Ўим≥на ќлександра

експерт курсу з соц≥олог≥њ

¬становленн¤ ѕ„ 

“ема багатополюсного св≥ту Ї дуже об'Їмною вона охвачуЇ багато ћ¬ в ¤ких присутн≥ багато р≥зних суб'Їкт≥в њх ≥нтерес≥в та об'Їкт≥в. я обрала найб≥льш ц≥кав≥ та вагом≥ ћ¬ користуючись критер≥Їм ≥нтенсивност≥ та "глобальност≥" цих м≥жнародних в≥дносин.
Ќижн≥м часовим кордоном багатьох з них Ї 1990 р≥к - р≥к масштабних зм≥н в —х≥дноњ ™вроп≥ ¤ки дуже вплинули на переб≥г под≥й в ц≥лому св≥т≥. јле не дл¤ вс≥х м≥жнародних в≥дносин цей кордон Ї актуальним дл¤ де¤ких з них ≥нтенсивн≥сть зб≥льшилас¤ набагато ран≥ше, ¤к на приклад в≥дносини м≥ж багатими та б≥дними (п≥вн≥чу та п≥вдн¤). ¬ даному ћ¬ спалах ≥нтенсивност≥ прийшовс¤ на середину минулого стол≥тт¤.
¬становлюючи прост≥р ус≥х ћ¬ треба зазначити що б≥льш≥сть з них зд≥йснюютьс¤ на територ≥њ суб'Їкт≥в в≥дносин, ¤к наприклад ”крањна Ї простором дл¤ реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в ≥нших суб'Їкт≥в та њњ власних. јбо наприклад крањни Ѕалканського п≥вострова. ¬они теж Ї територ≥Їю зд≥йсненн¤ ћ¬, тому що ≥нтереси самих держав та ≥нших суб'Їкт≥в, ¤к≥ приймають участь у ћ¬ спр¤мован≥ саме на ц≥ територ≥њ.
¬изначенн¤ ÷ентру ¬заЇмод≥њ ћ≥жнародних ≥нтерес≥в:

÷ентр ¬заЇмод≥њ ћ≥жнародних ≤нтерес≥в - найб≥льш ≥нтенсивна взаЇмод≥¤ м≥жнародних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в даного м≥жнародного в≥дношенн¤ навколо визначеного об'Їкту м≥жнародного середовища.
«а такого визначенн¤ у в≥дносинах јфрики та ™вропи склалось три ÷¬ћ≤ - з приводу еколог≥чного сп≥вроб≥тництва, демограф≥чноњ проблеми, а також м≥грац≥њ робочоњ сили в ™вропу. јле найб≥льш оптимальним завжди Ї вид≥ленн¤ одного центрального ÷¬ћ≤. “од≥ треба вир≥шити, що конкретно можуть зробити суб'Їкти дл¤ вир≥шенн¤ одночасно трьох ≥нших проблем по визначеним ÷ентрам ¬заЇмод≥њ ћ≥жнародних ≤нтерес≥в. “аким загальним буде л≥кв≥дац≥¤ розриву м≥ж б≥дною јфрикою та багатою ™вропою. якщо взаЇмод≥¤ буде спр¤мована саме на цей об'Їкт - розрив м≥ж б≥дн≥стю та багатством, то матимемо вир≥шенн¤ тих проблем, ¤к≥ пов'¤зан≥ з ц≥Їю в≥дстал≥стю јфрики.
ќтже, Їдиним ÷ентром ¬заЇмод≥њ ћ≥жнародних ≤нтерес≥в буде вир≥шенн¤ проблем пов'¤заних з соц≥альним розривом м≥ж багатою ™вропою та б≥дною јфрикою.
” ¬≥дносинах м≥ж ќќЌ, —Ўј, јфган≥станом ( рањнами Ѕлизького —ходу) та —ерб≥Їю( крањнами Ѕалканського п≥вострова) ÷¬ћ≤ виникають навколо проблеми м≥грац≥њ населенн¤, гуман≥тарноњ допомоги, медицини та осв≥ти. ƒл¤ того щоб вид≥лити найважлив≥ший або узагальнюючий ÷¬ћ≤ треба з'¤сувати на що направлен≥ д≥њ суб'Їкт≥в та ¤ким чином пов'¤зан≥ м≥ж собою об'Їкти ћ¬. ¬ даному ћ¬ таким напр¤мом буде запоб≥ганн¤ виникненню гуман≥тарноњ кризи на територ≥њ суб'Їкт≥в та врегулюванн¤ конфл≥кт≥в на територ≥њ суб'Їкт≥в. ”с≥ об'Їкти повозами саме цим Їдиним об'Їктом ≥ зусилл¤ крањн - суб'Їкт≥в мають бути спр¤мован≥ саме на цей об'Їкт щоб пол≥пшити ситуац≥ю взагал≥ ≥ щоб реал≥зувати своњ ≥нтереси на цьому простор≥.
ќтже, Їдиним ÷ентром ¬заЇмод≥њ ћ≥жнародних ≤нтерес≥в дл¤ вище названих суб'Їкт≥в буде саме запоб≥ганн¤ виникненню гуман≥тарноњ кризи.
ƒл¤ ”крањно - –ос≥йських ћ¬ ÷ентром ¬заЇмод≥њ будуть саме культурн≥ в≥дношенн¤, ¤к≥ набули своЇњ найб≥льшоњ ≥нтенсивност≥ за час≥в незалежност≥ ”крањни. ‘актично у 1991 роц≥ почали випливати т≥ об'Їкти , ¤к≥ викликають визначен≥ м≥жнародн≥ ≥нтереси. « 1991 року також ≥стотно зм≥нилас¤ ≥нтенсивн≥сть взаЇмод≥њ м≥ж суб'Їктами.

¬изначенн¤ проблемноњ ситуац≥њ

«а визначенн¤м проблемна ситуац≥¤ у в≥дносинах јфрики та ™вропи виникаЇ по об'Їкту м≥грац≥њ робочоњ сили. јдже ≥нтерес одн≥Їњ сторони не сп≥впадаЇ з ≥нтересом другоњ сторони ≥ задоволенн¤ потреби, наприклад, јфрики може бути лише за умови незадоволенн¤ ≥нтерес≥в ™вропейського союзу. “ому тут виникаЇ проблемна ситуац≥¤. ¬она характеризуЇтьс¤ також тим, що Ї сп≥рний об'Їкт - робоча сила.  ожна з стор≥н маЇ своњ ≥нтереси ≥ розум≥нн¤ проблематики по¤ви на Ївропейському ринку робочоњ сили м≥льйонних арм≥й дешевих ≥ не квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в. ÷≥ протир≥чч¤ Ї найб≥льш вагомими у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими сферами де прот≥каЇ взаЇмод≥¤. ¬≥зьмемо тепер еколог≥чну взаЇмод≥ю. „и Ї тут проблемна ситуац≥¤? ¬загал≥ то так. јфрика не посп≥шаЇ покращувати ситуац≥ю. ¬она просто не маЇ на це грошей. —п≥рний об'Їкт - еколог≥¤ залишаЇтьс¤ сп≥рним, адже ™вропа не може допомагати јфриц≥ впорюватись з власне африканськими проблемами. јле вплив еколог≥њ ≥ на ситуац≥ю в ™вроп≥, змушуЇ останню певним чином д≥¤ти ≥ реагувати, щоб п≥дштовхнути јфрику до б≥льш конкретних та ефективних крок≥в.
—оц≥альн≥ в≥дносини ”крањни з –ос≥Їю Ї також дуже суперечливими. ¬ажливою проблемною ситуац≥Їю Ї використанн¤ мови. јдже, рос≥йськомовне населенн¤ становить нин≥ понад 50% загальноњ чисельност≥ населенн¤ ”крањни. ѕри цьому 49% населенн¤ п≥дтримують ≥дею наданн¤ рос≥йськ≥й мов≥ статусу оф≥ц≥йноњ, а 20% - статусу державноњ мови ”крањни ( за даними ≥нших досл≥джень ц≥ цифри становл¤ть в≥дпов≥дно 45% ≥ 35%).
” в≥дносинах ќќЌ з јфган≥станом та —ерб≥Їю проблемною ситуац≥Їю Ї питанн¤ м≥грац≥њ населенн¤. ” зв'¤зку з озброЇними конфл≥ктам та важкою ситуац≥Їю в державах велика к≥льк≥сть б≥женц≥в пр¤муЇ до сус≥дн≥х крањн е створюЇ благопри¤тн≥ умови дл¤ виникненн¤ гуман≥тарноњ кризи. ÷е порушуЇ права людини та загрожуЇ св≥товоњ стаб≥льност≥. „асто саме на цьому ірунт≥ виникають проблеми.

¬икористан≥ скороченн¤

÷¬ћ»- центр взаЇмод≥њ ≤нтерес≥в
ќќЌ-ќрган≥зац≥¤ ќбЇднаних Ќац≥й
≈— - ≈вропейський —оюз
ѕчк - ѕросторово-„асовий  онтинуум

 —

 л≥мовоњ √анни 3гр.
Ћитвиненко ≤рини 2гр
—пас≥в ћарти 5гр
Ќегоди јнастас≥њ 6гр