ѕроблемам зовн≥шньоњ пол≥тики в передвиборних програмах парт≥й ≥ блок≥в, ¤к правило, прид≥л¤Їтьс¤ менше уваги, н≥ж внутр≥шн≥м соц≥ально-економ≥чним проблемам.

ѕроте, ¤к св≥дчить соцопитуванн¤, проведене ÷ентром –азумкова в лютому ц.р., дл¤ б≥льшост≥ громад¤н (65,7%) зовн≥шньопол≥тичн≥ ор≥Їнтац≥њ парт≥й ≥ блок≥в матимуть певне значенн¤ при голосуванн≥ 31 березн¤, зокрема дл¤ 19,4% Ч визначальне. “обто зовн≥шн¤ пол≥тика не залишитьс¤ Ђза кадромї.

” свою чергу, анал≥з зовн≥шньопол≥тичних позиц≥й парт≥й ≥ блок≥в дозвол¤Ї хоча б приблизно визначити загальну картину пр≥оритет≥в нового складу парламенту, спрогнозувати можлив≥ корективи зовн≥шньопол≥тичного курсу ”крањни, оск≥льки, в≥дпов≥дно до  онституц≥њ, основи зовн≥шньоњ пол≥тики крањни визначаЇ ¬ерховна –ада.

“ож експерти ÷ентру –азумкова в рамках спец≥ального проекту з висв≥тленн¤ парламентських вибор≥в, проанал≥зували довгостроков≥ парт≥йн≥ програми, передвиборн≥ платформи парт≥й ≥ блок≥в, провели анкетуванн¤ л≥дер≥в р¤ду пров≥дних пол≥тичних структур, а також на основ≥ результат≥в спец≥ально проведеного всеукрањнського соц≥олог≥чного опитуванн¤ зТ¤сували зовн≥шньопол≥тичн≥ пр≥оритети населенн¤. ћатер≥али ÷ентру було узагальнено в часопис≥ ЂЌац≥ональна безпека ≥ оборонаї (є2, 2002) й подано дл¤ обговоренн¤ на Ђкруглому стол≥ї Ђ¬ибори 2002: зовн≥шньопол≥тичн≥ ор≥Їнтири пол≥тичних парт≥й ≥ блок≥вї, що в≥дбувс¤ 6 березн¤ за спри¤нн¤ ћ≥жнародного фонду Ђ¬≥дродженн¤ї.

ƒебати на Ђкруглому стол≥ї за участю представник≥в семи пров≥дних парт≥й ≥ блок≥в, авторитетних експерт≥в, ≥ноземних спостер≥гач≥в ≥ журнал≥ст≥в, за вс≥Їњ гостроти й часом р≥зкост≥ оц≥нок, продемонстрували зб≥г позиц≥й у низц≥ важливих проблем зовн≥шньоњ пол≥тики.

”загальнен≥ матер≥али тематичного випуску часопису та Ђкруглого столуї покладено в основу ц≥Їњ статт≥.

ƒобрими нам≥рами вимощено шл¤х у парламент

јнал≥з парт≥йних програм ≥ передвиборних платформ св≥дчить, що практично вс≥ учасники парламентських вибор≥в п≥дтримують ≥нтеграц≥ю ”крањни в Ївропейське та св≥тове сп≥втовариство, затвердженн¤ њњ ¤к суверенноњ незалежноњ держави, р≥вноправного субТЇкта м≥жнародних в≥дносин. ƒл¤ цього потр≥бно виконати триЇдине завданн¤: а) забезпечити ч≥тк≥сть, посл≥довн≥сть ≥ д≥Їв≥сть зовн≥шньоњ пол≥тики; б) зм≥цнити безпеку ”крањни; в) забезпечити њњ ≥нтереси в сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

” свою чергу, ус≥ парт≥њ (незалежно в≥д пол≥тичноњ ор≥Їнтац≥њ) п≥двалинами украњнськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики декларують: мирне сп≥в≥снуванн¤, недоторканн≥сть кордон≥в, в≥дсутн≥сть (неприпустим≥сть) територ≥альних претенз≥й, виконанн¤ норм м≥жнародного права, невтручанн¤ у внутр≥шн≥ справи, взаЇмовиг≥дне сп≥вроб≥тництво та врегулюванн¤ конфл≥кт≥в несиловим шл¤хом. √оловним принципом зовн≥шньоњ пол≥тики парт≥њ вважають пр≥оритет нац≥ональних ≥нтерес≥в. (”т≥м, зрозум≥ло, що нац≥ональн≥ ≥нтереси парт≥њ тлумачать по-р≥зному, виход¤чи з декларованих ≥деолог≥чних концепц≥й).

—кладн≥ша ситуац≥¤ з конкретними зовн≥шньопол≥тичними установками. ѕор≥вн¤нн¤ довгострокових програм парт≥й ≥з передвиборними платформами блок≥в, до складу ¤ких вони вв≥йшли, даЇ вельми ц≥кав≥ результати.

ѕопри всю обмежен≥сть обс¤гу та зрозум≥лу ор≥Їнтац≥ю на внутр≥шню проблематику, зовн≥шньопол≥тичн≥ установки в передвиборних програмах блок≥в Ч результат непростого компром≥су. ¬насл≥док цього пом≥тно втрачаЇтьс¤ конкретика, або загалом зовн≥шньопол≥тичний блок вилучаЇтьс¤ з документа. (Ќаприклад, ƒемократична парт≥¤ ”крањни ¤вно ор≥ЇнтуЇтьс¤ на зах≥дний напр¤м сп≥вроб≥тництва, а парт≥¤ Ђƒемократичний союзї Ч за багатовекторн≥сть. “ож у платформ≥ блоку учасники передвиборного обТЇднанн¤ обмежуютьс¤ формулою про п≥дпор¤дкуванн¤ зовн≥шньоњ пол≥тики ≥нтересам народу. јбо, прим≥ром, у блоц≥ Ђ«а ™дину ”крањну!ї ≥з пТ¤ти парт≥й-учасниць одна виступаЇ за принцип багатовекторност≥, ≥нша ч≥тко не визначаЇ свою позиц≥ю в координатах Ђ«ах≥дЧ—х≥дї, ≥нш≥ три Ч за Ївропейський вектор сп≥вроб≥тництва.  р≥м того, одна з парт≥й блоку п≥дтримуЇ позаблоковий статус ”крањни, тод≥ ¤к дв≥ ≥нш≥ Ч ор≥Їнтуютьс¤ на сп≥вроб≥тництво з Ќј“ќ. ” результат≥, у сп≥льн≥й передвиборн≥й платформ≥ Ч ≥ Ївропейська ≥нтеграц≥¤, ≥ зм≥цненн¤ звТ¤зк≥в з —Ќƒ, ≥ з –ос≥Їю. ” свою чергу, у виборчу платформу блоку ЂЌаша ”крањнаї не вв≥йшли Ђпол≥тично чутлив≥ї вимоги виходу ”крањни з≥ складу —Ќƒ, що м≥ст¤тьс¤ в програмах чотирьох ≥з дес¤ти парт≥й-учасниць).

≤нша причина Ђун≥версал≥зац≥њї зовн≥шньопол≥тичних установок у передвиборних платформах Ч суттЇв≥ рег≥ональн≥ розб≥жност≥ в геопол≥тичних ор≥Їнтац≥¤х населенн¤. (ѕрим≥ром, за даними лютневого соцопитуванн¤ ÷ентру –азумкова (опитано 2012 респондент≥в в≥ком в≥д 18 рок≥в у вс≥х рег≥онах ”крањни) Ч 56% респондент≥в у зах≥дних област¤х ”крањни в≥ддають перевагу контактам ≥з крањнами ™—, а в сх≥дних област¤х 45,1% опитаних визначають пр≥оритетом сп≥вроб≥тництво з –‘. јбо Ч у «ах≥дному рег≥он≥ нараховуЇтьс¤ лише 18,4% прихильник≥в входженн¤ ”крањни в —оюз –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥ (50,3% проти), тод≥ ¤к на —ход≥ крањни частка приб≥чник≥в вступу ”крањни в —оюз с¤гаЇ 62,2% опитаних).

” результат≥ виборець одержуЇ усереднений вар≥ант добрих нам≥р≥в, за ¤ким досить важко судити про зовн≥шньопол≥тичн≥ позиц≥њ виборчих обТЇднань. ƒл¤ уточненн¤ цих позиц≥й експерти ÷ентру –азумкова провели анкетуванн¤ л≥дер≥в р¤ду пров≥дних пол≥тичних структур, окрем≥ результати ¤кого подано в таблиц≥ Ђ«овн≥шн¤ пол≥тика ”крањни: питанн¤ й в≥дпов≥д≥ї.

„и буде перегл¤нуто Ђосновн≥ напр¤ми зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањниї?

—уд¤чи з≥ спр¤мованост≥ передвиборних програм, позиц≥й л≥дер≥в парт≥й ≥ блок≥в, наведених у таблиц≥ й озвучених на Ђкруглому стол≥ї, можна припустити, що майбутн≥й склад парламенту вживе низку заход≥в щодо посиленн¤ впливу на проведенн¤ украњнськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики. Ћ≥дери парт≥й ≥ блок≥в критично оц≥нюють (¤к середн≥й ≥ низький) нин≥шн≥й р≥вень впливу парламенту на формуванн¤ й реал≥зац≥ю зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни. Ќа њхню думку, цей вплив парламенту необх≥дно посилити дл¤ дос¤гненн¤ балансу в трикутнику Ђѕрезидент Ч ¬ерховна –ада Ч  аб≥нет м≥н≥стр≥вї. ќчевидно, п≥двищенн¤ рол≥ парламенту буде можливим за умови створенн¤ сталоњ б≥льшост≥ з ч≥тко визначеними позиц≥¤ми, спр¤мованими на п≥двищенн¤ ефективност≥ зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни. (¬ельми знаменно, що п≥д час дискус≥њ на Ђкруглому стол≥ї л≥дер блоку ƒемократична парт≥¤ ”крањни Ч парт≥¤ Ђƒемократичний союзї ¬.√орбул≥н в≥дзначив, що озвучен≥ позиц≥њ л≥дер≥в парт≥й ≥ блок≥в ц≥лком допускають консенсус, ¤кий може стати фундаментом дл¤ формуванн¤ б≥льшост≥ в майбутньому парламент≥).

” свою чергу, анал≥з нам≥р≥в пол≥тичних структур розвивати р≥зн≥ форми м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, модерн≥зувати механ≥зми реал≥зац≥њ зовн≥шньоњ пол≥тики, викладен≥ в довгострокових парт≥йних програмах ≥ почасти Ч у передвиборних платформах, даЇ п≥дстави припускати можлив≥сть перегл¤ду новим парламентом чинних Ђќсновних напр¤м≥в зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањниї. Ќайч≥тк≥ше цю позиц≥ю визначено у в≥дпов≥д¤х л≥дер≥в парт≥й ≥ блок≥в на запитанн¤ анкети ÷ентру –азумкова (див. таблицю). ќчевидно, б≥льш≥сть парт≥й ≥ блок≥в вважають необх≥дним ухваленн¤ нового документа Ч вони вже п≥дготували (або готують) в≥дпов≥дн≥ законопроекти. “≥льки ѕ«” та обТЇднанн¤ Ђ∆≥нки за майбутнЇї пропонують обмежитис¤ внесенн¤м зм≥н у чинний документ.

—правд≥, затверджен≥ ¬ерховною –адою 2 липн¤ 1993 р. Ђќсновн≥ напр¤ми зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањниї уже багато в чому не в≥дпов≥дають сучасним реал≥¤м. ѕо-перше, в≥дбулис¤ серйозн≥ зм≥ни у св≥т≥ й у сус≥дн≥х крањнах. –озширюЇтьс¤ ™—, ѕольща, ”горщина, „ех≥¤ стали членами Ќј“ќ, створено —оюз –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥, ™врјз≈—. ¬иникли нов≥ виклики й загрози, на ¤к≥ св≥товому сп≥втовариству, зокрема й ”крањн≥, потр≥бно шукати адекватн≥ в≥дпов≥д≥. ” свою чергу, за минул≥ в≥с≥м ≥з гаком рок≥в зм≥нилас¤ й сама ”крањна. ѕо-друге, р¤д актуальних на той час завдань виконано Ч ”крањна позбулас¤ ¤дерноњ зброњ, п≥дписала широкомасштабн≥ договори з сус≥дн≥ми крањнам, угоду з ™—, стала членом –ади ™вропи тощо.

«овн≥шньопол≥тичн≥ пр≥оритети: у ™вропу з –ос≥Їю? јбо крок на «ах≥д, крок на —х≥д

« таблиц≥ видно, що пр≥оритети визначаютьс¤ переважно в координатах Ђкрањни ™— Ч –ос≥¤ї. „≥тко визначили пр≥оритетними в≥дносини з крањнами ™— Ѕлок ёл≥њ “имошенко й ѕ«”.  ѕ” Ч в≥дносини з –ос≥Їю. (”т≥м, ¤к за¤вив на Ђкруглому стол≥ї представник  ѕ” ™.ћармазов, комун≥сти аж н≥¤к не проти Ївро≥нтеграц≥њ, але ”крањна до цього поки що не готова Ч потр≥бно зм≥цнювати нац≥ональну економ≥ку). Ѕлок ЂЌаша ”крањнаї дотримуЇтьс¤ оф≥ц≥йноњ тр≥ади основних напр¤м≥в зовн≥шньоњ пол≥тики: ™—-–‘-—Ўј. (”точнюючи позиц≥њ блоку, Ѕ.“арасюк п≥д час дискус≥њ на Ђкруглому стол≥ї серед пр≥оритетних напр¤м≥в у рамках двостороннього сп≥вроб≥тництва назвав ѕольщу, –ос≥ю, Ќ≥меччину ≥ —Ўј). Ѕлок Ђ«а ™дину ”крањну!ї й —ѕ” вважають однаково пр≥оритетн≥ в≥дносини з крањнами ™— ≥ з –ос≥Їю. ѕричому свою позиц≥ю блок Ђ«а ™дину ”крањну!ї доповнюЇ гаслом: Ђ«а Їдину ”крањну в Їдин≥й ™вроп≥, ¤ка включаЇ ≥ –ос≥юї. ќбТЇднанн¤ Ђ∆≥нки за майбутнЇї дотримуютьс¤ принципу багатовекторност≥, вт≥м в≥дзначаючи в першу чергу контакти з крањнами ™—, сус≥дн≥ми крањнами, насамперед –‘.

” свою чергу, представл¤ючи на Ђкруглому стол≥ї позиц≥њ —ƒѕ”(о), ќ.ћустаф≥н в≥дзначив, що головний партнер дл¤ ”крањни Ч ™—, але й контакти з –ос≥Їю вкрай важлив≥, ≥ ц≥ напр¤ми не можна вважати альтернативними. («аради обТЇктивност≥ необх≥дно в≥дзначити, що анал≥з парт≥йних програм ≥ передвиборних платформ, в≥дпов≥д≥ л≥дер≥в парт≥й ≥ блок≥в, наведен≥ нижче, не дають п≥дстав дл¤ висновку про те, що в≥дносини з≥ —Ўј та крањнами —Ќƒ дл¤ учасник≥в парламентських вибор≥в Ї другор¤дними й незначними).

ƒо реч≥, позиц≥њ парт≥й ≥ блок≥в ч≥тко кореспондуютьс¤ з зовн≥шньопол≥тичними симпат≥¤ми населенн¤ ”крањни. «а даними соц≥олог≥чного опитуванн¤ ÷ентру –азумкова, 31,6% населенн¤ вважаЇ пр≥оритетним напр¤мом зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни в≥дносини з –ос≥Їю, 31,4% Ч ≥з крањнами ™—, 20,6% Ч ≥з крањнами —Ќƒ ≥ 4% Ч з≥ —Ўј.

ƒуже важливий той факт, що за певних розб≥жностей у визначенн≥ зовн≥шньопол≥тичних пр≥оритет≥в, ус≥ пол≥тичн≥ структури в≥д л≥вих до правоцентрист≥в абсолютно одностайно п≥дтримують вступ ”крањни в ™—. (¬одночас, на думку представника ѕ«” —.ћоскв≥на, вступ у майбутньому в ™— сл≥д обгрунтувати в≥дпов≥дними розрахунками. ј представник блоку ёл≥њ “имошенко —. ом≥саренко наголосив, що дл¤ ”крањни приЇднанн¤ до ™— буде дуже складним завданн¤м).

ƒо реч≥, ≥ б≥льш≥сть населенн¤ ”крањни п≥дтримуЇ процес Ївро≥нтеграц≥њ. «а результатами соц≥олог≥чного опитуванн¤ ÷ентру –азумкова, 57,6% респондент≥в переконано, що ”крањн≥ необх≥дно вступити в ™—. (ѕротилежноњ думки дотримуЇтьс¤ 16,2% опитаних, а 26,2% Ч вагалис¤ з в≥дпов≥ддю). ÷≥каво, що б≥льш≥сть (60,4%) приб≥чник≥в вступу ”крањни в ™— вважаЇ, що це повинно в≥дбутис¤ прот¤гом найближчих пТ¤ти рок≥в. “обто в украњнському сусп≥льств≥ Ї значний потенц≥ал п≥дтримки саме Ївропейського вектора зовн≥шньоњ пол≥тики. ѕроте приваблив≥сть Ївро≥нтеграц≥њ в очах населенн¤ визначатиметьс¤, передус≥м, матер≥альним ефектом сп≥вроб≥тництва з крањнами ™—.

“аким чином, можна спрогнозувати посиленн¤ проЇвропейських настроњв у новому украњнському парламент≥. Ќа користь цього св≥дчить ≥ те, що б≥льш≥сть пол≥тичних структур п≥дтримуЇ ≥дею створенн¤ в новому парламент≥  ом≥тету з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ (скептично до цього ставитьс¤  ѕ”, ≥ не визначилас¤ з позиц≥Їю —ѕ”).

—тосовно перспектив розвитку в≥дносин ≥з –ос≥Їю ≥ —Ўј, б≥льш≥сть л≥дер≥в парт≥й ≥ блок≥в п≥дтримують поглибленн¤ сп≥вроб≥тництва з ними. ƒуже ц≥кавим вигл¤даЇ пор≥вн¤нн¤ позиц≥й л≥дер≥в парт≥й ≥ блок≥в з оц≥нками населенн¤.

якщо необх≥дн≥сть поглибленн¤ сп≥вроб≥тництва з –ос≥Їю особливих сумн≥в≥в у наших громад¤н не викликаЇ (Ђзаї Ч 62,5% опитаних, 23,4% влаштовуЇ нин≥шн≥й р≥вень в≥дносин, ≥ 9,4% респондент≥в за зменшенн¤ сп≥вроб≥тництва), то щодо —Ўј оц≥нки дуже суперечлив≥. ѕ≥дтримують поглибленн¤ сп≥вроб≥тництва 24,2% респондент≥в, 24,8% Ч вважають необх≥дним зменшувати сп≥вроб≥тництво, а 39,6% опитаних влаштовуЇ нин≥шн≥й р≥вень контакт≥в з≥ —Ўј.

” свою чергу, б≥льш≥сть парт≥й ≥ блок≥в вважаЇ, що ”крањна повинна в≥д≥гравати активн≥шу роль в —Ќƒ. (Ѕлок Ђ«а ™дину ”крањну!ї ≥ блок ёл≥њ “имошенко влаштовуЇ нин≥шн≥й р≥вень активност≥ ”крањни в —п≥вдружност≥). ƒо реч≥, 55,1% населенн¤ в цьому питанн≥ п≥дтримуЇ позиц≥ю б≥льшост≥ парт≥й ≥ блок≥в, вважаючи, що ”крањна повинна актив≥зувати свою участь у —п≥вдружност≥.

“а коли починаЇтьс¤ мова про сп≥вроб≥тництво з рег≥ональними структурами, створеними на теренах —Ќƒ, картина оц≥нок л≥дер≥в парт≥й ≥ блок≥в ≥стотно зм≥нюЇтьс¤. ѕо-перше, ус≥ пол≥тичн≥ структури (кр≥м  ѕ” й —ѕ”, ¤ка утрималас¤ в≥д в≥дпов≥д≥) виступають проти вступу ”крањни в —оюз –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥. ѕо-друге, б≥льш≥сть парт≥й ≥ блок≥в не п≥дтримують приЇднанн¤ нашоњ крањни до системи колективноњ безпеки —Ќƒ Ч “ашкентського договору. ( ѕ” Ч за приЇднанн¤, а —ѕ” та обТЇднанн¤ Ђ∆≥нки за майбутнЇї утрималис¤ в≥д в≥дпов≥д≥). ѕо-третЇ, ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ позиц≥њ парт≥й ≥ блок≥в щодо вступу в ™враз≥йське економ≥чне сп≥втовариство (™врјз≈—) Ч з таблиц≥ видно, що чотири парт≥њ та блоки проти вступу, три Ч за. ѕо-четверте, б≥льш≥сть пол≥тичних структур (кр≥м  ѕ”) п≥дтримують поглибленн¤ контакт≥в у рамках √””јћ.

ќц≥нки населенн¤ дещо в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д позиц≥й л≥дер≥в пол≥тичних структур. ѕриЇднанн¤ ”крањни до “ашкентського договору (Ђзаї Ч 15,2%, Ђпротиї Ч 40,7%, утрималис¤ Ч 44,1%), вступ в ™врјз≈— (Ђзаї Ч 31%, Ђпротиї Ч 20,6%, утрималис¤ Ч 48,4%) ≥ актив≥зац≥¤ сп≥вроб≥тництва в √””јћ (Ђзаї Ч 25,8%, Ђпротиї Ч 23, 4%, утрималис¤ Ч 50,8%), очевидно, не викликають у наших громад¤н пом≥тного ентуз≥азму. ” свою чергу, значна частина респондент≥в (45,2%) п≥дтримують приЇднанн¤ ”крањни до —оюзу –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥.

ќчевидно, можна спрогнозувати дуже стриману та прагматичну позиц≥ю новоњ ¬ерховноњ –ади щодо рег≥ональних структур, створених на простор≥ —Ќƒ. (ѕринаймн≥ видаЇтьс¤ малоймов≥рним в≥дтворенн¤ в будь-¤кому вигл¤д≥ кризовоњ ситуац≥њ трир≥чноњ давнини навколо вступу ”крањни в ћ≥жпарламентську асамблею —Ќƒ).

ƒуже красномовним Ї те, що проблема вступу ”крањни в Ќј“ќ п≥д час дискус≥њ на Ђкруглому стол≥ї аж н≥¤к не викликала р≥зкого протисто¤нн¤ м≥ж представниками л≥вих ≥ правих пол≥тичних структур. Ѕ≥льш≥сть парт≥й ≥ блок≥в (за вин¤тком  ѕ” й ѕ«”) загалом позитивно ставл¤тьс¤ до перспективи (нехай ≥ далекоњ) вступу ”крањни в Ќј“ќ. «наменно, що не виключаЇ таку перспективу й —ѕ”, правда з застереженн¤м, Ч Ђколи й Ќј“ќ буде новим елементом системи безпекиї. ћожна припустити, що питанн¤ про позаблоковий статус ”крањни ви¤витьс¤ на пор¤дку денному нового парламенту. Ќа такий висновок навод¤ть ¤к результати минулого Ђкруглого столуї й результати анкетуванн¤ л≥дер≥в пров≥дних пол≥тичних структур, так ≥ те, що позаблоковий статус ”крањни п≥дтримують лише с≥м ≥з 26 парт≥й, що беруть участь у виборах.

” цьому контекст≥ сл≥д в≥дзначити, що останн≥м часом окреслилис¤ певн≥ позитивн≥ зм≥ни у ставленн≥ населенн¤ ”крањни до проблеми сп≥вроб≥тництва з ѕ≥вн≥чноатлантичним аль¤нсом. (ЌагадаЇмо, що ще у серпн≥ минулого року, за результатами проведеного центром –азумкова соцопитуванн¤, 48,1% громад¤н вважали Ќј“ќ агресивним в≥йськовим блоком, а 50,2% Ч виступали категорично проти розширенн¤ јль¤нсу на —х≥д). ќпосередкованим п≥дтвердженн¤м де¤ких позитивних зм≥н можуть служити результати лютневого (2002 р.) опитуванн¤ ÷ентру –азумкова, за ¤кими 14,4% наших громад¤н вважають, що ”крањна повинна вступити в Ќј“ќ, 36,3% Ч не виключають таку можлив≥сть, хоча й у в≥ддаленому майбутньому. ” свою чергу, 30,5% опитаних переконан≥, що ”крањна не повинна вступати в јль¤нс за жодних умов, а 18,8% Ч вагалис¤ з в≥дпов≥ддю.

„ого можна чекати в≥д майбутнього парламенту?

«агалом, анал≥з позиц≥й парт≥йних програм, передвиборних платформ парт≥й ≥ блок≥в, результати анкетуванн¤ л≥дер≥в пров≥дних пол≥тичних структур, а також результати Ђкруглого столуї дають п≥дстави дл¤ певних прогнозних оц≥нок.

ѕо-перше, здаЇтьс¤ очевидним, що новообраний парламент спробуЇ п≥двищити св≥й вплив на формуванн¤ й реал≥зац≥ю зовн≥шньоњ пол≥тики в Ђтрикутникуї ѕрезидент Ч ¬ерховна –ада Ч  аб≥нет м≥н≥стр≥в. ”т≥м, це вигл¤даЇ ≥мов≥рним за умови створенн¤ сталоњ б≥льшост≥ з ч≥тко визначеними позиц≥¤ми, зор≥Їнтованими на п≥двищенн¤ ефективност≥ зовн≥шньоњ пол≥тики, зокрема њњ подальшоњ економ≥зац≥њ, на чому, до реч≥, напол¤гають ус≥ учасники виборчоњ кампан≥њ.

ѕо-друге, ≥з високою ≥мов≥рн≥стю можна прогнозувати, що парламент ≥н≥ц≥юЇ перегл¤д Ђќсновних напр¤м≥в зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањниї ≥, можливо, на ос≥нн≥й сес≥њ ухвалить новий документ. ќчевидно, у ньому напр¤м Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ буде ч≥тко закр≥плено ¤к пр≥оритетний. ѕосиленн¤ проЇвропейських настроњв серед нового депутатського корпусу (зокрема створенн¤ в≥дпов≥дного проф≥льного ком≥тету) Ч момент важливий, враховуючи, що саме цьому складу ¬ерховноњ –ади доведетьс¤ прот¤гом наступних чотирьох рок≥в виконувати важлив≥ завданн¤ п≥дготовки ”крањни до вступу в ™—.

ѕо-третЇ, Ї п≥дстави припускати, що новий парламент п≥дн≥ме питанн¤ про позаблоковий статус ”крањни, що зробить можливим њњ входженн¤ в майбутньому в Ќј“ќ.

ѕо-четверте, хоча певне протисто¤нн¤ м≥ж Ђпрозах≥днимиї правими та Ђпророс≥йськимиї л≥вими в новому парламент≥ збережетьс¤, радикальн≥ кроки (прим≥ром, вих≥д ”крањни з —Ќƒ чи, навпаки, приЇднанн¤ до —оюзу –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥) навр¤д чи матимуть п≥дтримку б≥льшост≥ депутатського корпусу. ќчевидно, позиц≥¤ ¬ерховноњ –ади стосовно рег≥ональних структур на теренах —п≥вдружност≥ буде досить стриманою та прагматичною. «усилл¤ депутат≥в буде спр¤мовано на розширенн¤ участ≥ ”крањни в пров≥дних м≥жнародних орган≥зац≥¤х, на розвиток двостороннього сп≥вроб≥тництва, зокрема з сус≥дн≥ми крањнами.