¬≥дносини

“ип

’арактеристика

ѕрогноз

ѕол≥тичн≥, в≥дносини м≥ж ”крањною та ™— до 1998 року

¬заЇмод≥¤

(до вступу в силу п≥дписаноњ 14 червн¤ 1994 року в Ћюксембурз≥ ”годи про ѕартнерство ≥ —п≥вроб≥тництво м≥ж ”крањною та ™—)

недостатньо нормативно-правового регулюванн¤ м≥жнародних в≥дносин, њх формал≥зац≥њ, тобто в≥дсутн≥сть нормативноњ бази двосторонн≥х в≥дносин, лише окрем≥ угоди ≥ домовленост≥

ѕереросла у м≥жнародну сп≥впрацю

”каз ѕрезидента ”крањни Ћ. учми в≥д 11 червн¤ 1998 року У—тратег≥¤ ≥нтеграц≥њ ”крањни до ™—Ф; схваленн¤ ™вропейською –адою —п≥льноњ стратег≥њ ™— щодо ”крањни;

1999 Ц  онцепц≥¤ адаптац≥њ законодавства ”крањни до законодавства ™—

ћ≥жнародн≥ д≥њ

Ќезважаючи на те, що указ ѕрезидента† в≥д 11.06.1998 насамперед Ї внутр≥шньопол≥тичною под≥Їю, через свою зовн≥шньопол≥тичну релевантн≥сть в≥н набираЇ значенн¤ м≥жнародноњ д≥њ. ¬≥н визначив основн≥ напр¤ми нац≥ональноњ стратег≥њ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ.

¬ зазначеному документ≥ ™— заф≥ксував своЇ баченн¤ партнерства з ”крањною та вз¤в зобовТ-¤занн¤ продовжувати сп≥впрацю з нашою крањною на м≥жнародному , рег≥ональному ≥ м≥сцевому р≥вн¤х з метою спри¤нн¤ усп≥шного проведенн¤ в ”крањн≥ пол≥тичних та економ≥чних перетворень. ƒаний документ хоча й мав здеб≥льшого декларативний характер що визначаЇ лише загальн≥ засади сп≥вроб≥тництва ”крањни з ™— ,але фактично Ї реакц≥Їю ™вросоюзу на ≥снуюч≥ проблеми розвитку в ”крањн≥ економ≥ки ринкового типу та нев≥дпов≥дност≥ наших ≥нтеграц≥йних прагнень економ≥чним можли-вост¤м. јле даний документ закр≥плюЇ особливу форму взаЇмов≥дносин м≥ж ”крањною та ™—.

ћ≥жнародн≥ д≥њ Ї ч≥тко визначеними у час≥, вони не мають розвитку

¬≥дносини в економ≥чн≥й сфер≥

ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво

¬ торговельн≥й сфер≥ було укладено :*”году про торг≥влю текстильною продукц≥Їю в≥д 5 березн¤ 1993 року; *рамкову ”году про ≥нституц≥йн≥ засади створенн¤ м≥ждержавноњ системи транспортуванн¤ нафти й газу в≥д 22 липн¤ 1993 року; *”года про сп≥вроб≥тництво в галуз≥ термо¤дерного синтезу в≥д 23 липн¤ 1993; *”года про сп≥вроб≥тництво м≥ж  ћ” ≥ ™— з атомноњ енерг≥њ в галуз¤х ¤дерноњ безпеки в≥д 23 липн¤ 1999 року; “обто зазначен≥ угоди практично окреслили коло ≥нтерес≥в ™— у сфер≥ економ≥чного сп≥вроб≥тництва з ”крањною, на¤вне економ≥чне сп≥вроб≥тництво, п≥дкр≥плене нормативно зазначеними вище угодами.

≤снуЇ взаЇмна зац≥кавлен≥сть обох стор≥н :фактично ™— зац≥кавлений у постачанн≥ на св≥й ринок украњнських товар≥в, зокрема текстилю ≥ стал≥, турбуЇ питанн¤ забезпеченн¤ стаб≥льност≥ постачанн¤ енергонос≥њв та ¤дерноњ безпеки. « боку ”крањни, ™— може вийти на перше м≥сце в ¤кост≥ ринку збуту украњнських товар≥в .¬исока ступ≥нь впливу ™— (враховуючи в≥дкрит≥сть економ≥ки ”крањни) потребуЇ нових п≥дход≥в до реал≥зац≥њ економ≥чноњ пол≥тики .≤ б≥льш≥сть проблем буде повТ¤зано саме з в≥дставанн¤м ”крањни в≥д крањн-кандидат≥в в сфер≥ ринкових ор≥Їнтир≥в соц≥ально-економ≥чних перетворень.

¬≥дносини у сфер≥ м≥грац≥йноњ пол≥тики

ћ≥жнародна сп≥впрац¤

”крањна стримуЇ транзитн≥ м≥грац≥йн≥ потоки в ≥нтересах —х≥дно- ≥ «ах≥дноЇвропейських держав, тому проблема виходить за нац≥ональн≥ рамки нашоњ держави. Ќа другому сп≥льному зас≥данн≥  ом≥тету з питань сп≥вроб≥тництва ”крањна-™—, украњнська сторона порушила питанн¤ необх≥дност≥ сп≥льного вир≥шенн¤ проблем нелегальноњ м≥грац≥њ, у в≥дпов≥дь на що ™вропейська  ом≥с≥¤ дала згоду включити це питанн¤ до сфер сп≥впрац≥ .”крањна зац≥кавлена в облаштуванн≥ зах≥дних ≥ п≥вн≥чних кордон≥в, залученн≥ експерт≥в дл¤ розбудови системи прикордонного контролю зг≥дно з≥ стандартами ™—

√еопол≥тичне становище ”крањни визначило нашу державу ¤к стратег≥чне перехрест¤ м≥грац≥йних поток≥в м≥ж ™вропою з одного боку та крањнами —Ќƒ, ѕ≥вденно-сх≥дноњ јз≥њ, Ѕлизького та —ереднього —ходу , з ≥ншого. “ому у подальшому варто оч≥кувати лише ≥нтенсиф≥кац≥њ сп≥впрац≥ у ц≥й сфер≥

¬≥зит украњнськоњ делегац≥њ на чол≥ з в≥це-премТЇр-м≥н≥стром ¬≥ктором ёщенком (2000 р,);

¬≥дв≥дуванн¤  иЇва делегац≥Їю ™вросоюзу (1999 р, кв≥тень);

—амм≥т у ѕариж≥ ”крањна Ц ™— (вересень 2000)

ћ≥жнародн≥ контакти

“акий механ≥зм двостороннього д≥алогу остаточно було сформовано п≥сл¤ набутт¤ чинност≥ вищезгаданоњ ”годи про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво (1.3.1998).

ѕриклад: ѕ≥д час в≥зиту украњнськоњ делегац≥њ до Ѕрюселю м≥н≥стр закордонних справ ѕортугал≥њ (що головувала в ™—) висловив думку про те, що ”года про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво може перерости у асоц≥йоване членство у раз≥ належного виконанн¤ ”крањною своњх м≥жнародних зобовТ¤зань.

“акий двосторонн≥й Уобм≥н думкамиФ, ¤кий в≥дбуваЇтьс¤ п≥д час зазначених в≥зит≥в, можна ч≥тко в≥днести до м≥жнародних контакт≥в.  онтакт Ц найб≥льш активна форма взаЇмод≥њ м≥ж ™— ≥ ”крањною, вони в≥дбуваютьс¤ достатньо часто. ÷е мабуть Їдина форма мв, ¤ка реал≥зуЇтьс¤† м≥ж даними субТЇктами в повн≥й м≥р≥.

ћожна припустити, що ц¤ форма взаЇмод≥њ буде тривалою

—товоренн¤, д≥¤льн≥сть ћ≥жв≥домчоњ координац≥йноњ ради;

—творенн¤ Ќац≥онального агенства з питань розвитку та Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ

ћ≥жнародн≥ д≥њ

ћ≥жв≥домча координац≥йна рада координуЇ пристосуванн¤ украњнського законодавства до вимог ™—; в≥дпов≥дно до њњ р≥шень прот¤гом 2000 року розроблено 50 проетк≥в закон≥в ”крањни та ѕостанов ур¤ду з урахуванн¤м основних положень законодавства ™—;

Ќац≥ональне агентство було спец≥альною ур¤довою орган≥зац≥Їю, ¤ке мало координувати ≥нтеграц≥ю до ™—. ” звТ¤зку ≥з загальною реорган≥зац≥Їю ур¤дового апарату сьогодн≥ не функц≥онуЇ.

ƒ≥¤льн≥сть  оординац≥йноњ ради, незалежно в≥д стану в≥дносин з ™—, Ї перспективною, оск≥льки спри¤Ї модерн≥зац≥њ украњнського законодавства

¬≥дносини у сфер≥ експортно-≥мпортних операц≥й,

ћ≥жнародна залежн≥сть

” 2000 роц≥ ™— встановило квоти на украњнський експорт вироб≥в ≥з стал≥ (близько 250 тис. тонн). ”крањна одержала також доступ на ринок с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, текстилю та од¤гу, проте з обмеженн¤ми щодо обс¤гу та номенклатури. –еально украњнський експорт також обмежуЇтьс¤ широким застосуванн¤м антидемп≥нгових процедур. ¬ ц≥лому однак тенденц≥њ позитивн≥: експорт ”крањни зб≥льшивс¤ у 1,5 раз≥в, а ≥мпорт з ™— Ц на 25%. ћожлив≥сть ™— значно впливати на економ≥чну пол≥тику ”крањни повТ¤зана ≥з сильною залежн≥стю ”крањни в≥д ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

” майбутньому залежн≥сть очевидно буде посилюватись.

¬≥дносини у сфер≥ м≥жнародних консультац≥й

ћ≥жнародне сп≥лкуванн¤

—ер≥¤ консультац≥й на експертному р≥вн≥ з питань роззброЇнн¤, експорту звичайних озброЇнь, загальноњ безпеки, нерозповсюдженн¤ озброЇнь, проблематики ќЅ—™;

ѕроведенн¤ заход≥в з пол≥тичного д≥алогу ”крањна-“р≥йка ™— на р≥зних р≥вн¤х Ц в≥д найвищого до середнього;

”часть представник≥в ”крањни у конференц≥њ з питань наркотичних речовин у ™вроп≥ (лютий 2000)

≤нтенсивн≥сть сп≥лкуванн¤ сильно залежить в≥д загального стану насамперед пол≥тичних в≥дносин. Ќа сьогодн≥ можна говорити про його пожвавленн¤ у майбутньому.