Мельник Оксана

Інститут "США"

Проявлення міжнародного процесу між США та Україною

Взагалі, виділяють такі форми проявлення міжнародного процесу, як   міжнародне спілкування, контакт, дія, взаємодія, співробітництво, інтеграція, залежність, протидія, конфронтація, конфлікт, спазм, колапс. Критерієм виділення даних форм може бути характер міжнародного процесу (мирний, збройний, конфліктний), методи, за допомогою яких здійснюється (проходить) міжнародний процес, аналіз наслідків для суб‘єктів. В рамках відносин України з США можна виділити такі форми проявлення міжнародного процесу, як міжнародне спілкування, контакт,  взаємодія, дія, співробітництво.  Міжнародний контакт передбачає безпосередні відносини між суб‘єктами, їх налагодження або загострення, формує законодавчу базу міжнародних відносин суб‘єктів(укладання  і підписання договорів, угод).  Так, для даних суб‘єктів міжнародний контакт полягає  у участі США та України в анти терористичній коаліції з метою боротьби проти міжнародного тероризму ( як відомо, склад анти терористичної коаліції умовно можна поділити на три групи, Україна входить в третю групу, тобто, це ті країни, які тим або іншим чином допомагають, але особистої участі в бойових діях не беруть (очевидно не братимуть;сюди відносяться близько 40 країн). Так,  Україна надала в розпорядження  коаліції ( і відповідно США) свій повітряний простір, можливість в будь-який момент скористуватися її аеропортами для посадки).

Взаємодія передбачає безпосередній розвиток відносин, інтенсивність відносин, взаємодія інтересів, визначення спільних об‘єктів, на які направлені інтереси. Взаємодія поступово переростає в міжнародне спілкування, тобто розвиток міжнародного процесу між даними суб‘єктами.

Говорячи про міжнародне співробітництво, можна  виділити такий його напрямок, як стратегічне партнерство. Взагалі, за останні шість років  стратегічними  визнані відносини України з 19 країнами.  Але проведений експертами аналіз дає змогу говорити, що відповідно до значних показників співробітництва в ключових для України сферах  (економічній, енергетичній, політичній та воєнній) двостороннє співробітництво існує з Росією, США, Німеччиною  та в деякій мірі  з Польщею. Було підписана хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО.  Поступово зростає тенденція до посилення співробітництва саме з США. Можна визначити такі головні принципи та умови встановлення стратегічного партнерства:

• наявність принципово-важливих для країн-партнерів стратегічних цілей, досягти який в рамках звичайного співробітництва неможливо і можливо лише шляхом виведення відносин на рівень стратегічного партнерства
• наявність однакових поглядів та підходів щодо ключових проблем міжнародної політики, глобального та регіонального розвитку

Відносини стратегічного партнерства будуються на наступних принципах:

• загальна зацікавленість партнерів в результативному співробітництві, взаємне визнання стратегічного характеру відносин
• готовність враховувати інтереси другої сторони, йти на компроміси для досягнення стратегічних цілей, навіть якщо такі діє є недвозначно правильні з точки зору власної користі
• взаємна відмова від дискримінаційних (тим більше-ультимативних) дій відносно один одного
• довготривалий характер партнерських відносин, так як стратегічне партнерство встановлюється на  довготривалу перспективу
• наявність дійових механізмів реалізації такого формату відносин
• правове закріплення змісту та механізмів стратегічного партнерства в двосторонніх документах
• виконання партнерами своїх зобов‘язань
• висока ефективність стратегічного партнерства

В сфері політичних відносин України з США ( в рамках стратегічного співробітництва та взагалі)  важливим критерієм є потенціал реальної  підтримки українських інтересів на міжнародній арені.  США є країною, яка найбільш помітно впливає на розвиток  ситуації в світі і яка має сильні позиції на  в міжнародних організаціях (хоча на думку експертів США сприймає Україну як стратегічного партнера лише десь на 24 % (на 2000р). Така позиція багато в чому “визначається внутрішніми та зовнішніми  факторами, серед яких переважають негативні, і саме внутрішні фактори (“Вбивство Георгія Гонгадзе затруднює відносини між Україною та США”- заявив посол США в Україні Карлос Паскуаль на зустрічі в Дипломатичній Академії (листопад, 2001року).

Щодо воєнної сфери, то можна сказати, що США (і ні одна інша країна-партнер) не має стратегічних зобов‘язань перед Україною. Потенційно такі зобов‘язання могли б на себе взяти лише США або Росія.  Крім того, складний характер відносин США з Росією в воєнній сфері ставить  Україну в залежність від розвитку контактів між цими двома країнами.  В разі воєнної агресії Україна може розраховувати на політичну, економічну, дипломатичну, інформаційну допомогу з боку США (як партнера, що має високий потенціал).

Крім того, в сфері воєнного співробітництва Україна активно взаємодіє з США, як країною , яка готова фінансову підтримку такому співробітництву ( відповідно до об‘ємів фінансування (з 1994 року-близько $39млн.) і кількості проведених заходів україно-американська програму можна співставити  зі всіма разом взятими програмами з країнами-стратегічними партнерами). Крім того, порівняно ефективно виглядає співробітництво України з США з точки зору створення умов для укріплення обороноздатності України.

Однією з проблем Україною та США, що викликає протистояння, є відсутність договору про екстрадицію. Багато українських злочинців не повертаються на Україну  саме через відсутність такого документу. США пояснює цю ситуацію тим, що законодавча система Україна поки ще розробляється, і до сих пір ще не прийняті новий Цивільний Кодекс, Митний Кодекс.  Тому для підписання співробітництва в цій галузі немає юридичної бази.

Крім того, всі вище згадані форми проявлення міжнародного процесу відбуваються на рівні акторів та учасників, що спричинено їхньою діяльністю на задоволення власних інтересів і потреб, і тиском політичних еліт. Найяскравішим прикладом є втручання  США в процес виборів. Так, наприклад 16-17 лютого в Києві відбувся Форум суспільних організацій України “Суспільство перед вибором”, на якому були присутні іноземні експерти, зокрема була присутня Мадлен Олбрайт, в минулому держсекретар США, а зараз глава правління Національного демократичного інституту міжнародних відносин.

Стан та перспективи відносин між Україною і США

Початковий етап

США визнали Україну 25 грудня 1991 р. Після встановлення між Україною і США дипломатичних відносин (3 січня 1992 р.), українсько-американські відносини розвивалися досить суперечливо і нерівномірно. Незважаючи на кардинальні зміни, що відбулися у світі у зв'язку із закінченням епохи "холодної війни" та завершенням протистояння двох політичних систем, нова Адміністрація США продовжувала проводити у своїй зовнішньополітичній діяльності політику "подвійного стандарту" та "права сильного".

Після кількох місяців (січень-квітень  1993 р.) відвертого політичного тиску, спрямованого на досягнення беззастережного ядерного роззброєння України без урахування її національних інтересів, у Вашингтоні врешті-решт почали усвідомлювати безперспективність такого курсу і перейшли до більш гнучкої тактики налагодження "демократичного партнерства", яка з жовтня 1993 р. доповнилася і розумінням щодо необхідності збалансування двосторонніх відносин у різних  галузях  та  перенесення  центру  ваги  на  економічне співробітництво.

Становлення рівноправних відносин

Принципова, поміркована і виважена позиція України в досить інтенсивному політичному діалозі із Сполученими Штатами Америки дала можливість вийти на підписання в січні 1994 року Тристоронньої заяви, покликаної підтримувати необхідний баланс відносин між США, Росією та Україною.

Березневий (1994 р.) візит Президента України Л.М.Кравчука до США дозволив закріпити позитивні тенденції, які окреслилися у двосторонніх відносинах, і спрямувати їх подальший розвиток у русло, яке більшою мірою відповідало нашим політичним та економічним пріоритетам у відносинах з США.

Однак вирішальний перелом у ставленні США до України та започаткування якісно нового етапу міждержавних відносин стали можливими лише в результаті листопадового (1994 р.) державного візиту до США Президента України Л.Д.Кучми.

Найважливішим політичним результатом візиту стало підписання президентами   двох   держав   Хартії   українсько-американського партнерства, дружби і співробітництва, що відкрило шлях до повномасштабного взаємовигідного і рівноправного співробітництва в політичній, економічній, науково-технічній, гуманітарній та інших сферах.

В результаті державного візиту було закладено об'єктивну основу для постановки нових цілей і завдань на шляху поглиблення двостороннього співробітництва, реалізації національних інтересів України у відносинах зі США. Одним з таких завдань стало встановлення і вміле підтримання балансу відносин за умов досить непростої ситуації, яка склалася в США в розподілі влади між її законодавчою і виконавчою гілками після виборів до Конгресу в листопаді 1994 року. Водночас, активні контакти з впливовими сенаторами та конгресменами від республіканської партії показали, що при  загальній  орієнтації  республіканців  на  різке  скорочення американської   допомоги   зарубіжним   країнам   така   політика республіканської більшості в Конгресі не матиме негативного впливу на українсько-американські відносини і не передбачатиме скорочення фінансової та економічної допомоги Україні з боку США.

У продовження цього процесу 11-12 травня 1995 р. в Україні на запрошення Президента України Л.Д. Кучми з першим державним візитом перебував Президент США У.Клінтон. Відбулися бесіди президентів України і США у вузькому та розширеному колах, переговори членів офіційних делегацій у робочих групах. Було проаналізовано розвиток українсько-американських відносин за період, що минув після державного візиту Президента України до США в листопаді 1994 року, обговорювалися питання подальшого розширення та поглиблення двостороннього співробітництва, надання йому характеру довгострокового партнерства.

Головним підсумком двосторонніх переговорів на вищому рівні стало підписання (всупереч існуючій в США практиці) президентами України і США Спільної заяви, в якій підкреслено підтримку з боку США процесам демократичних і ринкових перетворень в Україні, її політичного суверенітету та територіальної цілісності, процесові інтеграції нашої держави в європейське та світове співтовариство.

У розвиток домовленостей, досягнутих у ході державних візитів Президента України до США в листопаді 1994 року та Президента США в Україну в травні 1995 року, 20-22 лютого 1996 року відбувся робочий візит до США Президента України Л.Д.Кучми. Цей візит став продовженням активного політичного діалогу та регулярних особистих контактів президентів двох країн.

Під час робочої зустрічі в Білому домі Президенти України і США висловили   задоволення   результатами   активного   двостороннього політичного діалогу та особистими взаєминами, які склалися між керівництвом обох країн. Наголошувалося, що українсько-американські відносини досягли найвищого рівня з часу встановлення дипломатичних відносин. Президент У.Клінтон ще раз підкреслив, якого великого значення надають США утвердженню незалежної, демократичної та процвітаючої України. Сторони висловили готовність до подальшого зміцнення   всебічного   взаємовигідного   співробітництва   в   дусі демократичного партнерства, зафіксованого в Хартії українсько-американського партнерства, дружби і співробітництва від 1994 року.

В ході зустрічі Президенти України і США накреслили шляхи розширення та поглиблення співробітництва між двома країнами у 1996 році з метою закріплення позитивних тенденцій у розвитку двосторонніх відносин.

19 березня 1996 р. в Україні з робочим візитом перебував держсекретар США У.Крістофер. Відбулися його зустрічі з Президентом України Л.Д.Кучмою, Головою Верховної Ради О.О.Морозом, Прем'єр-міністром Є.К.Марчуком та міністром закордонних справ Г.Й.Удовенком. Обговорювалося широке коло питань двостороннього співробітництва в політичній, економічній та військово-політичній сферах, інтеграції України в європейські та міжнародні структури, проблеми Чорнобиля та європейської безпеки. Держсекретар підкреслив, що США та особисто Президент У.Клінтон надають важливого значення поглибленню двостороннього співробітництва в економічній галузі, сферах оборони і безпеки. Він також підтвердив, що Сполучені Штати активно сприятимуть інтеграції нашої держави в міжнародні структури, вирішенню проблем Чорнобиля, співробітництву України з НАТО та її участі у відбудові Боснії і Герцеговини.

Становлення   та   розвиток   відносин   стратегічного партнерства

16-19 вересня 1996 р. відбувся робочий візит до СІЛА секретаря Ради національної безпеки і оборони України В.П.Горбуліна. В ході зустрічей з радником Президента США з національної безпеки Е.Лейком, міністром оборони У.Перрі, керівниками Держдепартаменту, ЦРУ та ФБР обговорювалися питання європейської безпеки, поглиблення двостороннього співробітництва в різних сферах, інтеграції України в європейські та світові структури. Сторонами було констатовано, що українсько-американські відносини вийшли на рівень стратегічного партнерства. Головним підсумком візиту стало офіційне оголошення одночасно в Києві та Вашингтоні про створення Українсько-американської міждержавної комісії на чолі з Президентом України Л.Д.Кучмою та віце-президентом США А. Ґором.

20-22 жовтня 1996 р. США з робочим візитом відвідав міністр закордонних справ України Г.Й.Удовенко. В ході переговорів з держсекретарем США У.Крістофером, міністром оборони У.Перрі та іншими  керівниками  Держдепартаменту  і  Адміністрації  США обговорювалося широке коло питань двостороннього співробітництва та європейської  безпеки.   Сторони,   зокрема,   висловили обопільне задоволення виходом українсько-американських відносин на рівень стратегічного партнерства та прийнятим рішенням про створення Українсько-американської   міждержавної   комісії   (УАМК).   Вони домовилися спільно наповнювати формулу "стратегічного партнерства" конкретним змістом, на що має бути спрямована і діяльність цієї Комісії.

У жовтні-листопаді 1996 р. відбулися перші засідання комітетів з питань зовнішньої політики, безпеки та економічного співробітництва УАМК,   які   розглянули   питання   поглиблення   двостороннього співробітництва в зазначених сферах, розробили спільні робочі плани на 1997 рік та підготували відповідні рекомендації Президенту України та віце-президенту США.

Протягом 1997 року продовжувалася тенденція до подальшої структуризації українсько-американських відносин, зростання акценту на досягненні практичних результатів, розширення контактів на різних рівнях, що засвідчило, в цілому, поступальний розвиток стратегічного партнерства між двома країнами.

7 березня 1997 року у Вашингтоні відбулася робоча зустріч Міністра закордонних справ України Г. Й. Удовенка з Держсекретарем США М.Олбрайт. Мета візиту – підтвердити високий рівень двосторонніх відносин стратегічного партнерства між Україною і США та обговорити питання конкретизації цих відносин, зокрема, щодо проведення першого засідання УАМК.

З урахуванням тенденцій, які спостерігалися в розвитку українсько-американських відносин у 1996-1997 рр., можна констатувати завершення формування Адміністрацією США свого стратегічного політичного курсу щодо України в напрямку збалансованої і реалістичної політики, яка охоплюватиме політичне, економічне, науково-технічне і гуманітарне співробітництво. Цьому сприяло, насамперед, проголошення Президентом України курсу радикальних економічних і політичних перетворень та прийняття Верховною Радою рішення про приєднання України до ДНЯЗ, а також усвідомлення Сполученими Штатами важливої ролі України як стабілізуючого фактору на європейському континенті.

Робочий візит Президента України Л.Д.Кучми до США (14-16 травня 1997 року), його участь в першому пленарному засіданні УАМК, зустрічі з найвищим керівництвом США засвідчили готовність цієї країни продовжувати і розвивати відносини стратегічного партнерства з Україною як центральноєвропейською державою з широкого кола міжнародних та двосторонніх питань, включаючи сфери національної безпеки та оборони, енергетики (в тому числі – мирного використання ядерної енергії), охорони довкілля, сільського господарства, космосу тощо.

Завдяки вжитим напередодні та в ході візиту енергійним заходам з низки  питань,   зокрема,   боротьби   з   корупцією,   поліпшення інвестиційного клімату, врегулювання проблем з рядом американських компаній, вирішення питання про набуття чинності "фланговим" Документом Договору про ЗЗСЄ, врегулювання проблеми двостороннього співробітництва України в ядерній галузі тощо, а також проведеній делегацією України роботі та особистим бесідам Президента України Л.Д.Кучми з керівництвом Адміністрації та впливовими представниками Конгресу США вдалося не лише зупинити сповзання українсько-американських відносин у кризову фазу, переконати американську сторону в наявності політичної волі керівництва України продовжувати політику демократичних і ринкових реформ та розвивати партнерське співробітництво зі США, а й надати двостороннім відносинам нового потужного позитивного імпульсу.

23 червня 1997 року відбулася робоча зустріч Президента України Л.Д.Кучми з Віце-президентом США А. Ґором у Нью-Йорку в ході спеціальної сесії Генеральної Асамблеї 00Н. Під час зустрічі сторони обговорили деякі питання, які попередньо порушувалися в ході роботи УАМК 16 травня 1997 р. у Вашингтоні.

19-20 листопада 1997 року відбувся робочий візит Президента України Л.Д.Кучми до США, в ході якого він разом з Віце-президентом США А. Ґором співголовував на Конференції країн-донорів по внесках на реалізацію проекту "Укриття" (м. Нью-Йорк) та взяв участь в урочистій церемонії запуску американського човникового космічного корабля з українським космонавтом на борту (мис Канаверал, штат Флорида). В результаті проведених широкомасштабних переговорів під час згаданої Конференції  Україні  вдалось  заручитися  підтримкою  з  боку міжнародного співтовариства у подоланні наслідків чорнобильської катастрофи. Керівники делегацій 20 країн-учасниць Конференції заявили про готовність своїх держав внести необхідну суму (760 млн. дол. США) для реалізації цього проекту. США, зокрема, зобов'язалися виділити 78 млн.дол. США.

Особливе місце в українсько-американських відносинах зайняв робочий візит до Києва 6 березня 1998 р. Держсекретаря США М.Олбрайт, в результаті якого сторонами було підписано міжурядову Угоду про захист технологій, пов'язаних із запуском Україною комерційних космічних апаратів; парафовано міжурядову Угоду про співробітництво в галузі мирного використання ядерної енергії. Міністр Г.Удовенко та Держсекретар М.Олбрайт також підписали Спільну Заяву за підсумками візиту. Під час перебування в Україні М.Олбрайт американською стороною досить гостро було поставлено питання участі України у споруджені Бушерської АЕС в Ірані. В результаті напружених переговорів Україна пішла назустріч вимогам СІЛА і прийняла рішення утриматися від співробітництва з Іраном в ядерній галузі та поставки турбін для АЕС в м.Бушер. Американська сторона, в свою чергу, зобов'язалася публічно проголосити про зняття своїх застережень стосовно участі України в РКРТ і сприяти якнайскорішому набуттю нашою державою членства в Режимі. Підписання згаданих документів та подальше приєднання України до Режиму контролю над ракетними технологіями відкрило шлях до активізації співробітництва з США в ядерній енергетиці та дослідженнях космічного простору.

22-23 липня 1998 р. відбувся робочий візит в Україну Віце-президента США А.Гора, в рамках якого було проведено Друге пленарне засідання УАМК. У Спільній заяві Комісії зафіксовано бажання сторін до продовження розвитку відносин стратегічного партнерства України і США, зроблено аналіз поступального руху двосторонніх відносин. В рамках зазначеного візиту було укладено Угоду про взаємну допомогу у кримінальних справах. Угоду про торгівлю текстилем. Угоду стосовно міжнародної радіоекологічної лабораторії Міжнародного Чорнобильського центру, продовжено на 5 років дію Угоди про підвищення експлуатаційної безпеки цивільних атомних об'єктів в Україні. Візит сприяв поглибленню відносин стратегічного партнерства між Україною та США та підтвердив підтримку американською стороною процесів демократизації та ринкових перетворень в Україні. Крім того, набув подальшого розвитку і вдосконалення механізм двосторонньої співпраці в рамках Міждержавної комісії та її допоміжних органів, робота яких продемонструвала їх ефективність у якості інструментів обговорення і погодження широкого спектру проблем, що виникають в українсько-американських відносинах, а також наповнення конкретним змістом співробітництва між окремими відомствами та інституціями обох країн.

Важливу роль у двосторонніх відносинах України з США відіграв робочий візит Президента України Л.Д. Кучми до США з метою участі у Першому засіданні Комісії Україна-НАТО та Ради Євроатлантичного Партнерства (РЄАП) на найвищому рівні в рамках ювілейного самміту НАТО (22-25 квітня 1999 р.). В ході візиту було проведено ряд двосторонніх українсько-американських зустрічей, які дозволили зняти певне напруження у двосторонніх відносинах, що було викликане, зокрема, розбіжностями у позиціях України та США щодо питання врегулювання конфлікту в Косово. Внаслідок проведених зустрічей американська сторона засвідчила своє прагнення і готовність визнавати особливу роль України в зміцненні миру і безпеки регіону, та надалі підтримувати відносини стратегічного партнерства з нашою державою. Особливу увагу в ході двосторонніх переговорів було приділено підтримці економічних реформ в Україні з боку США, зокрема, через міжнародні фінансові організації. Хоча зустрічі у Вашингтоні дозволили пом'якшити напруження у двосторонніх відносинах, було визнано, що розв'язання багатьох питань потребує додаткових зусиль.

Найбільш визначальною подією 1999 року у двосторонніх відносинах став робочий візит до США Президента України Л.Д.Кучми для участі в Третьому пленарному засіданні УАМК (8 грудня). В ході візиту відбулись зустрічі Глави Української держави з Президентом США У.Клінтоном, Віце-президентом А.Ґором, міністрами фінансів Л.Саммерсом та енергетики Б.Річардсоном, групою членів Конгресу США. В результаті Третього пленарного засідання Комісії було підписано 13 двосторонніх документів. Зазначений візит Президента України надав потужний поштовх розвитку відносин України з США і фактично започаткував новий етап взаємин між країнами.

Протягом січня-квітня 2000 року Україну відвідали делегації на чолі з Послом з особливих доручень С.Сестановичем; Міністром енергетики США У.Річардсоном; колишнім Міністром оборони У.Перрі та радником Президента і Державного секретаря США Дж.Шалікашвілі; Послом США при ЄС Р.Морнінгстаром; Координатором допомоги Новим незалежним державам (ННД) У.Тейлором, Заступником держсекретаря СІЛА А.Ларсоном, Заступником міністра енергетики СІЛА Т. Лешом.

14-15 квітня 2000 року в Україні з робочим візитом перебувала Державний секретар США М.Олбрайт. Метою її візиту, як зазначалось в заяві Держдепартаменту США, була необхідність демонстрації "непохитної підтримки з боку Сполучених Штатів амбітної програми реформ, впроваджуваної Президентом Л.Д.Кучмою та Прем'єр-міністром В.А.Ющенком". В ході зустрічей Президента України Л.Д.Кучми та Прем'єр-міністра України В.А.Ющенка з Держсекретарем США, американська сторона не тільки підтвердила свою політичну підтримку активним реформаторським зусиллям Президента та Уряду України, але й продемонструвала бажання розширити дієву практичну допомогу в реалізації програми реформ в Україні. Важливим аспектом візиту Держсекретаря було також те, що в ході зустрічей предметне йшлося про втілення стратегічного партнерства між Україною та США у конкретних справах. Значну увагу під час переговорів було приділено економічній тематиці – від розвитку економічної ситуації в Україні та реформування енергетичного сектору нашої держави, закриття ЧАЕС та побудови нафтопроводу Одеса-Броди до питань полегшення доступу на американський ринок та активізації співробітництва в рамках "Харківської ініціативи". Загалом, атмосфера переговорів, яка панувала під час візиту Державного секретаря США, позитивна налаштованість до обговорення питань порядку денного, а також коментарі та заяви М.Олбрайт після переговорів у Києві засвідчили, що американська сторона надає високу оцінку здобуткам нашої держави в реалізації політики економічних реформ.

7-9 травня 2000 року в США з робочим візитом перебував Прем'єр-міністр України В.А.Ющенко. В ході візиту відбулися його зустрічі з Президентом США Б.Клінтоном та Віце-президентом А.Ґором, Державним секретарем США М.Олбрайт, Міністром фінансів Л.Саммерсом, Торговельним представником Ш.Баршевські, Радником Президента США з питань національної безпеки С.Бергером, а також членами Конгресу, бізнесменами, представниками українських та єврейських громадських організацій США. Основними питаннями переговорів з американською стороною стали підтримка процесу реформ в Україні, співробітництва нашої держави з міжнародними фінансовими інституціями та фінансування заходів, пов'язаних із виведенням з експлуатації Чорнобильської АЕС. В ході візиту найвищі посадові особи США продемонстрували значну особисту зацікавленість розвитком подій у нашій державі та висловили повну підтримку та готовність всіляко сприяти курсу реформ, що здійснюється Президентом та Урядом України. В практичному вимірі зазначений візит підтвердив зростаючий рівень взаєморозуміння та відкритості між державами, який надає можливість ефективно обговорювати будь-які питання двостороннього співробітництва та загальну проблематику сучасних міжнародних відносин.

5 червня 2000 року відбувся офіційний візит в Україну Президента США Уїльяма Клінтона. Зазначений візит був здійснений в рамках європейського турне Президента США, в ході якого У.Клінтон відвідав Португалію, Німеччину, Росію і Україну. Програма візиту в Україну включала зустрічі з Президентом Л.Д.Кучмою, покладання вінків до Пам'ятника жертвам голодомору та виступ Президента США з промовою перед киянами на Михайлівській площі. З точки зору американської сторони, офіційний візит Президента США У.Клінтона в Україну був викликаний необхідністю "висловити підтримку Україні та зусиллям, які вона прикладає у напрямку реформ", а також "продемонструвати стратегічне партнерство" між нашими країнами. Під час зустрічі з Президентом України Л.Д.Кучмою було обговорено широке коло питань двостороннього співробітництва та міжнародної проблематики, зокрема, реалізація програми реформ в Україні, розширення з боку США практичної   їх   підтримки   та   сприяння   процесам   подальшої демократизації в нашій країні, а також питання, пов'язані із закриттям Чорнобильської АЕС, енергетичною безпекою України, космічним співробітництвом, відновленням співпраці з МВФ, посиленням боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Були також обговорені питання нерозповсюдження та співробітництва в галузі безпеки, відбувся обмін думками щодо реалізації Україною стратегічного курсу на інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури. В ході цього візиту, проведення якого відбулося у Всесвітній день захисту навколишнього середовища, Президент України Л.Д.Кучма оприлюднив рішення про закриття ЧАЕС 15 грудня 2000 року. В свою чергу Сполучені Штати зобов'язались виділити додатково 78 мільйонів доларів США для Чорнобильського фонду "Укриття" та продовжувати співпрацю з Україною, країнами-партнерами "Великої сімки" та міжнародною спільнотою з метою вирішення проблем, пов'язаних із закриттям ЧАЕС. За результатами переговорів президенти України та США підписали Спільну заяву, де зафіксовано основні домовленості, досягнуті в ході візиту. В рамках візиту також було підписано низку двосторонніх документів, зокрема. Угоду про повітряне сполучення, Угоду про співробітництво в галузі науки та технологій, Програму співробітництва у сфері боротьби з корупцією та організованою злочинністю, відбувся обмін ратифікаційними грамотами щодо набуття чинності Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування.

Візит Президента США У.Клінтона в Україну, здійснений на фоні активних та цілеспрямованих дій Президента та Уряду України по реалізації реформ в країні, яскраво засвідчив практичну підтримку з боку Сполучених Штатів програми українських реформ, підтвердив відкритість США до подальшого розширення сфер двосторонньої співпраці та дієздатність стратегічного партнерства між Україною та США. Взаємозацікавлена позитивна тональність  проведених  переговорів, конкретний зміст Спільної заяви Президентів України та США, яка засвідчила зобов'язання сторін поглиблювати стратегічне партнерство, а також кількість укладених документів практичного характеру дають підстави стверджувати, що Україна і США у своїх двосторонніх відносинах досягли рівня, який забезпечує ефективну реалізацію інтересів обох країн. Окрім цього, зазначений візит заклав важливе підґрунтя для поглиблення довіри з боку світового співтовариства до України, оскільки засвідчив "практичний характер" стратегічного партнерства між Україною та США та тверду підтримку з боку Сполучених Штатів програми реформ, запровадженої керівництвом України.

Нинішній етап двосторонніх відносин

Новий етап у розбудові українсько-американських відносин, який розпочався з приходом до влади у США Адміністрації Президента Дж.Буша молодшого, характеризується як інтенсифікацією двосторонніх контактів, так й переведенням їх у більш прагматичну площину.

Основними сферами співробітництва, які є предметом зацікавленого ставлення США до розбудови відносин з Україною, є:

• ядерне нерозповсюдження та експортний контроль, які е одним з найважливіших пріоритетів зовнішньої політики США. З огляду на розвиток ядерної енергетики України, наявність в Україні   фахівців   з   ракетних   технологій,   питання нерозповсюдження довший час залишатиметься центральним для США у взаєминах з нашою державою.
• співробітництво в рамках антитерористичної коаліції.
• співробітництво в сфері локалізації та упередження регіональних конфліктів (в першу чергу Придністров'я, Абхазія, Нагірний Карабах).
• зміцнення ринкових та демократичних перетворень в Україні з метою посилення її ролі як стабілізуючого фактора на пострадянському просторі.
• особлива роль України як інструменту впливу на розвиток демократичних перетворень в Росії, а також на реалізацію інших аспектів як українсько-російських, так й американсько-російських відносин. У цьому контексті більшого значення набуває подальший розвиток ГУУАМ.

У свою чергу Україна зацікавлена у поглибленні відносин зі США з огляду на необхідність:

• розширення всіх видів підтримки з боку США процесам ринкових та демократичних перетворень в Україні.
• забезпечення подальшого сприяння з боку США реалізації стратегічного напрямку зовнішньої політики нашої держави -європейської інтеграції, а також упередження перетворення нашої держави на буферну зону між Росією та Європою.
• залучення американського капіталу до проведення великої приватизації в Україні.
• забезпечення підтримки з боку США у розв'язанні комплексу питань енергетичної безпеки України.
• Основні передумови, які здатні забезпечити збереження сталого інтересу нової адміністрації США до України, можна визначити так:
• " неухильне дотримання Україною своїх зобов'язань в галузі ядерного нерозповсюдження та експортного контролю.
• продовження глибоких ринкових реформ. При цьому індикатором успішності цього процесу в Україні США вважатимуть стан співробітництва з МВФ та просування на шляху до вступу в СОТ.
• повне виконання зобов'язань, взятих у відповідності з Українсько-американською спільною програмою дій боротьби з піратством у сфері оптичних носіїв інформації.
• розв'язання існуючих проблемних питань американських інвесторів в Україні.
• продовження реалізації стратегічного напрямку зовнішньої політики України – інтеграції до європейської спільноти.

Нова Адміністрація США вважає розвиток відносин з нашою державою стратегічно важливим завданням. Свідченням цього є активізація двостороннього діалогу на всіх рівнях. Важливого значення в цьому контексті набули візити в Україну делегації Конгресу США на чолі з К.Велдоном, делегації Держдепартаменту та РНБ США, на чолі з заступником помічника Держсекретаря США Дж.Пернелом, Міністра оборони США Д.Рамсфельда. Вашингтон, в свою чергу, відвідали: делегація на чолі з Главою Адміністрації Президента України В.Литвином, делегація на чолі з першим Віце-прем'єр-міністром України Ю.Єхануровим, Міністр закордонних справ України А.Зленко, Начальник Генштабу Збройних Сил України В.Шкідчснко.

24-25 липня 2001 року Україну з робочим візитом відвідала Радник Президента США з питань національної безпеки К.Райс. Основною метою її візиту, згідно її висловлювань, було підтвердження проголошеної в ході першого європейського турне Президента США тези про те, що Сполучені Штати розглядають Україну не як місток чи буфер між Європою та Росією, а як органічну частину єдиною Європи. Було наголошено на рішучому намірі Адміністрації Дж.Буша надавати нашій державі всіляку підтримку при реалізації стратегічного завдання її зовнішньої політики – європейської інтеграції, а також у поглибленні внутрішніх суспільних та ринкових реформ. Американська сторона високо оцінила успіхи Президента та Уряду нашої держави на шляху впровадження економічних перетворень.

У святкуванні 10-ї річниці Незалежності України взяли участь делегації США на чолі з впливовим сенатором Р.Лугаром, Заступником державного секретаря США Е.Джонс, а також делегація Палати представників Конгресу США, до якої увійшли співголови українського кокусу в Конгресі США Б.Шейфер та М.Каптур. Участь численної делегації США, до складу якої увійшли представники як виконавчої, так і законодавчої гілок влади та обох основних політичних партій США підтвердили стратегічний характер зацікавлення Сполучених Штатів у розвитку відносин з нашою державою.

Див. також додаток, таблиця: "Еспорт – Імпорт між США та Україною"