Ќа що скаржимос¤?

Ќе треба втрачати над≥њ, говорить нам держава. Ќе треба втрачати над≥њ, втор¤ть њй пол≥тики Уновоњ хвил≥ в стар≥й калюж≥Ф. ќт доберемос¤ ћ» до влади Ц розберемос¤ з темпами росту, створимо робоч≥ м≥сц¤, станемо багат≥ше, розплодимос¤. ј б≥дн≥сть крањни, взагал≥ Ц пон¤тт¤ в≥дносне. «аймаючи в рейтингу св≥тового людського розвитку 102-е м≥сце, ”крањна можемо почувати себе дуже процв≥таючою у пор≥вн¤нн≥, наприклад, з Ѕурк≥на-‘асо, що утримуЇ 172-у сходинку.

јле, вибачте, питаЇмо ми державу, а де впевнен≥сть у тому, що на той час, коли ми станемо Убагат≥шимиФ, ми знову не в≥дчуватиме себе жебраками, пор≥вн¤но з нашими сус≥дами, ¤к≥ теж не сто¤ли на м≥сц≥? ƒе гарант≥њ, що ми з≥ своњми темпами розвитку не залишимос¤ на т≥й же рейтингов≥й сходинц≥, ≥ що тод≥, Упот≥мФ, нам не доведетьс¤ ламати те, що ми будуЇмо зараз, знову втрачаючи робоч≥ м≥сц¤?

¬≥д почутт¤ пригн≥ченост≥ людину р¤туЇ над≥¤ ≥ рух до нењ Ц в≥д б≥дност≥ до багатства, в≥д хвороби до видужанн¤, в≥д неуцтва до знанн¤... « над≥¤ми у нас усе гаразд Ц влада та њњ оточенн¤ дес¤ть рок≥в, УпотихенькуФ крадучи, годуЇ нас над≥¤ми (концепц≥¤ми, програмами) ≥ заспокоюЇ себе думкою, що ми в ц≥ над≥њ в≥римо. Ѕ≥льш того, вона (влада) рад≥Ї, що ми не заважаЇмо њй красти ≥ плодити нов≥ над≥њ (знову концепц≥њ, знову програми). ј ми, в силу свого низького протестного потенц≥алу (зг≥дно з соцопитуванн¤ми ”÷≈ѕƒ, менше 6% громад¤н ”крањни вважають можливим соц≥альний вибух), не звертаючи на владу уваги, намагаЇмос¤ вр¤тувати в≥д держави своњ зароблен≥. ≤ продовжуЇмо спод≥ватис¤...

ј на що ми, власне, спод≥ваЇмос¤? „и нас обнад≥¤ли темпи економ≥чного росту, що виникли УраптомФ? ћоже ми д≥знаЇмос¤, що наш≥ п≥дприЇмства Ураптом ≥ р≥зкоФ обновили виробнич≥ фонди й ось-ось наздоженуть у технолог≥чност≥ зах≥дних конкурент≥в? ј може, так само УраптомФ стрибнула вниз енергоЇмн≥сть в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ? јбо, нал¤кавшись оч≥куваноњ економ≥чноњ стагнац≥њ на американському ринку та терористичноњ трагед≥њ у —Ўј, вс≥ ≥нвестори ринулис¤ в ”крањну? ј може...

якщо серйозно, хот≥лос¤ б спод≥ватис¤, що нарешт≥ ми перейдемо з≥ стану хрон≥чного, пропасного видужанн¤ до стану усв≥домленого, ц≥леспр¤мованого руху вперед. ≤ ще хот≥лос¤ б знати, ск≥льки за сьогодн≥шнЇ щаст¤ доведетьс¤ заплатити завтра, ≥ чи не ви¤вл¤тьс¤ наш≥ спроби жити добре Утут ≥ заразФ блуканн¤м замкнутим колом?

ƒ≥агноз

—итуац≥¤, що склалас¤ в ”крањн≥, схожа на стан, у ¤кому опинилас¤ група мандр≥вник≥в, що втрапила до середини болота. У¬атажокФ ц≥Їњ групи (наша влада) за¤вив ≥ншим њњ членам (народу), що його бажанн¤м Ї вивести невдах на сухе м≥сце (до Ївропейськоњ сп≥льноти, наприклад). –ухаючись крок за кроком, УватажокФ пов≥домл¤Ї про нов≥, знайден≥ ним на болот≥ купини (податков≥, адм≥н≥стративн≥, пол≥тичн≥ заходи), ступаючи на ¤к≥ ми маЇмо можлив≥сть до пори - до часу не втопитис¤. ќт т≥льки замовчуЇтьс¤, що блуканн¤ цими купинами не гарантуЇ виходу з болота (а ¤кщо вони розташован≥ по колу?). ≤ таких гарант≥й ми не отримаЇмо, поки не побачимо мапу з прокладеним на н≥й маршрутом (у цьому, спрощено, пол¤гаЇ суть стратег≥чного плануванн¤).

ѕричин такоњ ситуац≥њ (не рахуючи самого потрапл¤нн¤ в болото), за великим рахунком, може бути дв≥: (а) невм≥нн¤ малювати мапу та користуватис¤ нею Ц в≥дсутн≥сть ор≥Їнтир≥в дл¤ њњ розробки виключаЇтьс¤, оск≥льки багато хто цими шл¤хами вже пройшли, сушать ноги ≥ пропонують нам свою допомогу (хоча, болота р≥зн≥); (б) побоюванн¤ того, що знанн¤ мапи вс≥Їю групою мандр≥вник≥в (сусп≥льством) надасть њм можлив≥сть судити про здатност≥ УватажкаФ стратег≥чно мислити (не дай Ѕоже, раптом ви¤витьс¤, що Укороль голийФ).

јле, ¤к же так, заперечуЇ держава, в ”крањн≥ Ї багато затверджених документ≥в ≥з назвами Уконцепц≥¤Ф, Устратег≥¤Ф, УпрограмаФ, в ¤ких визначен≥ ≥ ц≥л≥, ≥ напр¤мки руху. ¬се так - Уњх Ї у насФ досить. јле, ¤кщо уважно придивитис¤, то в них викладено Ц що можна зробити дл¤ подоланн¤ кожноњ з проблем, а не те, що Ї достатн≥м дл¤ подоланн¤ њх сукупност≥ (проблеми поодинц≥ не ≥снують). √алас, кипуча д≥¤льн≥сть з реал≥зац≥њ Устратег≥чнихФ документ≥в Ц це лише спроба заглушити шум потоку ф≥нансових кошт≥в, що вид≥л¤ютьс¤ на цю саме Уреал≥зац≥юФ ≥ пр¤мують повз бюджету, маскуванн¤ пол≥тики Улатанн¤ д≥рокФ, ситуативного, ручного управл≥нн¤. “им б≥льше, що такий тип управл≥нн¤ п≥двищуЇ можливост≥ влади у њњ боротьб≥ з опозиц≥Їю за рахунок регулюванн¤ заглушок на ф≥нансових струмочках, що живл¤ть розр≥знен≥ сегменти украњнського пол≥тикуму.

ѕол≥тична та адм≥н≥стративна п≥дкилимова боротьба Ц насправд≥, захоплюючий р≥д зан¤ть. «ахоплюючий наст≥льки, що навколишн¤ реальн≥сть перестаЇ сприйматис¤ адекватно. –обота в такому режим≥ характеризуЇтьс¤ накопиченн¤м адм≥н≥стративних процедур, що не лишають н≥ часу, н≥ здоров'¤ дл¤ вир≥шенн¤ У¤кихось тамФ стратег≥чних проблем. “им б≥льше, що час по¤ви реальних результат≥в Устратег≥чноњ д≥¤льност≥Ф може не зб≥гатис¤ з терм≥ном сид≥нн¤ чиновника на своњй посад≥.

ј ви спробуйте, в≥дпов≥даЇ чиновник, с≥сти на моЇ м≥сце ≥ впоратис¤ з купою справ (≥ правда, купою - ≥накше не назвеш), що зростаЇ з кожним днем. Ѕ≥льш того, багато чиновник≥в вважають це дос¤гненн¤м ≥ брав≥рують своњми спроможност¤ми знаходити нестандартн≥ тактичн≥ р≥шенн¤ з розгр≥банн¤ ц≥Їњ купи. јле, з ≥ншого боку, а хто, власне, цю купу, вибачаюс¤ за слово, навалив ≥ продовжуЇ навалювати? „и не сам чиновник, у спробах застрахувати себе в≥д безроб≥тт¤? јдже саме завд¤ки ц≥й Укуп≥ справФ ус≥ спроби адм≥нреформи починаютьс¤ з≥ скороченн¤ управл≥нського апарату та зак≥нчуютьс¤ його черговим розширенн¤м.

ќт т≥льки проблеми чомусь залишаютьс¤, ускладнюючись внесеними управл≥нськими УпоправкамиФ. ¬ир≥шенн¤ довгострокових завдань в≥дкладаЇтьс¤ на невизначене майбутнЇ. јле невир≥шен≥ проблеми мають властив≥сть накопичуватис¤ та обертаютьс¤, ¤к правило, не просто негативними, а лавинопод≥бними насл≥дками, завод¤ть крањну в ресурсний тупик.

«в≥дси напрошуЇтьс¤ д≥агноз - в украњнському сусп≥льств≥ практично в≥дсутн≥ ч≥тк≥ ≥ стаб≥льн≥ ц≥л≥ розвитку (не враховуючи декларац≥й) у сукупност≥ з алгоритмами ≥ механ≥змами њх дос¤гненн¤. —итуац≥¤, що склалас¤, вимагаЇ негайних пошук≥в Умапи з маршрутомФ ≥ проведенн¤ комплексних реформ, починаючи з реформ пол≥тичноњ системи, системи державного управл≥нн¤.

–ецептура л≥куванн¤

‘ормуванн¤ ефективноњ державноњ пол≥тики соц≥ально-економ≥чного розвитку, взагал≥, передбачаЇ: (а) обгрунтовану постановку ц≥лей розвитку; (б) визначенн¤ напр¤м≥в руху, тобто загальних правил ≥ обмежень дл¤ вибору альтернативних способ≥в поетапного вир≥шенн¤ нагальних проблем; (в) розробку забезпеченого ресурсами алгоритму реал≥зац≥њ обраного способу. Ќа¤вн≥сть згаданих компонент≥в плануванн¤ забезпечуЇ на кожному етап≥ наступноњ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики не лише њњ зрозум≥л≥сть дл¤ виконавц≥в, але й можлив≥сть њњ оц≥нки, контролю, реакц≥њ на результати контролю на наступних етапах, за рахунок, зокрема, коригуванн¤ бюджету.

 р≥м того, на¤вн≥сть названих елемент≥в стратег≥њ стимулюЇ: (а) консол≥дац≥ю сусп≥льства та пол≥тичних сил навколо зрозум≥лоњ вс≥м ≥дењ розвитку; (б) п≥двищенн¤ активност≥ вс≥х субТЇкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ завд¤ки встановленню на перспективу гарантованих правил повед≥нки держави; (в) перем≥щенн¤ пол≥тичних дебат≥в про ц≥л≥ та шл¤хи розвитку в≥д гасел ≥ декларац≥й у площину пор≥вн¤нн¤ альтернативних способ≥в реал≥зац≥њ нам≥чених ц≥лей.

ќднак, ≥ держава, ≥ ми, улюблен≥ нею громад¤ни, схоже, вже зрозум≥ли, що розб≥жн≥сть м≥ж теор≥Їю ≥ практикою, м≥ж бажаним та ≥снуючим станом системи формуванн¤ державноњ пол≥тики Ц це пр≥рва, через ¤ку треба не стрибати, а терпл¤че будувати м≥цний Ум≥стФ. У÷егламиФ, буд≥вельними елементами цього УмостуФ мають бути: (а) законодавч≥ основи ефективноњ пол≥тичноњ системи; (б) нормативне закр≥плен≥ механ≥зми функц≥онуванн¤ державного апарату, зворотн≥ зв'¤зки в контур≥ Увлада-сусп≥льствоФ; (в) громадськ≥ ≥ державн≥ ≥нститути, функц≥онально ≥ структурно достатн≥ дл¤ функц≥онуванн¤ цих механ≥зм≥в; (г) ≥, звичайно ж, в≥дм≥нн≥ в≥д ≥снуючих ¤кост≥ пол≥тичноњ ел≥ти.

’арактерною рисою впровадженн¤ стратег≥чного плануванн¤ в ”крањн≥ може бути те, що буд≥вництво УмостуФ маЇ зд≥йснюватис¤ не через пр≥рву, а через велику тр¤совину укор≥неноњ Увлади номенклатуриФ, саботажу чиновник≥в, протир≥ч корпоративних ≥нтерес≥в, що, в сукупност≥, здатне втопити будь-¤к≥ добр≥ починанн¤. «а цих умов, спроби науковоњ ел≥ти, громадськост≥, ≥ноземних консультант≥в п≥дказати влад≥,Ущо треба робитиФ, на м≥й погл¤д, приречен≥ на низьку ефективн≥сть через Уперекручену св≥дом≥стьФ украњнськоњ номенклатури та функц≥ональну неповноц≥нн≥сть системи держуправл≥нн¤. ¬чити (а в де¤ких випадках - змушувати) варто було б тому,У¤к треба думатиФ. ≤ паралельно - стимулювати процес ротац≥њ до держапарату молодого покол≥нн¤ економ≥ст≥в, пол≥тик≥в, спроможних впровадити принципово нов≥ механ≥зми управл≥нн¤. ћабуть, саме цими проблемами зумовлен≥ де¤к≥ скептичн≥ (чи оптим≥стичн≥?) оц≥нки анал≥тик≥в з приводу терм≥н≥в Увидужанн¤Ф ”крањни - 20-25 рок≥в?

—прийн¤тлив≥сть орган≥зму

¬изначити л≥ки - це лише половина справи. Ќеобх≥дно зТ¤сувати, чи не загнетьс¤ в≥д них пац≥Їнт, чи зможе в≥н њх вживати з користю дл¤ здоровТ¤? «розум≥ло, що в ”крањн≥ такий п≥дх≥д до л≥куванн¤ не практикуЇтьс¤ - можна спочатку вир≥зати (не подумайте поганого - гланди або вуха, наприклад), а вже пот≥м п≥драхувати, чи парна к≥льк≥сть залишилас¤. ѕричому р≥зати хворого зовс≥м не обовТ¤зково - можна прописати йому п≥гулки, п≥сл¤ ¤ких УвоноФ саме в≥дпаде. яскравий приклад - вживанн¤ ”крањною прот¤гом дес¤тьох рок≥в л≥к≥в п≥д назвами Ул≥берал≥змФ, Уобмежений л≥берал≥змФ, Ув≥дкладений л≥берал≥змФ тощо (сумн≥ву п≥ддаютьс¤ не ст≥льки л≥ки, ск≥льки ¤к≥сть Ул≥кар≥вФ).

–езультати, ¤к кажуть, на обличч≥ Ц за оц≥нкою рейтингового агентства "The Heritage Foundation", у 2001р. ”крањна за ≥ндексом економ≥чноњ свободи характеризуЇтьс¤ ¤к Ув основному нев≥льнаФ, а њњ економ≥ка пос≥даЇ 137-е м≥сце серед 161 крањни. —итуативне л≥куванн¤ позитивних результат≥в не дало. јле хот≥лос¤ б з'¤сувати, наск≥льки сприйн¤тливим ви¤витьс¤ держава (законодавство, ≥нституц≥йна база, адм≥н≥стративн≥ процедури, Укадрова начинкаФ держапарату) до л≥куванн¤ Устратег≥чним плануванн¤мФ.

«аконодавча база. Ќа жаль, жоден закон в ”крањн≥ не визначаЇ механ≥зм≥в стратег≥чного плануванн¤. Ѕ≥льш того, УпроштовхнутиФ його основи на законодавчому р≥вн≥ буде дуже складно. ѕрийн¤тий нещодавно Ѕюджетний кодекс (хто ж в≥зьметьс¤ у найближчому майбутньому його зм≥нювати?), наприклад, закр≥плюЇ традиц≥йний дл¤ ”крањни примат бюджету (тобто тактичних прийом≥в управл≥нн¤) по в≥дношенню до довгострокового прогнозуванн¤, державних програм. ѕрогресивним, на перший погл¤д, вигл¤даЇ «акон ”крањни Уѕро державне прогнозуванн¤ та розробку програм економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањниФ. √оловною, мабуть, перевагою цього документа Ї вказ≥вка на те, що процеси розробки ≥ прийн¤тт¤ державного бюджету та нац≥ональноњ програми соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни мають бути об'Їднан≥. јле, з ≥ншого боку, у цьому документ≥ не визначений механ≥зм реал≥зац≥њ ц≥Їњ процедури.

ѕоки державний бюджет буде самоц≥ллю, а не кошторисом витрат на реал≥зац≥ю програм розвитку, приватних ≥ державних ≥н≥ц≥атив, а також кошторисом прибутк≥в в≥д њх реал≥зац≥њ, доти над≥њ на прискорен≥ ≥ стаб≥льн≥ темпи росту в ”крањн≥ будуть дуже примарними. ѕоки ц≥ллю державноњ стратег≥њ буде стаб≥л≥зац≥¤ макропоказник≥в, не п≥дкр≥плена детальним анал≥зом процес≥в ≥ в≥дпов≥дними мотивац≥¤ми, конкретними результатами на м≥крор≥вн≥, доти ”крањна буде приречена на подальше неефективне використанн¤ й без того обмежених кошт≥в.

≤нституц≥йн≥ передумови. ѕ≥сл¤ здобутт¤ незалежност≥ влада в ”крањн≥ на словах декларувала прагненн¤ до Ївропейських стандарт≥в, спроможн≥сть у коротк≥ терм≥ни залучити дл¤ цього весь економ≥чний та ≥нтелектуальний потенц≥ал нац≥њ. Ќа пер≥од 1992-1994рр. припадаЇ бум створенн¤ в ”крањн≥ орган≥в (агентств, ком≥тет≥в), що беруть на себе обов'¤зки формуванн¤ державних програм. ‘ормально ц≥ органи створювалис¤ дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ державних кошт≥в, що вид≥л¤ютьс¤ на розвиток економ≥чного потенц≥алу ”крањни. ‘актично ж, номенклатура зайн¤лас¤ власним працевлаштуванн¤м Утак, щоб престижно й не без достаткуФ Ц п≥д дахом цих орган≥в чиновники знайшли благодатну н≥шу, де бюджетн≥ кошти можна за ¤кимось приводом безкарно перевести в гот≥вку. ≤ немаЇ н≥чого незвичайного, що через де¤кий час, п≥сл¤ р≥шенн¤ тактичних завдань (вид≥ленн¤, в≥рн≥ше, Уоприбуткуванн¤Ф бюджетних кошт≥в) так≥ органи, в силу подальшоњ непотр≥бност≥, зникали, розчин¤лис¤ у склад≥ ≥снуючих або новостворених орган≥в Ц ≥ к≥нц≥ у воду.

ѕриродне, за таких умов ус≥ спроби перевести д≥¤льн≥сть державних орган≥в у прагматичне, б≥льш прозоре р≥чище наштовхувалис¤ на ¤вний або прихований саботаж Ц хто ж погодитьс¤, щоб у темному куточку, де в≥дбуваЇтьс¤ под≥л грошей, пов≥сили лампочку? ≤ це стосуЇтьс¤ не т≥льки чинноњ влади Ц у ¤ких передвиборних програмах ви зустр≥чали за¤вки на кор≥нну зм≥ну механ≥зм≥в державного управл≥нн¤? ѓх в≥дсутн≥сть по¤снюЇтьс¤ досить просто Ц до влади йде нова хвил¤ старих чиновник≥в, що мають навички у сфер≥ постановки завдань ≥ под≥лу кошт≥в. ¬≥дсутн≥сть в арсенал≥ њх ¤костей ум≥нн¤ формувати перспективн≥ ц≥л≥, орган≥зовувати њх дос¤гненн¤ (включаючи контроль ≥ п≥дконтрольн≥сть), управл¤ти ресурсами призводить до розриву циклу управл≥нн¤.

“ому не викликають заперечень оц≥нки експерт≥в, що в≥дзначають низьк≥ управл≥нськ≥ спроможност≥ будь-¤кого украњнського ур¤ду (необх≥дно п≥дкреслити Ц в рамках ≥снуючоњ форми пол≥тичноњ системи). УЌезалежно в≥д тих особистостей, ¤к≥ будуть його очолювати, ур¤д не маЇ досить ум≥нь та ≥нституц≥йних процедур виробл¤ти посл≥довну державну пол≥тику та обгрунтовувати своњ р≥шенн¤ перед опозиц≥Їю ≥ громад¤намиФ Ц з≥ зв≥ту ћ≥жнародного центру перспективних досл≥джень Уѕричини та перспективи економ≥чного росту в ”крањн≥Ф.

ƒл¤ зм≥ни ситуац≥њ на краще потр≥бний перегл¤д механ≥зм≥в державноњ влади, адм≥н≥стративних процедур д≥¤льност≥ держапарату. ¬ свою чергу, це потребуЇ накопиченн¤ в цьому апарат≥ критичноњ маси фах≥вц≥в, готових ≥ здатних це зробити. «Т¤витис¤ там вони можуть лише через механ≥зми вибор≥в ≥ демократичноњ ротац≥њ кадр≥в. ÷е вимагаЇ в≥д пол≥тичних сил, недержавних орган≥зац≥й, громадських обТЇднань в≥дпов≥дних знань, ум≥нь ≥, головне, кроп≥ткоњ прац≥, ¤кщо, звичайно, Ї бажанн¤ жити в демократичному сусп≥льств≥.

≤деолог≥чн≥ передумови. « перших крок≥в здобутт¤ незалежност≥, 5 грудн¤ 1990р., п≥сл¤ прийн¤тт¤ «акону Уѕро бюджетну системуФ, в ”крањн≥ була оф≥ц≥йно л≥кв≥дована системи стратег≥чного державного плануванн¤ (ƒержплан —–—–). ¬≥рн≥ше, залишена (скоп≥йована) лише та њњ частина, до ¤коњ був допущений ур¤д союзноњ республ≥ки у склад≥ —–—–. ј саме Ц до формуванн¤ бюджетних пропозиц≥й на майбутн≥й р≥к (функц≥њ визначенн¤ стратег≥чних ц≥лей були зосереджен≥ в ћоскв≥). ”сунувши не недол≥ки тотал≥тарного плануванн¤, а самий ƒержплан, ”крањна упод≥бнилас¤ персонажу з ф≥лософських притч, ¤кий разом ≥з водою виплеснув ≥з корита дитину.

“акий результат можна було передбачити Ц критика держплануванн¤ зд≥йснювалас¤, переважно, тими, хто н≥¤кого ≥ншого управл≥нн¤, окр≥м командного, й не знав, а про основи л≥берал≥зму Ц лише чув. ƒержавне плануванн¤ Ц це плануванн¤ д≥¤льност≥ держави (державного апарату) з забезпеченн¤ руху сусп≥льства до нам≥чених ц≥лей. «а час≥в тотал≥таризму держава сприймалас¤ ¤к щось нав≥ть б≥льше, н≥ж сусп≥льство Ц зв≥дси й тотальний характер плануванн¤. јле те, що сьогодн≥ в ”крањн≥ окрем≥ Ул≥бералиФ не усв≥домлюють р≥зниц≥ м≥ж сусп≥льством ≥ державою, м≥ж директивним державним ≥ директивним загальнонац≥ональним плануванн¤м, св≥дчить лише про одне Ц ¤кщо влада потрапить до њх рук, ми через де¤кий час знову будемо мати або розруху, або тотал≥тарну державу.

” ф≥з≥олог≥њ стерил≥зац≥¤ призводить до безпл≥дност≥, у пол≥тиц≥ Ц теж. “ому, немаЇ п≥дстав дивуватис¤ низкою результативн≥стю нашоњ пол≥тичноњ системи, у ¤коњ Увир≥залиФ один з основних орган≥в перетворенн¤ ≥дей на плани, а останн≥х Ц на результати. “ака ситуац≥¤ влаштовувала на початковому етап≥ (та ≥ зараз) багатьох представник≥в украњнськоњ влади. ‘акт порушенн¤ ц≥л≥сност≥ системи державного управл≥нн¤ залишивс¤, взагал≥, ¤к би непом≥ченим або спец≥ально прихованим, завд¤ки правов≥й плутанин≥ етапу становленн¤. ћотив приховуванн¤ Ц незац≥кавлен≥сть у прозорост≥ механ≥зм≥в розпод≥лу та привласненн¤ ресурс≥в.

јле, не плануючи своњх д≥й, держава впевнено рухаЇтьс¤ в≥д ƒержплану до прим≥тивного ƒержбуху, втрачаючи важел≥ впливу на ситуац≥ю. ” принцип≥, ƒержплан (¤к документ) бажано сприймати ¤к короткострокову, забезпечену бюджетом частину Ќац≥ональноњ програми соц≥ально-економ≥чного розвитку. ѕри цьому: ƒержплан (¤к частина системи управл≥нн¤) маЇ Узак≥нчуватис¤Ф там ≥ на тому р≥вн≥, куди доход¤ть бюджетн≥ кошти (решта Ц справа сусп≥льства та конкретних виконавц≥в Ц п≥др¤дник≥в державних програм); п≥двищенн¤ д≥ловоњ активност≥ дос¤гаЇтьс¤ не за рахунок заборон ≥ дозвол≥в, а завд¤ки дос¤гненню сол≥дарност≥ в сусп≥льств≥, створенню прозороњ, зрозум≥лоњ ≥ стаб≥льноњ системи мотивац≥й, загальноприйн¤тих ≥ обов'¤зкових дл¤ вс≥х правил. “акий п≥дх≥д означав би, що держава знаходитьс¤ на шл¤ху до проектуванн¤ сусп≥льства майбутнього, на шл¤ху розумного симб≥озу планово-догов≥рних та ≥ндикативних механ≥зм≥в управл≥нн¤.

≤нтелектуальний потенц≥ал. ѕ≥сл¤ розпаду —–—– ”крањна стала спадкоЇмицею адм≥н≥стративно-командноњ системи управл≥нн¤. 70-р≥чний пер≥од њњ пануванн¤ та њњ тотал≥тарний характер обумовили, зокрема, в≥дсутн≥сть у нац≥ональноњ ел≥ти в ”крањн≥ достатн≥х навичок системного, стратег≥чного мисленн¤, тривк≥сть стереотип≥в (на р≥вн≥ п≥дсв≥домого страху громад¤н перед чиновником, а чиновника Ц перед УверхамиФ) ≥, в≥дпов≥дно, складнощ≥ перех≥дного пер≥оду в ”крањн≥. «а оц≥нками в≥тчизн¤них ≥ закордонних експерт≥в, влада в ”крањн≥ належить номенклатур≥ з≥ старим рад¤нським минулим ≥ нов≥й номенклатурн≥й ел≥т≥, що виграла конкуренц≥ю у частини староњ. ѕричому, зроблено це було за рахунок не п≥двищенн¤, а зниженн¤ власних моральних рамок, на шкоду моральним ц≥нност¤м.

ќсобливу тривогу викликають дуже обмежен≥ спроможност≥ до консол≥дованого про¤ву ел≥тних ¤костей Ц розробки реал≥стичних стратег≥чних документ≥в, ¤к≥ б визначали майбутнЇ ”крањни. –езультати проведених ÷ентром –азумкова круглих стол≥в, присв¤чених анал≥зу передвиборних програм парт≥й ≥ блок≥в, навод¤ть на смутн≥ висновки. Ѕ≥льш≥сть парт≥йних програм служать не ланкою в механ≥зм≥ дос¤гненн¤ ц≥лей розвитку украњнського сусп≥льства, а засобом конкурентноњ боротьби з пол≥тичними опонентами. ¬≥дпов≥дно, ≥ терм≥ни њх д≥њ визначаютьс¤ лише результатами чергових президентських або парламентських вибор≥в. —л≥д визнати, що парт≥йн≥ програми за власною ¤к≥стю наближаютьс¤ до державних програм (не до чест≥ останн≥х). ” њх ц≥льов≥й частин≥ Ц не п≥дкр≥плен≥ достатн≥ми гарант≥¤ми соц≥ально-економ≥чн≥ м≥раж≥, ≥ немаЇ жодного завершеного (у вигл¤д≥ ц≥льноњ технолог≥њ) проекту реконструкц≥њ пол≥тичноњ системи. ќдна з причин цього, за оц≥нками јгентства гуман≥тарних технолог≥й (ƒацюк —. ƒе вз¤ти Унове покол≥нн¤Ф?), Ц у представник≥в украњнськоњ ел≥ти УнемаЇ спец≥альноњ менеджерськоњ осв≥ти, де¤к≥ з них одержували њњ на власному досв≥д≥ ц≥ною багатьох помилок. ¬елика частина тепер≥шн≥х б≥знесмен≥в ≥ вищого кер≥вництва крањни нав≥ть нелегальний б≥знес ≥ не завжди в≥дкриту пол≥тику робл¤ть невм≥лоФ.

Ќе волод≥Ї поки що таким вм≥нн¤м ≥ хвил¤ молодих пол≥тик≥в. «а¤ви, наприклад, УќзимихФ про те, що лише програма њх парт≥њ м≥стить конструктив стосовно ¤к≥сноњ перебудови украњнськоњ держави, не витримують критики. ўоб упевнитис¤ у цьому, уважно перегл¤ньте њх програму на сайт≥ zbirna.org.ua та спробуйте в≥дпов≥сти на питанн¤ Ц що потр≥бне дл¤ реал≥зац≥њ визначених ц≥лей (бо кр≥м ц≥лей в Упрограм≥Ф немаЇ н≥чого) ≥ ¤к усе це в≥дбуватиметьс¤? як, наприклад, перейти до оподаткуванн¤ прибутку ос≥б за в≥драхуванн¤м витрат на осв≥ту та оздоровленн¤ (одне з передвиборних гасел програми  ќѕ)? якщо це стосуЇтьс¤ УлюдиниФ ¤к категор≥њ Ц без проблем. јле, коли йдетьс¤ про ”крањну з њњ 48 млн. населенн¤, величезними масштабами легальноњ ≥ нелегальноњ м≥грац≥њ, безроб≥тт¤, т≥н≥зац≥њ Ц питань б≥льше, н≥ж в≥дпов≥дей. «вичайно, бажано було б, щоб  ќѕи сам≥ соб≥ в≥дпов≥ли на так≥ питанн¤ перед тим, ¤к оприлюднювати УпрограмуФ. Ќасправд≥, треба визнати, що Уќзим≥Ф мають у своЇму арсенал≥ ориг≥нальн≥ та см≥лив≥ п≥дходи до вир≥шенн¤ ≥снуючих проблем. Ќа жаль Ц це все, чим вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д своњх Убатьк≥вФ. «алишилос¤ перетворити ц≥ п≥дходи на технолог≥ю њх реал≥зац≥њ Ц саме це ≥ Ї програмою. јле дл¤ цього треба бути б≥льш самокритичними, переступити межу м≥ж Уп≥дприЇмцемФ ≥ Устратег≥чним менеджеромФ. ÷е зауваженн¤ Ц не в образу УќзимимФ, а навпаки Ц з повагою (у багатьох парт≥й ≥ цього немаЇ) та над≥Їю на те, що парт≥њ з часом вдастьс¤ перетворитис¤ на реальну, конструктивну, пров≥дну пол≥тичну силу.

≤снуюча ситуац≥¤ характеризуЇтьс¤ тим, що в держапарат≥ ”крањни не накопичена критична маса людей дл¤ усп≥шного впровадженн¤ стратег≥чного менеджменту. ЌемаЇ достатньоњ к≥лькост≥ таких людей ≥ на п≥дход≥. Ќова генерац≥¤ молодих пол≥тик≥в ≥ економ≥ст≥в, нав≥ть за умови УпроривуФ до влади (а в≥н не буде численним), не спроможна буде ефективно грати в одн≥й команд≥ з≥ старою номенклатурою.

–езюме

“аким чином, прот¤гом дес¤ти минулих рок≥в в ”крањн≥ склалас¤ система державного управл≥нн¤ трансформац≥йного типу Ц вона на Уп≥вкрокуФ в≥д≥йшла в≥д системи управл≥нн¤ зразка колишнього —–—– ≥ знаходитьс¤ в Учотирьох крокахФ в≥д систем, притаманних розвинутим демократ≥¤м. ќсновними рисами ц≥Їњ системи Ї:

робота переважно в режим≥ реакц≥њ на ситуац≥ю, але не проектуванн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в;
в≥дсутн≥сть або низька ефективн≥сть механ≥зм≥в формуванн¤ та реал≥зац≥њ державноњ стратег≥њ розвитку;
в≥дсутн≥сть стимул≥в до створенн¤ системи стратег≥чного плануванн¤, прозорих ≥ зрозум≥лих ус≥м механ≥зм≥в формуванн¤ та реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики, вдосконаленн¤ процедур виконанн¤ владних повноважень;
слабкий ≥нтелектуальний потенц≥ал влади, що потребуЇ њњ омолодженн¤ та п≥двищенн¤ профес≥онал≥зму.

“емпи оздоровленн¤ державного апарату лишають бажати кращого. ѕарламентськ≥ вибори 2002р. не стануть етапним моментом у реконструкц≥њ пол≥тичноњ системи в ”крањн≥ (ним можуть стати президентськ≥ вибори). ÷ього року виборцю чергового разу буде надана можлив≥сть обирати з к≥лькох лих найменше.

Ќа остаточне видужанн¤ влади завд¤ки њњ омолодженню можна спод≥ватис¤ лише в тому випадку, ¤кщо темпи ротац≥њ владних структур будуть мати кумул¤тивний характер, а формуванн¤ системних знань стане пр≥оритетним завданн¤м науки та осв≥ти в ”крањн≥.

—тратег≥чне плануванн¤ Ц не панаце¤ в≥д ус≥х лих. ÷е метод побудови д≥¤льност≥ держави таким чином, щоб цих лих уникнути та домогтис¤ реал≥зац≥њ поставлених ц≥лей. “ому необх≥дна терпл¤ча, кроп≥тка ≥ комплексна прац¤ з≥ створенн¤ законодавчих, правових, орган≥зац≥йних, осв≥т¤нських засад ц≥Їњ д≥¤льност≥. Ќеобх≥дно створити соц≥альну ≥ матер≥альну мотивац≥ю, нормативно-правов≥ стимули дл¤ того, щоб ц¤ д≥¤льн≥сть стала необх≥дною, обов'¤зковою ≥ усв≥домленою.