Ўим≥на ќлександра, експерт з соц≥олог≥њ

експерт курсу

”крањна зд≥йснюЇ широке науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво ≥з розвинутими крањнами св≥ту з метою п≥днесенн¤ ¤кост≥ нац≥ональних наукових досл≥джень та створюваних на њхн≥й основ≥ технолог≥й, включенн¤ украњнського науково техн≥чного потенц≥алу до системи Ївропейських ≥ св≥тових обм≥н≥в. «овн≥шн¤ пол≥тика покликана створити умови, необх≥дн≥ дл¤ п≥дтримки науки, культури ≥ осв≥ти, збереженн¤ ≥нтелектуального потенц≥алу ”крањни, повноц≥нного розвитку вс≥х сфер украњнськоњ культури, прискоренн¤ процесу нац≥онального в≥дродженн¤ та розвитку в≥льних культурних та гуман≥тарних обм≥н≥в з крањнами св≥ту.
—итуац≥¤ останнього дес¤тил≥тт¤ XX стол≥тт¤ була майже адекватною XIX стол≥ттю: д≥ставши незалежн≥сть, держави прагнули автокефал≥њ дл¤ своњх православних ÷ерков; церковна ж метропол≥¤ звол≥кала ≥ хворобливо реагувала на своЇ послабленн¤. Ќов≥ ел≥ти домагалис¤ й надал≥ - б≥льш або менш наполегливо - усамост≥йненн¤ православних ÷ерков. ѓх небайдуж≥сть до канон≥чного статусу "своЇњ" ÷еркви засв≥дчили листи ѕрезидента ”крањни Ћ. равчука ѕатр≥архов≥ –ѕ÷ јлекс≥ю II (1991р.) та ¬селенському ( онстантинопольському) ѕатр≥архов≥ ¬арфолом≥ю ≤ (1993р.), та дедал≥ б≥льш визначен≥ за¤ви про необх≥дн≥сть самост≥йного статусу дл¤ ѕравославноњ ÷еркви в ”крањн≥ з боку ѕрезидента Ћ.  учми.

”крањна - –ос≥¤
–ос≥¤ та ”крањна мають дуже т≥сн≥ культурн≥ зв'¤зки. ”крањна та значна частина –‘ мають сп≥льн≥ слов'¤нськ≥ корен≥ та православну в≥ру. “акож не пройшли безсл≥дно 70 рок≥в —–—–, коли всьому народу нав'¤зувалась одна ≥деолог≥¤. јле ми ≥ неоднор≥дн≥ - зокрема, у нас ≥нша ментальн≥сть. ”крањна Ї нац≥онально гомогенною, з власною прадавньою територ≥Їю, з глибинними прошарками археолог≥њ, ≥з власною ≥стор≥Їю, мовою, культурою ≥ великою к≥льк≥стю етн≥чних меншин. ¬ украњнсько - рос≥йських в≥дносинах спостер≥гаютьс¤ дв≥ основн≥ проблеми: так звана "дискрим≥нац≥¤" рос≥йськоњ мови в ”крањн≥ та проблема церкв≥. ћали м≥сце звинуваченн¤ украњнськоњ влади у зв'¤зку ≥з забезпеченн¤м конституц≥йного права громад¤н на користуванн¤ державноњ мовою. јле вс≥ громад¤ни ”крањни мають реальну можлив≥сть вчитис¤ р≥дною мовою, а особлива роль рос≥йськоњ мови закр≥плена  онституц≥Їю ”крањни. ¬ крањн≥ 31,7% шк≥л де навчанн¤ йде рос≥йською мовою, 35% студент≥в навчаютьс¤ ц≥Їю ж мовою. —тверджуЇтьс¤ що н≥бито в ”крањн≥ рос≥йська мова вит≥сн¤Їтьс¤ з ≥нформац≥йного прост≥ру. јле на справд≥ ≥снуЇ багато годин еф≥ру в≥ддаЇтьс¤ транслюванню саме рос≥йських програм чи украњнських програм рос≥йською мовою, не кажучи вже про кабельне телебаченн¤. ћосковськ≥ газети "»звести¤", " омсомольска¤ правда", "јргументи ≥ факти" тощо друкуютьс¤ ≥ поширюютьс¤ в ”крањн≥. –ос≥йською мовою видаЇтьс¤ 1195 газет - половина в≥д загальноњ к≥лькост≥.  р≥м того працюють 14 рос≥йськомовних театр≥в, не кажучи вже про б≥льш≥сть дубльованих рос≥йською мовою ф≥льм≥в. ѕроте у ћоскв≥, де живе 700 тис¤ч украњнц≥в, немаЇ жодноњ украњнськоњ школи, жодноњ украњнськоњ газети, жодного украњнського театру. ™диний рег≥он ”крањни, де утискаЇтьс¤ рос≥йська мова - це √аличина, а ось у  риму навпаки характерн≥ гон≥нн¤ на украњнську мову.
’оча в ”крањн≥ церква в≥дд≥лена в≥д держави, питанн¤ украњнського православ'¤ маЇ пол≥тичне забарвленн¤, ускладнене гострими соц≥ально - пол≥тичними протир≥чч¤ми. ¬ украњнському сусп≥льств≥ все б≥льше посилюЇтьс¤ соц≥альна напруга на ірунт≥ протисто¤нн¤ церковних конфес≥й. ”крањнське православ'¤ з≥грало велику пол≥тичну ≥ духовно - виховну роль в житт≥ украњнц≥в. ¬ 1990р була утворена ”ѕ÷ кињвського патр≥архату на чол≥ з патр≥архом ‘≥ларетом. ћосква р≥зко в≥дреагувала на цей крок ≥ в≥длучила ‘≥ларета в≥д церкви ≥ п≥дн¤ла питанн¤ лег≥тимност≥ ”ѕ÷  ѕ. ¬ ц≥Їњ ситуац≥њ украњнськ≥ владн≥ структури ор≥Їнтуютьс¤ на ћосковський патр≥архат, що спонукало представник≥в р¤ду пол≥тичних парт≥й ≥ громадських орган≥зац≥й створити сусп≥льне об'Їднанн¤ "”крањн≥ - Їдину ѕом≥сну православну церкву".

”крањна - —х≥д
¬ результат≥ останн≥х св≥тових под≥й основною проблемою ”крањни у в≥дносинах з Ѕлизьким сходом Ї б≥женц≥. ¬они проникають невеликими групами до крањни, пр¤му¤ до ™вропи. «авданн¤ ”крањни не пропустити њх на «ах≥д ≥ водночас не залишити њх в крањн≥. јле тому що ур¤д ще не вир≥шив що робити в ц≥Їњ ситуац≥њ, б≥женц≥в утримують за рахунок митниць на —ход≥ - це потребуЇ додаткових кошт≥в.
”крањна, ¤к культурний та осв≥тн≥й центр Ї привабливою дл¤ багатьох крањн. “ак дуже багато аб≥тур≥Їнт≥в пр¤муЇ до крањни з метою навчанн¤. ќсобливо розвинен≥ зв'¤зки обм≥ну та прийн¤тт¤ студент≥в з крањнами —ходу. Ѕагато китайських, в'Їтнамських, арабських та мусульманських студент≥в здобувають осв≥ту в пров≥дних вузах ”крањни. ќсобливо це можна побачити в  риму, де ћедичний ун≥верситет приваблюЇ велику к≥льк≥сть сх≥дних студент≥в. ¬  иЇв≥ мусульманськ≥ студент≥ утворили свою сп≥лку "јсоц≥ац≥¤ мусульманських студент≥в ”крањни" головою ¤коњ Ї представник “уреччини.
ƒл¤ крањн «аходу ”крањна Ї своЇр≥дним донором ≥нтелекту. ћабуть тому що «ах≥дн≥ крањни Ї б≥льш розвинутими та можуть запропонувати набагато б≥льше люд¤м з високим розумовим коеф≥ц≥Їнтом, б≥льш≥сть нашоњ розумноњ молод≥ пр¤муЇ до ™вропи та —Ўј. ÷е дуже шк≥дливо дл¤ крањни де т≥льки починаЇ встановлюватис¤ державн≥сть ≥ де молодь маЇ в майбутньому в≥д≥гравати дуже важливу роль.

”крањна - «ах≥д
–азом з православною церквою на ”крањн≥ ≥снують ≥нш≥ конфес≥њ та рел≥г≥њ. ¬агомого впливу набуваЇ протестантська сп≥льнота, ¤ка маЇ п≥дтримку з «аходу.
ќсобливо багато американських протестант≥в ¤ки виконують м≥с≥онерськ≥ функц≥њ. ¬они започатковують р≥зноман≥тн≥ об'Їднанн¤ та орган≥зац≥њ ¤к≥ разом ≥з рел≥г≥йною займаютьс¤ також соц≥альною д≥¤льн≥стю. “аки об'Їднанн¤ мають змогу залучати кошти ≥ноземних церков та отримувати ≥ншу матер≥альну та духовну допомогу.
ƒержава може ≥нтенсивн≥ше використовувати можливост≥ протестантських сп≥льнот ”крањни дл¤ залученн¤ зах≥днопротестантських д≥лових к≥л, пропаганди на зовн≥шн≥й арен≥ новопосталоњ держави, а також можливост≥ власне украњнського протестантського п≥дприЇмництва.
ѕредставництво украњнських протестант≥в у м≥жнародних рел≥г≥йних орган≥зац≥¤х може за посл≥довноњ й гнучкоњ прац≥ ви¤витис¤ досить корисним дл¤ держави й сусп≥льства.
”крањн≥ треба шукати так≥ форми м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, де б вона могла на р≥вних вступати у переговори з промислово розвиненими крањнами. ќдн≥Їю з таких форм може бути сп≥вроб≥тництво у духовн≥й, зокрема рел≥г≥йний сфер≥. ” зв'¤зку з останн≥ми под≥¤ми в св≥т≥ ≥де¤ загально христи¤нськоњ Їдност≥ набуваЇ нового звучанн¤ ≥ виступаЇ неаби¤ким консол≥дуючим чинником. —аме христи¤нський аспект м≥жнародноњ сп≥впрац≥ здатен висунути ”крањну в коло найвпливов≥ших у духовному аспект≥ крањн св≥ту. Ќин≥ м≥жнародн≥ рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ та центри Ї впливовою св≥товою пол≥тичною силою. Ќа земл≥ д≥Ї понад 300 таких об'Їднань традиц≥йних ≥ нов≥тн≥х в≥роспов≥дань. ѕри цьому залучаютьс¤ велик≥ ф≥нансов≥ ≥ матер≥альн≥ ресурси.
”крањнське христи¤нство завжди характеризувалос¤ в≥дкрит≥стю, ¤к дл¤ —ходу так ≥ дл¤ «аходу. «а своњми ≥сторичними, культурними, а головне, соц≥альними набутками ”крањна маЇ вс≥ п≥дстави претендувати на пом≥тне м≥сце у ¬селенському православ'њ, персональне членство у ¬сесв≥тн≥й –ад≥ ÷ерков та ≥нших орган≥зац≥¤х.
ўодо розвитку мовноњ проблеми на ”крањн≥, не думаю що мають в≥дбутис¤ ¤к≥сь зм≥ни в пол≥тиц≥ державних орган≥в. «астосуванн¤ державноњ мови буде посл≥довно поширюватис¤ ≥ на т≥ райони де до нењ не звикли. «окрема в  риму владн≥ органи починають застосовувати украњнську мову в листуванн≥ з ”крањною, ¤ згодом думаю що й локальн≥ папери будуть друкуватис¤ державною мовою, але щодо практики розмовноњ украњнськоњ - не думаю що вона коли-небудь приживетьс¤ в  риму, особливо ¤кщо нав≥ть на ”крањн≥ Ї м≥ста де не використовують украњнську.
ўодо в≥докремленн¤ украњнськоњ ѕ÷ та отриманн¤ автокефал≥њ, цю проблему можна вважати нав≥ть не суттЇвою: вона вже вир≥шена. якщо нав≥ть вселенська ѕ÷ визнала ”крањнський патр≥архат то мова вже йде про просте "вы¤снение отношений". Ќарешт≥ ћоскв≥ прийдетьс¤ визнати незалежн≥сть ”ѕ÷, але цьому може передувати багато проблем. јбо ж у зв'¤зку з прагненн¤м св≥ту створити Їдину христи¤нську церкву може бути найдений компром≥с с приводу цього питанн¤, але ¤ думаю що одн≥Їю автоном≥Їю це не зак≥нчитьс¤.
Ѕ≥женц≥ Ї дуже серйозною проблемою ¤ку зараз дуже багато фах≥вц≥в намагаютьс¤ вир≥шити. ќдним з вар≥ант≥в Ї поверненн¤ њх туди зв≥дки вони прибули, тобто до –ос≥њ чи јфган≥стану та ѕакистану. ÷е нав≥ть практикуЇтьс¤ але такий спос≥б вимагаЇ кошт≥в ¤ки зв≥сно н≥хто давати не збираЇтьс¤. ѕоки що ц≥ люди живуть на границ¤х нашоњ держави ≥ погрожують зумовити гуман≥тарну кризу, н≥, не то щоб њм чогось не вистачало, але вони Ї не запланованим населенн¤м до ¤кого не в кого не доход¤ть руки ≥ тим б≥льш грош≥. ™ ще один вар≥ант розвитку под≥й ≥ в≥н випливаЇ з запитанн¤ "чому ми маЇмо захищати «ах≥дн≥ кордони в≥д б≥женц≥в ≥ самотужки боротис¤ з њх напливом...?"
ўодо навчанн¤ ≥ноземних студент≥в та розвитку протестантськоњ общини то ¤ вважаю ”крањна маЇ т≥льки спри¤ти та розвивати ц≥ контакти та процеси, ¤ки можуть п≥дн¤ти њњ в очах св≥тового сп≥втовариства ¤к висококультурну та в≥дкриту до зм≥н ≥ покращень державу.
ўодо участ≥ ≥ вагомоњ рол≥ ”крањни в об'Їднанн≥ христи¤нських церков то це дуже можливо, але Ї сумн≥в стосовно самого факту такого об'Їднанн¤. «≥ сторони католицькоњ церкви на¤вн≥ багато крок≥в задл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети, але ж ћосковська церква, ¤ка боњтьс¤ втратити монопол≥ю, та ”крањнська церква, ¤ка боњтьс¤ втратити свою шатку незалежн≥сть навр¤д чи погод¤тьс¤ на такий союз. як що т≥льки в≥н не буде м≥стити ¤коњсь вигоди тобто спри¤тливих умов, або вже буде дуже необх≥дним ≥ тимчасовим.
’оча внасл≥док такого союзу ”крањна мала б змогу значно п≥двищити св≥й м≥жнародний авторитет, вийти на ¤к≥сно новий р≥вень м≥ждержавноњ сп≥впрац≥, змусить рахуватис¤ з собою ¤к могутньою державою.
як багатом≥льйонна христи¤нська держава ”крањна могла б з усп≥хом брати участь у таких усталених формах м≥жрел≥г≥йного сп≥вроб≥тництва ¤к: виконанн¤ представницьких функц≥й на м≥жнародн≥й арен≥ та ≥нтернац≥ональних з≥бранн¤х, захист ≥нтерес≥в своњх прихильник≥в у пров≥дних м≥жнародних орган≥зац≥¤х (ќќЌ, ™вропейський —оюз, –ада ™вропи, ќрган≥зац≥¤ з безпеки та сп≥вроб≥тництва у ™вроп≥ тощо). ѕров≥дна позиц≥¤ украњнського православ'¤ могла б докор≥нно зм≥нити ставленн¤ св≥товоњ сп≥льноти до ”крањни ¤к суб'Їкта м≥жнародних в≥дносин, в≥дкрити перспективи у дос¤гненн≥ стратег≥чних нац≥ональних ≥нтерес≥в.

 —

 —