јктив≥зац≥¤ ≥нтеграц≥йних процес≥в м≥ж —Ўј,  анадою, ћексикою може п≥дштовхнути япон≥ю до† про¤ву б≥льшоњ готовност≥ приймати участь у взаЇмод≥њ з п≥вн≥чноамериканським ≥нтеграц≥йним комплексом. јдже довол≥ сумн≥вно, що тристороннЇ замкнуте угрупуванн¤, скороченн¤ участ≥ в ≥нтеграц≥њ в ј“–† в≥дпов≥дало б ≥нтересам —Ўј,  анади чи ћексики.

«овс≥м не випадково, що в пер≥од американо-канадських переговор≥в† про створенн¤ сп≥льного ринку, —Ўј звернулис¤ до япон≥њ з пропозиц≥Їю укладенн¤ аналог≥чноњ угоди.  анада за¤вила про п≥дтримку п≥дключенн¤† ¤к япон≥њ, так ≥ ћексики, до процес≥в американо-канадськоњ ≥нтеграц≥њ.

“аким чином, можна стверджувати про розвиток тенденц≥њ активноњ участ≥ —Ўј у св≥тових ≥нтеграц≥йних процесах з аз≥атсько-тихоокеанським спр¤муванн¤м.

—получен≥ Ўтати јмерики та  орол≥вство —ауд≥вська јрав≥¤
¬≥дносини м≥ж —ауд≥вською јрав≥Їю та —Ўј почали набувати свого тепер≥шнього вигл¤ду у друг≥й половин≥ 20 стол≥тт¤, коли нафта стала диктувати економ≥чн≥ пр≥оритети у св≥т≥ , а у —ауд≥вському корол≥вств≥ були в≥дкрит≥ ≥ почали розв≥дуватис¤ величезн≥ запаси енергонос≥в. ƒо цього ¤к таких конкретно визначених ћ¬ м≥ж крањнами не ≥снувало ≥ вони знаходилис¤ на стад≥њ м≥жнародного сп≥лкуванн¤.
—ьогодн≥ досл≥джуван≥ ћ¬ Ї досить стаб≥льними, хоча ≥ нос¤ть дещо одноб≥чний характер (розвиток переважно у економ≥чн≥й сфер≥, хоча варто згадати ≥ т≥сну в≥йськову сп≥впрацю —ауд≥вськоњ јрав≥њ ≥з —Ўј, зокрема, дислокац≥¤ американськоњ воЇнноњ бози у ≈з-«агран≥, а також участь  орол≥вства у в≥йн≥ 1991 у ѕерськ≥й затоц≥ на боц≥ анти ≥ракськоњ коал≥ц≥њ, дозв≥л розташувати в≥йська союзник≥в на власн≥й територ≥њ ). ѓх можна визначити ¤к м≥жнародну взаЇмод≥ю, що поступово переростаЇ у м≥жнародне сп≥вроб≥ництво. ѕри цьому така форма в≥дносин Ї виг≥дною дл¤ обох стор≥н.
—ауд≥вська јрав≥¤ - найб≥льший постачальник нафти на јрабському —ход≥ ,фактично експорт нафти складаЇ основу нац≥онального прибутку крањни. —аме тому нафтова монарх≥¤ зац≥кавлена у поглибленн≥ та розвитку сп≥вроб≥тництва ≥з найб≥льшим споживачем нафти - —Ўј, ¤к≥ до того ж ¤вл¤ють собою впливового пол≥тичного партнера.
« 1975-2000р.р. енергетичний сектор —ауд≥всько јрав≥њ був нац≥онал≥зований ≥ закритим в межах крањни, зараз же —ауд≥вська јрав≥¤ в≥дкриваЇ своњ найб≥льш≥ нафтов≥ компан≥њ дл¤ зах≥дних, у т.ч. американських ≥нвестиц≥й. “ендер щодо ≥нвестуванн¤, проголошений сауд≥вським ур¤дом виграла американська компан≥¤ Exxon Mobil. ќбидв≥ крањни працюють над розвитком сп≥льних соц≥ально-економ≥чних програм, плануЇтьс¤ наданн¤ —ауд≥вськ≥й јрав≥њ системи кредит≥в американськими банками на загальну суму 1,94 млрд.дол. ¬с≥ ц≥ факти безумовно св≥дчать про розвиток м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, у ¤кому зац≥кавлен≥ обидв≥ сторони.
«араз, коли ќѕ≈  напол¤гаЇ на зниженн≥ квот видобутк≥в нафти ( що стало б серьозним ударом по економ≥ц≥ —Ўј), —ауд≥вська јрав≥¤, навпаки, напол¤гаЇ на њх зб≥льшенн≥. ќднак така стаб≥льн≥сть у м≥жнародн≥й взаЇмод≥њ не означаЇ , що у в≥дносинах м≥ж —Ўј та —ауд≥вською јрав≥Їю не ≥снувало пер≥од≥в м≥жнародного протисто¤нн¤: 6 листопада 1973р. почалас¤ четверта јрабо-≥зрањльська в≥йна. ” в≥дпов≥дь за ≥н≥ц≥ативою —ауд≥всько јрав≥њ ќѕ≈  використала свою нафтову зброю - спочатку скоротила, а пот≥м встановила повне ембарго на експорт нафти союзникам ≤зрањл¤.
«вичайно у першу чергу ц≥ санкц≥њ торкнулис¤ —Ўј. ѕерша нафтова криза тривала 5 м≥с¤ц в до 18 березн¤ 1974р., доки д≥¤ло ембарго. «а цей час ц≥ни на нафту злет≥ли з 4,5 до 12 дол. за барель. ” грудн≥ 1985р. ќѕ≈  р≥зко зб≥льшила видобуток нафти до 18 млн. бар/на добу, спричинивши нову енергетичну кризу у —Ўј. ѕочалас¤ справжн¤ ц≥нова в≥йна, спровокована —ауд≥вською јрав≥Їю. результатом стало те, що прот¤гом м≥с¤ц¤ ц≥ни на нафту зб≥льшилис¤ вдв≥ч≥ . «агроза поверненн¤ ситуац≥њ 1973р. ≥снуЇ ≥ зараз. —ауд≥вська јрав≥¤ за¤вл¤Ї , що у випадку агрес≥њ ≤зрањл¤ проти арабських сус≥д≥в —ир≥њ та Ћ≥вану вона миттЇво застосуЇ економ≥чн≥ санкц≥њ (нове ембарго) у т.ч. проти —Ўј.

—получен≥ Ўтати јмерики Ц –еспубл≥ка  оре¤ (ѕ≥вденна  оре¤)

–еспубл≥ка  оре¤ маЇ в≥дносно широк≥ та р≥зноб≥чн≥ звТ¤зки ≥з —Ўј. «ац≥кавлен≥сть —Ўј у ѕ≥вденн≥й  орењ обумовлена низкою чинник≥в:

• ¬≥йськово-стратег≥чн≥ ≥нтереси —Ўј в јз≥њ останн≥х дес¤тил≥ть передбачали залученн¤ –  до план≥в ¬ашингтону щодо ј“–.
•  орейський п≥востр≥в на аз≥атському континент≥ був одним з небагатьох американських форпост≥в, що прил¤гали б до кордон≥в тод≥шнього —–—– ( ѕрезидентом проголошеноњ† 1948р. –  став Ћ≥ —ин ман, котрий завТ¤зав т≥сн≥ стосунки ≥з —Ўј. ѕ≥сл¤ корейськоњ в≥йни 1950-53рр. –  уклала ≥з —Ўј догов≥р про взаЇмну оборону, на п≥дстав≥ ¤кого на њњ територ≥њ розташован≥ американськ≥ в≥йська).
• ¬≥йськово-стратег≥чн≥ ≥нтереси —Ўј доповнюютьс¤ досить суттЇвими економ≥чними причинами. ÷е Ї св≥дченн¤м не т≥льки залежност≥ –  в≥д —Ўј, але й можливост≥ одноб≥чного впливу ¬ашингтону на њњ економ≥ку. ÷ей вплив керований ≥ може приймати будь-¤ких форм, у тому числ≥ ≥ форми тиску. ≤ цей вплив, без сумн≥ву, спр¤мований передус≥м на ц≥лковите задоволенн¤ ≥нтерес≥в економ≥ки —Ўј, точн≥ше Ц американських монопол≥й.

“аким чином, можна стверджувати, що направлен≥сть прагнень –  по в≥дношенню до —Ўј набуваЇ форм м≥жнародних контакт≥в чи, нав≥ть, м≥жнародного сп≥вроб≥тництва. ” той час ¤к зворотна направлен≥сть —Ўј –  носить характер м≥жнародних д≥й.

—получен≥ Ўтати јмерики та –ос≥йська ‘едерац≥¤.

9 березн¤ 2002 у газет≥ УЋос-јнджелес таймсФ було опубл≥ковано допов≥дь ѕентагону про п≥дготовку екстрених план≥в можливого застосуванн¤ ¤дерноњ зброњ проти р¤ду крањн, у тому числ≥ –ос≥њ (ще 8 с≥чн¤ на розгл¤д  онгресу було подано зв≥т ѕентагону, за ¤ким обТЇктом застосуванн¤ ¤дерноњ зброњ —Ўј можуть стати щонайменше 7 держав. ƒо њњ числа ув≥йшли –ос≥¤,  Ќ–, ≤рак, ≤ран, Ћ≥в≥¤, —ир≥¤ та ѕ≥вн≥чна  оре¤). јле вже наступного дн¤ ц¤ публ≥кац≥¤ була дещо п≥дкорегована держсекретарем —Ўј  ол≥ном ѕауелом та пом≥чником президента —Ўј з нацбезпеки  ондол≥зою –айс. ¬они уточнили, що –ос≥¤ стаЇ УдругомФ —Ўј, тому ¤дерна конфронтац≥¤ з нею Ї найменш в≥рог≥дною.

ƒо травневоњ зустр≥ч≥ ƒ.Ѕуша-молодшого та ¬.ѕут≥на у ћоскв≥ залишаЇтьс¤ менше трьох м≥с¤ц≥в. ќч≥куЇтьс¤, що прот¤гом цього в≥зиту президенти двох крањн повинн≥ остаточно домовитис¤ про побудову двосторонн≥х звТ¤зк≥в в умовах нового тис¤чол≥тт¤ та закр≥пити принципи взаЇмов≥дносин у в≥дпов≥дних документах. «окрема, ще 13 березн¤ 2002 ƒ.Ѕуш - молодший за¤вив, що погоджуЇтьс¤ ≥з президентом –ос≥њ про те, що л≥дерам обох держав необх≥дно прагнути до укладенн¤ домовленостей, у ¤ких були б детал≥зован≥ глибок≥ скороченн¤ американських та рос≥йських ¤дерних арсенал≥в.

“а все ж саме напередодн≥† в≥зиту у в≥дносинах м≥ж двома крањнами зТ¤вл¤ютьс¤ все нов≥ та нов≥ протир≥чч¤ (напр., присутн≥сть —Ўј у —ередн≥й јз≥њ, а також у √руз≥њ; та й ще б≥льш складн≥ питанн¤ безпеки та стратег≥чноњ стаб≥льност≥).