Експертний звіт № 8

тема

Комплексна характеристика відносин США — Україна

автор

 

Мельник Оксана

група

 

Інститут "США"

 

Проявлення міжнародного процесу між США та Україною

Взагалі, виділяють такі форми проявлення міжнародного процесу, як   міжнародне спілкування, контакт, дія, взаємодія, співробітництво, інтеграція, залежність, протидія, конфронтація, конфлікт, спазм, колапс. Критерієм виділення даних форм може бути характер міжнародного процесу (мирний, збройний, конфліктний), методи, за допомогою яких здійснюється (проходить) міжнародний процес, аналіз наслідків для суб‘єктів. В рамках відносин України з США можна виділити такі форми проявлення міжнародного процесу, як міжнародне спілкування, контакт,  взаємодія, дія, співробітництво.  Міжнародний контакт передбачає безпосередні відносини між суб‘єктами, їх налагодження або загострення, формує законодавчу базу міжнародних відносин суб‘єктів(укладання  і підписання договорів, угод).  Так, для даних суб‘єктів міжнародний контакт полягає  у участі США та України в анти терористичній коаліції з метою боротьби проти міжнародного тероризму ( як відомо, склад анти терористичної коаліції умовно можна поділити на три групи, Україна входить в третю групу, тобто, це ті країни, які тим або іншим чином допомагають, але особистої участі в бойових діях не беруть (очевидно не братимуть;сюди відносяться близько 40 країн). Так,  Україна надала в розпорядження  коаліції ( і відповідно США) свій повітряний простір, можливість в будь-який момент скористуватися її аеропортами для посадки).

Взаємодія передбачає безпосередній розвиток відносин, інтенсивність відносин, взаємодія інтересів, визначення спільних об‘єктів, на які направлені інтереси. Взаємодія поступово переростає в міжнародне спілкування, тобто розвиток міжнародного процесу між даними суб‘єктами.

Говорячи про міжнародне співробітництво, можна  виділити такий його напрямок, як стратегічне партнерство. Взагалі, за останні шість років  стратегічними  визнані відносини України з 19 країнами.  Але проведений експертами аналіз дає змогу говорити, що відповідно до значних показників співробітництва в ключових для України сферах  (економічній, енергетичній, політичній та воєнній) двостороннє співробітництво існує з Росією, США, Німеччиною  та в деякій мірі  з Польщею. Було підписана хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО.  Поступово зростає тенденція до посилення співробітництва саме з США. Можна визначити такі головні принципи та умови встановлення стратегічного партнерства:

      • наявність принципово-важливих для країн-партнерів стратегічних цілей, досягти який в рамках звичайного співробітництва неможливо і можливо лише шляхом виведення відносин на рівень стратегічного партнерства
      • наявність однакових поглядів та підходів щодо ключових проблем міжнародної політики, глобального та регіонального розвитку

Відносини стратегічного партнерства будуються на наступних принципах:

      • загальна зацікавленість партнерів в результативному співробітництві, взаємне визнання стратегічного характеру відносин
      • готовність враховувати інтереси другої сторони, йти на компроміси для досягнення стратегічних цілей, навіть якщо такі діє є недвозначно правильні з точки зору власної користі
      • взаємна відмова від дискримінаційних (тим більше-ультимативних) дій відносно один одного
      • довготривалий характер партнерських відносин, так як стратегічне партнерство встановлюється на  довготривалу перспективу
      • наявність дійових механізмів реалізації такого формату відносин
      • правове закріплення змісту та механізмів стратегічного партнерства в двосторонніх документах
      • виконання партнерами своїх зобов‘язань
      • висока ефективність стратегічного партнерства

В сфері політичних відносин України з США ( в рамках стратегічного співробітництва та взагалі)  важливим критерієм є потенціал реальної  підтримки українських інтересів на міжнародній арені.  США є країною, яка найбільш помітно впливає на розвиток  ситуації в світі і яка має сильні позиції на  в міжнародних організаціях (хоча на думку експертів США сприймає Україну як стратегічного партнера лише десь на 24 % (на 2000р). Така позиція багато в чому “визначається внутрішніми та зовнішніми  факторами, серед яких переважають негативні, і саме внутрішні фактори (“Вбивство Георгія Гонгадзе затруднює відносини між Україною та США”- заявив посол США в Україні Карлос Паскуаль на зустрічі в Дипломатичній Академії (листопад, 2001року).

Щодо воєнної сфери, то можна сказати, що США (і ні одна інша країна-партнер) не має стратегічних зобов‘язань перед Україною. Потенційно такі зобов‘язання могли б на себе взяти лише США або Росія.  Крім того, складний характер відносин США з Росією в воєнній сфері ставить  Україну в залежність від розвитку контактів між цими двома країнами.  В разі воєнної агресії Україна може розраховувати на політичну, економічну, дипломатичну, інформаційну допомогу з боку США (як партнера, що має високий потенціал).

Крім того, в сфері воєнного співробітництва Україна активно взаємодіє з США, як країною , яка готова фінансову підтримку такому співробітництву ( відповідно до об‘ємів фінансування (з 1994 року-близько $39млн.) і кількості проведених заходів україно-американська програму можна співставити  зі всіма разом взятими програмами з країнами-стратегічними партнерами). Крім того, порівняно ефективно виглядає співробітництво України з США з точки зору створення умов для укріплення обороноздатності України.

Однією з проблем Україною та США, що викликає протистояння, є відсутність договору про екстрадицію. Багато українських злочинців не повертаються на Україну  саме через відсутність такого документу. США пояснює цю ситуацію тим, що законодавча система Україна поки ще розробляється, і до сих пір ще не прийняті новий Цивільний Кодекс, Митний Кодекс.  Тому для підписання співробітництва в цій галузі немає юридичної бази.

Крім того, всі вище згадані форми проявлення міжнародного процесу відбуваються на рівні акторів та учасників, що спричинено їхньою діяльністю на задоволення власних інтересів і потреб, і тиском політичних еліт. Найяскравішим прикладом є втручання  США в процес виборів. Так, наприклад 16-17 лютого в Києві відбувся Форум суспільних організацій України “Суспільство перед вибором”, на якому були присутні іноземні експерти, зокрема була присутня Мадлен Олбрайт, в минулому держсекретар США, а зараз глава правління Національного демократичного інституту міжнародних відносин.

Стан та перспективи відносин між Україною і США

Початковий етап

США визнали Україну 25 грудня 1991 р. Після встановлення між Україною і США дипломатичних відносин (3 січня 1992 р.), українсько-американські відносини розвивалися досить суперечливо і нерівномірно. Незважаючи на кардинальні зміни, що відбулися у світі у зв'язку із закінченням епохи "холодної війни" та завершенням протистояння двох політичних систем, нова Адміністрація США продовжувала проводити у своїй зовнішньополітичній діяльності політику "подвійного стандарту" та "права сильного".

Після кількох місяців (січень-квітень  1993 р.) відвертого політичного тиску, спрямованого на досягнення беззастережного ядерного роззброєння України без урахування її національних інтересів, у Вашингтоні врешті-решт почали усвідомлювати безперспективність такого курсу і перейшли до більш гнучкої тактики налагодження "демократичного партнерства", яка з жовтня 1993 р. доповнилася і розумінням щодо необхідності збалансування двосторонніх відносин у різних  галузях  та  перенесення  центру  ваги  на  економічне співробітництво.

Становлення рівноправних відносин

Принципова, поміркована і виважена позиція України в досить інтенсивному політичному діалозі із Сполученими Штатами Америки дала можливість вийти на підписання в січні 1994 року Тристоронньої заяви, покликаної підтримувати необхідний баланс відносин між США, Росією та Україною.

Березневий (1994 р.) візит Президента України Л.М.Кравчука до США дозволив закріпити позитивні тенденції, які окреслилися у двосторонніх відносинах, і спрямувати їх подальший розвиток у русло, яке більшою мірою відповідало нашим політичним та економічним пріоритетам у відносинах з США.

Однак вирішальний перелом у ставленні США до України та започаткування якісно нового етапу міждержавних відносин стали можливими лише в результаті листопадового (1994 р.) державного візиту до США Президента України Л.Д.Кучми.

Найважливішим політичним результатом візиту стало підписання президентами   двох   держав   Хартії   українсько-американського партнерства, дружби і співробітництва, що відкрило шлях до повномасштабного взаємовигідного і рівноправного співробітництва в політичній, економічній, науково-технічній, гуманітарній та інших сферах.

В результаті державного візиту було закладено об'єктивну основу для постановки нових цілей і завдань на шляху поглиблення двостороннього співробітництва, реалізації національних інтересів України у відносинах зі США. Одним з таких завдань стало встановлення і вміле підтримання балансу відносин за умов досить непростої ситуації, яка склалася в США в розподілі влади між її законодавчою і виконавчою гілками після виборів до Конгресу в листопаді 1994 року. Водночас, активні контакти з впливовими сенаторами та конгресменами від республіканської партії показали, що при  загальній  орієнтації  республіканців  на  різке  скорочення американської   допомоги   зарубіжним   країнам   така   політика республіканської більшості в Конгресі не матиме негативного впливу на українсько-американські відносини і не передбачатиме скорочення фінансової та економічної допомоги Україні з боку США.

У продовження цього процесу 11-12 травня 1995 р. в Україні на запрошення Президента України Л.Д. Кучми з першим державним візитом перебував Президент США У.Клінтон. Відбулися бесіди президентів України і США у вузькому та розширеному колах, переговори членів офіційних делегацій у робочих групах. Було проаналізовано розвиток українсько-американських відносин за період, що минув після державного візиту Президента України до США в листопаді 1994 року, обговорювалися питання подальшого розширення та поглиблення двостороннього співробітництва, надання йому характеру довгострокового партнерства.

Головним підсумком двосторонніх переговорів на вищому рівні стало підписання (всупереч існуючій в США практиці) президентами України і США Спільної заяви, в якій підкреслено підтримку з боку США процесам демократичних і ринкових перетворень в Україні, її політичного суверенітету та територіальної цілісності, процесові інтеграції нашої держави в європейське та світове співтовариство.

У розвиток домовленостей, досягнутих у ході державних візитів Президента України до США в листопаді 1994 року та Президента США в Україну в травні 1995 року, 20-22 лютого 1996 року відбувся робочий візит до США Президента України Л.Д.Кучми. Цей візит став продовженням активного політичного діалогу та регулярних особистих контактів президентів двох країн.

Під час робочої зустрічі в Білому домі Президенти України і США висловили   задоволення   результатами   активного   двостороннього політичного діалогу та особистими взаєминами, які склалися між керівництвом обох країн. Наголошувалося, що українсько-американські відносини досягли найвищого рівня з часу встановлення дипломатичних відносин. Президент У.Клінтон ще раз підкреслив, якого великого значення надають США утвердженню незалежної, демократичної та процвітаючої України. Сторони висловили готовність до подальшого зміцнення   всебічного   взаємовигідного   співробітництва   в   дусі демократичного партнерства, зафіксованого в Хартії українсько-американського партнерства, дружби і співробітництва від 1994 року.

В ході зустрічі Президенти України і США накреслили шляхи розширення та поглиблення співробітництва між двома країнами у 1996 році з метою закріплення позитивних тенденцій у розвитку двосторонніх відносин.

19 березня 1996 р. в Україні з робочим візитом перебував держсекретар США У.Крістофер. Відбулися його зустрічі з Президентом України Л.Д.Кучмою, Головою Верховної Ради О.О.Морозом, Прем'єр-міністром Є.К.Марчуком та міністром закордонних справ Г.Й.Удовенком. Обговорювалося широке коло питань двостороннього співробітництва в політичній, економічній та військово-політичній сферах, інтеграції України в європейські та міжнародні структури, проблеми Чорнобиля та європейської безпеки. Держсекретар підкреслив, що США та особисто Президент У.Клінтон надають важливого значення поглибленню двостороннього співробітництва в економічній галузі, сферах оборони і безпеки. Він також підтвердив, що Сполучені Штати активно сприятимуть інтеграції нашої держави в міжнародні структури, вирішенню проблем Чорнобиля, співробітництву України з НАТО та її участі у відбудові Боснії і Герцеговини.

Становлення   та   розвиток   відносин   стратегічного партнерства

16-19 вересня 1996 р. відбувся робочий візит до СІЛА секретаря Ради національної безпеки і оборони України В.П.Горбуліна. В ході зустрічей з радником Президента США з національної безпеки Е.Лейком, міністром оборони У.Перрі, керівниками Держдепартаменту, ЦРУ та ФБР обговорювалися питання європейської безпеки, поглиблення двостороннього співробітництва в різних сферах, інтеграції України в європейські та світові структури. Сторонами було констатовано, що українсько-американські відносини вийшли на рівень стратегічного партнерства. Головним підсумком візиту стало офіційне оголошення одночасно в Києві та Вашингтоні про створення Українсько-американської міждержавної комісії на чолі з Президентом України Л.Д.Кучмою та віце-президентом США А. Ґором.

20-22 жовтня 1996 р. США з робочим візитом відвідав міністр закордонних справ України Г.Й.Удовенко. В ході переговорів з держсекретарем США У.Крістофером, міністром оборони У.Перрі та іншими  керівниками  Держдепартаменту  і  Адміністрації  США обговорювалося широке коло питань двостороннього співробітництва та європейської  безпеки.   Сторони,   зокрема,   висловили обопільне задоволення виходом українсько-американських відносин на рівень стратегічного партнерства та прийнятим рішенням про створення Українсько-американської   міждержавної   комісії   (УАМК).   Вони домовилися спільно наповнювати формулу "стратегічного партнерства" конкретним змістом, на що має бути спрямована і діяльність цієї Комісії.

У жовтні-листопаді 1996 р. відбулися перші засідання комітетів з питань зовнішньої політики, безпеки та економічного співробітництва УАМК,   які   розглянули   питання   поглиблення   двостороннього співробітництва в зазначених сферах, розробили спільні робочі плани на 1997 рік та підготували відповідні рекомендації Президенту України та віце-президенту США.

Протягом 1997 року продовжувалася тенденція до подальшої структуризації українсько-американських відносин, зростання акценту на досягненні практичних результатів, розширення контактів на різних рівнях, що засвідчило, в цілому, поступальний розвиток стратегічного партнерства між двома країнами.

7 березня 1997 року у Вашингтоні відбулася робоча зустріч Міністра закордонних справ України Г. Й. Удовенка з Держсекретарем США М.Олбрайт. Мета візиту – підтвердити високий рівень двосторонніх відносин стратегічного партнерства між Україною і США та обговорити питання конкретизації цих відносин, зокрема, щодо проведення першого засідання УАМК.

З урахуванням тенденцій, які спостерігалися в розвитку українсько-американських відносин у 1996-1997 рр., можна констатувати завершення формування Адміністрацією США свого стратегічного політичного курсу щодо України в напрямку збалансованої і реалістичної політики, яка охоплюватиме політичне, економічне, науково-технічне і гуманітарне співробітництво. Цьому сприяло, насамперед, проголошення Президентом України курсу радикальних економічних і політичних перетворень та прийняття Верховною Радою рішення про приєднання України до ДНЯЗ, а також усвідомлення Сполученими Штатами важливої ролі України як стабілізуючого фактору на європейському континенті.

Робочий візит Президента України Л.Д.Кучми до США (14-16 травня 1997 року), його участь в першому пленарному засіданні УАМК, зустрічі з найвищим керівництвом США засвідчили готовність цієї країни продовжувати і розвивати відносини стратегічного партнерства з Україною як центральноєвропейською державою з широкого кола міжнародних та двосторонніх питань, включаючи сфери національної безпеки та оборони, енергетики (в тому числі – мирного використання ядерної енергії), охорони довкілля, сільського господарства, космосу тощо.

Завдяки вжитим напередодні та в ході візиту енергійним заходам з низки  питань,   зокрема,   боротьби   з   корупцією,   поліпшення інвестиційного клімату, врегулювання проблем з рядом американських компаній, вирішення питання про набуття чинності "фланговим" Документом Договору про ЗЗСЄ, врегулювання проблеми двостороннього співробітництва України в ядерній галузі тощо, а також проведеній делегацією України роботі та особистим бесідам Президента України Л.Д.Кучми з керівництвом Адміністрації та впливовими представниками Конгресу США вдалося не лише зупинити сповзання українсько-американських відносин у кризову фазу, переконати американську сторону в наявності політичної волі керівництва України продовжувати політику демократичних і ринкових реформ та розвивати партнерське співробітництво зі США, а й надати двостороннім відносинам нового потужного позитивного імпульсу.

23 червня 1997 року відбулася робоча зустріч Президента України Л.Д.Кучми з Віце-президентом США А. Ґором у Нью-Йорку в ході спеціальної сесії Генеральної Асамблеї 00Н. Під час зустрічі сторони обговорили деякі питання, які попередньо порушувалися в ході роботи УАМК 16 травня 1997 р. у Вашингтоні.

19-20 листопада 1997 року відбувся робочий візит Президента України Л.Д.Кучми до США, в ході якого він разом з Віце-президентом США А. Ґором співголовував на Конференції країн-донорів по внесках на реалізацію проекту "Укриття" (м. Нью-Йорк) та взяв участь в урочистій церемонії запуску американського човникового космічного корабля з українським космонавтом на борту (мис Канаверал, штат Флорида). В результаті проведених широкомасштабних переговорів під час згаданої Конференції  Україні  вдалось  заручитися  підтримкою  з  боку міжнародного співтовариства у подоланні наслідків чорнобильської катастрофи. Керівники делегацій 20 країн-учасниць Конференції заявили про готовність своїх держав внести необхідну суму (760 млн. дол. США) для реалізації цього проекту. США, зокрема, зобов'язалися виділити 78 млн.дол. США.

Особливе місце в українсько-американських відносинах зайняв робочий візит до Києва 6 березня 1998 р. Держсекретаря США М.Олбрайт, в результаті якого сторонами було підписано міжурядову Угоду про захист технологій, пов'язаних із запуском Україною комерційних космічних апаратів; парафовано міжурядову Угоду про співробітництво в галузі мирного використання ядерної енергії. Міністр Г.Удовенко та Держсекретар М.Олбрайт також підписали Спільну Заяву за підсумками візиту. Під час перебування в Україні М.Олбрайт американською стороною досить гостро було поставлено питання участі України у споруджені Бушерської АЕС в Ірані. В результаті напружених переговорів Україна пішла назустріч вимогам СІЛА і прийняла рішення утриматися від співробітництва з Іраном в ядерній галузі та поставки турбін для АЕС в м.Бушер. Американська сторона, в свою чергу, зобов'язалася публічно проголосити про зняття своїх застережень стосовно участі України в РКРТ і сприяти якнайскорішому набуттю нашою державою членства в Режимі. Підписання згаданих документів та подальше приєднання України до Режиму контролю над ракетними технологіями відкрило шлях до активізації співробітництва з США в ядерній енергетиці та дослідженнях космічного простору.

22-23 липня 1998 р. відбувся робочий візит в Україну Віце-президента США А.Гора, в рамках якого було проведено Друге пленарне засідання УАМК. У Спільній заяві Комісії зафіксовано бажання сторін до продовження розвитку відносин стратегічного партнерства України і США, зроблено аналіз поступального руху двосторонніх відносин. В рамках зазначеного візиту було укладено Угоду про взаємну допомогу у кримінальних справах. Угоду про торгівлю текстилем. Угоду стосовно міжнародної радіоекологічної лабораторії Міжнародного Чорнобильського центру, продовжено на 5 років дію Угоди про підвищення експлуатаційної безпеки цивільних атомних об'єктів в Україні. Візит сприяв поглибленню відносин стратегічного партнерства між Україною та США та підтвердив підтримку американською стороною процесів демократизації та ринкових перетворень в Україні. Крім того, набув подальшого розвитку і вдосконалення механізм двосторонньої співпраці в рамках Міждержавної комісії та її допоміжних органів, робота яких продемонструвала їх ефективність у якості інструментів обговорення і погодження широкого спектру проблем, що виникають в українсько-американських відносинах, а також наповнення конкретним змістом співробітництва між окремими відомствами та інституціями обох країн.

Важливу роль у двосторонніх відносинах України з США відіграв робочий візит Президента України Л.Д. Кучми до США з метою участі у Першому засіданні Комісії Україна-НАТО та Ради Євроатлантичного Партнерства (РЄАП) на найвищому рівні в рамках ювілейного самміту НАТО (22-25 квітня 1999 р.). В ході візиту було проведено ряд двосторонніх українсько-американських зустрічей, які дозволили зняти певне напруження у двосторонніх відносинах, що було викликане, зокрема, розбіжностями у позиціях України та США щодо питання врегулювання конфлікту в Косово. Внаслідок проведених зустрічей американська сторона засвідчила своє прагнення і готовність визнавати особливу роль України в зміцненні миру і безпеки регіону, та надалі підтримувати відносини стратегічного партнерства з нашою державою. Особливу увагу в ході двосторонніх переговорів було приділено підтримці економічних реформ в Україні з боку США, зокрема, через міжнародні фінансові організації. Хоча зустрічі у Вашингтоні дозволили пом'якшити напруження у двосторонніх відносинах, було визнано, що розв'язання багатьох питань потребує додаткових зусиль.

Найбільш визначальною подією 1999 року у двосторонніх відносинах став робочий візит до США Президента України Л.Д.Кучми для участі в Третьому пленарному засіданні УАМК (8 грудня). В ході візиту відбулись зустрічі Глави Української держави з Президентом США У.Клінтоном, Віце-президентом А.Ґором, міністрами фінансів Л.Саммерсом та енергетики Б.Річардсоном, групою членів Конгресу США. В результаті Третього пленарного засідання Комісії було підписано 13 двосторонніх документів. Зазначений візит Президента України надав потужний поштовх розвитку відносин України з США і фактично започаткував новий етап взаємин між країнами.

Протягом січня-квітня 2000 року Україну відвідали делегації на чолі з Послом з особливих доручень С.Сестановичем; Міністром енергетики США У.Річардсоном; колишнім Міністром оборони У.Перрі та радником Президента і Державного секретаря США Дж.Шалікашвілі; Послом США при ЄС Р.Морнінгстаром; Координатором допомоги Новим незалежним державам (ННД) У.Тейлором, Заступником держсекретаря СІЛА А.Ларсоном, Заступником міністра енергетики СІЛА Т. Лешом.

14-15 квітня 2000 року в Україні з робочим візитом перебувала Державний секретар США М.Олбрайт. Метою її візиту, як зазначалось в заяві Держдепартаменту США, була необхідність демонстрації "непохитної підтримки з боку Сполучених Штатів амбітної програми реформ, впроваджуваної Президентом Л.Д.Кучмою та Прем'єр-міністром В.А.Ющенком". В ході зустрічей Президента України Л.Д.Кучми та Прем'єр-міністра України В.А.Ющенка з Держсекретарем США, американська сторона не тільки підтвердила свою політичну підтримку активним реформаторським зусиллям Президента та Уряду України, але й продемонструвала бажання розширити дієву практичну допомогу в реалізації програми реформ в Україні. Важливим аспектом візиту Держсекретаря було також те, що в ході зустрічей предметне йшлося про втілення стратегічного партнерства між Україною та США у конкретних справах. Значну увагу під час переговорів було приділено економічній тематиці – від розвитку економічної ситуації в Україні та реформування енергетичного сектору нашої держави, закриття ЧАЕС та побудови нафтопроводу Одеса-Броди до питань полегшення доступу на американський ринок та активізації співробітництва в рамках "Харківської ініціативи". Загалом, атмосфера переговорів, яка панувала під час візиту Державного секретаря США, позитивна налаштованість до обговорення питань порядку денного, а також коментарі та заяви М.Олбрайт після переговорів у Києві засвідчили, що американська сторона надає високу оцінку здобуткам нашої держави в реалізації політики економічних реформ.

7-9 травня 2000 року в США з робочим візитом перебував Прем'єр-міністр України В.А.Ющенко. В ході візиту відбулися його зустрічі з Президентом США Б.Клінтоном та Віце-президентом А.Ґором, Державним секретарем США М.Олбрайт, Міністром фінансів Л.Саммерсом, Торговельним представником Ш.Баршевські, Радником Президента США з питань національної безпеки С.Бергером, а також членами Конгресу, бізнесменами, представниками українських та єврейських громадських організацій США. Основними питаннями переговорів з американською стороною стали підтримка процесу реформ в Україні, співробітництва нашої держави з міжнародними фінансовими інституціями та фінансування заходів, пов'язаних із виведенням з експлуатації Чорнобильської АЕС. В ході візиту найвищі посадові особи США продемонстрували значну особисту зацікавленість розвитком подій у нашій державі та висловили повну підтримку та готовність всіляко сприяти курсу реформ, що здійснюється Президентом та Урядом України. В практичному вимірі зазначений візит підтвердив зростаючий рівень взаєморозуміння та відкритості між державами, який надає можливість ефективно обговорювати будь-які питання двостороннього співробітництва та загальну проблематику сучасних міжнародних відносин.

5 червня 2000 року відбувся офіційний візит в Україну Президента США Уїльяма Клінтона. Зазначений візит був здійснений в рамках європейського турне Президента США, в ході якого У.Клінтон відвідав Португалію, Німеччину, Росію і Україну. Програма візиту в Україну включала зустрічі з Президентом Л.Д.Кучмою, покладання вінків до Пам'ятника жертвам голодомору та виступ Президента США з промовою перед киянами на Михайлівській площі. З точки зору американської сторони, офіційний візит Президента США У.Клінтона в Україну був викликаний необхідністю "висловити підтримку Україні та зусиллям, які вона прикладає у напрямку реформ", а також "продемонструвати стратегічне партнерство" між нашими країнами. Під час зустрічі з Президентом України Л.Д.Кучмою було обговорено широке коло питань двостороннього співробітництва та міжнародної проблематики, зокрема, реалізація програми реформ в Україні, розширення з боку США практичної   їх   підтримки   та   сприяння   процесам   подальшої демократизації в нашій країні, а також питання, пов'язані із закриттям Чорнобильської АЕС, енергетичною безпекою України, космічним співробітництвом, відновленням співпраці з МВФ, посиленням боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Були також обговорені питання нерозповсюдження та співробітництва в галузі безпеки, відбувся обмін думками щодо реалізації Україною стратегічного курсу на інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури. В ході цього візиту, проведення якого відбулося у Всесвітній день захисту навколишнього середовища, Президент України Л.Д.Кучма оприлюднив рішення про закриття ЧАЕС 15 грудня 2000 року. В свою чергу Сполучені Штати зобов'язались виділити додатково 78 мільйонів доларів США для Чорнобильського фонду "Укриття" та продовжувати співпрацю з Україною, країнами-партнерами "Великої сімки" та міжнародною спільнотою з метою вирішення проблем, пов'язаних із закриттям ЧАЕС. За результатами переговорів президенти України та США підписали Спільну заяву, де зафіксовано основні домовленості, досягнуті в ході візиту. В рамках візиту також було підписано низку двосторонніх документів, зокрема. Угоду про повітряне сполучення, Угоду про співробітництво в галузі науки та технологій, Програму співробітництва у сфері боротьби з корупцією та організованою злочинністю, відбувся обмін ратифікаційними грамотами щодо набуття чинності Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування.

Візит Президента США У.Клінтона в Україну, здійснений на фоні активних та цілеспрямованих дій Президента та Уряду України по реалізації реформ в країні, яскраво засвідчив практичну підтримку з боку Сполучених Штатів програми українських реформ, підтвердив відкритість США до подальшого розширення сфер двосторонньої співпраці та дієздатність стратегічного партнерства між Україною та США. Взаємозацікавлена позитивна тональність  проведених  переговорів, конкретний зміст Спільної заяви Президентів України та США, яка засвідчила зобов'язання сторін поглиблювати стратегічне партнерство, а також кількість укладених документів практичного характеру дають підстави стверджувати, що Україна і США у своїх двосторонніх відносинах досягли рівня, який забезпечує ефективну реалізацію інтересів обох країн. Окрім цього, зазначений візит заклав важливе підґрунтя для поглиблення довіри з боку світового співтовариства до України, оскільки засвідчив "практичний характер" стратегічного партнерства між Україною та США та тверду підтримку з боку Сполучених Штатів програми реформ, запровадженої керівництвом України.

Нинішній етап двосторонніх відносин

Новий етап у розбудові українсько-американських відносин, який розпочався з приходом до влади у США Адміністрації Президента Дж.Буша молодшого, характеризується як інтенсифікацією двосторонніх контактів, так й переведенням їх у більш прагматичну площину.

Основними сферами співробітництва, які є предметом зацікавленого ставлення США до розбудови відносин з Україною, є:

      • ядерне нерозповсюдження та експортний контроль, які е одним з найважливіших пріоритетів зовнішньої політики США. З огляду на розвиток ядерної енергетики України, наявність в Україні   фахівців   з   ракетних   технологій,   питання нерозповсюдження довший час залишатиметься центральним для США у взаєминах з нашою державою.
      • співробітництво в рамках антитерористичної коаліції.
      • співробітництво в сфері локалізації та упередження регіональних конфліктів (в першу чергу Придністров'я, Абхазія, Нагірний Карабах).
      • зміцнення ринкових та демократичних перетворень в Україні з метою посилення її ролі як стабілізуючого фактора на пострадянському просторі.
      • особлива роль України як інструменту впливу на розвиток демократичних перетворень в Росії, а також на реалізацію інших аспектів як українсько-російських, так й американсько-російських відносин. У цьому контексті більшого значення набуває подальший розвиток ГУУАМ.

У свою чергу Україна зацікавлена у поглибленні відносин зі США з огляду на необхідність:

      • розширення всіх видів підтримки з боку США процесам ринкових та демократичних перетворень в Україні.
      • забезпечення подальшого сприяння з боку США реалізації стратегічного напрямку зовнішньої політики нашої держави -європейської інтеграції, а також упередження перетворення нашої держави на буферну зону між Росією та Європою.
      • залучення американського капіталу до проведення великої приватизації в Україні.
      • забезпечення підтримки з боку США у розв'язанні комплексу питань енергетичної безпеки України.
      • Основні передумови, які здатні забезпечити збереження сталого інтересу нової адміністрації США до України, можна визначити так:
      • " неухильне дотримання Україною своїх зобов'язань в галузі ядерного нерозповсюдження та експортного контролю.
      • продовження глибоких ринкових реформ. При цьому індикатором успішності цього процесу в Україні США вважатимуть стан співробітництва з МВФ та просування на шляху до вступу в СОТ.
      • повне виконання зобов'язань, взятих у відповідності з Українсько-американською спільною програмою дій боротьби з піратством у сфері оптичних носіїв інформації.
      • розв'язання існуючих проблемних питань американських інвесторів в Україні.
      • продовження реалізації стратегічного напрямку зовнішньої політики України – інтеграції до європейської спільноти.

Нова Адміністрація США вважає розвиток відносин з нашою державою стратегічно важливим завданням. Свідченням цього є активізація двостороннього діалогу на всіх рівнях. Важливого значення в цьому контексті набули візити в Україну делегації Конгресу США на чолі з К.Велдоном, делегації Держдепартаменту та РНБ США, на чолі з заступником помічника Держсекретаря США Дж.Пернелом, Міністра оборони США Д.Рамсфельда. Вашингтон, в свою чергу, відвідали: делегація на чолі з Главою Адміністрації Президента України В.Литвином, делегація на чолі з першим Віце-прем'єр-міністром України Ю.Єхануровим, Міністр закордонних справ України А.Зленко, Начальник Генштабу Збройних Сил України В.Шкідчснко.

24-25 липня 2001 року Україну з робочим візитом відвідала Радник Президента США з питань національної безпеки К.Райс. Основною метою її візиту, згідно її висловлювань, було підтвердження проголошеної в ході першого європейського турне Президента США тези про те, що Сполучені Штати розглядають Україну не як місток чи буфер між Європою та Росією, а як органічну частину єдиною Європи. Було наголошено на рішучому намірі Адміністрації Дж.Буша надавати нашій державі всіляку підтримку при реалізації стратегічного завдання її зовнішньої політики – європейської інтеграції, а також у поглибленні внутрішніх суспільних та ринкових реформ. Американська сторона високо оцінила успіхи Президента та Уряду нашої держави на шляху впровадження економічних перетворень.

У святкуванні 10-ї річниці Незалежності України взяли участь делегації США на чолі з впливовим сенатором Р.Лугаром, Заступником державного секретаря США Е.Джонс, а також делегація Палати представників Конгресу США, до якої увійшли співголови українського кокусу в Конгресі США Б.Шейфер та М.Каптур. Участь численної делегації США, до складу якої увійшли представники як виконавчої, так і законодавчої гілок влади та обох основних політичних партій США підтвердили стратегічний характер зацікавлення Сполучених Штатів у розвитку відносин з нашою державою.

У листі-поздоровленні Президента США Дж.Буша Президенту України Л.Кучмі з нагоди 10-ї річниці незалежності України зазначається: "По мірі просування України шляхом реформ, вона наближатиметься до Європи і до яскравого, процвітаючого і безпечного майбутнього, яке створює Європа. Сполучені Штати будуть підтримувати Україну та її народ в їхніх зусиллях, спрямованих на досягнення цієї мети."

Офіційні представники США високо оцінили реакцію України на трагічні події в США 11 вересня 2001 року відзначаючи, що згода нашої держави на використання її повітряного простору військово-транспортною авіацією США для забезпечення бойових дій проти терористичних угруповань в регіоні матиме тривалий позитивний ефект для розвитку українсько-американських двосторонніх відносин. Крім цього, залучення нашої країни до широкої міжнародної коаліції по боротьбі з тероризмом розглядається як одне із підтверджень рішучості керівництва України реалізовувати основний напрям її зовнішньої політики -інтеграцію в європейське співтовариство. Враховуючи суттєві політичні, психологічні, економічні та інші наслідки, які мали для американського суспільства терористичні акти 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та Вашингтоні, співробітництво у сфері протидії тероризму вбачається одним з головних напрямків двосторонньої співпраці на найближчу перспективу.

29-31 жовтня 2001 року відбувся робочий візит до США Прем'єр-міністра України А.Кінаха, в ході якого керівник українського уряду провів зустрічі та переговори з Віце-президентом США Д.Чейні, Державним секретарем К.Пауелом, Міністром фінансів О'Нілом, іншими високопоставленими представниками Адміністрації та Конгресу США, а також керівництвом МВФ та СБ. Візит Прем'єр-міністра  України  А.Кінаха  дозволив  продовжити  українсько-американський діалог на вищому рівні та обговорити низку питань двостороннього та міжнародного співробітництва.

Важливим політичним сигналом стало оголошене в ході візиту А.Кінаха до США рішення Адміністрації Сполучених Штатів розпочати процес відміни дії поправки Джексона-Венніка щодо України, а також досягнуті домовленості стосовно продовження співпраці в галузі боротьби з міжнародним тероризмом, розв'язанні проблем енергетичного сектору нашої держави, створення системи захисту прав інтелектуальної власності тощо.

29 жовтня 2001 року у Вашингтоні відбулися двосторонні консультації з міжнародної та регіональної безпеки, контролю над озброєнням та нерозповсюдження ЗМЗ за участю Заступника держсекретаря МЗС України І.Харченка, Керівника ГУЗП АП А.Фіалка, а також заступників держсекретаря США Дж.Болтона, Е.Джоунс та ін. Сторони позитивно оцінили рівень співробітництва між Україною і США у згаданих сферах та визначили перспективні напрямки його поглиблення.

31 жовтня – 1 листопада 2001 року у Вашингтоні відбулась конференція під назвою "Україна на шляху розбудови зрілої національної держави", в роботі якої взяли участь українські та американські політики, парламентарі, представники Держдепартаменту, РНБ, Конгресу, а також аналітичних центрів США, які беруть участь у формуванні стратегії відносин США з Україною. Факт проведення подібного заходу в умовах суттєвої переорієнтації зовнішньополітичних пріоритетів США після терактів став підтвердженням реального інтересу Вашингтона до подальшого розвитку відносин з нашої державою.

9-16 листопада 2001 року Міністр закордонних справ України А.Зленко взяв участь у роботі 56-ї сесії ГА 00Н (м. Нью-Йорк), в рамках якої провів низку зустрічей з главами держав, урядів та зовнішньополітичних відомств, зокрема, з Президентом США Дж.Бушем і Держсскретарем К.Пауелом. За ініціативою української сторони відбулась зустріч із Генеральним секретарем ООН К.Аннаном. А.Зленко також зустрівся з керівниками єврейських громадських організацій. Послідовна політика України, спрямована на забезпечення прав єврейської громади, яку високо оцінили керівництво американського Єврейського комітету (АЄК) та Міністр закордонних справ Ізраїлю Ш.Перес, обумовила підтримку з їхнього боку ідеї якнайшвидшого скасування поправки Джексона-Венікащодо нашої держави.

Досягненням у відносинах із США стало надання двостороннім контактам відкритості та конструктивізму, продовження роботи консультативних органів, підтвердження рішучості намірів Адміністрації Дж.Буша надавати нашій державі всіляку підтримку при реалізації стратегічного завдання її зовнішньої політики -європейської інтеграції, а також у поглибленні внутрішніх суспільних та ринкових реформ. У цьому контексті, важливого значення набуває проведення IX та Х засідань українсько-американської комісії з питань економічного розвитку: 29 квітня – 4 травня 2001 року (Вашингтон) підспів головуванням Міністра економіки України В.Рогового і Старшого координатора допомоги  новим незалежним державам Держдепартаменту США У.Тейлора та 26-28 листопада (Київ), в ході яких було обговорено широке коло питань співробітництва у торгівельно-економічній та інвестиційній сферах.

29-30 серпня 2001 року в Києві проведено XIII засідання Двосторонньої робочої групи міністерств оборони України та США, в ході якого досягнуто домовленостей про подальший розвиток військово-технічного співробітництва між Україною та США.

6-7 грудня 2001 року в МЗС України відбулося засідання Українсько-американського комітету з питань зовнішньої політики, в ході якого були обговорені такі питання: підсумки розвитку двосторонніх відносин за 10 років та за перший рік перебування при владі республіканської Адміністрації США, співробітництво в антитерористичній коаліції, реалізація курсу на євроатлантичну інтеграцію України, співробітництво в питаннях нерозповсюдження та експортного контролю, питання регіональної безпеки, відносини у консульсько-правовій сфері.

Логічним продовженням співробітництва у правоохоронній сфері стало проведення 15 січня 2002 року під співголовуванням Заступника державного секретаря МЗС В.Єльченка та Заступника Державного секретаря США С.Пайфера відео-конференції, присвяченої перспективам діяльності Двосторонньої робочої групи з правоохоронних питань у складі Комітету з питань зовнішньої політики. Зокрема, обговорювалися питання укладення Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо допомоги з правоохоронних питань; перспектив укладення Договору про екстрадицію між Україною і США; співробітництва у сфері боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом; боротьби з торгівлею жінками та дітьми; посилення безпеки кордонів України; боротьби з транснаціональною наркоторгівлею та правоохоронних аспектів питання дотримання прав інтелектуальної власності в Україні.

Наприкінці січня 2002 року відбулися візити до Сполучених Штатів делегацій України на чолі із Головою Державного Комітету з питань регуляторної політики та підприємництва О.Кужель для проведення переговорів із Світовим банком (27.01-04.02.02), а також Головою Харківської облдержадміністрації Є.Кушнарьовим (28.01-03.02.02). Зокрема, в ході візиту Є.П.Кушнарьова було підписано Угоду про наміри з губернатором шт.Огайо, яка має на меті поширення безпосереднього співробітництва між регіонами двох країн – татом Огайо та Харківською областю.

Відкриваючи українсько-американський діалог на високому рівні у 2002 році Україну з робочим візитом (5-7 лютого) відвідала Заступник державного секретаря США з глобальних питань П.Добрянські. Метою візиту було підтвердження особистої зацікавленості Президента США Дж Буша у розбудові відносин з Україною, висловлення підтримки проведенню економічних та соціальних реформ, а також ознайомлення з внутрішньополітичною ситуацією на передодні парламентських виборів.

На сьогодні основними проблемними питаннями у двосторонніх відносинах є такі: неготовність американської сторони продовжити політичний діалог на вищому рівні; введення економічних санкцій проти нашої держави з огляду на становище в галузі захисту прав інтелектуальної власності в Україні; а також неадекватне реагування Уряду США на деякі події у внутрішньополітичному житті України (надмірне акцентування уваги на виборчій кампанії, надання статусу біженця М.Мельниченку, критика дій слідчих органів України у справі Г.Гонгадзе).

Зноски

(1)   "Спеціальний розділ 301" є окремою частиною Секції 301 Зведеного закону США про торгівлю та конкурентоспроможність 1988р. (1988 US Omnibus Tradeand Competitiveness Act), згідно з яким ОТП (Офіс Торгового Представника) США зобов'язаний визначати країни, які не захищають права інтелектуальної власності американських фірм. Після виявлення проблеми ОТП США має шість місяців для її вирішення шляхом переговорів з країною-порушницею. Якщо переговори не дадуть результатів, ОТП зобов'язаний вжити каральні заходи.

(2)   Починаючи з 23 січня 2002р. на ці товари буде запроваджено 100% адвалерне мито, що унеможливить їх експорт до США.Найбільшими у вартісному вираженні товарними позиціями в списку є необроблені сплави алюмінію (понад 20 млн. дол. США), препарати на основі двоокису титану (майже 13 млн.), деякі види взуття (6,6 млн.). Звертає на себе увагу той факт, що в списку немає жодного товару з групи чорних металів (є підстави говорити про те, що Уряд США вважає, що імпорт цих товарів так чи інакше підпаде під обмеження в зв'язку з завершенням ряду розслідувань щодо імпорту сталевої продукції походженням з України та наступним рішенням Президента США Дж. Буша в контексті рекомендацій, наданих йому Комісією США з міжнародної торгівлі за результатами розслідування згідно з розділом 201 національного торговельного законодавства).

(3)   Зараз Україна якнайшвидше намагається зробити все можливе, щоб переконати уряд США почекати із санкціями або хоча б пом'якшити їх. За 7 місяців поточного року припинена діяльність 14 підпільних цехів, де було вилучено 700 тисяч піратських аудіо- і відеокасет і компакт-дисків. У МВС переконані, що підписаний у травні 2000 року спільний план дій по боротьбі з виробництвом піратської продукції може вважатися практично виконаним. "Ми постійно проводимо перевірки заводів разом з американською стороною десь із періодичністю тиждень-два, у тому числ і раптові, щоб не допустити випуску заводами піратської продукції”, – говорить Леонід Скалозуб, перший заступник начальника ГУ Держслужби у боротьбі з економічними злочинами МВС України.

(4)   Стан двосторонньої торгівлі товарами  (дані Держмитслужби України, тис. дол. США)

 

2000р.

2001р.

Зростання

+/-

%

ЗТО

1179915

1395721

215806

118,29

Експорт

723707

569413

-154294

78,68

Імпорт

456208

826308

370100

181,13

Сальдо

267499

-256895

-524394

 

 

2 міс.2001р.

2 міс.2002р.

Зростання

+/-

%

ЗТО

182848

184767

1919

101,05

Експорт

89391

76379

-13012

85,44

Імпорт

93457

108388

14931

115,98

Сальдо

-4066

-32009

-27943

 

Характеристика міжнародних відносин США – Україна

Міжнародні відносини

Основний зміст

Прогнозування

Захист прав інтелектуальної власності. Застосування Сполученими Штатами Америки до України торговельних санкцій.

(міжнародне співробітництво)

У 2000р. загострилася проблема належного захисту прав інтелектуальної власності в Україні та пов'язана з нею проблема дії Генералізованої системи преференцій (ГСЇЇ). Наприкінці 1999 року Міжнародний альянс інтелектуальної власності подав петицію до Офісу Торговельного представника США, звинувачуючи Україну в порушеннях прав інтелектуальної власності американських авторів та виробників, вимагаючи згідно з американським законодавством позбавити Україну пільг згідно з Генералізованою системою преференцій (відповідно до ГСП деякі види продукції експортуються до США на безмитній основі; в 2000 році таких виробів було поставлено до СІЛА на суму 40 млн.дол.США).

Згідно до даних щорічного звіту Торговельної палати, у якому аналізується адекватність і ефективність заходів щодо захисту інтелектуальної власності в 80 країнах світу, що є зовнішньоторговельними партнерами США, у 51 країні не застосовуються належні заходи, не надаються відкриті й об'єктивні дані, необхідні тим відомствам, що на підставі цієї інформації покликані захищати інтелектуальну власність американських виробників.У цьому звіті Україна названа однією з країн з найвищим рівнем піратства

Зараз на Україні існує п'ять заводів з виробництва компакт-дисків, і, відповідно до звіту, представленого Міжнародною асоціацією по захисту інтелектуальної власності в лютому нинішнього року, ці заводи здатні виробити понад 70 млн. диски щорічно. По оцінках Business Software Alliance, у 1999 році близько 90% програмного забезпечення, що використовується на Україні, було піратськими. Хоча цей показник і нижчий, ніж у 1998 році, коли він складав 93%, подібний стан справ як і раніше наносить американськії галузі програмного забезпечення значний збиток; так, у 1999 році, за даними BSA, збитки від українських піратів склали 43 млн. дол.,торік ця сумма становила 12 млрд.

У червні 2000 було розроблено загальний План дій, два головних елементи якого полягали у наступному: Україна негайно задіє наявні правоохоронні інструменти для припинення піратства і до листопада 2000 року введе режим ліцензування оптичних носіїв, що дозволить запобігти відновленню піратства. Умови Плану не були виконані і у результаті 12 березня 2001 року США визначили Україну "пріоритетною закордонною країною за "Списком 301" Акту про торгівлю 1974 року і відразу почали розслідування відповідно "Списку 301"(1). У квітні представники США провели консультації з урядом України в Києві. Розуміючи, що всі задіяні заходи були недостатньо ефективними, США висунули ультиматум: або Україна приймає ефективний і реально діючий закон, спрямований на боротьбу із піратством, та розробляє комплекс заходів щодо його втілення в життя, або США застосовують жорсткі економічні санкції. Закон розглядався у Верховній Раді України протягом року, алі не йшов далі іншого читання.

Розуміючи, що треба вживати термінові заходи,у січні цього року Верховна Рада України нарешті схвалила "антипіратський” законопроект, на який так чекали Сполучені Штати. Законопроект "Про державне регулювання виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування" був схвалений 17 січня в співвідношенні 239 "за" і 0 "проти”

Однак міжнародна музична індустрія залишилася незадоволена законопроектом.Проблема в тім, що під захист даного закону не підпадають авторські права продуктів, що містяться на дисках, які йдуть транзитом через Україну чи вивозяться фізичними особами для власного використання, а також пересилаються в міжнародних поштових відправленнях.

Офіційні представники торгового відомства США поки ніяк не прокоментували новий український закон.

Результат:Сполучені Штати ввели торгові санкції проти українських товарів.
Як повідомляє ВВС, представник міністерства торгівлі США Роберт Зеллик заявив, що санкції торкнуться товарів на суму в $75 млн – саме такий на думку США розмір збитку, що щорічно наноситься американської аудіовідеоіндустрії в результаті випуску піратської продукції.
23 січня ОТП США випустив прес-реліз, в якому оголошено про набрання чинності торговельними санкціями США щодо України та викладено причини, які спонукали до цього американську сторону. Санкції  носять форму обмежувальних тарифів на ввіз у США такої української продукції, як метали, взуття й інші промислові товари (2). В повідомленні для преси також зазначається, що невирішеність проблеми захисту прав інтелектуальної власності може зашкодити прагненням України стати членом СОТ.

Спільний проект Україна – США щодо введення сімейної медицини в Україні

(міжнародне співробітництво)

В кінці лютого 2001 р. відбулася Міжнародна регіональна конференція партнерств Американського міжнародного союзу охорони здоров’я (АМСОЗ) у західних ННД(Нових Незалежних Державах). Уконференції приняли участь більш ніх 100 працівників охорони здоров’я та представників вітчизняних та американських державних та громадських оргнізацій, у тому числі і віце-прем’єр України М.Жулинський, заступник міністра охорони здоров’я України О.Бобилева,  міністр охорони здоров’я Республіки Білорусь І.Зеленкевич, міністр охорони здоров’я Молдови А.Усатий.

Обговорювалися моделі надання першої медико-санітарної допомоги (ПМСД), а також програма міжнародного співробітництва,  спрямованого на забезпечення більш ефективного надання ПМСД.В основу цієї програми закладено розроблену АМСОЗ модель,яка протягом останнії 8 років дорбе зарекомендувала себе на терені ННД; її головна мета– вирішення місцевих, регіональних, державних проблем у галузі охорони здоров’я. Конференція була організована спільними зусиллями АМСОЗ, USAID/Kyiv  та Міністерстваохорони здоров’я України.

Програма партнерства розрахована на період до 2005 р. і передбачає створення координаційної ради з питань введення сімейної медицини, до складу якої увійдуть представники міністерств економіки, фінансів,праці та соціальної політики, охорони здоров’я, Академії медичних наук. Одним з основних завдань є створення нормативно – правової бази для впровадження принципів сімейної медицини.

Торговельно-економічні відносини

(міжнародне співробітництво)

За обсягами експортних поставок з України США займають 5-е місце серед торговельних партнерів нашої країни, а за обсягами імпорту в Україну – 4-е місце. В той же час, за даними офіційної американської статистики, нині Україна перебуває на 68-му місці серед 200 торговельних партнерів США(див. таб1.)

Статистичні дані взаємної торгівлі товарами за 2001 рік в порівнянні з даними 2000 року засвідчують зменшення експорту з України до США на 21,32% поряд із значним зростанням обсягів імпорту товарів з США до України – на 81,13% (4)

Експорт сталі з України в США в лютому виріс в порівнянні з січнем цього року майже в 4 рази, а в порівнянні з лютим минулого року – майжн у 5 разів і склав 120,3 тисяч тон. Як йдеться у попередніх даних міністерства торгівлі США за лютий, в грошовому вигляді український експорт сталі в лютому досяг 21,61 млн.дол.США, що в 3,7 рази більше ніж у січні. Значне збільшення об’ємів поставок при незначному рості їх вартості пояснюєтьсяростомудільної ваги дешевої сталі, сортової заготовки, арматури і т.д. міністерство торгівлі США підкреслює , що лідерами по росту поставок є Росія, Україна,Австралія. Середня вартість тони експорту української сталі в СШАв лютому цього року зменшилася до 180$ . основна доля українського експорту сталі в США в лютому  прийшлася на низькопереплавлювану заготівку – 97,4% в грошовому вираженні і 98,7% – в натуральних поакзниках. При цьому ціна української заготовки вище ніж австралійська, мексиканських і російських. В цій товарній групі на Україну приходиться 14,1% імпорта США (Росія – 29,1%), в той час як в усіх інших групах доля нашої країни незначна. США 20 березня ввели на більшість видів  імпортованої стальної продукції мито, яке складає від 8% до 30%, строком на 3 роки. Рішення президента Буша покликано дати перерву американській сталеварній промисловості, яка вважає дешевий імпорт головною причиною різкого погіршення фінансового становища і банкрутства багатьох компаній. Введення мита прогнозувалося з високою ймовірністю  ще з кінця минулого року. Український уряд оцінює  втрати країни від обмеження США імпорту сталі в розмірі від 63млн.дол.до 220млн.дол.на рік.

За 2001 рік у торгівлі товарами України зі США склалося негативне сальдо – 256 млн. 895 тис. дол. США (за 2000 рік сальдо склало 267 млн. 499 тис. дол. США на користь України). Причиною цього є збільшення вартісного показника імпорту у два рази – з 456,2 млн. дол. США за 2000 рік до 826,3 млн. дол. США за 2001 рік, а також зменшення експорту з 723,7 млн. дол. США за 2000 рік до 569,4 млн. дол. США за 2001 рік.

Збільшення показника імпорту товарів із США в Україну за 2001 рік відбулося за рахунок збільшення майже у 4 рази поставок сирої нафти та нафтопродуктів (код УКТ ЗЕД 2709), а також поставок нафтових газів та газоподібних вуглеводнів (код УКТ ЗЕД 2711) та м'яса і субпродуктів птиці (код УКТ ЗЕД 207) на суму 284 млн. дол. США та 53,6 млн. дол. США відповідно.

Зменшення вартісного показника експорту товарів з України до США обумовлюється зменшеннями поставок металопродукції 72 групи "Чорні метали", що викликано антидемпінговими розслідуваннями, які ведуться компетентними органами США проти товарів цієї групи походженням з України. Зокрема, 24 квітня 2001 року Комісія по міжнародній торгівлі США винесла рішення про введення попереднього антидемпінгового мита на поставки з України до США гарячекатаного прокату в розмірі 89,49%.

Таким чином, на сьогодні при плануванні та здійсненні експортних операцій до США одним з першочергових завдань є врахування розслідувань (антидемпінгових, антисубсидійних, спеціальних), порушених компетентними органами США, та заходів, вжитих в результаті таких розслідувань щодо імпорту виробів, зокрема, металевих, походженням та експортованих з України.

В той же час, за даними Бюро статистики Мінторгу США, за 11 місяців 2001 року двостороння торгівля характеризувалася такими кількісними показниками: експорт товарів з України до США у вартісному вираженні зменшився на 174 млн. дол. по відношенню до відповідного періоду 2000 року (802 млн. дол.) і склав 628 млн. дол., в той час як імпорт товарів з США до України збільшився на 25,8 млн. дол. в порівнянні з 2000 роком (158,6 млн. дол.) і склав 184,4 млн. дол. Сальдо на користь України склало 443,6 млн. дол. США.

США займають перше місце серед країн світу за обсягами інвестицій в економіку України. Станом на 01.01.2002р. обсяг інвестицій з США в Україну становив 730 млн. 868 тис. 820 дол. США, що складає 16,5% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну. Кількість підприємств з американським капіталом 1122, з них 699 спільних. Найбільший інтерес продовжують викликати такі галузі, як внутрішня торгівля, харчова промисловість, фінансові послуги, машинобудування і металообробка, будівництво та зв'язок.

Серед американських підприємств, які в 2001р. працювали в Україні, близько 250 – це крупні стратегічні інвестори ("Джон Дір", "Кока-Кола", "Боїнг", "Проктер енд Гембл" та багато інших), які мають довгострокові плани вкладення капіталів в Україну

Разом з тим, внаслідок терактів у США можна очікувати певного зниження темпів вкладення американських капіталів в Україну, хоча водночас з'являються і можливості на перетворення України в "острівець стабільності" в Східній Європі, зважаючи на темпи її економічного зростання за останні два роки та якісні зміни в результаті проведення ринкових реформ. Певний негативний вплив справляє також невирішеність протягом ряду років проблем, які продовжують існувати у здійсненні в Україні проектів американських фірм "Ен-Сі-Ейч Кепітел", "Ар енд Джей Трейдінг", "Дженерейшн Юкрейн", "Гранд Готель", "Скоуп Тревел", "Ленд О'Лейкс", "Піонер Хай-Бред", Фонд підприємництва для західних нових незалежних держав. У Конгресі США в зв'язку з цим останнім часом лунають голоси про те, що для України потрібно знову запровадити так звану процедуру "сертифікації", тобто засвідчення з боку Держсекретаря США про те, що вона досягла успіху в проведенні ринкових реформ та вирішенні проблем американських інвесторів. Відновлення такої практики може негативно позначитися на всьому комплексі двосторонніх зв'язків.

Міністерство економіки і євроінтеграції України і міністерство оборони США підписали угоду про експортний контроль і охорону кордонів. Згідно цієї угоди, державні органи США у співробітництві з Державною службою експортного контролю, Державною митною службою, Державним комітетом охорони державного кордону України та іншими правоохоронними відомствами будуть проводити програму подальшої протидії України розповсюдження зброї масового знищення і звичайних озброєнь. Програма передбачає проведення навчання українських підприємств, які задіяні в виробленні та експорті продукції, яка підпадає під режим контролю, результатом яких має стати краще розуміння вимог українського законодавства. Крім того, США будуть надавати технічну допомогу структурам, які охороняють кордони України, устаткування для виявлення на українському кордоні і припинення нелегальних перевезень зброї масового знищення і спостерігання.

Держдепартамент США виділив на 2000-2001 фінансові роки 5,63 млн.дол. для України по Програмі експортного контролю і охорони кордонів. США планують виділяти щорічно на цю програму біля 4 млн. дол

 

Див. також додаток, таблиця: "Еспорт – Імпорт між США та Україною"

Hosted by uCoz