≈кспертний зв≥т є 6

тема

јнал≥з м≥жнародних в≥дносин за формами на приклад≥ ™вропи

автор

 

 учеренко  ост¤нтин

група

 

≤нститут "™вропа"

 

ћ≥жнародне сп≥лкуванн¤ 1) м≥жнародне сп≥лкуванн¤ в межах ™— в≥дбуваЇтьс¤ м≥ж ус≥ма членами даноњ орган≥зац≥њ. ѕрикладом можуть бути р≥зноман≥тн≥ конгреси, зустр≥ч≥, самм≥ти, ¤к≥ провод¤тьс¤ з метою встановленн¤ та коректировки напр¤мк≥в пол≥тичноњ взаЇмод≥њ.

2) також до такоњ форми ћ¬ у ™вроп≥ можна в≥днести ћ¬ крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ ™вропи та крањн Ѕалт≥њ з крањнами-членами† ™—. ¬ласне це Ї щось на зразок поступового, але впевненого завоюванн¤ позитивного ставленн¤ крањн ™—.

3) економ≥чне сп≥лкуванн¤ проходить в рамках зустр≥чей м≥н≥стр≥в зовн≥шньоњ торг≥вл≥ крањн-член≥в ™—, метою ¤ких Ї обм≥н ≥нформац≥Їю щодо стану торг≥вл≥ ≥з† трет≥ми крањнами, перспективи удосконаленн¤ сп≥льних механ≥зм≥в сп≥впрац≥, дос¤гненн¤ окремих субТЇкт≥в, тощо. «окрема 21 лютого цього року под≥бна зустр≥ч в≥дбулась в бельг≥йському м≥ст≥ Ѕрюгге. «окрема було обговорено перспективи подальшоњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ крањн ™— ≥ розширенн¤ торг≥вл≥ ≥з трет≥ми крањнами.

≈коном≥чне сп≥лкуванн¤ ≥з представниками трет≥х крањн в≥дбуваЇтьс¤ в рамках —ќ“, в≥зит≥в до окремих крањн. «окрема, можна вид≥лити в≥зит до ”крањни ¬≥це-премТЇра  орол≥вства Ўвец≥њ (4 Ц 5 березн¤), ¤кий направлений на поглибленн¤ економ≥чного сп≥вроб≥тництва з ”крањною, розширенн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, тощо).

4) най¤скрав≥ше м≥жнародне сп≥лкуванн¤ м≥ж ”крањною та крањнами ™— в≥дбувалос¤ у 1991-1992 рр., коли крањни ™— отримували нов≥ знанн¤ про молоду державу, тобто ще до того, ¤к крањни ™— оф≥ц≥йно визнали незалежну ”крањну ≥ встановили з нею дипломатичн≥ контакти.

ћ≥жнародний контакт

1) в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йна взаЇмод≥¤ субТЇкт≥в щодо ц≥лей даного м≥жнародного в≥дношенн¤ в рамках зас≥дань –ади м≥н≥стр≥в ™вропейського —оюзу, ™вропейського парламенту, ™вропейськоњ  ом≥с≥њ. ¬ рамках цих ланок ≥нституц≥йноњ структури ™вропейського —оюзу зд≥йснюЇтьс¤ розробка ≥ прийн¤тт¤ р≥шень стосовно режиму торг≥вл≥ ≥з трет≥ми крањнами, удосконаленн¤ системи сп≥впрац≥ в даному напр¤мку, забезпеченн¤ додаткових можливостей дл¤ проведенн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ компан≥¤ми ™вропейського —оюзу, тощо. “акож можна вид≥лити контакти ≥з трет≥ми крањнами. «окрема, це контакти ≥з кандидатами на вступ до ™вропейського —оюзу, направлен≥ на виконанн¤ ними необх≥дних вимог, л≥берал≥зац≥ю торг≥вл≥, реформуванн¤ системи управл≥нн¤ економ≥чними системами крањн. ¬ ¤кост≥ контакту можна вид≥лити зд≥йсненн¤ переговорного процесу з ”крањною щодо виконанн¤ ”годи про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво, що включаЇ забезпеченн¤ в≥льноњ конкуренц≥њ, л≥кв≥дац≥ю адм≥н≥стративних та ≥нших барТЇр≥в у торг≥вл≥, удосконаленн¤ украњнського законодавства, тощо.

2) ћ≥ж ™— та ”крањною м≥жнародн≥ контакти в≥дбуваютьс¤ з 1992 року. Ќаприклад, у сфер≥ торг≥вл≥ з метою диверсиф≥кац≥њ ≥ ¤к≥сного удосконаленн¤ товарооб≥гу мають м≥сце так≥ контакти : участь в ¤рмарках ≥ виставках, проведенн¤ сем≥нар≥в та ≥н.

ƒ≥¤

1) прикладом д≥њ можна† назвати перетворенн¤, ¤ке в≥дбулос¤ у 1976 роц≥. ј саме: в≥дбулос¤ переданн¤ функц≥й та базових принцип≥в *Ќезалежноњ ™вропейськоњ ѕрограмноњ √рупи (Ќ™ѕ√) «ах≥дно-™вропейському союзу, в≥домого ще ¤к «ах≥дно-™вропейський «бройний —оюз («™«—).

  1. ”с≥ 13 крањн повинн≥ приймати участь на тих самих правах та обов'¤зках у будь-¤ких форумах ™вропейського «бройного ќб'Їднанн¤.
  2. ѕовинен ≥снувати Їдиний форум ™«ќ.
  3. ƒ≥њ «бройного ќб'Їднанн¤ ™вропи повинн≥ керуватис¤ 13 УдиректорамиФ, ¤к≥ будуть прир≥внюватис¤ за статусом до м≥н≥стр≥в оборони в ур¤дах своњх крањн
  4. «в'¤зки з Ќј“ќ повинн≥ п≥дтримуватис¤ ≥ надал≥.
  5. тощо.

2) в основ≥ будь-¤коњ д≥њ лежить ≥нформац≥йна взаЇмод≥¤, тобто прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного акту держави, п≥дписанн¤ договору, зд≥йсненн¤ за¤в, ¤к≥ накладають на субТЇкт≥в певн≥ зобовТ¤занн¤, тощо. як приклад можна навести так≥ д≥њ, ¤к створенн¤  онвенту, завданн¤м ¤кого Ї виробленн¤  онституц≥њ ™вропейського —оюзу. ўо стосуЇтьс¤ взаЇмин ≥з трет≥ми крањнами, то важливим Ї зд≥йсненн¤ за¤в, а також вт≥ленн¤ програм, спр¤мованих на п≥дтримку реформ у крањнах-партнерах (крањни —х≥дноњ ™вропи, в т.ч. ≥ ”крањна).

ƒо д≥њ можна в≥днести акт ратиф≥кац≥њ м≥жнародноњ ”годи одн≥Їю з держав. “ака д≥¤ Ї результатом взаЇмод≥њ щодо њњ п≥дписанн¤, але в той же час односторонн≥м актом законодавчого органу крањни ≥ носить ≥ндив≥дуал≥зований характер. ќстанн≥м часом (у лютому) ”крањною було ратиф≥ковано р¤д угод, ¤к≥ стосуютьс¤ сп≥вроб≥тництва ≥з крањнами ™вропейського —оюзу щодо охорони комерц≥йноњ таЇмниц≥ субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. “ак≥ акти можна розгл¤дати ¤к вз¤тт¤ на себе зобовТ¤занн¤ захищати комерц≥йну таЇмницю субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ догов≥рних стор≥н.

3) Ќаправленн¤ н≥мецьких викладач≥в у навчальн≥ заклади ”крањни, за¤ви про п≥дтримку реформ в ”крањн≥.
¬заЇмод≥¤

1) в≥дносини м≥ж ™— та –ос≥Їю. „ерез певну взаЇмозалежн≥сть обидв≥ сторони зац≥кавлен≥ у т≥сн≥й взаЇмод≥њ. “акож сюди можна в≥днести в≥дносини ™— з ≥ншими колишн≥ми республ≥ками —–—–.

2) зв'¤зки м≥ж Ќј“ќ та ™—, не лише учасники цих двох орган≥зац≥й зб≥гаютьс¤ у де¤к≥й м≥р≥, а й њхн¤ д≥¤льн≥сть до недавнього часу, та й сьогодн≥ залишаЇтьс¤ спр¤мованою у Їдине русло. ¬ласне ћ¬ цих орган≥зац≥й Ї взаЇмод≥Їю, адже заручитис¤ п≥дтримкою одне одного на сьогодн≥ Ї дл¤ них Ї найкращою пол≥тикою.

3) взаЇмод≥¤ щодо захисту компан≥й-виробник≥в ™вропейського —оюзу. «окрема, у випадку, коли одна держава-член, вважаЇ, що права њх компан≥њ дискрим≥нуютьс¤ в межах ™—, крањн≥-партнери, зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дна за¤ва ≥ вс≥ крањни-члени в рамках ≥снуючих механ≥зм≥в будуть взаЇмод≥¤ти щодо визначеного питанн¤. ≤з трет≥ми крањнами взаЇмод≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ в рамках п≥дписанн¤ крањнами-членами ƒоговор≥в про сп≥вроб≥тництво в певних сферах ≥з трет≥ми крањнами. “ак≥ договори мають велике значенн¤ дл¤ розвитку зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ≥з трет≥ми державами.

4) чинн≥ угоди м≥ж ”крањною та ‘–Ќ про спри¤нн¤ зд≥йсненню та взаЇмний захист ≥нвестиц≥й,† про п≥дготовку та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в та кер≥вних кадр≥в у галуз≥ економ≥ки та державних орган≥в управл≥нн¤ економ≥кою та ≥н.

—п≥вроб≥тництво 1) сп≥вроб≥тництво м≥ж ™— та р¤дом держав було визначено на ’ельсинськ≥й конференц≥њ в 2001 р. ÷е сп≥вроб≥тництво з державами Ц першочерговими кандидатами на вступ до ™—: ѕольщею, ”горщиною, „ех≥Їю, крањнами ѕрибалтики, ‘≥нл¤нд≥Їю. ÷≥ в≥дносини характеризуютьс¤ тривал≥стю в час≥, тому њх можна в≥днести саме до сп≥вроб≥тництва.

2) ¤скравий приклад таких ћ¬ Ї ћ¬ ¬еликобритан≥њ та —получених Ўтат≥в. —права у тому, що ¬еликобритан≥¤ на сьогодн≥ Ї Їдиною сп≥льницею —Ўј у ™вроп≥. Ќаприклад, на самм≥т≥ у Ќ≥цц≥ —Ўј саме за допомогою ¬еликобритан≥њ вдалос¤ розмежувати повноваженн¤ Ќј“ќ та ™—, п≥сл¤ чого було визначено, що Ќј“ќ й надал≥ залишатиметьс¤ основним ≥нструментом п≥дтриманн¤ миру у ™вроп≥. ¬ласне ¬еликобритан≥¤ Ї посередником, трансатлантичних в≥дносин† ™— та Ќј“ќ хоча й не досить усп≥шним, однак це по¤снюЇтьс¤ тим, що роль ¬еликобритан≥њ у ™— не Ї на ст≥льки вагомою

3) сп≥вроб≥тництво в≥дбуваЇтьс¤ щодо практично вс≥х сфер економ≥чного житт¤. “аке сп≥вроб≥тництво простежуЇтьс¤ в≥д регулюванн¤ внутр≥шнього ринку ™— (с/г), текстилю, машинобудуванн¤, тощо) до захисту свобод субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬ рамках ™— таке сп≥вроб≥тництво простежуЇтьс¤ на р≥вн≥ в≥дпов≥дних ≥нституц≥йних механ≥зм≥в, законодавства ™—, багатосторонн≥х угод, тощо. ≤з трет≥ми крањнами сп≥вроб≥тництво можна под≥л¤ти на к≥лька р≥вн≥в. «окрема, це сп≥вроб≥тництво в рамках —ќ“ (на багатосторонн≥й основ≥), галузеве сп≥вроб≥тництво, наприклад щодо супутникового звТ¤зку (сп≥льн≥ проекти ≥з —Ўј ≥ япон≥ю щодо впровадженн¤ нових супутникових систем звТ¤зку ≥ комун≥кац≥њ). “акож можна вид≥лити ун≥версальне торговельно-економ≥чне сп≥вроб≥тництво ≥з певними крањнами. «окрема, можна вид≥лити  итай, ¤к один з найб≥льш ун≥версальних торговельно-економ≥чних партнер≥в ™—.

4) виконанн¤ угоди м≥ж Ќ≥меччиною та ”крањною про спри¤нн¤ зд≥йсненню та взаЇмний захист ≥нвестиц≥й (1993).

≤нтеграц≥¤ 1)™— Ї прикладом ≥нтеграц≥њ. ≤нтеграц≥йн≥ процеси в ™— в≥дбуваютьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д взаЇмод≥њ крањн-оф≥ц≥йних член≥в ™— та потенц≥йних член≥в.

2) ћ¬ м≥ж крањнами ѕ≥вденно-—х≥дноњ ™вропи (ѕольща, „ех≥¤, ”горщина, –умун≥¤, —ловен≥¤, Ѕолгар≥¤, ’орват≥¤,  ≥пр, ћальта та певним чином ”крањна), Ѕалт≥йськими крайнами (Ћитва, Ћатв≥¤ та ≈стон≥¤) та ™—, оск≥льки попередньо назван≥ крањни не лише вход¤ть у подальш≥ плани ≥нтеграц≥њ ™врокорпусу, а й бажають ув≥йти в цю орган≥зац≥ю ¤к з метою економ≥чноњ п≥дтримки, так ≥ з метою створенн¤ «агально-™вропейськоњ оборонноњ системи, ¤ка на (п≥сл¤) початку створенн¤ буде перебувати у пр¤м≥й залежност≥ з Ќј“ќ, ¤ка останн≥м часом починаЇ набувати все б≥льше пол≥тичних рис. ÷ей союз (ќборонний союз ™вропи та Ќј“ќ) буде що¤ь на зразок† У¬и нам Ц ми вамФ, а пол≥тика крањн, що входитимуть у ц≥ обидва утворенн¤ буде проходити п≥д лозунгом† У≤ вашим , ≥ нашим!Ф.

3) ¬ рамках ™— створено сп≥льний ринок, митний союз, валютний союз (сп≥льна валюта Ц ™вро). якщо припустити розвал ≥снуючоњ системи, то кожна держава-учасниц¤ зазнаЇ невиправноњ кризи на певний час, поки не адаптуЇтьс¤ до нових умов. Ќа даний час економ≥чна ≥нтеграц≥¤ наст≥льки м≥цно зТЇднала ™вропейськ≥ крањни, наст≥льки зблизила њх ц≥льов≥ програми, що саме такий сценар≥й його розвитку Ї Їдино можливим ≥ виг≥дним дл¤ держав-член≥в на сьогодн≥шн≥й день. ўо стосуЇтьс¤ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ ≥з трет≥ми крањнами, то вона теж маЇ м≥сце, але в менш виражених формах. «окрема, можна говорити про нап≥в ≥нтеграц≥йн≥ процеси, коли держави намагаютьс¤ наблизити своњ показники (законодавство, макроеконом≥чну ≥ ф≥нансову стаб≥льн≥сть, розм≥𠬬ѕ на душу населенн¤ з т≥Їю метою, щоб пот≥м приступити безпосередньо до ≥нтеграц≥йного процесу. ‘актично йдетьс¤ про створенн¤ передумов задл¤ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ. “ака форма ћ¬ випливаЇ з положень Ќ≥ццькоњ ”годи, ¤ка визначаЇ зокрема критер≥њ дл¤ вступу крањн-кандидат≥в та способи њх дос¤гненн¤.
«алежн≥сть

1) ƒе-юре м≥жнародноњ залежност≥ в св≥т≥ не ≥снуЇ, вона Ї забороненою нормами м≥жнародного права. јле фактично вона ≥снуЇ, наприклад м≥ж Урозвиненим заходомФ та Ув≥дсталим св≥томФ. ¬ цих взаЇмов≥дносинах «ах≥д Ї головним ≥нвестором ≥ кредитором.

2) ¬заЇмозалежн≥сть м≥ж крањнами-членами ™— Ї одночасно структурною ≥ функц≥ональною

ѕротид≥¤, протисто¤нн¤, протиборство 1) протисто¤нн¤ м≥ж √рец≥Їю та “уреччиною (у минулому) щодо остров≥в ≈гейського мор¤ та  ≥пру. Ќа сьогодн≥ проблема залишаЇтьс¤ не вир≥шеною.

2) протид≥¤ в≥дбуваЇтьс¤† рамках порушенн¤ окремими державами угод про сп≥вроб≥тництво, ввезенн¤ до крањн ™— контрафактноњ чи демп≥нговоњ продукц≥њ, тощо. “ака протид≥¤, зокрема, простежувалась на р≥вн≥ антидемп≥нгових розсл≥дувань проти ”крањни ще наприк≥нц≥ 90-их рок≥в. –езультатами таких розсл≥дувань було тимчасове накладанн¤ певних обмежень, квот на украњнськ≥ товари. Ќа даному етап≥ ™вропейська  ом≥с≥¤ прийн¤ла меморандум щодо виконанн¤ ”крањною своњх зобовТ¤зань за ”годою про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво, де висловлюютьс¤ ч≥тк≥ вимоги щодо пол≥пшенн¤ стану виконанн¤ з0обовТ¤зань в де¤ких сферах (зокрема щодо л≥кв≥дац≥њ барТЇр≥в у торг≥вл≥, захисту прав на ≥нтелектуальну власн≥сть, тощо).

 онфронтац≥¤

1) Ѕалканська криза 1999 року, ¤ка призвела до м≥жнародного конфл≥кту, а пот≥м Ц до ескалац≥њ. ”с≥ крањни-члени ™— виступили п≥д час ц≥Їњ конфронтац≥њ на сторон≥ —получених Ўтат≥в јмерики.

2) ћ≥жнародну конфронтац≥ю, ¤к тривалий процес взаЇмод≥њ, можна вид≥лити на р≥вн≥ торговельних взаЇмин ™≈— ≥ —Ўј. ќсобливий п≥к такоњ конфронтац≥њ припадав на другу половину 90-их рок≥в. “ака конфронтац≥¤ була повТ¤зана ≥з боротьбою за ринки збуту, захистом власних виробник≥в, тощо. Ќа даному етап≥ простежуЇтьс¤ послабленн¤ такоњ конфронтац≥њ

 онфл≥кт ƒив. також конфронтац≥¤ 1)
—пазм ƒив. також конфронтац≥¤ 1)
 олапс ¬≥н, на щаст¤ ще не мав м≥сц¤ в ≥стор≥њ м≥жнародних в≥дносин

–оботу виконали:
ёл≥¤ ќстромогильська, ≤рина ѕечена, ќлена ѕол¤кова, ≤рина —товбчата, ќльга “роф≥мова,  ост¤нтин  учеренко

 

Hosted by uCoz