≈кспертний зв≥т є 2
тема
≈коном≥чний аспект позиц≥юванн¤ ”крањни в багатополюсному св≥т≥. ≤нформац≥йний масив.
автор
ѕечена ≤рина, експерт з економ≥ки
група
3 група
|
є
|
‘акти
|
≤нформац≥¤, анал≥з
|
| ≈нергетика | ||
|
1
|
1991р.- р≥зке скороченн¤ (майже в 2 рази) ф≥зичних поставок нафти, а також ≥нших енерго-ресурс≥в з –ос≥њ. | —уттеве скороченн¤ ≥мпорту рад¤нського палива мало р¤д негативних насл≥дк≥в дл¤ ”крањни. ¬ числ≥ найважлив≥ших - поглибленн¤ спаду виробництва в окремих галуз¤х промисловост≥, загостренн¤ проблеми енергопостачанн¤, скороченн¤ експорту. √остро постало питанн¤ диверсиф≥кац≥њ джерел енергопостачанн¤ |
|
2
|
1994 (14 грудн¤) - п≥дписанн¤ ƒ™≈’. Ћютий 1998р. - ратиф≥кац≥¤ ƒ™≈’ ¬–”. |
ѕриеднанн¤ ”крањни до ƒ™≈’ Ї складовою частиною загального процесу ≥нтеграц≥њ ”крањни до ™—, входженн¤ в Ївропейську економ≥чну зону, ≥нтеграц≥њ до св≥тового сусп≥льства. —ферою застосуванн¤ договору Ї економ≥чн≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають м≥ж державою та суб¢Їктами господарюванн¤ з питань сп≥льного використанн¤ енергоресурс≥в крањни, видобуванн¤ енергонос≥њв, виробництва та реал≥зац≥њ енергоресурс≥в, транзиту та торг≥вл≥. |
|
3
|
1999р. (л≥то) - р≥зке зниженн¤ постачанн¤ нафти в ”крањну з боку –ос≥њ. | “ака пол≥тика мало не викликала в”крањн≥ " нафтовий голод". Ќапередодн≥ зимового пер≥оду –ос≥¤ п≥двищила ц≥ни на газ. ѕод≥бн≥ д≥њ не спри¤ють пол≥пшенню рос≥йсько-украњнських в≥дносин, бо дуже схож≥ на торговельну в≥йну. ÷е, зокрема, диктуЇ потребу посиленн¤ сх≥дного кордону. |
|
4
|
1.09.2000р.- 1. 09.2001р.-прес-конференц≥¤ голови правл≥нн¤ Ќј "Ќафтогаз ”крањни". | –озпов≥даючи про дос¤гненн¤ омпан≥њ, ¬. опилов зупинивс¤ на основних показниках роботи п≥дприЇмств Ќј у по виконанню таких планових завдань, ¤к видобуток газу та нафти. ¬. опилов зазначив, що п≥дприЇмства омпан≥њ перевиконали встановлен≥ ”р¤дом завданн¤ ≥ видобули 11718,9 млн.куб.м.газу та 2382,3 тис. тонн нафти з газовим конденсатом, а також 530,1 млн.куб.м. газу та 143,0 тис.тонн нафти, що складаЇ в≥дпов≥дно 104,7 та 106,4 в≥дсотк≥в в≥д плану.ѕеревиконано план з первинноњ переробки нафти та конденсату. ¬ироблено 461,9 тис тонн св≥тлих нафтопродукт≥в при план≥ в 260,9 тис тонн, 234,4 тис. тонн автомоб≥льного бензину, що становить 142,9 в≥дсотк≥в в≥д планових завдань.ѕеревиконано планов≥ завданн¤ з транзиту природного газу в крањни «ах≥дноњ ™вропи. «абезпечено транспортуванн¤ газу по територ≥њ ”крањни в обс¤з≥ 82,4 млрд.куб.м.—таном на 1 вересн¤ поточного року геологорозв≥дники Ќј у виконали майже 98 % усього розв≥дувального бур≥нн¤ в ”крањн≥. ѕробурено 342860 м. експлуатац≥йних ≥ розв≥дувальних свердловин, що на 19216 м. б≥льше, н≥ж передбачено планами. «ак≥нчено буд≥вництво 88 свердловин.ѕ≥дприЇмствами Ќј "Ќафтогаз ”крањни" виконано плани по кап≥тальному буд≥вництву. “ак, прийн¤то в експлуатац≥ю зак≥нчений буд≥вництвом перший пусковий комплекс яблун≥вського газопереробного заводу. ¬ведено в експлуатац≥ю 287 км газопровод≥в та в≥двод≥в, 38,6 км. газових мереж та 38,5 км. нафтопровод≥в. ќблаштовуютьс¤ нов≥ нафтов≥ та газов≥ родовища. «а останн≥ роки омпан≥¤ забезпечила над≥йне газопостачанн¤ споживач≥в ”крањни та в повному обс¤з≥ виконала зобов'¤занн¤ по транспортуванню рос≥йського природного газу в Ївропейськ≥ крањни. |
|
5
|
ѕ≥дписанн¤ угоди м≥ж ”крањною ≥ “уркмен≥станом про постачанн¤ природного газу з “уркмен≥стану в ”крањну у 2000-2001 роках. | ƒос¤гнуто домовленостей про в≥дновленн¤ надходженн¤ туркменського газу. ÷е забезпечить стаб≥льне газопостачанн¤ в ос≥нньо-зимовий пер≥од та посилить енергетичну безпеку ”крањни. |
|
6
|
¬ересень 2001р. - "Ќафтогаз ”крањни" вступив до ™вропейськоњ ≈нергетичноњ ‘ундац≥њ. | ¬ прим≥щен≥ ™вропейського парламенту Ѕрюссел≥ в≥дбулас¤ презентац≥¤ нафтогазового комплексу ”крањни. ”крањна намагаЇтьс¤ використати приваблив≥ дл¤ нењ м≥жнародн≥ проекти та активно проводить пол≥тику диверсиф≥кац≥њ джерел постачанн¤ енергонос≥њв в ”крањну. |
|
7
|
«авершенн¤ спорудженн¤ з¢Їднувального нафтопровода ќдеса - Ѕроди. | ѕитанн¤м буд≥вництва цього нафтопровода була присв¤чена не одна польсько-украњнська зустр≥ч. ¬ даному нафтопровод≥ зац≥кавлен≥ обидв≥ сторони. |
| ≈кспорт | ||
|
8
|
1992- 1999рр.- зниженн¤ ваги м/б в структур≥ експорту(майже в 3 р.)1999р.=12% | –озрив кооперац≥йних зв¢¤зк≥в з крањнами колишнього —–—– ≥ колишнього —≈¬; р≥ст в≥дносних ц≥н на енергонос≥њ ≥ матер≥али, що р≥зко знизило конкурентну здатн≥сть маш. буд. галуз≥ нашоњ крањни. |
|
9
|
«ниженн¤ прибутковост≥ поставок металопродукц≥њ. | —проби розширенн¤ експорту шл¤хом зниженн¤ ц≥н призвод¤ть до антидемп≥нгових проц≥с≥в. ѕо сут≥ , експорт металург≥чноњ продукц≥њ в багатьох випадках ор≥ентований не на економ≥чну ефективн≥сть, а на утриманн¤ позиц≥й на зовн≥шн≥х ринках дл¤ забезпеченн¤ валютних надходжень будь-¤кою ц≥ною. 1999р. -р≥ст об¢Їму експорту металопродукц≥њ на 26, 5 %, а у варт≥сному значенн≥ - зменшенн¤ на 7, 5 %. |
|
10
|
1991-2000рр. - пол≥тика диверсиф≥кац≥њ украњнського експорту. | ÷ей процес в основному мав стих≥йний характер. –усла товарних поток≥в помтупово переор≥Їнтовувалис¤ в≥д в≥д пострад¤нських крањн в ≥нш≥ рег≥они св≥ту.¬ 1999р. основними ≥мпортерами украњнських товар≥в були итай (6,3%), “урц≥¤ (5,8%), Ќ≥меччина (4,8%), ≤тал≥¤ (4%). ѕрот¤го 1996 -1999рр. об¢Їми поставок украњнських товар≥в в ц≥ крањни поступово росли. ѕри цьому в≥дбулос¤ р≥зке пад≥нн¤ експорту на рос≥йському ≥ б≥лоруському напр¤мках (майже в 2 рази). јле зменшенн¤ негативного сальдо торг≥вл≥ товарами було дос¤гнуто завд¤ки переважаючому скороченню ≥мпорту.ѕростежуетьс¤ значна залежн≥сть ”крањни в≥д –ос≥њ (значна частина виручки йде на оплату рос≥йських енергоресурс≥в). –ос≥йська дол¤ ≥мпорту становить в ”крањн≥ майже 50 %. ѕрот¤гом останн≥х 4 рок≥в склалас¤ стаб≥льна група основних торговельних партнер≥в ”крањни, що споживають 50 % њњ експорту. ƒо них належать: –ос≥¤, итай, “урц≥¤, Ќ≥меччина, ≤тал≥¤, —Ўј, Ѕ≥лорус≥¤, ѕольща.Ќезначне (на $ 582 млн.) зб≥льшенн¤ експорту в крањни ™—≥ в —Ўј лише частково компенсувало пад≥нн¤ експорту в –ос≥ю ( на $3,2млрд.). |
|
11
|
1995 - 1999рр. —уттЇве пог≥ршенн¤ структури експорту: частка металопродукц≥њ виросла на 8%, а машинобудуванн¤ скоротилас¤ на 7%. | –озвиваЇтьс¤ виключно небезпечне " товарне омертвл≥нн¤" економ≥чноњ тканини крањни. Ќа св≥тових ринках за ”крањною поступово закр≥плюЇтьс¤ стратег≥чно невиг≥дна товарна структура експорту, що п≥дтверджуЇтьс¤ анал≥зом, основних товарних позиц≥й. |
|
12
|
1993-1999рр. -зниженн¤ реального ¬¬ѕ на 42%. | Ћ≥берал≥зац≥¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ забезпечила ”крањн≥ можливост≥ дл¤ нарощуванн¤ експорту товар≥в ≥ послуг. якщо пор≥вн¤ти об¢Їми експорту з ¬¬ѕ ”крањни, то за 1996 - 1999рр. «б≥льшенн¤ експорту було суттевим. јле необх≥дно врахувати дв≥ важлив≥ обставини. ѕќ-перше, р≥ст експорту в≥дбувавс¤ на фон≥ зниженн¤ внутр≥шнього споживача. ≤ншими словами експортний потенц≥ал поступово втрачав внутр≥шньо економ≥чну опору. ѕо-друге, вже з 1997р. спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ вартост≥ об¢Їм≥в експорту, що Ї тривожним сигналом кризи виробництва, ор≥Їнтованого переважно закордон. |
|
13
|
1997 -1999 рр.- ф≥нансова криза. | ѕом≥тно знизивс¤ попит на основн≥ статт≥ украњнського експорту, ≥ перш за все на металург≥йну продукц≥ю; почали звужуватис¤ традиц≥йн≥ дл¤ украњнського виробника рос≥йськ≥ ринки; на динам≥ку зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни негативно вплинуло введенн¤ жорсткого адм≥н≥стративного контролю на валютному ринку; в свою чергу, внутр≥шн¤ ф≥нансова знизила потенц≥ал п≥дприЇмств- експортер≥в. |
|
14
|
ќб¢Їм експорту в ”крањну в розрахунку на душу нaселенн¤ в 10 раз≥в менший н≥ж в ”горщин≥, в зрази н≥ж у ѕольщ≥. |
ѕотенц≥ал екстенсивного розвитку експорту майже вичерпаний. ѕотр≥бн≥ ¤к≥сн≥ зм≥ни:
|
|
17
|
1997 - 2000рр. - скороченн¤ зовн≥шньоторгового обороту ”крањни. | ѕог≥ршилас¤ структура ≥ експорту, ≥ ≥мпорту. ≈кспорт продукц≥й певних галузей просто не ефективний, часом нав≥ть збитковий( згадаЇмо ситуац≥ю 1997-1999рр. ¬ металург≥йному комплекс≥). ”крањнський ћеркур≥й б≥жить за своњми брат¤ми з важкими "енергетичними" т¤гар¤ми на ногах. „ерез високу енергоЇмн≥сть де¤ких експортноутворюючих галузей ( металург≥¤, х≥м≥¤), значна частина валютноњ виручки ($3,0 - 3,2млн) йде не на технолог≥чне оновленн¤ виробництва, а на оплату ≥мпортних енергонос≥њв з –ос≥њ. |
| «аборгован≥сть | ||
|
18
|
2000 р. -заборгован≥сть 12,5 млрд. долар≥в | ћехан≥зм розширеного ф≥нансуванн¤ пол¤гаЇ в тому, що ћ¬‘ п≥дтримуЇ середньостроков≥ програми через домовленост≥ про розширене ф≥нансуванн¤, що д≥Ї, ¤к правило, прот¤гом трьох рок≥в, з метою подоланн¤ труднощ≥в з плат≥жним балансом, ¤к≥ викликан≥ макроеконом≥чними ≥ структурними проблемами.—аме цей механ≥зм зад≥¤но у сп≥вроб≥тництв≥ з ”крањною. «нову борги без розвитку виробництва, де можна отримати прибуток ≥ повернути њх. «ростають борги, зростають виплати за ними. ¬ бюджет≥ 2000 року понад 3 млрд. дол. передбачено на погашенн¤ зовн≥шн≥х борг≥в. 1 ц≥ виплати наростатимуть ¤к клубок. ќсновний акцент не можна робити на виплат≥ боргу за рахунок нових непродуктивних борг≥в. ÷е знекровлюЇ держбюджет, потерпаЇ економ≥ка крањни за в≥дсутност≥ конче потр≥бних ≥нвестиц≥й.≤нтенсивне залученн¤ державою кредит≥в ћ¬‘ законом≥рно веде до зростанн¤ зовн≥шн≥х борг≥в. ”с≥х вид≥в зовн≥шн≥х борг≥в ”крањна вже маЇ на 12,5 млрд. долар≥в.≤ноземн≥ кредити, безумовно, необх≥дн≥, але не кредити вживанн¤ в≥д ћ¬‘, а кредити дл¤ ≥нвестуванн¤ в реальну економ≥ку. ўодо в≥ртуальних кредит≥в ћ¬‘, то реальною Ї проблема њх реструктуризац≥њ, тобто перепису на майбутнЇ, перенесенн¤ розрахунк≥в у найг≥ршому випадку на 20 рок≥в, коли крањна зможе на основ≥ розвитку реальноњ економ≥ки розрахуватис¤ за них. |
використан≥ джерела
—
використан≥ зв≥ти
—
