ћ≥жнародне сп≥лкуванн¤ |
1) м≥жнародне сп≥лкуванн¤ в
межах ™— в≥дбуваЇтьс¤ м≥ж ус≥ма членами даноњ орган≥зац≥њ. ѕрикладом
можуть бути р≥зноман≥тн≥ конгреси, зустр≥ч≥, самм≥ти, ¤к≥ провод¤тьс¤
з метою встановленн¤ та коректировки напр¤мк≥в пол≥тичноњ взаЇмод≥њ.
2) також до такоњ форми ћ¬ у ™вроп≥ можна в≥днести ћ¬ крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ
™вропи та крањн Ѕалт≥њ з крањнами-членами† ™—. ¬ласне це Ї щось
на зразок поступового, але впевненого завоюванн¤ позитивного ставленн¤
крањн ™—.
3) економ≥чне сп≥лкуванн¤ проходить в рамках
зустр≥чей м≥н≥стр≥в зовн≥шньоњ торг≥вл≥ крањн-член≥в ™—, метою ¤ких
Ї обм≥н ≥нформац≥Їю щодо стану торг≥вл≥ ≥з† трет≥ми крањнами, перспективи
удосконаленн¤ сп≥льних механ≥зм≥в сп≥впрац≥, дос¤гненн¤ окремих
субТЇкт≥в, тощо. «окрема 21 лютого цього року под≥бна зустр≥ч в≥дбулась
в бельг≥йському м≥ст≥ Ѕрюгге. «окрема було обговорено перспективи
подальшоњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ крањн ™— ≥ розширенн¤ торг≥вл≥
≥з трет≥ми крањнами.
≈коном≥чне сп≥лкуванн¤ ≥з представниками трет≥х крањн в≥дбуваЇтьс¤
в рамках —ќ“, в≥зит≥в до окремих крањн. «окрема, можна вид≥лити
в≥зит до ”крањни ¬≥це-премТЇра орол≥вства Ўвец≥њ (4 Ц 5 березн¤),
¤кий направлений на поглибленн¤ економ≥чного сп≥вроб≥тництва з ”крањною,
розширенн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, тощо).
4) най¤скрав≥ше м≥жнародне сп≥лкуванн¤ м≥ж ”крањною та крањнами
™— в≥дбувалос¤ у 1991-1992 рр., коли крањни ™— отримували нов≥ знанн¤
про молоду державу, тобто ще до того, ¤к крањни ™— оф≥ц≥йно визнали
незалежну ”крањну ≥ встановили з нею дипломатичн≥ контакти.
|
ћ≥жнародний контакт |
1) в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йна взаЇмод≥¤ субТЇкт≥в щодо ц≥лей даного
м≥жнародного в≥дношенн¤ в рамках зас≥дань –ади м≥н≥стр≥в ™вропейського
—оюзу, ™вропейського парламенту, ™вропейськоњ ом≥с≥њ. ¬ рамках
цих ланок ≥нституц≥йноњ структури ™вропейського —оюзу зд≥йснюЇтьс¤
розробка ≥ прийн¤тт¤ р≥шень стосовно режиму торг≥вл≥ ≥з трет≥ми
крањнами, удосконаленн¤ системи сп≥впрац≥ в даному напр¤мку, забезпеченн¤
додаткових можливостей дл¤ проведенн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
компан≥¤ми ™вропейського —оюзу, тощо. “акож можна вид≥лити контакти
≥з трет≥ми крањнами. «окрема, це контакти ≥з кандидатами на вступ
до ™вропейського —оюзу, направлен≥ на виконанн¤ ними необх≥дних
вимог, л≥берал≥зац≥ю торг≥вл≥, реформуванн¤ системи управл≥нн¤ економ≥чними
системами крањн. ¬ ¤кост≥ контакту можна вид≥лити зд≥йсненн¤ переговорного
процесу з ”крањною щодо виконанн¤ ”годи про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво,
що включаЇ забезпеченн¤ в≥льноњ конкуренц≥њ, л≥кв≥дац≥ю адм≥н≥стративних
та ≥нших барТЇр≥в у торг≥вл≥, удосконаленн¤ украњнського законодавства,
тощо.
2) ћ≥ж ™— та ”крањною м≥жнародн≥ контакти в≥дбуваютьс¤ з 1992 року.
Ќаприклад, у сфер≥ торг≥вл≥ з метою диверсиф≥кац≥њ ≥ ¤к≥сного удосконаленн¤
товарооб≥гу мають м≥сце так≥ контакти : участь в ¤рмарках ≥ виставках,
проведенн¤ сем≥нар≥в та ≥н.
|
ƒ≥¤ |
1) прикладом д≥њ можна† назвати перетворенн¤, ¤ке в≥дбулос¤ у 1976
роц≥. ј саме: в≥дбулос¤ переданн¤ функц≥й та базових принцип≥в *Ќезалежноњ
™вропейськоњ ѕрограмноњ √рупи (Ќ™ѕ√) «ах≥дно-™вропейському союзу,
в≥домого ще ¤к «ах≥дно-™вропейський «бройний —оюз («™«—).
- ”с≥ 13 крањн повинн≥ приймати участь на тих самих правах та
обов'¤зках у будь-¤ких форумах ™вропейського «бройного ќб'Їднанн¤.
- ѕовинен ≥снувати Їдиний форум ™«ќ.
- ƒ≥њ «бройного ќб'Їднанн¤ ™вропи повинн≥ керуватис¤ 13 УдиректорамиФ,
¤к≥ будуть прир≥внюватис¤ за статусом до м≥н≥стр≥в оборони в ур¤дах
своњх крањн
- «в'¤зки з Ќј“ќ повинн≥ п≥дтримуватис¤ ≥ надал≥.
- тощо.
2) в основ≥ будь-¤коњ д≥њ лежить ≥нформац≥йна взаЇмод≥¤, тобто
прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного акту держави, п≥дписанн¤ договору, зд≥йсненн¤
за¤в, ¤к≥ накладають на субТЇкт≥в певн≥ зобовТ¤занн¤, тощо. як приклад
можна навести так≥ д≥њ, ¤к створенн¤ онвенту, завданн¤м ¤кого Ї
виробленн¤ онституц≥њ ™вропейського —оюзу. ўо стосуЇтьс¤ взаЇмин
≥з трет≥ми крањнами, то важливим Ї зд≥йсненн¤ за¤в, а також вт≥ленн¤
програм, спр¤мованих на п≥дтримку реформ у крањнах-партнерах (крањни
—х≥дноњ ™вропи, в т.ч. ≥ ”крањна).
ƒо д≥њ можна в≥днести акт ратиф≥кац≥њ м≥жнародноњ ”годи одн≥Їю
з держав. “ака д≥¤ Ї результатом взаЇмод≥њ щодо њњ п≥дписанн¤, але
в той же час односторонн≥м актом законодавчого органу крањни ≥ носить
≥ндив≥дуал≥зований характер. ќстанн≥м часом (у лютому) ”крањною
було ратиф≥ковано р¤д угод, ¤к≥ стосуютьс¤ сп≥вроб≥тництва ≥з крањнами
™вропейського —оюзу щодо охорони комерц≥йноњ таЇмниц≥ субТЇкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. “ак≥ акти можна розгл¤дати ¤к вз¤тт¤
на себе зобовТ¤занн¤ захищати комерц≥йну таЇмницю субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ догов≥рних стор≥н.
3) Ќаправленн¤ н≥мецьких викладач≥в у навчальн≥ заклади ”крањни, за¤ви
про п≥дтримку реформ в ”крањн≥. |
¬заЇмод≥¤ |
1) в≥дносини м≥ж ™— та –ос≥Їю. „ерез певну взаЇмозалежн≥сть обидв≥
сторони зац≥кавлен≥ у т≥сн≥й взаЇмод≥њ. “акож сюди можна в≥днести
в≥дносини ™— з ≥ншими колишн≥ми республ≥ками —–—–.
2) зв'¤зки м≥ж Ќј“ќ та ™—, не лише учасники цих двох орган≥зац≥й
зб≥гаютьс¤ у де¤к≥й м≥р≥, а й њхн¤ д≥¤льн≥сть до недавнього часу,
та й сьогодн≥ залишаЇтьс¤ спр¤мованою у Їдине русло. ¬ласне ћ¬ цих
орган≥зац≥й Ї взаЇмод≥Їю, адже заручитис¤ п≥дтримкою одне одного
на сьогодн≥ Ї дл¤ них Ї найкращою пол≥тикою.
3) взаЇмод≥¤ щодо захисту компан≥й-виробник≥в ™вропейського —оюзу.
«окрема, у випадку, коли одна держава-член, вважаЇ, що права њх
компан≥њ дискрим≥нуютьс¤ в межах ™—, крањн≥-партнери, зд≥йснюЇтьс¤
в≥дпов≥дна за¤ва ≥ вс≥ крањни-члени в рамках ≥снуючих механ≥зм≥в
будуть взаЇмод≥¤ти щодо визначеного питанн¤. ≤з трет≥ми крањнами
взаЇмод≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ в рамках п≥дписанн¤ крањнами-членами ƒоговор≥в
про сп≥вроб≥тництво в певних сферах ≥з трет≥ми крањнами. “ак≥ договори
мають велике значенн¤ дл¤ розвитку зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в
≥з трет≥ми державами.
4) чинн≥ угоди м≥ж ”крањною та ‘–Ќ про спри¤нн¤ зд≥йсненню та взаЇмний
захист ≥нвестиц≥й,† про п≥дготовку та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в
та кер≥вних кадр≥в у галуз≥ економ≥ки та державних орган≥в управл≥нн¤
економ≥кою та ≥н.
|
—п≥вроб≥тництво |
1) сп≥вроб≥тництво м≥ж ™— та
р¤дом держав було визначено на ’ельсинськ≥й конференц≥њ в 2001 р.
÷е сп≥вроб≥тництво з державами Ц першочерговими кандидатами на вступ
до ™—: ѕольщею, ”горщиною, „ех≥Їю, крањнами ѕрибалтики, ‘≥нл¤нд≥Їю.
÷≥ в≥дносини характеризуютьс¤ тривал≥стю в час≥, тому њх можна в≥днести
саме до сп≥вроб≥тництва.
2) ¤скравий приклад таких ћ¬ Ї ћ¬ ¬еликобритан≥њ та —получених
Ўтат≥в. —права у тому, що ¬еликобритан≥¤ на сьогодн≥ Ї Їдиною сп≥льницею
—Ўј у ™вроп≥. Ќаприклад, на самм≥т≥ у Ќ≥цц≥ —Ўј саме за допомогою
¬еликобритан≥њ вдалос¤ розмежувати повноваженн¤ Ќј“ќ та ™—, п≥сл¤
чого було визначено, що Ќј“ќ й надал≥ залишатиметьс¤ основним ≥нструментом
п≥дтриманн¤ миру у ™вроп≥. ¬ласне ¬еликобритан≥¤ Ї посередником,
трансатлантичних в≥дносин† ™— та Ќј“ќ хоча й не досить усп≥шним,
однак це по¤снюЇтьс¤ тим, що роль ¬еликобритан≥њ у ™— не Ї на ст≥льки
вагомою
3) сп≥вроб≥тництво в≥дбуваЇтьс¤ щодо практично вс≥х сфер економ≥чного
житт¤. “аке сп≥вроб≥тництво простежуЇтьс¤ в≥д регулюванн¤ внутр≥шнього
ринку ™— (с/г), текстилю, машинобудуванн¤, тощо) до захисту свобод
субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬ рамках ™— таке сп≥вроб≥тництво
простежуЇтьс¤ на р≥вн≥ в≥дпов≥дних ≥нституц≥йних механ≥зм≥в, законодавства
™—, багатосторонн≥х угод, тощо. ≤з трет≥ми крањнами сп≥вроб≥тництво
можна под≥л¤ти на к≥лька р≥вн≥в. «окрема, це сп≥вроб≥тництво в рамках
—ќ“ (на багатосторонн≥й основ≥), галузеве сп≥вроб≥тництво, наприклад
щодо супутникового звТ¤зку (сп≥льн≥ проекти ≥з —Ўј ≥ япон≥ю щодо
впровадженн¤ нових супутникових систем звТ¤зку ≥ комун≥кац≥њ). “акож
можна вид≥лити ун≥версальне торговельно-економ≥чне сп≥вроб≥тництво
≥з певними крањнами. «окрема, можна вид≥лити итай, ¤к один з найб≥льш
ун≥версальних торговельно-економ≥чних партнер≥в ™—.
4) виконанн¤ угоди м≥ж Ќ≥меччиною та ”крањною про спри¤нн¤ зд≥йсненню
та взаЇмний захист ≥нвестиц≥й (1993).
|
≤нтеграц≥¤ |
1)™— Ї прикладом ≥нтеграц≥њ.
≤нтеграц≥йн≥ процеси в ™— в≥дбуваютьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д взаЇмод≥њ
крањн-оф≥ц≥йних член≥в ™— та потенц≥йних член≥в.
2) ћ¬ м≥ж крањнами ѕ≥вденно-—х≥дноњ ™вропи (ѕольща, „ех≥¤, ”горщина,
–умун≥¤, —ловен≥¤, Ѕолгар≥¤, ’орват≥¤, ≥пр, ћальта та певним чином
”крањна), Ѕалт≥йськими крайнами (Ћитва, Ћатв≥¤ та ≈стон≥¤) та ™—,
оск≥льки попередньо назван≥ крањни не лише вход¤ть у подальш≥ плани
≥нтеграц≥њ ™врокорпусу, а й бажають ув≥йти в цю орган≥зац≥ю ¤к з
метою економ≥чноњ п≥дтримки, так ≥ з метою створенн¤ «агально-™вропейськоњ
оборонноњ системи, ¤ка на (п≥сл¤) початку створенн¤ буде перебувати
у пр¤м≥й залежност≥ з Ќј“ќ, ¤ка останн≥м часом починаЇ набувати
все б≥льше пол≥тичних рис. ÷ей союз (ќборонний союз ™вропи та Ќј“ќ)
буде що¤ь на зразок† У¬и нам Ц ми вамФ, а пол≥тика крањн, що входитимуть
у ц≥ обидва утворенн¤ буде проходити п≥д лозунгом† У≤ вашим , ≥
нашим!Ф.
3) ¬ рамках ™— створено сп≥льний ринок, митний союз, валютний союз
(сп≥льна валюта Ц ™вро). якщо припустити розвал ≥снуючоњ системи,
то кожна держава-учасниц¤ зазнаЇ невиправноњ кризи на певний час,
поки не адаптуЇтьс¤ до нових умов. Ќа даний час економ≥чна ≥нтеграц≥¤
наст≥льки м≥цно зТЇднала ™вропейськ≥ крањни, наст≥льки зблизила њх
ц≥льов≥ програми, що саме такий сценар≥й його розвитку Ї Їдино можливим
≥ виг≥дним дл¤ держав-член≥в на сьогодн≥шн≥й день. ўо стосуЇтьс¤ економ≥чноњ
≥нтеграц≥њ ≥з трет≥ми крањнами, то вона теж маЇ м≥сце, але в менш
виражених формах. «окрема, можна говорити про нап≥в ≥нтеграц≥йн≥ процеси,
коли держави намагаютьс¤ наблизити своњ показники (законодавство,
макроеконом≥чну ≥ ф≥нансову стаб≥льн≥сть, розм≥𠬬ѕ на душу населенн¤
з т≥Їю метою, щоб пот≥м приступити безпосередньо до ≥нтеграц≥йного
процесу. ‘актично йдетьс¤ про створенн¤ передумов задл¤ економ≥чноњ
≥нтеграц≥њ. “ака форма ћ¬ випливаЇ з положень Ќ≥ццькоњ ”годи, ¤ка
визначаЇ зокрема критер≥њ дл¤ вступу крањн-кандидат≥в та способи њх
дос¤гненн¤. |
«алежн≥сть |
1) ƒе-юре м≥жнародноњ залежност≥ в св≥т≥ не ≥снуЇ, вона Ї забороненою
нормами м≥жнародного права. јле фактично вона ≥снуЇ, наприклад м≥ж
Урозвиненим заходомФ та Ув≥дсталим св≥томФ. ¬ цих взаЇмов≥дносинах
«ах≥д Ї головним ≥нвестором ≥ кредитором.
2) ¬заЇмозалежн≥сть м≥ж крањнами-членами ™— Ї одночасно структурною
≥ функц≥ональною
|
ѕротид≥¤, протисто¤нн¤, протиборство |
1) протисто¤нн¤ м≥ж √рец≥Їю
та “уреччиною (у минулому) щодо остров≥в ≈гейського мор¤ та ≥пру.
Ќа сьогодн≥ проблема залишаЇтьс¤ не вир≥шеною.
2) протид≥¤ в≥дбуваЇтьс¤† рамках порушенн¤ окремими державами угод
про сп≥вроб≥тництво, ввезенн¤ до крањн ™— контрафактноњ чи демп≥нговоњ
продукц≥њ, тощо. “ака протид≥¤, зокрема, простежувалась на р≥вн≥
антидемп≥нгових розсл≥дувань проти ”крањни ще наприк≥нц≥ 90-их рок≥в.
–езультатами таких розсл≥дувань було тимчасове накладанн¤ певних
обмежень, квот на украњнськ≥ товари. Ќа даному етап≥ ™вропейська
ом≥с≥¤ прийн¤ла меморандум щодо виконанн¤ ”крањною своњх зобовТ¤зань
за ”годою про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво, де висловлюютьс¤ ч≥тк≥
вимоги щодо пол≥пшенн¤ стану виконанн¤ з0обовТ¤зань в де¤ких сферах
(зокрема щодо л≥кв≥дац≥њ барТЇр≥в у торг≥вл≥, захисту прав на ≥нтелектуальну
власн≥сть, тощо).
|
онфронтац≥¤ |
1) Ѕалканська криза 1999 року, ¤ка призвела до м≥жнародного конфл≥кту,
а пот≥м Ц до ескалац≥њ. ”с≥ крањни-члени ™— виступили п≥д час ц≥Їњ
конфронтац≥њ на сторон≥ —получених Ўтат≥в јмерики.
2) ћ≥жнародну конфронтац≥ю, ¤к тривалий процес взаЇмод≥њ, можна
вид≥лити на р≥вн≥ торговельних взаЇмин ™≈— ≥ —Ўј. ќсобливий п≥к
такоњ конфронтац≥њ припадав на другу половину 90-их рок≥в. “ака
конфронтац≥¤ була повТ¤зана ≥з боротьбою за ринки збуту, захистом
власних виробник≥в, тощо. Ќа даному етап≥ простежуЇтьс¤ послабленн¤
такоњ конфронтац≥њ
|
онфл≥кт |
ƒив. також конфронтац≥¤ 1) |
—пазм |
ƒив. також конфронтац≥¤ 1) |
олапс |
¬≥н, на щаст¤ ще не мав м≥сц¤
в ≥стор≥њ м≥жнародних в≥дносин |
–оботу виконали:
ёл≥¤ ќстромогильська, ≤рина ѕечена, ќлена ѕол¤кова, ≤рина —товбчата,
ќльга “роф≥мова, ост¤нтин учеренко
|