишнЇ бурне зростанн¤, що тривало майже 10 рок≥в з початку 1990-х рок≥в. «а роки бума л≥дери ринку ѕ« подвоювали своњ доходи щор≥чно, а сама ≥ндустр≥¤ зростала на 50% на р≥к. јле цього року ситуац≥¤ зм≥нилас¤: у кв≥тн≥-червн≥, зростанн¤ корпоративних прибутк≥в було значно скромн≥шим, а в липн≥-вересн≥ прибуток взагал≥ був незначним. ¬≥йна в јфган≥стан≥ може нанести ≤нд≥њ ще один удар. Ќа думку CLSA Emerging Markets, хоча в≥йна навр¤дчи ¤кось зачепить high-tech центри на п≥вдн≥ ≤нд≥њ, в ћадрас≥, ’айдарабад≥ та Ѕангалор≥, вона може вплинути на св≥дом≥сть кл≥Їнт≥в ≥нд≥йських софтверних компан≥й ≥ крањна асоц≥юватиметьс¤ з зоною небезпеки разом ≥з јфган≥станом ≥ ѕакистаном. ≤нд≥йський високотехнолог≥чний сектор уже постраждав в≥д теракт≥в у —Ўј - ≥ндекс Bombay Stock Exchange Information Technology за пер≥од з 11 вересн¤ впав на 34%. ”правл¤ючий директор одн≥Їњ з усп≥шних ≥нд≥йських компан≥й Subex Software —убаш ћенон (Subash Menon) в≥дм≥тив, що воЇнн≥ д≥њ в рег≥он≥ негативно позначатьс¤ на вс≥й економ≥ц≥ рег≥ону, ≥ зараз не можна оч≥кувати такого ж активного розвитку ринку, ¤к до трагед≥њ в —Ўј. Ќайкраще, на що можна розраховувати в дан≥й ситуац≥њ - збереженн¤ теперешн≥х обс¤г≥в продажу. | ÷ей факт теж чудово доводить дв≥ реч≥: св≥това економ≥чна система у стагнац≥њ; воЇнн≥ д≥њ проти јфган≥стану не принесуть н≥чого доброго економ≥кам багатьох крањн. |
|
13
|
|11.10.2001| јвстрал≥¤ виступаЇ з а вступ итаю до —ќ“. ƒиректор казначейства јвстрал≥њ ѕетер остелло на дн¤х п≥дкреслив, що майбутн≥й вступ итаю до —в≥товоњ торговоњ орган≥зац≥њ Ї важливою под≥Їю, ¤ку сл≥д в≥тати. ¬≥н за¤вив в ≥нтерв'ю газет≥ —≥ньхуа, що Ќ– Ї одн≥Їю з впливових крањн в ј“–. „ерез т≥сн≥ торг≥вельн≥ зв'¤зки, що ≥снують всередин≥ ј“≈—, розвиток одн≥Їњ держави п≥де на користь ≥ншим членам орган≥зац≥њ. | ј хто б сумн≥вавс¤, що итай впливова в ј“– держава, мабуть, повпливов≥ше јвстрал≥њ. «вичайна не т≥льки јвстрал≥¤, але й —Ўј хоче вступу итаю до —ќ“ - це спос≥б примусити його грати за "цив≥л≥зованими" правилами. ¬≥дразу згадуЇтьс¤ ситуац≥¤ навколо бажанн¤ ”крањни вступити до —ќ“: в орган≥зац≥ю приймають не тих, хто з≥ шк≥ри геть л≥зе аби потрапити до нењ, а тих, кому це ¤кось до одного м≥сц¤ (ну майже). |
|
14
|
|09.10.2001| якщо воЇнна компн≥¤ в јфган≥стан≥ зат¤гнетьс¤, то св≥това економ≥ка зазнаЇ сильного удару, вважають ¤понськ≥ експерти. Ѕагато хто з них вважаЇ, що першим негативним сигналом об≥ц¤Ї стати р≥зке пад≥нн¤ ц≥н на акц≥њ на фондових б≥ржах крањни та на пров≥дних б≥ржах св≥ту. ≤ндекс Ќ≥ккей, що в≥дображаЇ середню ц≥ну акц≥й, кажуть експерти, впаде нижче, н≥ж п≥сл¤ того ¤к 11 вересн¤ —Ўј були атакован≥. “од≥ цей показник впав до найнижчоњ в≥дм≥тки за останн≥ 17 рок≥в. «араз же ≥ндекс Ќ≥ккей маЇ вс≥ шанси п≥ти глибоко вниз. Ќа думку експерт≥в, на пров≥дних фондових б≥ржах св≥ту й у св≥тов≥й економ≥ц≥ може виникнути важка ситуац≥¤, ¤кщо воЇнна кампан≥¤ в јфган≥стан≥ зат¤гнетьс¤ й при цьому не приноситиме пом≥тних результат≥в. "якщо воЇнн≥ д≥њ в јфган≥стан≥ будуть нетривалими, можна не хвилюватис¤ стосовно њх впливу на економ≥ку, але ¤кщо кампан≥¤ зат¤гнетьс¤, то майбутнЇ св≥товоњ економ≥ки може викликати тривогу",- каже пров≥дний експерт з глобальноњ економ≥ки ¤понського ≥нституту "Ќ≥ссей". "÷≥ни на акц≥њ можуть пом≥тно впасти, ¤кщо кампан≥ю в јфган≥стан≥ не буде завершено достатньо швидко, ≥ ¤кщо в≥дбудутьс¤ нов≥ акц≥њ терору у в≥дпов≥дь на теперешню операц≥ю в јфган≥стан≥", - зазначаЇ пров≥дний спец≥ал≥ст з питань ≥нвестиц≥й Ќƒ≤ "ƒайва сокен". | —в≥т зм≥нюЇтьс¤ буквально на очах. «даЇтьс¤, в режиму “ал≥бан з'¤вивс¤ новий козир у њх св¤щенн≥й боротьб≥ з нев≥рними агресорами. «вийчайно, це лише одна з точок зору, а у ¬ашингтон≥ (D.C.) можуть з цього приводу мати власну. јле попередн≥ приклади демонструють, що н≥чого доброго ц¤ операц≥¤ не принесла н≥кому, кр≥м, мабуть, ¬ѕ —Ўј. |
|
15
|
|09.10.2001| Ќа аз≥атських ринках п≥сл¤ початку операц≥ —Ўј спостер≥гаЇтьс¤ нервозн≥сть. ” середньому аз≥атськ≥ б≥ржев≥ показники впали на 2-2,5%. Ќайб≥льших збитк≥в зазнали ‘≥л≥пп≥ни - 3,9% та ≤ндонез≥¤ - 5%. ѕроте, особливоњ пан≥ки операц≥¤ в јфган≥стан≥ не викликала.упали на 2-2,5 проц. ѕо-перше, атака була оч≥куваною, а по-друге, переважна б≥льш≥сть воЇнних експерт≥в запевн¤ють, що вона не буде тривалою. р≥м того, повсюди в≥дм≥чаЇтьс¤ маленька активн≥сть, але переважно вона носить м≥сцевий, а не м≥жнародний характер. | ќтже, ситуац≥¤ необов'¤зково маЇ зак≥нчитис¤ глобальним економ≥чним крахом. |
|
16
|
Ќа жаль, за п≥дсумками торг≥в на св≥тових б≥ржах ц≥ни на нафту дещо п≥дн¤лис¤ на фон≥ чергових за¤в генесека ќѕ≈ јл≥ –одригеса про те, що картель маЇ ось-ось скоротити видобуток сировини. –одригес за¤вив, що скороченн¤ квот може дос¤гнути р≥вн¤ 1,5 барел≥в на добу - р≥шенн¤ про це було прийн¤то на щотижнев≥й зустр≥ч≥ член≥в орган≥зац≥њ у ¬≥дн≥. Ќам≥ри картел¤ п≥дтримали јлжир, Ќ≥гер≥¤, ¬енесуела, ур¤ди ¤ких готов≥ скоротити видобуток. ѕоки що ж крањни картел¤ зайн¤т≥ тим, що намагаютьс¤ примусити нац≥ональних експортер≥в виконувати вз¤т≥ ран≥ше зобов'¤занн¤. “радиц≥йно шл¤хом р≥зноман≥тних мах≥нац≥й крањни прагнули перевищити експортн≥ квоти, з неохотою скорочували видобуток (особливо цим славилас¤ Ќ≥гер≥¤), но ¤кщо за умов стаб≥льност≥ ринку на це можна було не звертати уваги, то за теперешньоњ кризовоњ ситуац≥њ держави серйозно вз¤лис¤ за несерйозних експортер≥в. ѕевн≥ над≥њ учасники ринку пов'¤зують ≥з зростанн¤м попиту на нафту в —Ўј. «а даними м≥н≥стерства енергетики держави вперше п≥сл¤ теракт≥в 111 вересн¤ споживанн¤ нафти за минулий м≥с¤ць зросло до 20 млн барелей - на 1,3% у пор≥вн¤нн≥ з показниками минулого року. «росли ц≥ни на нафту на Ћондонськ≥й ≤–≈ та в —Ўј на NYMEX. | ѕрикро те, що раптове пад≥нн¤ ц≥н на нафту примусить –ос≥ю в≥дпов≥дно в≥дкорегувати свою нафтову пол≥тику, що, можливо, негативно в≥добразитьс¤ на економ≥ц≥ ”крањни. Ќав≥ть у теракту були своњ позитивн≥ моменти, але, здаЇтьс¤, цьому вже майже покладено край. ћожна припустити, що зменшитьс¤ переробка нафти на ав≥ац≥йне пальне з в≥домих причин. «агалом важко щось сказати напевне. |
|
17
|
Ќайвищ≥й р≥вень ≥нфл¤ц≥њ на 2000р. серед держав —Ќƒ спостер≥гавс¤ в Ѕ≥лорус≥. ÷≥ни на споживч≥ товари зросли на 78,1%. ѕри цьому продовольч≥ товари подорожчали на 69,0%, непродовольч≥ - на 83,3%, платн≥ послуги населенню - на 163,4%. ¬исока ≥нфл¤ц≥¤ була також у “аджик≥стан≥ (33,1%) й ”крањн≥ (21,6%). ” “аджик≥стан≥ продовольч≥ товари подорожчали на 38,0%, непродовольч≥ - на 19,5%, послуги - на 9,1%. ¬ ћолдов≥ при ≥нфл¤ц≥њ в 15,5% продовольство подорожчало на 19,7%, непродовольч≥ товари - на 9,8%, послуги - також на 9,8%. ¬ –ос≥њ при ≥нфл¤ц≥њ 14,1% продовольство подорожчало на 11,6%, непродовольч≥ товари - на 13,3%, послуги - на 26,5%. ” иргиз≥њ ≥нфл¤ц≥¤ становила 5,8%, продовольство подорожчало на 5,7%, непродовольч≥ товари - на 5,6%, послуги - на 11,4%. ” азахстан≥ ц≥ни зросли на 5,6%, у тому числ≥ на 6,5% на продовольство, на непродовольч≥ товари - на 3,6%, на послуги - на 5,4%. ” груз≥њ р≥ст ц≥н склав 2,3%. ÷≥ни на споживацьк≥ товари в јзербайджан≥ п≥двищилис¤ з початку року на 0,5%. ѕродовольство стало дорожчим на 1,5%, непродовольч≥ товари - на 1,2%. ѕослуги подешевшали на 4,4%. ¬≥рмен≥¤ ви¤вилас¤ Їдиною державою —Ќƒ, споживацьк≥ ц≥ни зменшилис¤ (заф≥ксовано дефл¤ц≥ю) на 2,8%. ѕродовольство подешевшало за 9 м≥с¤ц≥в на 4,5%, в той час ¤к непродовольч≥ товари продовжували дорожчати (0,9%), послуги подорожчали - на 1,4%. | ѕриЇмно що ”крањна не на першому м≥сц≥. ѕоки що, на жаль, немаЇ даних, ¤к вплинула ситуац≥¤ навколо јфган≥стану на р≥вень ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥. |
|
18
|
” першому п≥вр≥чч≥ 2001 року ≥ндекс промислового виробництва по державах —Ќƒ зр≥с на 8,4 в≥дсотки пор≥вн¤но з≥ зростанн¤м 9,8% у с≥чн≥-червн≥ 2000р. | ћожна припустити, що основна частина зростанн¤ припадаЇ на сировинн≥ промисловост≥ - рос≥йську нафтогазову ≥ндустр≥ю, украњнську металург≥ю та ≥н. “им б≥льше цифри ц≥ показують зб≥льшенн¤ продукц≥њ, а не виручки за нењ. “ак що це не сл≥д сприймати ¤к щось позитивне. |
|
19
|
3-4 кв≥тн¤ в ањр≥ вдбувалас¤ зустр≥ч гол≥в Ївропейських й африканських держав. ” результат≥ було п≥дписано " ањрську декларац≥ю". | ѕроведенн¤ сам≥ту св≥дчить про те, що держави «ах≥дноњ ™вропи почали по-новому дивитис¤ на јфрику. якщо ран≥ше на держави "„орного онтинету" дивилис¤ ¤к на "набридливого утриманц¤", то зараз бачать у них потенц≥йних партнер≥в. ’оча про ст≥йку зовн≥шньополвтичну тенденц≥ю казати поки що рано, тим б≥льш враховуючи той факт, що јфрика неоднор≥дна ¤к в економ≥чному так ≥ в соц≥альному план≥, тому й пр≥оритети в р≥зних держав јфрики р≥зн≥. ќсобливо зац≥кавлен≥ в розвитку сп≥впрац≥ з ™вропою держави ћагр≥бу. " ањрська декларац≥¤" - детал≥зована стратег≥¤ сп≥впрац≥ ™вропи та јфрики. ѕрагненн¤ Ївропейських держав в≥д≥гравати б≥льшу роль на континент≥ не викликаЇ незадоволенн¤ л≥дер≥в африканських держав, ¤к≥ ≥з заодоволенн¤м отримують будь-¤ку допомогу в≥д ™—. |
|
20
|
” 2000-му роц≥ ћ¬‘ прийн¤в р≥шенн¤ надати “уреччин≥ кредит у розм≥р≥ 7,5 м≥ль¤рд≥в долар≥в —Ўј. ≈ксперти ‘онду серйозно занепокоЇн≥ економ≥чною ситуац≥Їю в “уреччин≥. ¬≥д останньњ вимагаЇтьс¤ посиленн¤ гарант≥й збер≥ганн¤ депозит≥в у банках. | ” них д≥йсно Ї прив≥д дл¤ хвилюванн¤: еконо м≥ка “уреччини на меж≥ кап≥тального обвалу. Ќев≥домо, що утримуЇ њњ в≥д повного краху (мабуть, щедра допомога ћ¬‘). ” так≥й ситуац≥њ опинилас¤ держава, ¤ка прот¤гом тривалого часу в≥рно сл≥дувала порадам ћ¬‘ |
використан≥ джерела
- ќтчеты —таткометета —Ќ√ за 2000-2001г.
- Ёкономика стран мира. —правочник. иев.1998.
- Ёлектронные вести.
- √азета "ѕравда" от 08 но¤бр¤ 2000г.
- www.ieo.com
- www.asiapulse.com
- http://war.rol.ru/
- http://www.continent.kz/library/KN-2/2soderjanie.html
- www.list.ru
- www.lenta.ru
- www.cnn.сом
використан≥ зв≥ти
”с≥ зв≥ти експерт≥в л≥н≥њ
