≈кпертний зв≥т

¬становленн¤ просторово-часового континууму

ќб'Їктом, що ¤ њх проваджу Ї найважлив≥ш≥ загальносв≥тов≥, глобальн≥ м≥жнародн≥ в≥дносини у в≥йськово-стратег≥чному аспект≥ та њх сучасна динам≥ка. ќтже нижн¤ точка ѕ„ буде встановлена на р≥вн≥ 50-х рок≥в ’’ стол≥тт¤. ƒо середини XX ст. в≥йськова сила служила одним ≥з засоб≥в, часто найб≥льш важливого й ефективноњ, дос¤гненн¤ конкретних економ≥чних ≥ пол≥тичних ц≥лей. «рештою, саме в≥йськовим шл¤хом, з одного боку, встановлювалис¤ сфери впливу, захоплювалис¤ територ≥њ, що представл¤ли економ≥чний чи стратег≥чний ≥нтерес, контролювалис¤ найважлив≥ш≥ комун≥кац≥њ, а з ≥ншого боку - блокувалис¤ аналог≥чн≥ прагненн¤ суперник≥в. ≤ншими словами, у результат≥ застосуванн¤ в≥йськовоњ сили держави або здобували щось, з њхнього погл¤ду, важливе, або позбавл¤ли ≥нш≥ крањни можливост≥ применшити власн≥ ≥нтереси, ¤к правило, що зв'¤зувалис¤ з встановленн¤м контролю над тими чи ≥ншими територ≥¤ми чи транспортними шл¤хами.
ќднак з другоњ половини 40-х рок≥в минулого стол≥тт¤ роль в≥йськовоњ сили в м≥жнародних в≥дносинах почала зм≥нюватис¤. ÷е по¤снювалось двома основними причинами. ѕерша - формуванн¤ дуже специф≥чноњ системи м≥жнародних в≥дносин, що одержала назву б≥пол¤рноњ. ƒруга - розробка ≥ прийн¤тт¤ на озброЇнн¤ в зростаючих масштабах нових ¤дерних озброЇнь.
–озвиток под≥й п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни показав, що роль в≥йськовоњ сили в м≥жнародних в≥дносинах не Ї чимось раз ≥ назавжди заданим. ¬она залежить ¤к в≥д њњ власних ¤к≥сних ≥ к≥льк≥сних характеристик ( приклад тому - по¤ва ¤дерноњ зброњ з њњ ≥ррац≥ональною руйн≥вною силою ), так ≥ в≥д системи м≥жнародних в≥дносин. ≤ тому в 90-≥ роки, п≥сл¤ того ¤к розпалис¤ тотал≥тарн≥ режими в крањнах ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи ≥ розпавс¤ –ад¤нський —оюз, постали принципово важлив≥ питанн¤: ¤ка може бути роль в≥йськовоњ сили в нов≥й систем≥ м≥жнародних в≥дносин, що формуЇтьс¤, ≥ ¤ка природа самоњ ц≥Їњ системи? „и в≥дбудетьс¤ поверненн¤ до колишн≥х моделей ≥ стратег≥й зовн≥шньоњ пол≥тики, заснован≥й на в≥йськов≥й сил≥, чи ж виникне де¤ка в≥дм≥нна ¤к в≥д б≥пол¤рноњ, так ≥ в≥д попередньоњ њй система, де в≥йськова сила набуде багато в чому нов≥ вим≥ри ≥ функц≥њ?
¬ загальному план≥ склалис¤ два принципово р≥зних погл¤ди на формуванн¤ в 90-≥ роки системи м≥жнародних в≥дносин ≥, в≥дпов≥дно, рол≥ в н≥й в≥йськовоњ сили. ѕерший виходить з того, що п≥сл¤ краху б≥пол¤рноњ системи св≥т розпадаЇтьс¤ на де¤к≥ велик≥ соц≥альн≥ орган≥зми, що у цив≥л≥зац≥йному, культурному ≥ пол≥тичному в≥дношенн≥ все б≥льше розход¤тьс¤ один з одним ≥ тому рано чи п≥зно з≥штовхнутьс¤ в запеклих протир≥чч¤х ≥ конфл≥ктах. Ќайб≥льш в≥дома концепц≥¤ такого роду належить американському вченому —амюелю ’ант≥нгтону. ¬≥н охарактеризував майбутню св≥тову пол≥тику ¤к з≥ткненн¤ св≥тогл¤дних цив≥л≥зац≥й, що в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ мовою, ≥стор≥Їю, рел≥г≥Їю, традиц≥¤ми, ≥нститутами ≥ суб'Їктивною само≥дентиф≥кац≥Їю людей. ¬ерхн¤ точка буде б≥льш плаваючою, оск≥льки метою Ї розгл¤дати в≥дносини у сучасн≥й динам≥ц≥. ѕ„ буде звужено на наступних стад≥¤х досл≥дженн¤ проте територ≥¤ лишатиметьс¤ незм≥нною - весь сучасний св≥т, але р≥зн≥ њњ частини будуть мати р≥зну частку у досл≥дженн≥, у в≥дпов≥дност≥ до њх глобального впливу та динам≥зму.

¬изначенн¤ ÷ентру ¬заЇмод≥њ ћ≥жнародних ≤нтерес≥в

¬изначити Їдиний центр взаЇмд≥њ м≥жнародних ≥нтерес≥в досить не просто, адже сучасний св≥т переповнений р≥зноман≥тними ¤вищами та процесами, ¤к≥ перебувають у пост≥йн≥й динам≥ц≥, що надаЇ њм безумовноњ ваги у систем≥ сучасних м≥жнародних в≥дносин. ≤нтереси, що лежать в основ≥ цих в≥дносин можуть бути видимими, кричущими чи непом≥тними, але однаково важливими. Ѕезумовно чимала частина св≥ту модиф≥кувала своњ погл¤ди п≥сл¤ под≥й 11 вересн¤ 2001 року ≥ перший ÷¬ћ≤ маЇ бути пов'¤заний з найпопул¤рн≥шою людиною. —уб'Їктами його Ї —Ўј, њх союзники з антитерористичноњ коал≥ц≥њ, ќќЌ, ѕ≥вн≥чний јль¤нс, “ал≥бан, ”сама б≥н Ћаден. ќб'Їктами Ї ¤дерна збро¤, пануванн¤ в јфган≥стан≥ та св≥т≥. Ќа¤вн≥сть ¤дерноњ зброњ в јфган≥стан≥ може призвести до кардинальноњ перестановки сил на м≥жнародн≥й арен≥ ≥ порушенн¤ стратег≥чного балансу.
јнал≥зуючи можлив≥ ≥нтереси м≥жнародних в≥дносин потр≥бно звернути увагу на такий факт: б≥льш≥сть ≥нтерес≥в спр¤мована на об'Їкти, що або сам≥ по соб≥ становл¤ть зовн≥шню загрозу, або потенц≥йно можуть спричинити таку загрозу. ќтже узагальненим об'Їктом, на ¤кий спр¤мований основний ≥нтерес суб'Їкт≥в, Ї загроза в≥д ≥ншого суб'Їкта. ¬она може бути в особ≥ конкретноњ держави, групи держав чи такого специф≥чного утворенн¤ ¤к м≥жнародний тероризм. ќб'Їднувальним фактором виступаЇ сп≥льний ворог. ѕрикладом цього може служити за¤ва ƒжорджа –обертсона, зроблена в –ос≥њськ≥й ‘едерац≥њ 22 жовтн¤ 2001 року: " ¬ажливим фактором дл¤ формуванн¤ нових в≥дносин м≥ж Ќј“ќ та –ос≥йською ‘едерац≥Їю Ї по¤ва сп≥льного ворога, з ¤ким треба боротис¤ разом ".
ѕох≥дними в≥д першого ÷¬ћ≤ можуть бути багато ≥нших. ќсновним критер≥Їм Ї ≥нтенсивн≥сть. ” вищезгаданому ÷¬ћ≤ ≥нтенсивн≥сть зараз неймов≥рно висока. ÷е спричин¤Ї зб≥льшенн¤ ≥нтенсивност≥ в де¤ких ≥нших ÷¬ћ≤, наприклад в јбхаз≥њ, чи в прикордонних до јфган≥стану крањнах, ¤к≥ вт¤гуютьс¤ вихрем у ц≥ м≥жнародн≥ в≥дносини.
¬иникненн¤ першого ÷¬ћ≤ викликане перш за все про¤вом ¤вища пр≥рви м≥ж багатими ≥ б≥дними нац≥¤ми, внасл≥док чого виникають конфл≥ктн≥ ситуац≥њ в прогресивн≥й динам≥ц≥ зац≥кавлен≥ не т≥льк≥ " добр≥ ". —Ўј продаючи одн≥й крањн≥ зброю не можуть бути впевненними, що ц¤ збро¤ завтра не стр≥л¤тиме по них, проте притаманний американц¤м комерц≥йний ≥нтерес перемагаЇ.

¬ид≥ленн¤ проблемноњ ситуац≥њ в ÷¬ћ≤

якщо мова йде про в≥йськов≥ в≥дносини, то можна з високою ймов≥рн≥стю говорити, що мова йде про проблемн≥ взаЇмов≥дносини. ¬≥домо, що реальний чи потенц≥йний збройний кофл≥кт або ж непорозум≥нн¤, ¤к правило просто так не виникають, тобто це Ї лише останн≥м засобом розв'¤зку ≥снуючоњ проблеми, що дос¤гла апогею. ќтже, в цьому пол¤гаЇ специф≥ка в≥йськово-стратег≥чноњ сфери в≥дносин, тому що вони загострюютьс¤ лише тод≥, коли Ї певн≥ суперечки, проблеми. якби людство не знало проблем або винайшло Їдиноправильний мирний спос≥б њх вир≥шенн¤, то не ≥снувало б зовн≥шн≥х загроз дл¤ держав. “ому не було б потреби в воЇнних заходах, стратег≥њ ≥ т.п.
™ чимало чинник≥в та фактор≥в, ¤к≥ здатн≥ зб≥льшувати динам≥ку та суттЇво впливають на розвиток проблемноњ ситуац≥њ. ќсновою дл¤ виникненн¤ багатьох проблемних ситуац≥й, ще з давн≥х час≥в стала боротьба ≥деолог≥й/рел≥г≥й. Ќового значенн¤ цей чинник набув у сучасних м≥жнародних в≥дносинах, став своЇр≥дним прикритт¤м дл¤ ≥нших ≥нтерес≥в невеликоњ групи ос≥б. ÷е протисто¤нн¤ може бути вельми небезпечним, адже одна ≥деолог≥¤ може повн≥стю виключати ≥ншу, що унеможливлюЇ њх мирне сп≥в≥снуванн¤ на р≥зних р≥вн¤х. —воЇр≥дним вз≥рцем пом≥ркованоњ толерантност≥ може бути “уреччина, де попри мусульманськ≥ звичањ права людини з зах≥дноњ точки зору майже не порушютьс¤
ѕрикладом проблемност≥ конкретноњ ситуац≥њњ Ї зазначена у вищевид≥леному ÷¬ћ≤ потенц≥йна/реальна на¤вн≥сть ¤дерноњ зброњ чи ≥ншоњ зброњ масового ураженн¤ у ”сами б≥н Ћадена. …ого ≥нтерес суперечить ≥нтересам ќќЌ, —Ўј та б≥льшост≥ великих та др≥бних актор≥в р≥знор≥вневих м≥жнародних в≥дносин.
ожна з цив≥л≥зац≥й «ах≥дна та —х≥дна мають широке коло власних ≥нтерес≥в, ¤к≥ весь час перепл≥таютьс¤ ≥ з часом знаход¤ть св≥й ви¤в у зройних кофл≥ктах, м≥жнародних терористичних актах та ≥нше. ѕроте зараз вже очвидно, що розд≥л¤ти св≥т на «ах≥д та —х≥д не Ї тим, що можна обірунтувати здоровим глуздом. ќстанн≥ под≥њ вказують на те що св≥т живе ситуативними домовленост¤ми та союзами, в ¤ких приналежн≥сть до т≥Їњ чи ≥ншоњ цив≥л≥зац≥њ не Ї визначальною.

ласиф≥кац≥¤ та квал≥ф≥кац≥¤ м≥жнародних ≥нтерес≥в

ожен суб'Їкт м≥жнародних в≥дносин маЇ своњ ≥нтереси. ≤снуЇ чимало метод≥в њх реал≥зац≥њ ¤к то пошук союзник≥в, створенн¤ з≥ свого ≥нтересу ≥нтерес рег≥ональний чи глобальний. ўоб мати пор≥вн¤но ч≥тк≥ у¤вленн¤ про ≥нтереси дос≥дники њх квал≥ф≥кують та класиф≥кують на де¤к≥ категор≥њ за: часом ≥снуванн¤ дл¤ зручност≥ скорочено будемо позначати 2 ), ступенем дос¤гненн¤ мети ( 3 ), за характером д≥й суб'Їкта ( 4 ), за ступенем значенн¤ дл¤ суб'Їкта ( л1 ), за критер≥Їм системност≥ ( л2 ), за суб'Їктивним критер≥Їм ( л3 )ё за об'Їктом вс≥ ≥нтереси в≥йськов≥( 1). —аме це ми зробимо з актуальними сучасними ≥нтересами суб'Їкт≥в м≥жнародних в≥дносин.
ѕочнемо з конкретного м≥ждержавного ≥нтересу, а саме прагненн¤ япон≥њ повернути урильськ≥ острови, що належать –ос≥њ. —уб'Їкти –ос≥¤ та япон≥¤. ќск≥льки цей ≥нтерес буде актуальний дл¤ одн≥Їњ з≥ стор≥н до його реал≥зац≥њ ≥ маЇ вже свою ≥стор≥ю, то 2 - пост≥йний. ќск≥льки ≥снуЇ ≥нтенсивний дипломатичний д≥алог та в≥дсутн≥сть будь-¤ких ≥нших протир≥ч, то можна припустити, що япон≥¤ здатна буде створити умови дл¤ реал≥зац≥њ цього ≥нтересу, а отже цей ≥нтерес Ї реальним. ¬ сучасному св≥т≥ нав≥ть незначн≥ територ≥њ можуть грати важливу роль, а ¤кщо вони стають сферою ≥нтерес≥в пров≥дних суб'Їкт≥в м≥жнародних в≥дносин, то реал≥зац≥¤ ≥нтересу одного суб'Їкта зачепивши ≥нтереси ≥ншого Ї б≥льш н≥ж проста дипломатична перемога, а отже й ≥нтерес цей маЇ стратег≥чний характер. Ќа цьому р≥вн≥ досл≥дженн¤ розл¤даютьс¤ лише пров≥дн≥ суб'Їкти, а отже й њх вищ≥ ( л1 ) об'Їкти ( ≥нтереси ). ÷ей ≥нтерес маЇ принципово важливе значенн¤ не т≥льки ¤к локальна проблемна ситуац≥¤, але й ¤к такий, що здатен своњм плином вплинути на загальний переб≥г м≥жнародних в≥дносин. ќтже за наступним критер≥Їм в≥н Ї системним ( л2 ) ≥ м≥ждержавним ( л3 ).
«а под≥бною схемою розгл¤немо й ≥нш≥ ≥нтереси. Ѕоротьба з≥ св≥товим тероризмом: 2 - пост≥йний, 3 - перспективний, 4 - стратег≥чний, л1 - вищий, л - 2 системний, л3 - м≥ждержавний. —уб'Їкти: —Ўј, –ос≥¤, ¬елика Ѕритан≥¤, ≤спан≥¤, ≤зрањль Ќ≥меччина та ≥нш≥ кра≥ни, ¤к≥ не п≥дтримують тероризм.

«апоб≥ганн¤ можливост≥ використанн¤ чи придбанн¤ ”самою б≥н Ћаденом ¤дерноњ зброњ. 2 - пост≥йний, 3 - стратег≥чний, 4 - реальний, л1 - вищий, л2 - тимчасовий, л3 - реальний. —уб'Їкти: ”сама б≥н Ћаден, крањни антитерористичноњ коал≥ц≥њ.
√онка за сучасними озброЇнн¤ми та прагненн¤ —Ўј бути л≥дером на св≥товому ринку озброЇнь. Ќайб≥льш зац≥кавлен≥ в модерн≥зац≥њ озброЇнь - держави-г≥ганти: –‘ (¤к наддержава) та —Ўј (¤к член Ќј“ќ). “ут (Ѕрюссель, ћосква) проход¤ть пост≥йно д≥юч≥ консультац≥њ в≥йськових експерт≥в, функц≥онують регул¤рн≥ в≥йськов≥ ком≥с≥њ, обм≥н в≥йськовою ≥нформац≥Їю.“ак≥ крањни, ¤к итай, япон≥¤ ставл¤ть за мету домодерн≥зувати пов≥тр¤ний та морський флот у меншому маштаб≥, але з не меншими в≥йськовими амб≥ц≥¤ми.ѕакистан,≤рак, ≤ран, опираючись на ф≥нансову спроможн≥сть провад¤ть пост≥йну в≥йськов≥ спостереженн¤ з метою доозброњтись ¤кщо не до р≥вн¤ 1-њ групи, то хоча б на р≥вн≥ 2-њ. —л≥д вз¤ти до уваги небезпеку мусульманського фанатизму та ≥сламського фундаментал≥зму.—Ўј: дл¤ —Ўј в≥йна - це перш за все спос≥б заробити ≥ треба зазначити, що робитьс¤ це вельми усп≥шно, показником цього Ї перше м≥сце на св≥товому ринку озброЇнь, ч≥льне м≥сце та «аймають також ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина та –ос≥¤.

≈кспертний зв≥т є 3
тема		«р≥з взаЇмод≥њ м≥жнародних ≥нтерес≥в. ¬≥йськово-стратег≥чний аспект
автор		Ћавринович ¬≥тал≥й
група		експерт курсу з в≥йськовоњ стратег≥њ

¬становленн¤ просторово-часового континууму ќб'Їктом, що ¤ њх проваджу Ї найважлив≥ш≥ загальносв≥тов≥, глобальн≥ м≥жнародн≥ в≥дносини у в≥йськово-стратег≥чному аспект≥ та њх сучасна динам≥ка. ќтже нижн¤ точка ѕ„ буде встановлена на р≥вн≥ 50-х рок≥в ’’ стол≥тт¤. ƒо середини XX ст. в≥йськова сила служила одним ≥з засоб≥в, часто найб≥льш важливого й ефективноњ, дос¤гненн¤ конкретних економ≥чних ≥ пол≥тичних ц≥лей. «рештою, саме в≥йськовим шл¤хом, з одного боку, встановлювалис¤ сфери впливу, захоплювалис¤ територ≥њ, що представл¤ли економ≥чний чи стратег≥чний ≥нтерес, контролювалис¤ найважлив≥ш≥ комун≥кац≥њ, а з ≥ншого боку - блокувалис¤ аналог≥чн≥ прагненн¤ суперник≥в. ≤ншими словами, у результат≥ застосуванн¤ в≥йськовоњ сили держави або здобували щось, з њхнього погл¤ду, важливе, або позбавл¤ли ≥нш≥ крањни можливост≥ применшити власн≥ ≥нтереси, ¤к правило, що зв'¤зувалис¤ з встановленн¤м контролю над тими чи ≥ншими територ≥¤ми чи транспортними шл¤хами. ќднак з другоњ половини 40-х рок≥в минулого стол≥тт¤ роль в≥йськовоњ сили в м≥жнародних в≥дносинах почала зм≥нюватис¤. ÷е по¤снювалось двома основними причинами. ѕерша - формуванн¤ дуже специф≥чноњ системи м≥жнародних в≥дносин, що одержала назву б≥пол¤рноњ. ƒруга - розробка ≥ прийн¤тт¤ на озброЇнн¤ в зростаючих масштабах нових ¤дерних озброЇнь. –озвиток под≥й п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни показав, що роль в≥йськовоњ сили в м≥жнародних в≥дносинах не Ї чимось раз ≥ назавжди заданим. ¬она залежить ¤к в≥д њњ власних ¤к≥сних ≥ к≥льк≥сних характеристик ( приклад тому - по¤ва ¤дерноњ зброњ з њњ ≥ррац≥ональною руйн≥вною силою ), так ≥ в≥д системи м≥жнародних в≥дносин. ≤ тому в 90-≥ роки, п≥сл¤ того ¤к розпалис¤ тотал≥тарн≥ режими в крањнах ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи ≥ розпавс¤ –ад¤нський —оюз, постали принципово важлив≥ питанн¤: ¤ка може бути роль в≥йськовоњ сили в нов≥й систем≥ м≥жнародних в≥дносин, що формуЇтьс¤, ≥ ¤ка природа самоњ ц≥Їњ системи? „и в≥дбудетьс¤ поверненн¤ до колишн≥х моделей ≥ стратег≥й зовн≥шньоњ пол≥тики, заснован≥й на в≥йськов≥й сил≥, чи ж виникне де¤ка в≥дм≥нна ¤к в≥д б≥пол¤рноњ, так ≥ в≥д попередньоњ њй система, де в≥йськова сила набуде багато в чому нов≥ вим≥ри ≥ функц≥њ? ¬ загальному план≥ склалис¤ два принципово р≥зних погл¤ди на формуванн¤ в 90-≥ роки системи м≥жнародних в≥дносин ≥, в≥дпов≥дно, рол≥ в н≥й в≥йськовоњ сили. ѕерший виходить з того, що п≥сл¤ краху б≥пол¤рноњ системи св≥т розпадаЇтьс¤ на де¤к≥ велик≥ соц≥альн≥ орган≥зми, що у цив≥л≥зац≥йному, культурному ≥ пол≥тичному в≥дношенн≥ все б≥льше розход¤тьс¤ один з одним ≥ тому рано чи п≥зно з≥штовхнутьс¤ в запеклих протир≥чч¤х ≥ конфл≥ктах. Ќайб≥льш в≥дома концепц≥¤ такого роду належить американському вченому —амюелю ’ант≥нгтону. ¬≥н охарактеризував майбутню св≥тову пол≥тику ¤к з≥ткненн¤ св≥тогл¤дних цив≥л≥зац≥й, що в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ мовою, ≥стор≥Їю, рел≥г≥Їю, традиц≥¤ми, ≥нститутами ≥ суб'Їктивною само≥дентиф≥кац≥Їю людей. ¬ерхн¤ точка буде б≥льш плаваючою, оск≥льки метою Ї розгл¤дати в≥дносини у сучасн≥й динам≥ц≥. ѕ„ буде звужено на наступних стад≥¤х досл≥дженн¤ проте територ≥¤ лишатиметьс¤ незм≥нною - весь сучасний св≥т, але р≥зн≥ њњ частини будуть мати р≥зну частку у досл≥дженн≥, у в≥дпов≥дност≥ до њх глобального впливу та динам≥зму. ¬изначенн¤ ÷ентру ¬заЇмод≥њ ћ≥жнародних ≤нтерес≥в ¬изначити Їдиний центр взаЇмд≥њ м≥жнародних ≥нтерес≥в досить не просто, адже сучасний св≥т переповнений р≥зноман≥тними ¤вищами та процесами, ¤к≥ перебувають у пост≥йн≥й динам≥ц≥, що надаЇ њм безумовноњ ваги у систем≥ сучасних м≥жнародних в≥дносин. ≤нтереси, що лежать в основ≥ цих в≥дносин можуть бути видимими, кричущими чи непом≥тними, але однаково важливими. Ѕезумовно чимала частина св≥ту модиф≥кувала своњ погл¤ди п≥сл¤ под≥й 11 вересн¤ 2001 року ≥ перший ÷¬ћ≤ маЇ бути пов'¤заний з найпопул¤рн≥шою людиною. —уб'Їктами його Ї —Ўј, њх союзники з антитерористичноњ коал≥ц≥њ, ќќЌ, ѕ≥вн≥чний јль¤нс, “ал≥бан, ”сама б≥н Ћаден. ќб'Їктами Ї ¤дерна збро¤, пануванн¤ в јфган≥стан≥ та св≥т≥. Ќа¤вн≥сть ¤дерноњ зброњ в јфган≥стан≥ може призвести до кардинальноњ перестановки сил на м≥жнародн≥й арен≥ ≥ порушенн¤ стратег≥чного балансу. јнал≥зуючи можлив≥ ≥нтереси м≥жнародних в≥дносин потр≥бно звернути увагу на такий факт: б≥льш≥сть ≥нтерес≥в спр¤мована на об'Їкти, що або сам≥ по соб≥ становл¤ть зовн≥шню загрозу, або потенц≥йно можуть спричинити таку загрозу. ќтже узагальненим об'Їктом, на ¤кий спр¤мований основний ≥нтерес суб'Їкт≥в, Ї загроза в≥д ≥ншого суб'Їкта. ¬она може бути в особ≥ конкретноњ держави, групи держав чи такого специф≥чного утворенн¤ ¤к м≥жнародний тероризм. ќб'Їднувальним фактором виступаЇ сп≥льний ворог. ѕрикладом цього може служити за¤ва ƒжорджа –обертсона, зроблена в –ос≥њськ≥й ‘едерац≥њ 22 жовтн¤ 2001 року: " ¬ажливим фактором дл¤ формуванн¤ нових в≥дносин м≥ж Ќј“ќ та –ос≥йською ‘едерац≥Їю Ї по¤ва сп≥льного ворога, з ¤ким треба боротис¤ разом ". ѕох≥дними в≥д першого ÷¬ћ≤ можуть бути багато ≥нших. ќсновним критер≥Їм Ї ≥нтенсивн≥сть. ” вищезгаданому ÷¬ћ≤ ≥нтенсивн≥сть зараз неймов≥рно висока. ÷е спричин¤Ї зб≥льшенн¤ ≥нтенсивност≥ в де¤ких ≥нших ÷¬ћ≤, наприклад в јбхаз≥њ, чи в прикордонних до јфган≥стану крањнах, ¤к≥ вт¤гуютьс¤ вихрем у ц≥ м≥жнародн≥ в≥дносини. ¬иникненн¤ першого ÷¬ћ≤ викликане перш за все про¤вом ¤вища пр≥рви м≥ж багатими ≥ б≥дними нац≥¤ми, внасл≥док чого виникають конфл≥ктн≥ ситуац≥њ в прогресивн≥й динам≥ц≥ зац≥кавлен≥ не т≥льк≥ " добр≥ ". —Ўј продаючи одн≥й крањн≥ зброю не можуть бути впевненними, що ц¤ збро¤ завтра не стр≥л¤тиме по них, проте притаманний американц¤м комерц≥йний ≥нтерес перемагаЇ. ¬ид≥ленн¤ проблемноњ ситуац≥њ в ÷¬ћ≤ якщо мова йде про в≥йськов≥ в≥дносини, то можна з високою ймов≥рн≥стю говорити, що мова йде про проблемн≥ взаЇмов≥дносини. ¬≥домо, що реальний чи потенц≥йний збройний кофл≥кт або ж непорозум≥нн¤, ¤к правило просто так не виникають, тобто це Ї лише останн≥м засобом розв'¤зку ≥снуючоњ проблеми, що дос¤гла апогею. ќтже, в цьому пол¤гаЇ специф≥ка в≥йськово-стратег≥чноњ сфери в≥дносин, тому що вони загострюютьс¤ лише тод≥, коли Ї певн≥ суперечки, проблеми. якби людство не знало проблем або винайшло Їдиноправильний мирний спос≥б њх вир≥шенн¤, то не ≥снувало б зовн≥шн≥х загроз дл¤ держав. “ому не було б потреби в воЇнних заходах, стратег≥њ ≥ т.п. ™ чимало чинник≥в та фактор≥в, ¤к≥ здатн≥ зб≥льшувати динам≥ку та суттЇво впливають на розвиток проблемноњ ситуац≥њ. ќсновою дл¤ виникненн¤ багатьох проблемних ситуац≥й, ще з давн≥х час≥в стала боротьба ≥деолог≥й/рел≥г≥й. Ќового значенн¤ цей чинник набув у сучасних м≥жнародних в≥дносинах, став своЇр≥дним прикритт¤м дл¤ ≥нших ≥нтерес≥в невеликоњ групи ос≥б. ÷е протисто¤нн¤ може бути вельми небезпечним, адже одна ≥деолог≥¤ може повн≥стю виключати ≥ншу, що унеможливлюЇ њх мирне сп≥в≥снуванн¤ на р≥зних р≥вн¤х. —воЇр≥дним вз≥рцем пом≥ркованоњ толерантност≥ може бути “уреччина, де попри мусульманськ≥ звичањ права людини з зах≥дноњ точки зору майже не порушютьс¤ ѕрикладом проблемност≥ конкретноњ ситуац≥њњ Ї зазначена у вищевид≥леному ÷¬ћ≤ потенц≥йна/реальна на¤вн≥сть ¤дерноњ зброњ чи ≥ншоњ зброњ масового ураженн¤ у ”сами б≥н Ћадена. …ого ≥нтерес суперечить ≥нтересам ќќЌ, —Ўј та б≥льшост≥ великих та др≥бних актор≥в р≥знор≥вневих м≥жнародних в≥дносин. ожна з цив≥л≥зац≥й «ах≥дна та —х≥дна мають широке коло власних ≥нтерес≥в, ¤к≥ весь час перепл≥таютьс¤ ≥ з часом знаход¤ть св≥й ви¤в у зройних кофл≥ктах, м≥жнародних терористичних актах та ≥нше. ѕроте зараз вже очвидно, що розд≥л¤ти св≥т на «ах≥д та —х≥д не Ї тим, що можна обірунтувати здоровим глуздом. ќстанн≥ под≥њ вказують на те що св≥т живе ситуативними домовленост¤ми та союзами, в ¤ких приналежн≥сть до т≥Їњ чи ≥ншоњ цив≥л≥зац≥њ не Ї визначальною. ласиф≥кац≥¤ та квал≥ф≥кац≥¤ м≥жнародних ≥нтерес≥в ожен суб'Їкт м≥жнародних в≥дносин маЇ своњ ≥нтереси. ≤снуЇ чимало метод≥в њх реал≥зац≥њ ¤к то пошук союзник≥в, створенн¤ з≥ свого ≥нтересу ≥нтерес рег≥ональний чи глобальний. ўоб мати пор≥вн¤но ч≥тк≥ у¤вленн¤ про ≥нтереси дос≥дники њх квал≥ф≥кують та класиф≥кують на де¤к≥ категор≥њ за: часом ≥снуванн¤ дл¤ зручност≥ скорочено будемо позначати 2 ), ступенем дос¤гненн¤ мети ( 3 ), за характером д≥й суб'Їкта ( 4 ), за ступенем значенн¤ дл¤ суб'Їкта ( л1 ), за критер≥Їм системност≥ ( л2 ), за суб'Їктивним критер≥Їм ( л3 )ё за об'Їктом вс≥ ≥нтереси в≥йськов≥( 1). —аме це ми зробимо з актуальними сучасними ≥нтересами суб'Їкт≥в м≥жнародних в≥дносин. ѕочнемо з конкретного м≥ждержавного ≥нтересу, а саме прагненн¤ япон≥њ повернути урильськ≥ острови, що належать –ос≥њ. —уб'Їкти –ос≥¤ та япон≥¤. ќск≥льки цей ≥нтерес буде актуальний дл¤ одн≥Їњ з≥ стор≥н до його реал≥зац≥њ ≥ маЇ вже свою ≥стор≥ю, то 2 - пост≥йний. ќск≥льки ≥снуЇ ≥нтенсивний дипломатичний д≥алог та в≥дсутн≥сть будь-¤ких ≥нших протир≥ч, то можна припустити, що япон≥¤ здатна буде створити умови дл¤ реал≥зац≥њ цього ≥нтересу, а отже цей ≥нтерес Ї реальним. ¬ сучасному св≥т≥ нав≥ть незначн≥ територ≥њ можуть грати важливу роль, а ¤кщо вони стають сферою ≥нтерес≥в пров≥дних суб'Їкт≥в м≥жнародних в≥дносин, то реал≥зац≥¤ ≥нтересу одного суб'Їкта зачепивши ≥нтереси ≥ншого Ї б≥льш н≥ж проста дипломатична перемога, а отже й ≥нтерес цей маЇ стратег≥чний характер. Ќа цьому р≥вн≥ досл≥дженн¤ розл¤даютьс¤ лише пров≥дн≥ суб'Їкти, а отже й њх вищ≥ ( л1 ) об'Їкти ( ≥нтереси ). ÷ей ≥нтерес маЇ принципово важливе значенн¤ не т≥льки ¤к локальна проблемна ситуац≥¤, але й ¤к такий, що здатен своњм плином вплинути на загальний переб≥г м≥жнародних в≥дносин. ќтже за наступним критер≥Їм в≥н Ї системним ( л2 ) ≥ м≥ждержавним ( л3 ). «а под≥бною схемою розгл¤немо й ≥нш≥ ≥нтереси. Ѕоротьба з≥ св≥товим тероризмом: 2 - пост≥йний, 3 - перспективний, 4 - стратег≥чний, л1 - вищий, л - 2 системний, л3 - м≥ждержавний. —уб'Їкти: —Ўј, –ос≥¤, ¬елика Ѕритан≥¤, ≤спан≥¤, ≤зрањль Ќ≥меччина та ≥нш≥ кра≥ни, ¤к≥ не п≥дтримують тероризм. «апоб≥ганн¤ можливост≥ використанн¤ чи придбанн¤ ”самою б≥н Ћаденом ¤дерноњ зброњ. 2 - пост≥йний, 3 - стратег≥чний, 4 - реальний, л1 - вищий, л2 - тимчасовий, л3 - реальний. —уб'Їкти: ”сама б≥н Ћаден, крањни антитерористичноњ коал≥ц≥њ. √онка за сучасними озброЇнн¤ми та прагненн¤ —Ўј бути л≥дером на св≥товому ринку озброЇнь. Ќайб≥льш зац≥кавлен≥ в модерн≥зац≥њ озброЇнь - держави-г≥ганти: –‘ (¤к наддержава) та —Ўј (¤к член Ќј“ќ). “ут (Ѕрюссель, ћосква) проход¤ть пост≥йно д≥юч≥ консультац≥њ в≥йськових експерт≥в, функц≥онують регул¤рн≥ в≥йськов≥ ком≥с≥њ, обм≥н в≥йськовою ≥нформац≥Їю.“ак≥ крањни, ¤к итай, япон≥¤ ставл¤ть за мету домодерн≥зувати пов≥тр¤ний та морський флот у меншому маштаб≥, але з не меншими в≥йськовими амб≥ц≥¤ми.ѕакистан,≤рак, ≤ран, опираючись на ф≥нансову спроможн≥сть провад¤ть пост≥йну в≥йськов≥ спостереженн¤ з метою доозброњтись ¤кщо не до р≥вн¤ 1-њ групи, то хоча б на р≥вн≥ 2-њ. —л≥д вз¤ти до уваги небезпеку мусульманського фанатизму та ≥сламського фундаментал≥зму.—Ўј: дл¤ —Ўј в≥йна - це перш за все спос≥б заробити ≥ треба зазначити, що робитьс¤ це вельми усп≥шно, показником цього Ї перше м≥сце на св≥товому ринку озброЇнь, ч≥льне м≥сце та «аймають також ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина та –ос≥¤.

використан≥ джерела		—
використан≥ зв≥ти		—

≈кспертний зв≥т є 3