ћельник ќксана

≤нститут "—Ўј"

†† ” –ад¤нськ≥й воЇнн≥й енциклопед≥њ п≥д воЇнним конфл≥ктом розум≥лас¤ форма вир≥шенн¤ протир≥ч м≥ж двома державами з двосторонн≥м застосуванн¤м в≥йськовоњ сили. ¬ широкому сенс≥ - вс¤ка в≥йна, у вузькому - част≥ше всього збройне з≥ткненн¤ на державному кордон≥ (в прикордонн≥й зон≥), викликане њњ порушенн¤м, утисненн¤м суверен≥тету т≥Їњ чи ≥ншоњ держави тощо.

†† ¬ сучасних умовах воЇнний конфл≥кт набуваЇ ¤к≥сно нового наповненн¤ ¤к за зм≥стом бойових д≥й, к≥льк≥сно-¤к≥сним показникам, так ≥ за типом суперечок, ¤к≥ вир≥шуютьс¤. ѕри цьому на першому план≥ в них вир≥шуютьс¤ соц≥ально-пол≥тичн≥ передумови виникненн¤ конфл≥кт≥в, етноконфес≥йн≥ суперечки, сепаратизм, територ≥альн≥ протир≥чч¤, нац≥ональний ментал≥тет (егоњзм) того чи ≥ншого етносу, елементарна боротьба за владу, економ≥чн≥ суперечки тощо, що призвели до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ¤к м≥жнародних, так ≥ внутр≥шньодержавних небезпечних соц≥ально-пол≥тичних конфл≥кт≥в, а останн≥ у б≥льшост≥ випадк≥в, переросли в локальн≥, рег≥ональн≥ конфл≥кти з участю коал≥ц≥й держав проти одн≥Їњ держави. “ак≥ конфл≥кти, що в≥дбулис¤ у „ечн≥, ёгослав≥њ, ѕридн≥стров'њ, Ќаг≥рному  арабас≥, зач≥пають нац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни, а саме: зрив постачанн¤ нафти та газу, контрабанда зброњ ≥ наркотик≥в, зб≥льшенн¤ б≥женц≥в в ”крањну тощо.

†† јнал≥з вищенаведених воЇнних конфл≥кт≥в св≥дчить про те, що у б≥льшост≥ з них дл¤ врегулюванн¤ обстановки вводились миротворч≥ сили.

† ”часть у державних миротворчих операц≥¤х та багатонац≥ональних силах щодо врегулюванн¤ конфл≥кт≥в ”крањна розгл¤даЇ ¤к найважлив≥шу складову частину своЇњ власноњ зовн≥шньоњ пол≥тики, коли це зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ –ади Ѕезпеки ќќЌ, в≥дпов≥дно до статуту ќќЌ, ќЅ—™ та ≥нших рег≥ональних орган≥зац≥й з п≥дтримуванн¤ миру ≥ безпеки п≥д загальним кер≥вництвом –ади Ѕезпеки ќќЌ(закон ”крањни "ѕро участь ”крањни в м≥жнародних миротворчих операц≥¤х").

†† ¬иход¤чи ≥з вищезазначеного, необх≥дно подати баченн¤ воЇнного конфл≥кту в сучасних умовах.

†† ¬оЇнний конфл≥кт - форма розв'¤зуванн¤ (вир≥шенн¤) пол≥тичних, соц≥альних, територ≥альних, етн≥чних, рел≥г≥йних (конфес≥йних) та ≥нших протир≥ч м≥ж конфл≥ктуючими сторонами ≥з застосуванн¤м воЇнноњ сили з р≥зними пол≥тичними ц≥л¤ми ≥ масштабом воЇнних д≥й. —утн≥стю воЇнного конфл≥кту Ї збройне з≥ткненн¤ м≥ж угрупованн¤ми в≥йськ (сил) стор≥н, а зм≥стом - сукупн≥сть воЇнних (бойових) д≥й тактичного ≥ оперативного р≥вн¤, ¤к≥ орган≥зуютьс¤ ≥ провод¤тьс¤ по Їдиному плану ≥ замислу дл¤ дос¤гненн¤ воЇнно-пол≥тичних ц≥лей.

†† ѕ≥д цим кутом зору зараз необх≥дно проанал≥зувати ≥сторичн≥ воЇнн≥ конфл≥кти, ¤к≥ в≥дбулис¤ за останнЇ дес¤тир≥чч¤.

†† ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ "холодноњ в≥йни" проблема забезпеченн¤ миру та безпеки набула нових рис. ѕрипиненн¤ ≥деолог≥чного протисто¤нн¤ ≥ б≥пол¤рного св≥ту призвели до "зростаючого" шквалу локальних конфл≥кт≥в, перш за все - внутр≥шньодержавних, що формуютьс¤ кризовою ситуац≥Їю ≥ створюють осередки напруженост≥ в тому чи ≥ншому рег≥он≥, впливають ≥ складають серйозну загрозу рег≥ональн≥й стаб≥льност≥ в р≥зних точках земноњ кул≥.

†† „асто конфл≥кти використовувались дл¤ зд≥йсненн¤ силового тиску на ймов≥рного або потенц≥йного противника. —аме цим можна по¤снити пол≥тику втручанн¤ —Ўј в рег≥ональних конфл≥ктах п≥д приводом захисту "нац≥ональних ≥нтерес≥в", "свободи ≥ демократ≥њ", "прав людини", конфл≥кт у  осово - ¤скраве тому п≥дтвердженн¤.

†† "¬ибух нац≥онал≥зму", за словами англ≥йського ≥сторика ј.“ойнб≥, ≥н≥ц≥ював ланцюгову реакц≥ю зм≥н, викликав загостренн¤ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ ≥ зростанн¤ ≥нтересу етносу до власноњ культури, зд≥йснив вплив на т≥ крањни ≥ рег≥они, в ¤ких нац≥ональн≥ питанн¤, здавалось би, вже вир≥шен≥. ¬иникло те, що можна вже класиф≥кувати його ¤к "вторинний нац≥онал≥зм".

†† –еал≥њ сьогоденн¤ так≥, що тенденц≥њ виникненн¤ воЇнних конфл≥кт≥в в св≥т≥ ≥ рег≥онах не т≥льки не зменшуютьс¤, а навпаки - зростають. ≤сторичний досв≥д показуЇ, що за останнЇ дес¤тир≥чч¤ з 1990 по 1999 рр. на планет≥ в≥дбулос¤ б≥льше ¤к 50 конфл≥кт≥в, у ¤ких б≥льше н≥ж в 40 випадках застосовувалась воЇнна сила. ¬сього у друг≥й половин≥ двадц¤того стор≥чч¤ збройн≥ сили св≥товоњ сп≥льноти в бойових д≥¤х по припиненню р≥зних конфл≥кт≥в застосовувались у 120 крањнах.††††† ќсновними причинами виникненн¤ конфл≥кт≥в Ї пол≥тичн≥, економ≥чн≥, етноконфес≥йн≥, територ≥альн≥ та ≥нш≥. «а оц≥нкою ∆еневського центру проблем безпеки, до 90 % конфл≥кт≥в виникають з цих причин.

††† ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ "холодноњ в≥йни" ми стали св≥дками спалаху конфл≥кт≥в в ÷ентральн≥й ™вроп≥ (громад¤нська в≥йна в ёгослав≥њ) ≥ нових державах —Ќƒ (в Ќаг≥рному  арабас≥, √руз≥њ, ћолдов≥ та “аджикистан≥), а також в –ос≥њ („ечн≥) та ≥нших конфл≥ктах. ѕротир≥чч¤, особливо на основ≥ територ≥альних заз≥хань, можуть стати джерелом майбутн≥х конфл≥кт≥в у —х≥дн≥й та ѕ≥вденно-—х≥дн≥й ™вроп≥. —кладним ≥ небезпечним вузлом протир≥ч Ї Ѕлижн≥й та —ередн≥й —х≥д, а посиленн¤ ≥сламського фундаментал≥зму маЇ суттЇвий вплив на ситуац≥ю в «акавказз≥ та —ередн≥й јз≥њ. Ќазр≥вають конфл≥кти в нових державах ÷ентральноњ јз≥њ. ¬ сучасних умовах ус¤кий воЇнний конфл≥кт спроможний перерости в локальну, рег≥ональну або великомасштабну в≥йни, це робить обстановку в окремих рег≥онах вибухонебезпечною, а св≥т крихким.

†† Ѕ≥льш≥сть конфл≥кт≥в (5 з 8, тобто 62 %) в≥днос¤тьс¤ до внутр≥шньо-державних, вони виникли з внутр≥шн≥х причин на етноконфес≥йних ≥ територ≥альних протир≥чч¤х конфл≥ктуючих стор≥н, детерм≥нуютьс¤ агресивним сепаратизмом ≥ боротьбою за незалежн≥сть ≥ самовизначенн¤, з одн≥Їњ сторони, ≥ в≥дстоюванн¤м територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ держави - з ≥ншоњ. ѕротисто¤нн¤ м≥ж державними структурами ≥ сепаратистськими рухами всередин≥ держави викликають високу пол≥тичну ≥ соц≥альну напругу ≥ призвод¤ть до збройного з≥ткненн¤ конфл≥ктуючих стор≥н. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ (припиненн¤, розв'¤занн¤) конфл≥кту, ¤к правило, ввод¤тьс¤ миротворч≥ сили. ј окрем≥ конфл≥кти переростають в м≥ждержавн≥ ≥ нав≥ть коал≥ц≥йн≥ (наприклад, Ѕосн≥йський - Ќј“ќ ≥ ёгослав≥¤).

†† 38 % конфл≥кт≥в (3 з 8:  арабахський, ≤рако- увейтський, операц≥¤ "Ћис в пустел≥") ¤вл¤ють собою м≥ждержавн≥ конфл≥кти, вони викликан≥ пол≥тичними та економ≥чними причинами ≥, кр≥м конфл≥кту в Ќаг≥рному  арабас≥, нос¤ть рег≥ональний масштаб - "коал≥ц≥њ держав Ќј“ќ проти ≤раку".

ќсновними воЇнно-пол≥тичними ц≥л¤ми конфл≥кт≥в Ї:

• забезпеченн¤ безпеки поставок нафти в «ах≥дну ™вропу ≥ зв≥льненн¤ територ≥њ  увейту;
• посиленн¤ позиц≥й —Ўј ≥ Ќј“ќ на Ѕлижньому, —ередньому —ход≥ ≥ на Ѕалканах;
• дестаб≥л≥зац≥¤ обстановки ≥ спроба усуненн¤ законно обраних режим≥в —аддама ’усейна, ћ≥лошевича, що перебувають в опозиц≥њ —Ўј;
• боротьба за перерозпод≥л влади ≥ стратег≥чних джерел сировини (зокрема, нафти) в „ечн≥ м≥ж маф≥озними угрупованн¤ми ÷ентру ≥ рег≥ону;
• примушенн¤ кер≥вництва ≤раку до виконанн¤ резолюц≥й –ади Ѕезпеки ќќЌ є 687 про знищенн¤ «ћ” (операц≥¤ "Ћис в пустел≥" - 1998 р.);
• боротьба за незалежн≥сть ≥ самовизначенн¤ окремих етноконфес≥йних груп населенн¤ ≥ в≥дстоюванн¤ суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ держави;
• призупиненн¤ конфл≥кту, п≥дтримуванн¤ миру ≥ стаб≥льност≥ в рег≥онах.

¬оЇнно-пол≥тичн≥ ц≥л≥ конфл≥кт≥в, ¤к правило, дос¤гались вир≥шенн¤м таких завдань:

• застосуванн¤м пол≥тико-дипломатичних, економ≥чних та ≥нших мирних засоб≥в ≥ механ≥зм≥в ќќЌ ≥ ќЅ—™ (вводом економ≥чних санкц≥й, економ≥чноњ блокади проти ≤раку ≥ ёгослав≥њ), прийн¤тт¤м резолюц≥њ –ади Ѕезпеки ќќЌ є 687, ¤ка засуджуЇ агрес≥ю ≤раку проти  увейту ≥ передбачаЇ знищенн¤ засоб≥в масового ураженн¤ («ћ”) ≤раку та ≥н.;
• демонстрац≥Їю воЇнноњ сили (присутн≥стю угруповань ¬ћ—, ¬ѕ— ≥ —¬ Ќј“ќ, —Ўј ≥ контингент≥в в≥йськ ќќЌ в районах конфл≥кт≥в, проведенн¤м морськоњ блокади, встановленн¤м контролю за польотами в окремих зонах пов≥тр¤ного простору, воЇнно-пол≥тичним ≥ ф≥нансовим тиском на ур¤ди держав, де порушуютьс¤ права людини, пред'¤вленн¤м ультиматум≥в ≥ таке ≥нше);
• застосуванн¤м воЇнноњ сили, проведенн¤м воЇнних кампан≥й, операц≥й ≥ бойових д≥й коал≥ц≥йними багатонац≥ональними силами (багатонац≥ональними силами проти ≤раку ≥ силами Ќј“ќ проти ёгослав≥њ), а також спец≥альними операц≥¤ми «бройних —ил («—), ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ (ћ¬—) ≥ ‘едеральноњ служби безпеки (‘—Ѕ) –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ (–‘) проти незаконних в≥йськових формувань у „ечн≥;
• проведенн¤м миротворчих операц≥й ≥ наданн¤м гуман≥тарноњ допомоги б≥женц¤м, забезпеченн¤м безпеки њх поверненн¤ в райони проживанн¤.

«а воЇнно-стратег≥чними показниками воЇнн≥ конфл≥кти останнього дес¤тир≥чч¤ можуть характеризуватись

а) за масштабами:

- рег≥ональн≥ - 4 (≤рако- увейтський, „еченський, операц≥¤ "Ћис в пустел≥" ≥  осовський);

- локальн≥- 3 ( арабахський, √рузино-јбхазський ≥ Ѕосн≥йський);

- обмежений - 1 (ѕридн≥стровський);†

б) за к≥льк≥стю учасник≥в:

- коал≥ц≥йн≥ - 3 (операц≥¤ "Ѕур¤ в пустел≥", операц≥¤ "Ћис в пустел≥" ≥ Ѕосн≥йський, де в≥дпов≥дно приймали участь коал≥ц≥йн≥ сили 30 держав св≥ту, двох крањн ≥ 16 крањн Ќј“ќ проти одн≥Їњ держави);

- м≥ждержавн≥ (одна держава проти другоњ) - 1 ( арабахський - јзербайджан та ¬≥рмен≥¤);

- внутр≥шньодержавн≥ - 4 (ѕридн≥стровський, √рузино-јбхазський, Ѕосн≥йський, „еченський);

†в) по к≥лькост≥ сил ≥ засоб≥в, ¤к≥ залучаютьс¤ в конфл≥кт≥:

- в≥д окремих невеликих формувань до значних угруповань в≥йськ (сил) оперативного ≥ оперативно-стратег≥чного масштабу. ƒо конфл≥кт≥в, в ¤ких залучались малочисельн≥ формуванн¤ в≥йськ (сил), в≥днос¤тьс¤:  арабахський, ѕридн≥стровський, √рузино-јбхазський. ¬ них приймали участь в основному п≥дрозд≥ли —ухопутних в≥йськ (—¬) ≥ в≥йськов≥ формуванн¤ ≥нших вид≥в «бройних —ил. ƒо конфл≥кт≥в з участю угруповань оперативно-тактичних з'Їднань ≥ частин в≥дноситьс¤ чеченський, де з боку –‘ застосовувались: обмежений контингент «—, ћ¬— ≥ ‘—Ѕ проти незаконних в≥йськових формувань „ечн≥.

† —амими показовими за к≥льк≥стю сил ≥ засоб≥в, що залучались в операц≥њ, були: "Ѕур¤ в пустел≥", "Ћис в пустел≥",  осовська, де застосовувались вс≥ види «—, роди в≥йськ ≥ спец≥альних в≥йськ (останнЇ стосуЇтьс¤ операц≥њ "Ѕур¤ в пустел≥".

†г) за засобами збройноњ боротьби, що застосовувались:

у трьох конфл≥ктах - операц≥¤ "Ѕур¤ в пустел≥", "Ћис в пустел≥" ≥ "—оюзницька сила", застосовувались з боку —Ўј ≥ Ќј“ќ найсучасн≥ш≥ види озброЇнь, перш за все, високоточна збро¤ (¬“«), стратег≥чний бомбардувальник ¬-2ј, л≥таки тактичноњ ав≥ац≥њ F-117ј, крилат≥ ракети морського базуванн¤ ( –ћЅ) "“омагавк", крилат≥ ракети пов≥тр¤ного базуванн¤ ( –ѕЅ), протирад≥олокац≥йн≥ ракети (ѕ––) ALARM, багатоц≥льов≥ некерован≥ ракети (Ќ –) з касетною бойовою частиною (Ѕ„), керован≥ ав≥ац≥йн≥ бомби з лазерним наведенн¤м, бомби ≥ боЇзапаси з≥ зб≥дненим ураном, бетоноб≥йн≥ ≥ спец≥альн≥ бомби дл¤ виводу з ладу зл≥тно-посадкових смуг («ѕ—) аеродром≥в ≥ систем енергозабезпеченн¤. ¬исоку ефективн≥сть показав зен≥тно-ракетний комплекс («– ) "ѕатр≥от", а також косм≥чн≥ системи розв≥дки, наведенн¤ ≥ зв'¤зку, сили ≥ засоби рад≥оелектронноњ боротьби (–≈Ѕ), ј—” в≥йськами ≥ зброЇю, таке ≥нше. ¬ ≥нших конфл≥ктах (60 %) застосовувалась в основному стр≥лецька збро¤, легке ракетно-артилер≥йське озброЇнн¤, бронетанкова (Ѕ“) техн≥ка ≥ вертольоти, ¤к правило, старого зразка колишнього —–—–;

д) за тривал≥стю:

-швидкоплинн≥ - в≥д 3-х дн≥в (операц≥¤ "Ћис в пустел≥") до 2,5 м≥с¤ц≥в - осовський;

-зат¤жн≥ - в≥д 3-х рок≥в - „еченський до 10 рок≥в -  арабахський; а де¤к≥ з них н円 урегульован≥ ≥ до тепер≥шнього часу - √рузино-јбхазський,  арабахський, ≤рако- увейтський;

Ї) за ≥нтенсивн≥стю (напружен≥стю бойових д≥й):

-середньоњ ≥нтенсивност≥ - 40 % (операц≥њ "Ѕур¤ в пустел≥", "Ћис в пустел≥", "—оюзницька сила");

-низькоњ ≥нтенсивност≥ - 60 % (вс≥ ≥нш≥ конфл≥кти).

јнал≥з воЇнних конфл≥кт≥в останнього дес¤тир≥чч¤ дозвол¤Ї стверджувати про зм≥ни рол≥ ≥ задач в них вид≥в «—.

† √оловною особлив≥стю початкового пер≥оду сучасних ≥ майбутн≥х воЇнних конфл≥кт≥в ≥ воЇн Ї те, що ведучою роллю, ¤ка колись належала —¬ ≥ починалась њх наземним вторгненн¤м п≥сл¤ завершенн¤ стратег≥чного розгортанн¤, Ї зм≥на головноњ рол≥ ¬ѕ— ≥ ¬ћ— (—ил ѕов≥тр¤но-ћорського нападу). ¬с≥ конфл≥кти за участю «— —Ўј ≥ Ќј“ќ починались проведенн¤м пов≥тр¤них наступальних операц≥й (кампан≥й), ¤к≥ мали р≥зний строк д≥њ (3 доби в операц≥њ "Ћис в пустел≥", 43 доби в операц≥њ "Ѕур¤ в пустел≥" ≥ 79 д≥б у  осовському конфл≥кт≥). ѕричому в операц≥њ "Ћис в пустел≥" ≥ "—оюзницька сила" наземний компонент - угрупованн¤ —¬, не застосовувавс¤. ќтже, основн≥ функц≥њ по в≥дбиттю нападу зд≥йснювались силами ≥ засобами ѕѕќ ≥ ¬ѕ— ≤раку ≥ ёгослав≥њ. “ому можна стверджувати, що роль в≥йськ ѕѕќ ≥ ¬ѕ— в в≥йнах ≥ воЇнних конфл≥ктах зростаЇ, вони першими починають збройну боротьбу ≥ захищають в≥д удар≥в життЇво важлив≥ державн≥ ≥ воЇнн≥ об'Їкти, ≥нфраструктуру ≥ комун≥кац≥њ, забезпечують њх життЇд≥¤льн≥сть ≥ функц≥онуванн¤.

† «м≥ни рол≥ вид≥в «— в воЇнних конфл≥ктах обумовили характер завдань, ¤к≥ ними виконуютьс¤.

† ќдн≥Їю з актуальних задач «— у миротворчих операц≥¤х, ¤к показуЇ досв≥д, Ї розм≥нуванн¤ шл¤х≥в, м≥сцевост≥ ≥ об'Їкт≥в, недопущенн¤ диверс≥йно-терористичних акт≥в ≥ забезпеченн¤ безпеки поверненн¤ б≥женц≥в.

† ƒосв≥д розм≥нуванн¤ м≥сцевост≥ показуЇ, що на територ≥њ 65 крањн св≥ту було встановлено 110 млн. р≥зного роду м≥н. «а даними ќќЌ у 1993 роц≥ в район≥ конфл≥кт≥в у ёгослав≥њ було встановлено 2,5 млн. м≥н, а п≥зн≥ше ц¤ цифра зросла до 8 млн. м≥н, а площа м≥нуванн¤ склала ~ 3,8 тис. кв. км.

† ¬≥дпов≥дно, задача розм≥нуванн¤ та забезпеченн¤ безпеки руху в≥йськ ≥ техн≥ки в районах ≥ створенн¤ умов дл¤ њх нормальноњ життЇд≥¤льност≥ стаЇ першочерговою при врегулюванн≥ конфл≥кту.

† ѕри виконанн≥ основних задач в операц≥њ "—оюзницька сила" (в  осово) за 79 д≥б угрупованн¤ ¬ѕ— ≥ палубна ав≥ац≥¤ Ќј“ќ, що нараховували б≥льше ¤к 680 л≥так≥в, зробили 31 тис. бойових вильот≥в. Ѕуло випущено б≥льше ¤к 23 тис. бомб та ракет, у тому числ≥ 820  –ћЅ ≥ 115  –ѕЅ. ¬насл≥док цього система ѕѕќ ёгослав≥њ була повн≥стю знищена, зруйновано 2/3 њњ воЇнноњ промисловост≥, порушена система енергозабезпеченн¤ ≥ життЇзабезпеченн¤ (35 % об'Їкт≥в зруйновано), нанесен≥ втрати ≥нфраструктур≥ крањни (70 % мост≥в через ƒунай зруйнован≥), нанесен≥ втрати в бойових засобах 1, 2, 3 арм≥й «— ёгослав≥њ - в≥дпов≥дно 35, 20 ≥ 60 % кожн≥й. —умарн≥ втрати за попередн≥ми даними ёгослав≥њ склали ~ 100 млрд. долар≥в, а втрати ¬ѕ— Ќј“ќ - два л≥таки (за даними Ќј“ќ). “ому, ћ≥лошевич був змушений прийн¤ти ультиматум —Ўј ≥ Ќј“ќ на вив≥д в≥йськ з  осово ≥ введенн¤ миротворчого контингенту в≥йськ Ќј“ќ.

† як св≥дчить досв≥д конфл≥кт≥в, у 50 % з них в≥йська ѕѕќ не застосовувались, а в ≥нших 50 % - в≥йська не виконали своњх задач ≥ дозволили противнику мати повну перевагу в пов≥тр≥. ѕричин дл¤ цього багато ≥, перш за все - застар≥л≥ «–  ≥ засоби рад≥олокац≥йноњ розв≥дки, низька њх захищен≥сть в≥д перешкод ≥ низька живуч≥сть, нов≥ засоби ураженн¤ (ѕ––,  –, ¬“«), засоб≥в –≈Ѕ ≥ засоби њх застосуванн¤ з боку противника ≥ ≥нше. ¬насл≥док цього втрати ав≥ац≥њ багатонац≥ональних сил в операц≥њ "Ѕур¤ в пустел≥" склали - 41 л≥так, а в операц≥њ "—оюзницька сила" за даними Ќј“ќ - 2 л≥таки, тобто в 100 раз≥в менше н≥ж в операц≥њ "Ѕур¤ в пустел≥" (по к≥лькост≥ вильот≥в ав≥ац≥њ).

† ¬ћ— —Ўј ≥ Ќј“ќ найб≥льш масштабно застосовувались в 4-х операц≥¤х останнього дес¤тир≥чч¤: при проведенн≥ пов≥тр¤но-морськоњ наступальноњ кампан≥њ (операц≥њ) в  осовському ≥ Ѕосн≥йському конфл≥ктах, в операц≥¤х "Ћис в пустел≥" та "Ѕур¤ в пустел≥". ¬ останн≥й операц≥њ угрупованн¤ ¬ћ— складали до 150 корабл≥в, в т.ч. 6 ав≥аносц≥в разом з морською п≥хотою, чисельн≥сть ¤коњ склала б≥льше н≥ж 135 тис. чол.

† ¬  осовському конфл≥кт≥ приймали участь б≥льше ¤к 20 бойових корабл≥в з 334 пусковими установками (ѕ”)  –ћЅ "“омахок".

† ƒл¤ виконанн¤ вказаних вище задач до д≥й у воЇнних конфл≥ктах залучалис¤ р≥зн≥ сили ≥ засоби - в≥д окремих невеликих формувань до значних угруповань в≥йськ (сил) оперативного ≥ оперативно-стратег≥чного масштабу чисельн≥стю в≥д 500 чол. - у ѕридн≥стровському конфл≥кт≥ до 700 тис. чол. - в операц≥њ "Ѕур¤ в пустел≥". ¬ „еченському конфл≥кт≥ дл¤ виконанн¤ поставлених задач створювалось оперативно-тактичне угрупованн¤ в≥йськ, ¤ке включало в себе обмежений контингент «—, з'Їднанн¤ ≥ частини ћ¬— ≥ ‘—Ѕ –‘. Ќайб≥льш велике угрупованн¤ в≥йськ (сил) оперативно-стратег≥чного масштабу було створене в операц≥њ "Ѕур¤ в пустел≥", основу ¤кого складали багатонац≥ональн≥ сили 30 крањн св≥ту: —¬ - ј -3, див≥з≥й - 13, окремих бригад - 4, окремих полк≥в - 2, танк≥в б≥льше ¤к 3 тис., б≥льше 2 тис. артилер≥йських гармат ≥ реактивних систем залпового вогню. ѓх п≥дтримувала пов≥тр¤на арм≥¤, в ¤к≥й було б≥льш ¤к 1800 бойових л≥так≥в ≥ близько 1700 вертольот≥в, а також три багатоц≥льових ав≥аносних групи (Ѕј√): ав≥аносц≥в - 6, ракетно-ударна ≥ амф≥б≥йно-десантна група у склад≥ 150 корабл≥в, у тому числ≥ з'Їднан≥ частини морськоњ п≥хоти. ѕрактично в ц≥й операц≥њ застосовувались вс≥ види «—, роди в≥йськ, з'Їднанн¤ ≥ частини спец≥альних в≥йськ, у тому числ≥ сили косм≥чного командуванн¤ —Ўј.

†† ¬ ход≥ конфл≥кт≥в, в залежност≥ в≥д њх масштаб≥в, застосовувались р≥зн≥ види озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки (ќ¬“) - в≥д стр≥лецькоњ зброњ, легкого артилер≥йського озброЇнн¤, Ѕ“ ≥ вертольот≥в старих зразк≥в до самоњ сучасноњ ¬“«,  –ћЅ,  –ѕЅ, найнов≥ш≥ стратег≥чн≥ бомбардувальники ¬-2ј, л≥таки F-117A, керован≥ з лазерним наведенн¤м ав≥ац≥йн≥ бомби, касетн≥ бомби ≥ боЇприпаси з≥ зб≥дненим ураном, спец≥альн≥ бомби дл¤ виводу з ладу «ѕ— аеродром≥в (бетоноб≥йн≥) ≥ об'Їкт≥в системи енергозабезпеченн¤.

† Ўироке застосуванн¤ у воЇнних конфл≥ктах за участю —Ўј ≥ Ќј“ќ знайшли засоби –≈Ѕ (л≥так –≈Ѕ ≈ј-6¬ ≥ ≥нш≥), косм≥чн≥ засоби розв≥дки, наведенн¤ ≥ зв'¤зку, ј—” в≥йськами ≥ зброЇю, на баз≥ ¤ких створювались ракетно-ударн≥ комплекси (–” ). «астосуванн¤ новоњ зброњ впливало на х≥д та зак≥нченн¤ конфл≥кту, що часто було причиною еколог≥чних ≥ гуман≥тарних катастроф.

† ‘орми ≥ способи застосуванн¤ угруповань в≥йськ (сил) у воЇнних конфл≥ктах були р≥зноман≥тн≥ - в≥д класичних операц≥й (бойових д≥й) до нестандартних ≥ нетипових. ќсновними способами застосуванн¤ угруповань в≥йськ (сил) у воЇнних конфл≥ктах були операц≥њ, бойов≥ д≥њ ≥ удари. ќперац≥њ проводились ¤к самост≥йними, так ≥ сум≥сними з в≥йськами (силами) ≥нших в≥йськових формувань ћ¬—, ‘—Ѕ –‘ (в „ечн≥) - наступальн≥, оборонн≥, пов≥тр¤но-наземн≥ наступальн≥ операц≥њ, спец≥альн≥ (аеромоб≥льн≥, пошуково-р¤тувальн≥ та ≥нш≥), а також миротворч≥. ¬они, ¤к правило, обмежувались оперативно-тактичними ≥ оперативними масштабами.

†† Ѕойов≥ д≥њ ≥ удари мали переважно тактичний масштаб ≥ характер, що притаманно дл¤ д≥й з'Їднань ≥ частин партизанськоњ боротьби.

† †Ќеобх≥дно зазначити те, що особливост¤ми окремих операц≥й (кампан≥й) були: не застосовувались —¬, а т≥льки ¬ѕ— ≥ ¬ћ— ("Ћис в пустел≥", "—оюзницька сила"), з'Їднанн¤ ≥ частини —¬ вводились на заключних етапах конфл≥кту або п≥сл¤ пол≥тичного врегулюванн¤ конфл≥кту (¤к миротворч≥ сили).

† ¬раховуючи це, у воЇнних конфл≥ктах все б≥льш широкий розмах приймають диверс≥йно-терористичн≥ д≥њ, основною формою застосуванн¤ в≥йськ (сил) стають сум≥сн≥ операц≥њ (бойов≥ д≥њ) обмеженого контингенту «—, частин ≥ п≥дрозд≥л≥в ћ¬— ≥ ‘—Ѕ.

ƒосв≥д конфл≥кт≥в п≥дтверджуЇ, що особливу роль у них в≥д≥грають моб≥льн≥ сили, пов≥тр¤н≥ ≥ пов≥тр¤но-морськ≥ десанти, протидесантн≥, десантно-штурмов≥ (аеромоб≥льн≥), рейдов≥ сили та в≥йська (сили), що стримують, блокують ≥ забезпечують д≥њ в≥йськ (сил). ћоб≥льн≥ сили в≥д «—, сум≥сно з в≥йськами ћ¬—, можуть виконувати миротворч≥, блокуюч≥, комендантськ≥, охоронн≥, евакор¤тувальн≥, гуман≥тарн≥ та ≥нш≥ функц≥њ. «астосуванн¤ у воЇнних конфл≥ктах сучасноњ ≥ перспективноњ зброњ у велик≥й к≥лькост≥ дозвол¤ють мати становленн¤ ≥ розвиток нових форм д≥й, таких ¤к масований уда𠬓«, рад≥оелектронний вогневий удар, рейдов≥ д≥њ аеромоб≥льних частин тощо.

†† ќсновну увагу у воЇнних конфл≥ктах сл≥д прид≥л¤ти подальшому розвитку форм ≥ способ≥в боротьби з незаконними в≥йськовими формуванн¤ми, антитерористичним ≥ антидиверс≥йним д≥¤м, д≥¤м по припиненню захвату заручник≥в ≥ њх визволенню, забезпеченню безпеки поверненн¤ б≥женц≥в.

†† ¬оЇнн≥ конфл≥кти останнього дес¤тир≥чч¤ впливали на њх насл≥дки:

сторона, що наступала, несла незначн≥ втрати в жив≥й сил≥ ≥ техн≥ц≥ у тих конфл≥ктах, де не застосовувавс¤ наземний компонент «—. ¬ „еченському конфл≥кт≥ «—, ћ¬— ≥ ‘—Ѕ –‘ втратили загиблими 3,5 тис. в≥йськовослужбовц≥в, поранено 4,8 тис. чол. ≥ б≥льше ¤к 150 чол. було вз¤то в полон; сторона, ¤ка оборон¤лась, в ус≥х випадках несла велик≥ втрати ≥ руйнуванн¤ ¤к воЇнно-економ≥чного потенц≥алу, воЇнноњ ≥ цив≥льноњ ≥нфраструктури, воЇнних бойових засоб≥в, так ≥ населенн¤. “≥льки в „еченському конфл≥кт≥ б≥льше ¤к 50 тис. чол. залишилис¤ без житла.  онфл≥кти приводили до еколог≥чних ≥ гуман≥тарних катастроф (б≥льш ¤к 800 тис. б≥женц≥в у  осово).

†† “аким чином, пон¤тт¤ воЇнний конфл≥кт зараз отримало ¤к≥сно нове наповненн¤ по зм≥сту бойових д≥й, к≥льк≥сно-¤к≥сним показникам ≥ типам протир≥ч, що вир≥шуютьс¤. «м≥ни у зм≥ст≥ воЇнного конфл≥кту впливають на буд≥вництво ≥ розвиток «бройних —ил ”крањни, на њх функц≥њ та завданн¤ не т≥льки з питань оборони держави ззовн≥, але й захисту конституц≥йного устрою ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ всередин≥ держави, а також на њх участь у м≥жнародних миротворчих операц≥¤х.

†† ¬ цьому сенс≥ актуальним Ї висловленн¤ колишнього ѕрезидента —Ўј ƒуайта ≈йзенхауера: "ћиротворч≥сть - це робота не дл¤ в≥йськових, але лише в≥йськов≥ спроможн≥ з нею впоратис¤".

† ¬≥дношенн¤ ”крањни до воЇнного конфл≥кту в  осово висловила ¬ерховна –ада ”крањни у ѕостанов≥ є 612 - XIV в≥д 23.05.99. ¬она засудила насильницьк≥ д≥њ блоку Ќј“ќ проти суверенноњ республ≥ки ёгослав≥¤ ¤к безв≥дпов≥дальн≥ та антигуманн≥ ≥ разом з цим засудила будь-¤к≥ етн≥чн≥ чистки, де б вони не в≥дбувались. –ада закликала в рамках сп≥вроб≥тництва з м≥жнародними структурами (Ївропейськими, Ївроатлантичними) посл≥довно ≥ твердо в≥дстоювати державн≥ ≥нтереси ”крањни, ≥нтереси њњ народу, керуючись вимогами  онституц≥њ ”крањни ≥ ƒекларац≥Їю про державний суверен≥тет ”крањни.

¬иход¤чи з цього, дл¤ забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки ”крањни на сучасному етап≥ в≥д «бройних —ил та ≥нших в≥йськових формувань ¬оЇнноњ орган≥зац≥њ держави вимагаЇтьс¤ першочергова готовн≥сть до воЇнних конфл≥кт≥в ≥ одночасно з цим моб≥л≥зац≥йна готовн≥сть до локальних, рег≥ональних та ≥нших в≥йн. ¬ ц≥лому, ”крањна змушена мати оборону, ¤ка включаЇ два компоненти: запоб≥ганн¤ та нейтрал≥зац≥¤ загроз невоЇнними засобами ≥ опору на в≥йськову м≥ць у ¤кост≥ крайньоњ м≥ри.

† “аким чином, анал≥з сучасних воЇнних конфл≥кт≥в п≥дтверджуЇ потенц≥йну можлив≥сть виникненн¤ проти ”крањни ¤к зовн≥шн≥х (м≥ждержавних), так ≥ внутр≥шн≥х воЇнних конфл≥кт≥в, причому небезпека виникненн¤ останн≥х все б≥льше зростаЇ. “ому головною метою д≥¤льност≥ держави у оборонн≥й сфер≥ Ї подальше удосконаленн¤ ¬оЇнноњ орган≥зац≥њ держави (насамперед «бройних —ил ”крањни) дл¤ забезпеченн¤ можливост≥ адекватного реагуванн¤ на зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥ загрози, ¤к≥ можуть виникати дл¤ ”крањни в XXI стол≥тт≥.

† « урахуванн¤м вищезазначеного, на¤вного свого та заруб≥жного досв≥ду ”крањна повинна мати ¤к≥сно нов≥ «бройн≥ —или, спроможн≥ д≥¤ти у будь-¤ких воЇнних конфл≥ктах, у тому числ≥ ≥ в миротворчих операц≥¤х.

Ѕалканська в≥йна Ц ф≥нансовий конфл≥кт —Ўј проти ™—

N.B.† Уѕол≥тика ¤к спос≥б оптим≥зац≥њ прибутк≥вФ. —аме таку назву мала робота з економ≥ки, ¤ка нещодавно отримала Ќобел≥вську прем≥ю.

ѕрибуток, без сумн≥ву, керуЇ св≥том.

ќсновний закон ринковоњ економ≥ки Ц закон отриманн¤ максимального прибутку, тобто кап≥тал завжди перет≥каЇ туди, де прибуток максимальний. ÷ей закон обТЇктивний, в≥н не залежить в≥д вол≥ людини. ќдною з його форм про¤ву Ї конкуренц≥¤, ¤ка також може приймати р≥зноман≥тн≥ ( але не завжди цив≥л≥зован≥)† форми ¤к-то: корупц≥¤, шантаж etc.

ј ¤к цей закон може себе про¤вл¤ти у м≥жнародних в≥дносинах?

ƒл¤ подальшого анал≥зу Ѕалканського конфл≥кту важливо в≥дм≥тити, що визначальним фактором дл¤ п≥дтриманн¤ економ≥ки —Ўј, за в≥дсутност≥ кризових ситуац≥й, Ї високе котуванн¤ американського долара по в≥дношенню до ≥нших пров≥дних валют Ц н≥мецькоњ марки та ¤понськоњ йени, а також повТ¤зана з ним† можлив≥сть залишатис¤ основною м≥жнародною резервною валютою. јдже крањна, ¤ка волод≥Ї резервною м≥жнародною валютою, маЇ величезн≥ переваги у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими державами. “ак, —Ўј Ц Їдина крањна, ¤ка може отримувати позики необмежених розм≥р≥в у своњй власн≥й валют≥.

ѕри цьому —Ўј над≥лен≥ можлив≥сть впливати на ц≥нн≥сть своњх власних заборгованостей (напр., через ≥нфл¤ц≥ю), а це призводить до того, що на момент виплати њх варт≥сть стаЇ значно меншою. “аким чином решта крањн фактично ф≥нансують бюджетний деф≥цит —Ўј.

 р≥м того, у звТ¤зку ≥з економ≥чною кризою в јз≥њ постало питанн¤ про те, куди ж п≥дуть Ц в ™вропу чи в јмерику Ц сотн≥ м≥ль¤рд≥в ≥нвестиц≥й, ¤к≥ ран≥ше направл¤лис¤ до јз≥њ, адже аз≥атський ринок став дл¤ ≥нвестор≥в менш привабливим. ≤ ось зТ¤вилас¤† нова валюта Ц Ївро. ѓњ варт≥сть забезпечувалась добре збалансованими економ≥ками крањн ™—.

™вро зараз же зац≥кавило ≥нвестор≥в.  омерц≥йн≥ банки почали зв≥льн¤тис¤ в≥д долар≥в, купуючи на них Ївро. Ѕагато† вагомих ф≥нансист≥в в≥дкрили на валютному ринку позиц≥њ на пониженн¤ курсу долара по в≥дношенню до Ївро, що в свою чергу зумовило значний р≥ст останнього по в≥дношенню до долара.

—тало очевидним, що зТ¤вилас¤ нова резервна м≥жнародна валюта. ј економ≥чн≥ насл≥дки такоњ зам≥ни були б дл¤ —Ўј т¤жкими. ћ≥г початис¤† процес ( ¤кий, до того ж, спричин¤в би самоп≥дсиленн¤ ) ослабленн¤ долара на фон≥ по¤ви новоњ резервноњ м≥жнародноњ валюти. ѕеред —Ўј реально постала перспектива економ≥чноњ кризи. ” таких умовах у —Ўј залишалос¤ не багато можливостей збереженн¤ економ≥чноњ стаб≥льност≥.

ќдна з них засновувалас¤ на зм≥н≥ обставин таким чином, щоб зробити Ївро-валюту непривабливою дл¤ ≥нвестор≥в. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети необх≥дно навТ¤зати крањнам ™— довготривал≥ велик≥ непродуктивн≥ витрати, а також створити вогнища воЇнно-пол≥тичноњ нестаб≥льност≥ в ™вроп≥.

ƒл¤ навТ¤зуванн¤ ™— таких витрат найкраще п≥дходить конфл≥кт за участю основних крањн-учасниць. –еально в ™вроп≥ ≥снуЇ дек≥лька нестаб≥льних осередк≥в дл¤ розпалюванн¤† такого конфл≥кту. ÷е ситуац≥¤ в  осово, це Ц конфл≥кт всередин≥ ёгослав≥њ, м≥ж —ерб≥Їю та „орногор≥Їю, це Ц конфл≥кт м≥ж “урц≥Їю та √рец≥Їю стосовно  ≥пру, м≥ж ћолдав≥Їю та ѕридн≥стровТ¤м, м≥ж –ос≥Їю та ”крањною стосовно —евастопол¤.

ћаксимально готовим та розташованим поблизу крањн ™¬ ви¤вивс¤ конфл≥кт навколо  осово. ≤снуюч≥ у цьому рег≥он≥ протир≥чч¤ були швидко доведен≥ до в≥йни за участю основних крањн ™—. ( ƒо реч≥, при розвТ¤занн¤ в≥йськових д≥й проти ёгослав≥њ були порушен≥ основн≥ харт≥њ ќќЌ, присв¤чен≥ вир≥шенню такого роду конфл≥кт≥в. ƒо сих п≥р в≥йськов≥ д≥њ проти будь-¤коњ держави починалис¤ виключно за р≥шенн¤ –ади Ѕезпеки ќќЌ). ќчевидно, —Ўј не влаштовував такий механ≥зм залученн¤ держав ™вропи у в≥йськов≥ д≥њ, оск≥льки† цьому могли завадити вето –ос≥њ та  Ќ–, а на карту було поставлено† економ≥чне благополучч¤ —Ўј. “ому правом приймати так≥ р≥шенн¤ над≥л¤Їтьс¤ Ќј“ќ, в ¤кому —Ўј мають потужн≥ важел≥ впливу. ќтже, це одна з основних причин виникненн¤ в≥йни в ёгослав≥њ.

“епер щодо тривалост≥ в≥йни. ¬она залежала в≥д того, чи дос¤гли своЇњ ц≥л≥ —Ўј, чи ослабили† Ївро-валюту, зробивши њњ непривабливою дл¤ ≥нвестор≥в. Ќапевно, так. « початком в≥йни котуванн¤ Ївро по в≥дношенню до долара знизилос¤ б≥льш н≥ж на 10%.  рањни-учасниц≥ ™— були залучен≥ у довготривал≥ велик≥ непродуктивн≥ витрати щодо утриманн¤ м≥льйона б≥женц≥в, пов≥тр¤них та наземних воЇнних контингент≥в, щодо уникненн¤ можливоњ еколог≥чноњ катастрофи у центр≥ ™вропи.

 р≥м того, з експлуатац≥њ була виведена основна водна артер≥¤ ™вропи Ц ƒунай, що Ї пр¤мим ударом по економ≥ц≥ Ќ≥меччини. “ому безпосередн≥ в≥йськов≥ д≥њ можна було припин¤ти.

ўо ж до форми вир≥шенн¤ цього конфл≥кту, то дл¤ —Ўј найб≥льш† прийн¤тною була б ситуац≥¤ пост≥йно тл≥ючого конфл≥кту, що його у будь-¤кий момент можна було б довести до в≥йськових д≥й (при врегулюванн≥ ситуац≥њ в  осово все б≥льше зростаЇ напружен≥сть м≥ж —ерб≥Їю та „орногор≥Їю).

Ѕез сумн≥ву, не варто вважати, що ур¤д —Ўј спец≥ально створюЇ конфл≥кти у тому чи ≥ншому рег≥он≥ земноњ кул≥. —в≥т, у ¤кому ми живемо, наповнений протир≥чч¤ми св≥тогл¤дними, етн≥чними, територ≥альними etc.  ер≥вництву —Ўј достатньо лише правильно вибрати ≥ п≥дтримати одну ≥з стор≥н конфл≥кту. ¬рахувавши при цьому своњ стратег≥чн≥ ≥нтереси.

ќднак по¤ва Ївро Ц серйозний сигнал дл¤ —Ўј про необх≥дн≥сть економ≥чних перетворень всередин≥ крањни.

P.S. ¬ однополюсному св≥т≥, що утворивс¤ п≥сл¤ розпаду —–—–, економ≥чн≥ проблеми —Ўј не об≥ц¤ють найближчим часом н≥чого хорошого, зокрема основним американським кредиторам: крањнам ™вропи, Ѕлизького —ходу, япон≥њ. јдже, можливо, до тих п≥р, поки економ≥чне благополучч¤ —Ўј буде залежати в≥д того, чи Ї долар резервною м≥жнародною валютою, ц≥ району будуть переживати в≥йськово-пол≥тичн≥ конфл≥кти.

ћожлив≥сть конфл≥кт≥в.

† «а час≥в "холодноњ" в≥йни св≥т був розпод≥лений на так≥ основн≥ групи: "в≥льний" св≥т на чол≥ з —Ўј, сх≥дний блок, ¤кий очолювавс¤ —–—–, ≥ решта менш розвинених крањн. якщо говорити про розпод≥л св≥ту на групи тепер, то, звичайно, вже не ≥снуЇ тих трьох груп, ¤к≥ були за час≥в "холодноњ" в≥йни, тепер ≥снуЇ близько 7 або 8 основних цив≥л≥зац≥й, серед ¤ких можна назвати зах≥дну, китайську, ¤понську, мусульманську, ≥ндуњстську, латиноамериканську та африканську

†† ќтже, крањни-л≥дери в тепер≥шньому св≥т≥ представл¤ють р≥зн≥ цив≥л≥зац≥њ. ƒо них належать —Ўј, –ос≥¤, Ївропейськ≥ крањни, япон≥¤,  итай та ≤нд≥¤. “акож сюди належать важлив≥ ≥сламськ≥ крањни, ¤к≥ завд¤ки своЇму стратег≥чному положенню, велик≥й к≥лькост≥ населенн¤ та нафтовим ресурсам мають великий вплив в систем≥ м≥жнародних в≥дносин.

†† якщо говорити про 8 найб≥льш населених крањн св≥ту на сьогодн≥шн≥й день, то вс≥ вони належать до восьми р≥зних цив≥л≥зац≥й. якщо ж розгл¤нути 7 найб≥льш економ≥чно розвинених крањн, то вони належать до п'¤ти р≥зних цив≥л≥зац≥й. якщо говорити про нову св≥тову пол≥тику, що утворюЇтьс¤, можна сказати, що м≥сцевому план≥ - це пол≥тика етн≥чност≥, а в глобальному план≥ - це пол≥тика цив≥л≥зац≥њ. ≤ вперше за св≥тову ≥стор≥ю глобальна пол≥тика - Ї справд≥ багатоцив≥л≥зац≥йною. ¬ цьому новому св≥т≥, в≥дносини м≥ж крањнами-представниками р≥зних цив≥л≥зац≥й часто будуть складними, а в певн≥ моменти нав≥ть ≥ антагон≥стичними.

††† ќдними з найб≥льш важливих фактор≥в будуть в≥дносини м≥ж «аходом та рештою цив≥л≥зац≥й, тому що «ах≥д ≥ надал≥ намагатиметьс¤ нав'¤зувати своњ культурн≥ ц≥нност≥ ≥ншим крањнам.

†††  онфл≥кти та нестаб≥льна пол≥тична ситуац≥¤ спричинен≥ головним чином в≥дродженн¤м  итаю та поверненн¤м ≥сламу. —тосунки «аходу ≥з  итаЇм та мусульманськими крањнами Ї важкими, а то й зовс≥м антагон≥стичними. –озвиток цих конфл≥кт≥в дуже великою м≥рою буде залежати в≥д того, до ¤коњ сторони приЇднаютьс¤ так≥ крањни ¤к –ос≥¤,  итай та ≤нд≥¤, ¤к≥ будуть досить впливовими крањнами в систем≥ цив≥л≥зац≥й.

††† ѕотенц≥йно найб≥льш небезпечним Ї конфл≥кт м≥ж —Ўј та  итаЇм. Ќа даний момент Ї багато питань, ¤к≥ роз'Їднують ц≥ крањни. јле головне питанн¤ - це питанн¤ впливу, а саме; ¤ка з крањн прот¤гом наступних дес¤тир≥чь в≥д≥граватиме найважлив≥шу роль у формуванн≥ ситуац≥њ у —х≥дн≥й јз≥њ.  итайц≥ дуже ч≥тко сказали, що ера, в ¤к≥й вони залежали в≥д ≥нших пров≥дних крањн, наближаЇтьс¤ до завершенн¤. ¬они намагаютьс¤ повернути соб≥ кер≥вну позиц≥ю, ¤ку вони займали у —х≥дн≥й јз≥њ до середини ’≤’ стол≥тт¤.

††† « ≥ншого боку, —Ўј завжди протисто¤ли дом≥нуванню чи то «ах≥дноњ ™вропи, чи —х≥дноњ јз≥њ. ƒл¤ цього, щоб запоб≥гти цьому, —Ўј в цьому стол≥тт≥ вз¤ли участь у двох св≥тових в≥йнах ≥ в "холодн≥й" в≥йн≥.

††† ћайбутнЇ миру в св≥т≥ великою м≥рою залежить в≥д врегулюванн¤ конфл≥кту м≥ж —Ўј та  итаЇм.

††† ¬иклики мусульманського св≥ту суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д вищезгаданих. ¬они поход¤ть, часом, не з економ≥чного розвитку, а ≥з зростанн¤ населенн¤. ѕрот¤гом к≥лькох дес¤тир≥ч дл¤ мусульманських крањн характерним був дуже високий р≥вень народжуваност≥. –≥вень народжуваност≥ в мусульманських крањнах в середньому становив 3% на р≥к - що майже в дес¤ть раз перевищуЇ цей показник в Ївропейських крањнах. « ≥ншого боку, разом з цим швидким зростанн¤м населенн¤ в≥дбувалось посиленн¤ прихильност≥ мешканц≥в цих мусульманських крањн до ≥сламу ¤к способу житт¤ «араз у св≥т≥ в≥дбуваЇтьс¤ багато локальних етн≥чних в≥йн. ≤ њх учасниками стають мусульмани част≥ше, ан≥ж представники будь-¤коњ ≥ншоњ цив≥л≥зац≥њ. ¬здовж всього умовного кордону ≥сламу: Ѕалкани -  авказ - ÷ентральна јз≥¤ - ѕ≥вденн¤ јз≥¤ -ѕ≥вденно-сх≥дна јз≥¤ - Ѕлизький —х≥д - јфрика, - мусульмани воюють проти не-мусульман. „ому так в≥дбуваЇтьс¤?

††† ќдн≥Їю з причин Ї надзвичайно високий р≥вень народжуваност≥, ¤кий викликав р≥зке зростанн¤ к≥лькост≥ молод≥ у в≥ц≥ в≥д 15 до 25 рок≥в. як св≥дчить досв≥д, коли в крањн≥ дана в≥кова група становить б≥льше 20% в≥д загальноњ к≥лькост≥ населенн¤, швидкими темпами починаЇ зростати нестаб≥льн≥сть, випадки конфл≥кт≥в та ви¤ви насильства. ” б≥льшост≥ мусульманських крањн чисельн≥ть даноњ в≥ковоњ групи зараз дос¤гло 20%-го р≥вн¤, ≥ це спричинило зростанн¤ войовничого насторою мусульман, р≥вн¤ м≥грац≥њ мусульман ≥ посилило тиск на крањни-сус≥ди.† «араз ми бачимо† зростанн¤ чисельност≥ в≥ковоњ категор≥њ молод≥ у мусульманських крањнах, в —Ўј, ™вроп≥ та –ос≥њ. як видно з даноњ ситуац≥њ, чисельн≥сть ц≥Їњ в≥ковоњ категор≥њ маЇ тенденц≥ю до зниженн¤ в ≥нших сусп≥льствах, в той час ¤к в мусульманських крањнах тенденц≥¤ триваЇ.

ўо ж до зах≥дних цив≥л≥зац≥й, то —Ўј ≥ Ївропейськ≥ крањни мають набагато б≥льше сп≥льного в ц≥нност¤х та стил≥ житт¤ м≥ж собою, н≥ж з "незах≥дними" крањнами. якщо говорити про л≥дер≥в зах≥дних крањн, то вони узаконили взаЇмн≥ стосунки дов≥ри та сп≥вроб≥тництва, ¤ких вони не мають з л≥дерами ≥нших крањн. –озб≥жност≥, ¤к≥ ≥снували м≥ж —Ўј ≥ зах≥дними крањнами за час≥в "холодноњ в≥йни", в≥дкидалис¤ на другий план через њх сп≥льну опозиц≥ю по в≥дношенню до —–—–. “епер же, за умов ≥снуванн¤ систем≥ ун≥-мультипол¤рного св≥ту, ≥снуюч≥ конфл≥кти м≥ж —Ўј та Ївропейським крањнами виход¤ть на перший план. ”р¤ди Ївропейських крањн все б≥льше ≥ б≥льше не погоджуютьс¤ ≥з залежн≥стю в≥д —Ўј. ‘ранц≥¤, зокрема, дуже часто говорить про те, що треба покласти край американськ≥й гегемон≥њ. ™вропейська валюта - Ївро - була св≥домо запроваджена на противагу американському долару.

™вропейц≥ працюють зараз над формулюванн¤м план≥в сп≥льноњ зовн≥шньоњ пол≥тики ≥ сп≥льного в≥йськового потенц≥алу. ≤ ¤кщо ран≥ше точка зору —Ўј була на користь цього об'Їднанн¤ крањн, то тепер все част≥ше —Ўј починають задавати питанн¤, чи Ї це виг≥дним дл¤ —Ўј. як насл≥док, в цих стосунках виникаЇ конфл≥кт м≥ж лог≥кою культури ≥ лог≥кою сили.