ѕол≥тика

1.      —п≥впрац¤ в межах ™вропейського рег≥ону

Ќезалежно в≥д статусу ”крањни в ™—, ¤к то: член, асоц≥ований член чи просто сус≥да механ≥зм взаЇмод≥њ обох стор≥н маЇ бути вдосконалений у найближч≥ 10 рок≥в. «м≥ни можуть в≥дбуватис¤ у к≥лькох напр¤мках:

-         ѕерегл¤д програми партнерства ”крањнаЦ™—, що до цього часу будуЇтьс¤ на основ≥ програми TACIS. Ќайб≥льш перспективним дл¤ ”крањни буде програма PHARE, на основ≥ ¤коњ ≥снують в≥дносини ™— та њњ потенц≥йних член≥в зараз. ¬она передбачаЇ розширений пакет ≥нвестиц≥й, ф≥нансуванн¤ соц≥альних перетворень (програми дл¤ безроб≥тних, реформа соц≥ального захисту тощо), п≥льгов≥ митн≥ правила; кр≥м того PHARE значно полегшуЇ умови подальшого вступу до союзу.

-         —творенн¤ сп≥льних в≥льних економ≥чних зон з новими членами ™—: ”горщиною, ѕольщею, —ловаччиною. ѕри цьому акцент маЇ робитис¤ не на звичайне прикордонне торг≥вельне сп≥вроб≥тництво (що вже маЇ м≥сце у ¬≈« УћостицькаФ, Уявор≥вФ, У«акарпатт¤Ф), а на створенн≥ промислових ¬≈«, ≥з залученн¤м зах≥дно-Ївропейського кап≥талу.

-         –еформа системи самовр¤дуванн¤, що дозволило б пр¤му сп≥впрацю на рег≥ональному р≥вн≥ м≥ж украњнськими област¤ми та рег≥онами крањн ™—. Ќаприклад, в т≥й же ѕольщ≥ швидкому налагодженню в≥дносин з ™— поспри¤ли окрем≥ ≥нвестиц≥йн≥ проекти на р≥вн≥ м≥ста чи селища, а також швидкий розвиток прикордонноњ торг≥вл≥.

2.         —таб≥льне положенн¤ „орноморського рег≥ону

”крањна Ї одн≥Їю з тих крањн, ≥нтересам котрих повн≥стю в≥дпов≥даЇ гасло ™— Упро дем≥л≥тар≥зац≥ю „орного мор¤Ф. ¬ даному випадку вир≥шитьс¤ одна з основних украњнських проблем, а саме Ц —евастопольська. ќднак реал≥зац≥¤ даного принципу вбачаЇтьс¤ дуже примарною, з огл¤ду на те, що в рег≥он≥ присутн≥ два стратег≥чн≥ ≥сторичн≥ супротивники: –ос≥¤ та “уреччина. « обома крањнами ”крањна маЇ нормальн≥ в≥дносини, окр≥м того ц≥ дв≥ крањни вход¤ть в пТ¤т≥рку наших торг≥вельних партнер≥в.

™— зараз розпочав активно ф≥нансувати розвиток ≥нфраструктури „орного мор¤, спод≥ваючись з часом перетворити його на туристичноЦторг≥вельноЦкомун≥кац≥йну зону по зразку —ередземного мор¤. Ќе варто зайвий раз вказувати, ¤ку полосу† узбережж¤ цього мор¤ займаЇ наша крањна ≥ наск≥льки  рим Ї виг≥дною зоною, ¤к в туристичному так ≥ в економ≥чному план≥. “акож триваЇ сп≥вроб≥тництво по л≥н≥њ ™— Ц „ерноморське економ≥чне сп≥втовариство. «г≥дно ≥з задумом засновник≥в, „≈— створювалась ¤к м≥сцевий аналог ™— та в перспектив≥ маЇ т≥сно ≥нтегруватис¤ з останньою. ”крањна ¤к член-засновниц¤ орган≥зац≥њ безумовно зац≥кавлена в под≥бному розвитку под≥й, адже в цьому випадку ми зб≥льшуЇмо власн≥ шанси потрапити до ™—. —ус≥дами ”крањни по „≈— Ї √рец≥¤, що вже Ї членом ™—, “уреччина, що вже к≥лька рок≥в Ї асоц≥йованим членом, Ѕолгар≥¤ та –умун≥¤, що претендуЇють на вступ до ™— у майбутньому. Ќепогане сус≥дське коло дл¤ початку.

3.         —триманн¤ рос≥йського впливу в рег≥он≥, недопущенн¤ реал≥зац≥њ радикальних сценар≥њв рос≥йськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики

як ≥ —Ўј, ™— незац≥кавлен≥ у в≥дновленн≥ Уг≥гантаФ. ќднак в даному випадку незац≥кавлен≥сть ц¤ зовс≥м ≥ншого плану. ¬ «ах≥дн≥й ™вроп≥ бо¤тьс¤ не виникненн¤ св≥тового полюсу, розум≥ючи, що рано чи п≥зно це маЇ статис¤, а в≥дновленн¤ ≥мперських ≥дей рос≥йського пануванн¤ у ™вроп≥. як зах≥дн≥, так ≥ сх≥дн≥ Ївопейц≥ ще добре памТ¤тають рад¤нськ≥ гарн≥зони, ѕразьку весну, Ѕудапешт у 1954 роц≥ ≥ т. д. “акий вар≥ант Ї ц≥лком можливим у раз≥ приходу до влади пол≥тичних сил зразка Ћƒѕ– чи радикальних л≥вих. ”крањна в даному випадку опинитьс¤ ще в г≥ршому становищ≥: нас оч≥куЇ УвозТЇднанн¤Ф ≥з ус≥ма пол≥тичними насл≥дками. ≤де¤ ”крањни, У¤к буфераФ про ¤кий багато говорили на початку девТ¤ностих на сьогодн≥ втратила сенс ¤к з в≥йськовоњ, так ≥ з пол≥тичноњ точки зору. —учасний р≥вень озброЇнь ц≥лком дозвол¤Ї подолати таку Убуферну зонуФ за 20 Ц 30 годин, окр≥м того –ос≥¤ маЇ пр¤мий вих≥д до кордону ™— через Ѕ≥лорусь. ѕол≥тично ≥де¤ УбуфераФ не буде працювати, адже амб≥ц≥њ –ос≥њ, в цьому вар≥ант≥, з 90-в≥дсотковою ≥мов≥рн≥стю п≥дуть далеко за меж≥ ”крањни.

4.         Ѕоротьба з нелегальною ≥м≥грац≥Їю

”крањна була першою ≥ поки останньою серед сх≥дних сус≥д≥в, хто за¤вив про нам≥р п≥дписати ≥з ™— догов≥р про реадм≥с≥ю, тобто про взаЇмну передачу нелегальних ≥м≥грант≥в. ћи мабуть перш≥ з сус≥д≥в ™—, кому поки-що категорично в≥дмовл¤ють у можливост≥ вступу до орган≥зац≥њ, але хто погодивс¤ на п≥дписанн¤ даноњ угоди. –≥шенн¤ безумовно Ї неоднозначним ≥ тому потребуЇ розгл¤ду ¤к плюс≥в, так ≥ м≥нус≥в. ќсновним м≥нусом Ї те, що тепер нам стануть повертати ус≥х ≥м≥грант≥в, що потрапили до ™— з украњнсьоњ територ≥њ Ц ¤к наших громад¤н, так ≥ ≥ноземц≥в. ¬раховуючи те, що украњнська територ≥¤ Ї на сьогодн≥ одним ≥з основних маршрут≥в† незаконноњ м≥грац≥њ до ™—, можна лише у¤вити, ск≥льки нелегал≥в нам доведетьс¤ прийн¤ти, ¤кщо догов≥р буде п≥дписано. « ≥ншого боку Ц п≥дписанн¤ договору означатиме право ”крањни вимагати послабленн¤ в≥зового режиму, про що детально написано в п. 2 анал≥зу розб≥жностей ≥нтерес≥в.

≈коном≥ка

1.         «береженн¤ стаб≥льного положенн¤ Ївро

¬веденн¤ Ївро в≥дзначилос¤ на внутр≥шньому ринку валютних поток≥в ”крањни пор≥вн¤но незначною м≥рою. “им не менше, п≥сл¤ зупиненн¤ ейфор≥њ, украњнськ≥ банки констатували, що сумарний обс¤г обм≥н≥в новоњ валюти пор≥вн¤но ≥з сумарним обс¤гом куп≥вель валют крањн-учасник≥в Їврозони до введенн¤ гот≥вкового Ївро зр≥с у два рази. “аким чином з доларовоњ зони ”крањна за 1-2 роки може перейти в зону Ївро. Ѕ≥пол¤рн≥сть на валютному ринку Ї спри¤тливою дл¤ нашоњ крањни, вона знижуЇ ризик постраждати в≥д насл≥дк≥в черговоњ кризи, з ¤ких три останн≥: аз≥атська, рос≥йська та бразильська в≥дбулис¤ саме в доларов≥й зон≥. ѕодв≥йна привТ¤зка банк≥вських актив≥в до новоњ валюти та до традиц≥йного долара стаб≥л≥зуЇ банк≥вську систему, що значно постраждала п≥сл¤ рос≥йськоњ кризи 1998 року.

2.         “ранспорт та комун≥кац≥њ

¬осени 2000 року в ”крањн≥ в≥дбулас¤ нарада, на ¤к≥й обговорювалис¤ перспективи буд≥вництва транспортноњ маг≥страл≥ ≈-50: Ѕрест Ц ѕариж Ц ѕрага Ц ”жгород Ц ”мань Ц  ерч Ц Ѕаку. ÷¤ трансЇвропейська л≥н≥¤ коммун≥кац≥й маЇ зТЇднати дв≥ протилежн≥ точки ™вропейського континенту та вийти до  асп≥йського мор¤. ¬ даному випадку на користь ”крањни знову граЇ географ≥¤: проведенн¤ маг≥страл≥ п≥вн≥чн≥ше значно зб≥льшить в≥дстань м≥ж к≥нцевими точками, п≥вденн≥ше Ц виключить можлив≥сть доступу Ѕалт≥йських та ѕ≥вн≥чно-Ївропейських крањн. јктивну участь ”крањни передбачаЇ також створенн¤ системи  ритських транспортних коридор≥в, з ¤ких три суходольних (є3: Ќ≥меччина Ц ѕольща Ц ”крањна; є5 ≤тал≥¤ Ц —–ё Ц —ловаччина Ц ”крањна; є9: ‘≥нл¤нд≥¤ Ц –ос≥¤ Ц Ћитва Ц Ѕ≥лорусь Ц ”крањна Ц –умун≥¤ Ц ћолдова Ц Ѕолгар≥¤ Ц √рец≥¤) та один морський (≤лл≥ч≥вськ Ц ¬арна Ц ѕот≥ Ц Ѕатум≥) потребують зад≥¤нн¤ нашоњ крањни. ≤нвестуванн¤ буд≥вництва ≈-50 та  ритських “  в≥дбуваЇтьс¤ в межах проекту TACIS, ф≥нансованого –адою ™вропи та крањнами ™—. ќкр≥м розвитку транспортних комун≥кац≥й важливим моментом Ї спорудженн¤ ≥нформац≥йних маг≥стралей на територ≥њ ”крањни.

3.         ”часть в приватизац≥њ украњнських п≥дприЇмств

«а висловом ќ.≤. Ѕендера Упродаватис¤ треба в гарн≥ рукиФ. ƒл¤ ”крањни це маЇ бути концепц≥Їю нац≥ональноњ програми приватизац≥њ. «вичайно було б набагато л≥пше, коли б п≥дприЇмства продавалис¤ не в чињсь руки, а в своњ. јле реальн≥сть змушуЇ вибирати краще з двох кривд. Ћог≥ка тут досить проста Ц продаж п≥дприЇмств паливно-енергетичноњ, видобувноњ та ≥нших галузей краще зд≥йснювати в зах≥дному напр¤мку, а не в сх≥дному. ѕо-перше, в цьому випадку дос¤гаЇтьс¤ мета УЇвропейськоњ присутност≥Ф, а п≥вн≥чний сус≥д позбавл¤Їтьс¤ механ≥зм≥в впливу на внутр≥шню ситуац≥ю, по-друге украњнц≥ зац≥кавлен≥ в приход≥ по-≥ншому мисл¤чого менеджменту, що допоможе перейн¤ти УпередовийФ зах≥дний досв≥д. “≥ хто апелюють до Увищоњ запропонованоњ ц≥ниФ вчин¤ють недалекогл¤дно. ќтриманн¤ значних кошт≥в одразу, за рахунок приватизац≥њ сумн≥вними структурами (¤к рос≥йськими чи американськими, так ≥ Ївропейськими) не гарантуЇ стаб≥льноњ роботи п≥дприЇмства у майбутньому. “ому нижч≥ приватизац≥йн≥ ц≥ни у випадку з участю Ївропейських компан≥й у тендер≥ мають розгл¤датис¤ саме з позиц≥њ майбутньоњ перспективи, а не тимчасовоњ вигоди.

¬≥йськова сфера

1.         —творенн¤ колективноњ системи Ївропейськоњ безпеки

™вропейська колективна система безпеки, з огл¤ду на останн≥ св≥тов≥ под≥њ та ситуац≥ю на близькому зход≥ маЇ пересл≥дувати три основн≥ ц≥л≥: (1) недопущенн¤ рег≥ональних конфл≥кт≥в, (2) боротьба з тероризмом, ¤к на внутр≥шньому так ≥ на м≥жнародному р≥вн≥, (3) захист в≥д зовн≥шн≥х загроз. ѕ≥дходи до механ≥зм≥в формуванн¤ ™вропейськоњ безпеки р≥зн¤тьс¤. «а першим п≥дходом вона маЇ бути сформована на баз≥ Ќј“ќ, за умови реформи та л≥берал≥зац≥њ останньоњ, за другим Ц це маЇ бути надблокова система, що охоплюЇ ус≥ крањни рег≥ону незлежно в≥д ≥деолог≥чноњ чи блоковоњ приналежност≥. Ѕ≥льш д≥Ївим але й б≥льш складним у формуванн≥ Ї другий п≥дх≥д, саме його маЇ п≥дтримувати ”крањна. ѕопри бажанн¤ ув≥йти до Ќј“ќ та в≥дх≥д в≥д московськоњ модел≥ колективноњ безпеки необх≥дно визнати, що п≥дх≥д, базований лише на потенц≥ал≥ атлантичного аль¤нсу буде однобоким ≥, ¤к насл≥док цього Ц нед≥Ївим. ќсобливо бол≥сно в≥н вдарить по ≥нтересах нашоњ крањни, що лежить у зон≥ в≥йськово-стратег≥чних ≥нтерес≥в обох стор≥н. Ќав≥ть ¤кщо припустити, що ≥ –ос≥¤ ув≥йде до Ќј“ќ, перша модель не буде враховувати позиц≥ю нейтральних крањн, та крањн, що неприЇдналис¤.

2.         —творенн¤ Ївропейськоњ системи протиракетноњ оборони

ѕ≥сл¤ виходу —Ўј ≥з договору ѕ–ќ л≥дери крањн рег≥ону та впливов≥ Ївропейськ≥ пол≥тики поставили питанн¤ про створенн¤ Ївропейського аналогу ѕ–ќ, з метою захисту усього рег≥ону. ™вропейська ѕ–ќ виг≥дна перш за все дл¤ невеликих безТ¤дерних крањн, що ран≥ше проголосили про своњ миролюбн≥ нам≥ри ≥ тепер не дуже затишно почувають себе на тл≥ зм≥н у договр≥ ѕ–ќ. ¬иход¤чи з проголошеного  онституц≥Їю ”крањни позаблокового статусу та в≥дмови в≥д ¤дерноњ зброњ ”крањна ц≥лком може претендувати на входженн¤ до даноњ системи. ƒаний факт не заперечують ан≥ в ™—, ан≥ в –ос≥њ. ‘≥нансова участь нашоњ крањни в даному проект≥ викликаЇ сумн≥ви. ќднак не треба забувати, що саме украњнц≥ мають б≥льше н≥ж сорокар≥чний досв≥д будуванн¤ стратег≥чних оборонних комплекс≥в Ц тому викликаЇ здивуванн¤ те, що дос≥ украњнська дипломат≥¤ не виступила з ≥деЇю проекту, ¤кий би не лише забезпечив нам зовн≥шню безпеку, але й спр¤мував би значн≥ кошти в украњнську ав≥акосм≥чну галузь.

3.         ћиротворча д≥¤льн≥сть украњнських збройних сил на ™вропейському континент≥

«а пер≥од 1991 Ц 2001 рок≥в украњнськ≥ Ублакитн≥ шоломиФ брали участь в миротворчих операц≥¤х у ћакедон≥њ (UNPREDEP), ’орват≥њ (UNTAES, UNMOP), Ѕосн≥њ та √ерцоговин≥ (UNMIBH), а також в  осовому (KFOR) [1] . ¬ п≥дсумку за ций час в операц≥¤х вз¤ло участь близько 3 тис. украњнських в≥йськовослужбовц≥в та цив≥льних фах≥вц≥в. ”часть виг≥дна дл¤ обох стор≥н: украњнц≥ отримують платню в 20 раз≥в вищу н≥ж на батьк≥вщин≥ плюс додаткове ф≥нансуванн¤ арм≥њ, Ївропейськ≥ миротворч≥ сили отримують допомогу кращих украњнських спец≥ал≥ст≥в та в≥йськових за невелику (в зах≥дних вим≥рах) платню.

ћиротворч≥ операц≥њ зробили дл¤ реформ украњнськоњ арм≥њ мабуть б≥льше, н≥ж† ур¤дова програма цих реформ. ќф≥цери, в≥др¤джен≥ до под≥бних контингент≥в не лише отримують проф≥с≥йний досв≥д але й кардинально зм≥нюють св≥тогл¤д, згодом це спри¤тливо в≥дображуЇтьс¤ на ¤кост≥ та стил≥ роботи таких командир≥в при поверненн≥ њх на батьк≥вщину. «а найб≥льш стриманими оц≥нками потенц≥йна к≥льк≥сть в≥йськових фах≥вц≥в, ¤ких може надати ”крањна в розпор¤дженн¤ ќќЌ становить 25 Ц† 30 тис. чолов≥к. ѕор≥внюючи цю цифру з ≥снуючою к≥льк≥стю украњнських контингент≥в можна вивести ще один напр¤мок дл¤ роботи в≥тчизн¤них дипломат≥в, а саме: у найближч≥ 5-10 рок≥в ≥снуЇ реальна можлив≥сть покращенн¤ стану украњнських збройних сил за рахунок Ївропейських та американських кошт≥в шл¤хом залученн¤ наших в≥йськових до участ≥ у миротворчих операц≥¤х та врегулюванн≥ св≥тових конфл≥кт≥в.

ѕол≥тика

1.         Ќебажанн¤ ™— приймати ”крањну в своњ члени

—итуац≥¤ у в≥дносинах ™— Ц ”крањна нагадуЇ палку любов без взаЇмност≥: попри пост≥йне бажанн¤ украњнськоњ ел≥ти та б≥льшоњ частини населенн¤ Устати ™вропоюФ, сам≥ УЇвропейц≥Ф (в розум≥нн≥ член≥в пол≥тичного обТЇднанн¤) скромно мовчать з приводу даного питанн¤, мабуть просто не бажаючи образити УзакохануФ ц≥н≥чним Ун≥Ф. «а вдалим висловом одного з украњнських журнал≥ст≥в ”крањна в очах л≥дер≥в держав ™— нагадуЇ Увал≥зу без ручкиФ: кинути шкода, а нести важко. «а даних умов прийн¤тт¤ нашоњ батьк≥вщини до ™— було би економ≥чним самогубством збоку останньоњ: 46 м≥льйон≥в населенн¤ ≥з доходом менше ста Ївро, двадц¤ть в≥дсотк≥в реальних безроб≥тних та зруйнована економ≥ка. якщо в≥дкинути песим≥зм та допустити, що до 2015 року ”крањна буде в≥дпов≥дати стандартам ™— на вступ до орган≥зац≥њ, то виникаЇ ≥нша проблема: прийн¤тт¤ ”крањни до ™— означало б сх≥дну ≥зол¤ц≥ю –ос≥њ, ¤коњ не бажають н≥ в ѕариж≥, н≥ в Ѕрюссел≥, н≥ в Ћондон≥. ќднак неможлив≥сть прийн¤тт¤ не означаЇ ≥зол¤ц≥ю чи в≥дторгненн¤ Ц на даному етап≥ достатньо Уперехвор≥ти ≥ лишитись друз¤миФ, тобто забезпечити соб≥ пол≥тичну п≥дтримку та залучитис¤ ™вропейськими ≥нвестиц≥¤ми.

2.         ¬становленн¤ ™— митних барТЇр≥в з ”крањною, введенн¤ в≥зового режиму

ѕольща за¤вила про нам≥р ввести в≥зовий режим з ”крањною в 2003 роц≥, „ех≥¤ та —ловаччина введуть його л≥том 2002, з 1 жовтн¤ 2001 року в≥зовий режим ввела Ѕолгар≥¤. —еред майбутн≥х член≥в ™— найб≥льш стриманою в цьому в≥дношенн≥ ви¤вилас¤ ”горщина, котра за¤вила, що не буде вводити в≥з дл¤ украњнських громад¤н принаймн≥ до вступу в орган≥зац≥ю. ѕод≥бн≥ д≥њ сус≥д≥в Ї в першу чергу насл≥дком жорсткоњ м≥грац≥йноњ пол≥тики ™—, та принцип≥в захисту внутр≥шнього ринку. јле в ”крањн≥ знали про можлив≥сть цього кроку ще дваЦтри роки тому, отже в≥н не став новиною. ѕитанн¤ пол¤гаЇ скор≥ш в ≥ншому: за ¤кою моделлю мають будуватис¤ митн≥ в≥дносини ”крањна Ц ™— найбличж≥ 10-15 рок≥в? ¬веденн¤ в≥зового режиму у в≥дпов≥дь вдарить х≥ба-що по с≥мТ¤м ≥ноземц≥в, що працють в ”крањн≥ та окремим приб≥чникам екстремального туризму, а ось шкода дл¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату та торг≥вельних в≥дносин в прикордонних районах буде серйозною. ѕовне в≥дкритт¤ зах≥дних кордон≥в, ¤к це пропонують окрем≥ експерти, мало≥мов≥рно переконаЇ ™— скасувати в≥зи Ц тому в дан≥й ситуац≥њ оптимальним р≥шенн¤м буде запровадженн¤ прикордонних безв≥зових зон в односторонньому пор¤дку, разом ≥з вимогами наданн¤ украњнським громад¤нам статусу Ув≥дв≥дувач≥вФ (можливост≥ м≥с¤чного чи трьохм≥с¤чного перебуванн¤ на територ≥њ крањн ™— без в≥зи), ¤к це мало м≥сце м≥ж ™— та ѕольщею, „ех≥Їю, —ловаччиною, ”горщиною до 2001 року.

≈коном≥ка

3.         ‘≥нансуванн¤ реформи атомноњ енергетики

«гд≥но з “оронтським меморандумом 1995 року, ™— та крањни G7 зобовТ¤зувалис¤ ф≥нансувати проведенн¤ реформ в украњнськ≥й атомн≥й енергетиц≥ в обм≥н на закритт¤ „ј≈—. «годом питанн¤ п≥д≥ймалос¤ на ¬ашингтонськ≥й конференц≥њ та п≥дчас в≥зиту Ћ.  учми до ѕарижу восени 2000 року, коли в≥дбулис¤ переговори м≥ж ним та ѕрезидентом ‘ранц≥њ ∆аком Ўираком, а також головою ™вроком≥с≥њ –омано ѕрод≥. ¬же на той час в ™— ≥снувала жорстка англо-н≥мецька опозиц≥¤ до ф≥нансуванн¤ украњнських енергетичних реформ. 15 грудн¤ 2001 року „ј≈— закрили, але питанн¤ Ївропейських кредит≥в все ще висить у пов≥тр≥. ¬ кв≥тн≥ 2001 року ѕрезидент  учма над≥слав до л≥дер≥в G7 в≥дкритого листа в ¤кому закликав ц≥ крањни до формуванн¤ чорнобильського спецфонду з метою розвТ¤занн¤ проблем конверс≥њ —лавутича та виконанн¤ зобовТ¤зань G7 щодо –≥вненськоњ та ’мельницькоњ ј≈—. ѕрот¤гом 2001 та на початку 2002 рок≥в м≥ж ”крањною та ™— активно проходило обговоренн¤ сум кредит≥в та строк≥в њх наданн¤. ќднак реальн≥ грош≥ надходили в ”крањну дуже пов≥льно.

« самого початку ор≥Їнтац≥¤ на ‘ранц≥ю та —Ўј, ¤к гаранти ф≥нансуванн¤ була нев≥рною. ‘ранц≥¤ на сьогодн≥ в менш≥й м≥р≥ ц≥кавитьс¤ ”крањною, н≥ж, наприклад, Ќ≥меччина чи ≤тал≥¤, до того ж пол≥тична вага француз≥в у самому ™— останн≥м часом значно зменшилас¤ пр≥вн¤но з н≥мц¤ми. —Ўј знаход¤тьс¤ занадто далеко в≥д „ернобил¤ ≥ тому дл¤ них його закритт¤ мало звичайне пол≥тичне значенн¤, в той, час ¤к дл¤ б≥льшост≥ Ївропейських крањн Ц „ј≈— була пр¤мою загрозою еколог≥чн≥й безпец≥. —аме тому ≥ зараз —Ўј не посп≥шають до к≥нц¤ виконувати вз¤т≥ на себе зобовТ¤занн¤ щодо „ј≈—, вич≥куючи, поки ≥стотн≥ кроки зробл¤ть б≥льш≥сть Ївропейських боржник≥в.

Ќайб≥льш оптимальним сьогодн≥ зам≥сть пр¤мого наданн¤ кошт≥в було б залученн¤ Ївропейських ≥нвестиц≥й: по-преше, це б виключило можлв≥сть зловживань та розкраданн¤, по-друге, забезпечило б майбутню зац≥кавлен≥сть Ївропейц≥в у розвитку —лавутича та ≥нших м≥ст-сател≥т≥в ј≈—. якщо додати сюди створенн¤ ¬≈« та п≥льгов≥ податки Ц за 10-20 рок≥в можна було б говорити про високотехнолог≥зован≥ промислов≥ виробнитва в цих проблемних на сьогодн≥ рег≥онах.

4.         Ѕуд≥вництво альтернативних газопровод≥в

Ќа сьогодн≥ ™— визначила ¤к пр≥оритет буд≥вництво двох газотранспортних маг≥стралей, що суперечать ≥нтересам ”крањни. ÷е проект нового газопроводу ямал Ц ™вропа та транспортна перемичка ѕольща Ц —ловаччина. —умарн≥ втрати украњнського транзиту у випадку завершенн¤ буд≥вництва обох маг≥стралей складуть 110 Ц 120 млрд. кубометр≥в газу. Ќа ситуац≥ю можна вплинути х≥ба-що шл¤хом зниженн¤ ц≥н на транзит нафти через украњнську територ≥ю. јле в перспектив≥ за умови нарощуванн¤ пропускноњ здатност≥ ≥нсуючих л≥н≥й Ђ√азпромї може взагал≥ в≥дмовитис¤ в≥д сп≥впрац≥ з ”крањною. ћожливе вир≥шенн¤ даного питанн¤ шл¤хом довгого ланцюгу дипломатичних протест≥в, подач≥ скарги до —екретар≥ату енергетичноњ ’арт≥њ, але найб≥льш д≥Ївим шл¤хом Ї залученн¤ Ївропейських ≥нвестиц≥й до реформуванн¤ та розвитку украњнськоњ газо-транспортноњ системи.

5.          онкуренц≥¤ за ≥нвестиц≥њ з крањнами —х≥дноњ ™вропи

2003-2004 роки мають стати пер≥одом значноњ актив≥зац≥њ зац≥кавленост≥ зах≥дних ≥нвестор≥в в украњнськ≥й економ≥ц≥. Ќа це маЇтьс¤ к≥лька причин: (1) сезонне економ≥чне зростанн¤, (2) недостатн¤ насичен≥сть в≥тчизн¤ного ринку товар≥в та послуг Ц особливо це стосуЇтьс¤ галузей телекомун≥кац≥й та IT, де украњнський ринок на в≥дм≥ну в≥д загальноЇвропейського про¤вл¤Ї тенденц≥ю до пост≥йного зростанн¤, (3) ≥стотними пол≥тичними зм≥нами, новим розкладом сил у парламент≥. ќкр≥м того на ситуац≥ю може суттЇво вплинути результат президентських вибор≥в, коли перемога правих означатиме вималюванн¤ зовн≥шьно-пол≥тичного вектора в зах≥дному напр¤мку. ‘≥нансов≥ анал≥тики прогнозують значно швидш≥ темпи зростанн¤ украњнського ринку, н≥ж, наприклад, польського, словацького чи угорського. ƒо того ж б≥льш≥сть цих крањн вже мають значн≥ ≥нвестиц≥йн≥ проекти, створен≥ у пром≥жку 1989Ц1999 рок≥в. «розум≥ло, що ≥з входом б≥льшост≥ цих крањн до ™— пот≥к ≥нвестиц≥й маЇ надал≥ зб≥льшуватис¤, та окр≥м ≥нвестиц≥й з середини союзу треба враховувати† рос≥йськ≥ та американськ≥ кошти, на ¤к≥ також сп≥льно претендують нов≥ члени ™— та ”крањна.

¬≥йськова сфера

6.         ѕеребуванн¤ рос≥йських в≥йськ в —евастопол≥

™— визнав р≥шенн¤ президент≥в  равчука та ™льцина, коли т≥ врегульовували проблему статусу —евастопол¤ ¤к мудре та вив≥рене. “аким воно було з огл¤ду на реал≥њ початку 90-х. ѕ≥сл¤ п≥дписанн¤ Удоговору орендиФ —евастопол¤ в 1997 роц≥ позц≥њ ™— ≥стотно зм≥нилис¤. ќф≥ц≥йно жодна з Ївропейських крањн не бажаЇ втручатис¤ у внутр≥шн≥ справи –ос≥њ та ”крањни, але в реальност≥ в ™— неаби¤к занепокоЇн≥ подальшою м≥л≥трац≥зац≥Їю „орного мор¤. ’оча рос≥йська екскадра в „орному мор≥ Ї скор≥ше групою швидкого реагуванн¤ ≥ не може бути к≥льк≥сно та ¤к≥сно пор≥вн¤на з аналог≥чними ескадрами в Ѕалт≥йському мор≥, “ихому чи ѕ≥вн≥чному Ћедовитому океанах, все одно вона створюЇ реальну загрозу перетворенн¤ рег≥ону в театр воЇнних д≥й в раз≥ зм≥ни пол≥тичноњ обстановки. « огл¤ду на це принцип Уд≥м≥л≥тар≥зац≥њ „орного мор¤Ф, що вже розгл¤давс¤, вимальовуЇ справжню зац≥кавлен≥сть ™— в мирному ≥снуванн≥ рег≥ону. ¬ажко не пом≥тити, що сама тема Удем≥л≥тра≥зац≥њФ зТ¤вилас¤ в «ћ≤ одразу п≥сл¤ по¤ви перших несхвальних в≥дклик≥в щодо п≥дписанн¤ –ос≥йсько-украњнського договору.

7.          онкуренц≥¤ з Ївропейськими поставниками на ринку озброЇнь. ѕитанн¤ контролю за украњнським в≥йськовим експортом

ѕопри п≥дтримку мирного процесу б≥льш≥сть зах≥дно-Ївропейських крањн не цураютьс¤ продажу такого виду товару, ¤к збро¤. ўоправда р≥вень контролю за використанн¤м та зТ¤суванн¤м ц≥лей використанн¤ зброњ мають безумовно найвищ≥ св≥тов≥ стандарти. Ѕ≥льш≥сть Ївропейських крањн щом≥с¤чно чи щор≥чно публ≥кують та розм≥щують в Iнтернет≥ зв≥ти про к≥льк≥сть проданоњ зброњ, крањни призначенн¤, видан≥ та скасован≥ л≥ценз≥њ. ѕаралельно роботу провод¤ть незалежн≥ досл≥дницьк≥ орган≥зац≥њ, на кшталт —токгольмського ≥нституту досл≥джень миру, щор≥чник котрого вже другий р≥к видаЇтьс¤ в наш≥й крањн≥. ќтже в план≥ контролю за використанн¤м озброЇнь украњнц≥ значно в≥дстають в≥д колег з ™—. ƒаний факт активно використовуЇтьс¤ конкурентами з метою послабити репутац≥ю украњнських ≥мпортер≥в, також часто виникаЇ пол≥тичний тиск збоку крањн G7 чи ™— з приводу продажу зброњ в Унебажан≥ крањниФ. ¬ УбажанихФ крањнах експорт дл¤ украњнц≥в закритий з причини його насиченост≥ американською, рос≥йською та Ївропейською зброЇю. ќтже виникаЇ проблема, коли украњнц≥ лишаютьс¤ зовс≥м без ринк≥в збуту. «а великим рахунком наш≥й крањн≥ байдуже, що продавати за кордон: риболовецьк≥ сейнери, газов≥ труби чи ракетн≥ комплекси Ц головне аби така торг≥вл¤ була прибутковою. “ому ц≥лком можливе залученн¤ ф≥нансових потужностей ™— в конверс≥ю украњнських в≥йськових п≥дприЇмств, але ц¤ конверс≥¤ маЇ в≥дбуватис¤ не за схемою заводу УјрсеналФ (коли зам≥сть високотехнолог≥чноњ оптики потужний г≥гант став виробл¤ти тац≥ та посуд), а за адаптованими до наукових та виробничих потенц≥ал≥в виробництва схемами.

ѕол≥тика

1.         ѕошук –ос≥Їю над≥йного стратег≥чного союзника

ѕол≥тична самотн≥сть –‘ Ї особливо акцентованою останн≥ дес¤ть рок≥в. Ќавр¤д чи ситуац≥¤ зм≥нитьс¤ на л≥пше у найбличжий час. ѕопри сп≥вчутт¤ збоку колишн≥х ≥деолог≥чних супротивник≥в, Упробаченн¤ гр≥х≥вФ збоку держав, котр≥ на власному досв≥д≥ спробували плюси та м≥нуси ¬аршавського договору, потепл≥шанн¤ в≥дносин ѕек≥н Ц ћосква та ≥ншого, рос≥¤ни усв≥домлюють свою покинут≥сть. “ому, можливо, за¤ви про дружбу на ¤к≥й напол¤гаЇ  ремль, проголошенн¤ Уроку ”крањни в –ос≥њФ попри зовн≥шн≥й фарс та ненатуральн≥сть мають п≥д собою реальне п≥дгрунт¤. ƒосв≥д Ѕ≥лорус≥ та  азахстану доводить, що рос≥¤ни не вм≥ють або просто не любл¤ть Удружити на р≥внихФ. ѕост≥йне Унеп≥дкоренн¤Ф дан≥й дружб≥ збоку нашоњ держави лише п≥двищуЇ ц≥нн≥сть ”крањни в очах рос≥йськоњ дипломат≥њ. “аке неп≥дкоренн¤, п≥дкр≥плене у мабутньому економ≥чним потенц≥алом та пол≥тичною вагою створило б реальн≥ передумови стратег≥чного партнерства на р≥вних ≥з –ос≥Їю.

Ќедолугими вигл¤дають спроби окремих пол≥тик≥в спекулювати на положенн¤х типу У–ос≥¤ Ї беззаперечним л≥дером украњнського експорту-≥морту, постачальником газу та електроенерг≥њ: ќтже т≥льки –‘ може бути украњнським зовн≥шньо-пол≥тичним пр≥оритетом номер одинФ. —каж≥мо ≤нд≥¤ чи —Ўј мають велик≥ показники торг≥вельного балансу щодо  итаю, ≤рак чи ≤ран експортують нафту до крањн ™— та —Ўј, ёгослав≥¤ п≥д кер≥вництвом ћ≥лошевича мала неаби¤к≥ економ≥чн≥ звТ¤зки з ≥ншими крањнами ™вропи. “а чи мало це насл≥дки у вигл¤д≥ стратег≥чного партнерства У—Ўј Ц  итайФ чи У™вропа Ц ≤ракФ? ≈коном≥чна залежн≥сть не завжди переходить в пол≥тичну, не допустити такого переходу Ц це одне з основних завдань вм≥ло вибудованоњ зовн≥шньоњ пол≥тики.

¬ той же час переходити до балт≥йськоњ модел≥ в≥дносин (економ≥кою займаЇмос¤ разом, пол≥тикою окремо) перериваючи при цьому звТ¤зок з —Ќƒ та сп≥вроб≥тництво з ™врјз≈— було б посп≥шним кроком. ” випадку реал≥зац≥њ модел≥ зах≥дноњ ор≥Їнтац≥њ, ”крањна-член Ќј“ќ та ™— також ц≥лком може бути партнером дл¤ –ос≥њ, такий партнер буде в змоз≥ надати њй набагато б≥льше п≥дтримки н≥ж слабка пол≥тично-невизначена держава, котра н≥би У≥ з тими ≥ з тимиФ.  оли крањна справд≥ хоче добитис¤ членства в ¤к≥йсь орган≥зац≥њ чи блоц≥ рано чи п≥зно мету буде дос¤гнено. Ќай≥стотн≥шим завданн¤м украњнськоњ ел≥ти, з огл¤ду на це Ї довести рос≥¤нам, що ≥ дл¤ них буде краще коли дану мету ”крањна досг¤не вчасно, адже ще-одна УЅ≥лорусьФ навр¤дчи додасть реальноњ пол≥тичноњ п≥дтримки рос≥йськ≥й пол≥тичн≥й л≥н≥њ. Ќейтрал≥тет в обох напр¤мках (Ќј“ќ ≥ –ос≥¤) в принцип≥ можливий, але це занадто дорога дл¤ ”крањни справа, нейтральн≥сть може соб≥ дозволити Ўвейцар≥¤ Ц ¤дро банк≥вськоњ системи св≥ту, але не ми Ц один з найб≥льших св≥тових боржник≥в.

2.         –еформуванн¤ —Ќƒ, пошук нових альтернатив сп≥вроб≥тництва в рег≥он≥

як у випадку в≥дстороненн¤ ”крањни в≥д —Ќƒ, так ≥ у випадку продовженн¤ ≥ поглибленн¤ сп≥вроб≥тництва ми ¤к ≥ –ос≥¤ зац≥кавлен≥ в сильному положенн≥ орган≥зац≥њ. ѕаралельно можна проводити розвиток √””јћ чи створенн¤ ≥ншоњ под≥бноњ структури, але в≥дстороненн¤ в≥д реально-д≥ючого та вже сформованого механ≥зму рег≥ональноњ взаЇмод≥њ було б принаймн≥ нерозумним з точки зору використанн¤ доступних пол≥тичних ресурс≥в. ќднак сп≥впаднн¤ ≥нтерес≥в щодо даноњ проблеми буде неповним. –ос≥¤ни прагнуть перетворювати —Ќƒ Уп≥д себеФ, украњнц≥в ц≥кавить б≥льш незалежний в≥д –ос≥њ вар≥ант перетворень.

ћожна вид≥лити 3 подальш≥ сценар≥њ розвитку орган≥зац≥њ:

-         Ќаступне посиленн¤ рол≥ –ос≥њ в —Ќƒ, перех≥д до конфедерац≥њ, поступове перем≥щенн¤ повноважень до центру, несприйн¤тт¤ альтернативних пол≥тичних л≥н≥й впливових член≥в орган≥зац≥њ. —имптоматично, що ¬олодимир ∆ириновський, приб≥чник даного сценар≥ю пропонуЇ перейменувати орган≥зац≥ю на ———– (—одружество —вободных —уверенных –еспублик).

-         —п≥льна економ≥чна та ринкова зона, режими найб≥льшого спри¤нн¤ дл¤ ус≥х держав-учасниць, безмитний вТњзд та вињзд, система колективноњ безпеки, механ≥зм сп≥льного прийн¤тт¤ зовн≥шньо-пол≥тичних р≥шень. ƒо даного сценар≥ю схил¤ютьс¤ б≥льш≥сть тверезо-мисл¤чих рос≥йських пол≥тик≥в, а також пророс≥йськи-налаштован≥ пол≥тики в ”крањн≥. —ценар≥й безумовно заслуговуЇ на увагу, але в≥н вимагаЇ концентрац≥њ на —Ќƒ ≥ в≥дмови в≥д зах≥дного напр¤мку ≥нтеграц≥њ. «Т¤вл¤тьс¤ складнощ≥, коли ”крањна-потенц≥йний член Ќј“ќ надумаЇ одночасно стати членом системи колективноњ безпеки —Ќƒ. ’оча у випадку гнучкоњ пол≥тики ≥нших член≥в —Ќƒ та п≥дтримки ”крањни з њх боку не можна виключати даного сценар≥ю розвитку.

-         «бер≥гаЇтьс¤ лише сп≥льний механ≥зм прийн¤тт¤ р≥шень та економ≥чне сп≥вроб≥тництво в умовах р≥вноњ конкуренц≥њ. ƒаний вар≥ант ц≥лком задов≥льнить ”крањну, але не –ос≥ю. Ќаша держава в цьому випадку отримуЇ реальну можлив≥сть стати звТ¤зковою точкою м≥ж к≥льц¤ми ™— Ц —Ќƒ. ќптимальн≥сть даного вар≥анту буде на висот≥, коли паралельно з розвиток —п≥вдружност≥ в≥дбуватиметьс¤ паралельний внутр≥шн≥й розвиток член≥в. јдже даний сценар≥й жорсткий в тому план≥, що жодна крањна не зможе розраховувати на Удот¤гуванн¤Ф чи економ≥чну допомогу, таким чином в≥дс≥кутьс¤ слабк≥ члени, орган≥зац≥¤ перетворитьс¤ на своЇр≥дний центр обм≥ну досв≥ду стаб≥льних учасник≥в рег≥ону.

≈коном≥ка

3.         —творенн¤ сп≥льноњ енергетичноњ системи

—≈— оц≥нюють по-р≥зному. ѕриб≥чники кажуть, що под≥бне вже давно маЇ м≥сце у ™вроп≥ чи м≥ж  анадою та —Ўј, критики, що це створить умови дл¤ рос≥йського контролю над внутр≥шньою енергетичною системою ”крањни. ¬≥ктор ёщенко п≥дчас свого перебуванн¤ на пост≥ премТЇр-м≥н≥стра за¤вив 2000 року у ћоскв≥, що основною перепоною створенн¤ —≈— Ї техн≥чна нев≥дпов≥дн≥сть обладнанн¤ та частот в двох системах. ќднак разом ≥з тим в≥н не виключав можливост≥ створенн¤ —≈— ”крањна Ц –ос≥¤ Ц ћолдав≥¤ до 2005-2006 рок≥в. Ќаступне обТЇднанн¤ з загальноЇвропейською —≈— та приЇднанн¤ до нењ ≥нших член≥в —Ќƒ та ™врјз≈— поставило б ”крањну в виг≥дне положенн¤ транзитера рос≥йькоњ енерг≥њ до ™вропи. ќкр≥м того ми отримали можлив≥сть вир≥шувати проблеми зимового сезону за рахунок дешевоњ рос≥йськоњ енерг≥њ, а також можливост≥ експорту ”крањнськоњ енер≥г≥њ до прикордонних рег≥он≥в крањн сх≥дноњ ™вропи.

4.         ¬ступ –ос≥њ та ”крањни до —ќ“

–ос≥ю приймуть в —ќ“ в 2003 роц≥, сп≥льна ком≥с≥¤ узгодила вже б≥льше 50 % питань регулюванн¤ тариф≥в та податк≥в, необх≥дних дл¤ приЇднанн¤ крањни до комплексу з чотирьох базових угод —ќ“. ” в≥дносинах даноњ орган≥зац≥њ з ”крањною говорити про щось окр≥м Упом≥тного прогресуФ ще рано. ƒл¤ нас вступ –ос≥њ до —ќ“, це: (1) готовий механз≥м виробленн¤ та узгодженн¤ позиц≥њ, досл≥дженн¤ ¤кого коштувало рос≥йськ≥й сторон≥ значних ф≥нансових та часових витрат, (2) прецедент сп≥роб≥тництва —ќ“ з колишньою республ≥кою —–—–, (3) п≥дтримка рос≥йськоњ сторони при вступ≥ ”крањни до нењ. –азом ≥з тим у грудн≥ 2001 року голова консультативного центру з≥ вступу ”крањни до системи √ј““/—ќ“ ∆ан-Ћюк ѕоже зазначив, що дл¤ нашоњ крањни життЇво важливо вступити до орган≥зац≥њ ран≥ше –‘. ¬ раз≥ випередженн¤ ”крањни –‘ матиме значну перевагу на ринках с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ Ц традиц≥йноњ статт≥ украњнського експорту. √≥потетичний вступ обох крањн до —ќ“ створюЇ нов≥, б≥льш жорстк≥ умови конкуренц≥њ м≥ж ними, але разом з цим членство обох крањн в орган≥зац≥њ м≥н≥м≥зуЇ можлив≥сть виникненн¤ митних в≥йн, на зразок тих, що мали м≥сце м≥ж в 1997-1999 роками.

5.         ™враз≥йськ≥ транспортн≥ маг≥страл≥ та рос≥йська територ≥¤

ѕопри п≥дтримку TRACECA та ≥нших конкурент≥в рос≥йського транзиту, необх≥дно памТ¤тати, що шл¤х суходолом з украњнськоњ територ≥њ на —х≥д лежить лише через –ос≥ю. ¬ той же час сам≥ рос≥¤ни мають Ѕ≥лорусь ¤к ц≥лком реальну альтернативу Уукрањнському в≥кнуФ до ™вропи.

¬ подальшому розвитку турецького маршруту ≥з двома паромними переходами через  асп≥й та ƒарданелли не зац≥кавлен≥ ан≥ –ос≥¤, ан≥ ”крањна Ц в цьому випадку товаропот≥к п≥де повз територ≥ю обох крањн.  авказський маршрут через  рим чи –остов-на-ƒону задов≥льн¤Ї ”крањну, але Ї неспри¤тливим дл¤ –ос≥њ. ¬ цьому випадку лише 20 % траси буде проходити по рос≥йськ≥й територ≥њ.

ќск≥льки кавказький та турецький маршурти Ї менш безпечними, з огл¤ду на в≥йськово-пол≥тичну ситуац≥ю в даних рег≥онах, а також мають слабшу супроводжуючу ≥нфраструкутру, у найближч≥ 10-20 рок≥в основний транспортний пот≥к у напр¤мку центральноњ та п≥вн≥чноњ јз≥њ все одно буде проходити через територ≥ю –‘ та  азахстану, отже сп≥вроб≥тництво по л≥н≥њ ”крањна Ц –ос≥¤ Ц  азахстан Ц ћонгол≥¤ Ц  итай задов≥льн¤Ї ≥ рос≥йську, ≥ украњнську сторони.

6.         “ранзит рос≥йського газу через украњнську територ≥ю

–ос≥¤ Ї основним постачальником природнього газу до крањн ™вропи, при цьому 90 % рос≥йського газу, що потрапл¤Ї до ™вропи проходить територ≥ю ”крањни. ” вигл¤д≥ оплати за транзитн≥ послуги ”крањна отримуЇ частку транзитного газу на п≥льгових умовах. √азпром останн≥м часом висловлював неодноразове незадоволенн¤ ¤к≥стю нашого транзиту: починаючи з несанкц≥онованих в≥дбор≥в газу (про оф≥ц≥йне припиненн¤ ¤ких украњнська сторона за¤вила у 1999 роц≥), зак≥нчуючи зменшенн¤м загального тиску в систем≥, що створювало загрозу авар≥й на насосних станц≥¤х. «агрози монопольному положенню ”крањни ¤к транзитера рос≥йського газу докладно розгл¤нено в пункт≥ Унев≥дпов≥дност≥Ф.

¬≥йськова сфера

7.         —творенн¤ Ївропейськоњ системи протиракетноњ оборони

јльтернативний до американського проект рос≥йсько-Ївропейськоњ системи ѕ–ќ, озвучений ¬олодимиром ѕут≥ним вл≥тку 2001 року п≥дчас його в≥зиту до –иму створюЇ реальн≥ перспективи ≥ дл¤ ”крањни у найближч≥ 5 Ц 10 рок≥в. Ѕ≥льш≥сть Ївропейських л≥дер≥в схвально оц≥нили дану ≥дею, хоча зрозум≥лим Ї те, що –ос≥¤ перш за все дбаЇ про власн≥ стратег≥чн≥ ≥нтереси, а не про загальноЇвропейську безпеку. “им не менше ”крањн≥, ¤ка вже не маЇ ¤дерноњ зброњ, варто докласти максимум зусиль дл¤ п≥дтримки подальшоњ роботи над розробкою проекту. ќкр≥м того, що ми отримаЇмо в≥д Ївропейськоњ системи ѕ–ќ конкретн≥ результати у в≥йськов≥й сфер≥, ц≥лком можлива участь украњнських ав≥акосм≥чних п≥дприЇмств у розробц≥ техн≥чного обладнанн¤ проекту. ѕриЇднанн¤ ”крањни до рос≥йськоњ ≥н≥ц≥ативи скор≥ш за все спонукаЇ наших найбличжих сус≥д≥в Ц ѕольщу, ”горщину, —ловаччину також п≥дтримати рос≥йський проект. ћожливий ≥нший вар≥ант ≥з створенн¤м Ївропейськоњ системи ѕ–ќ, але без включенн¤ сюди –‘. ƒаний розвиток под≥й Ї неспри¤тливим ≥ дл¤ ”крањни, адже в цьому раз≥ щит буде покривати значно меншу територ≥ю, вирог≥дн≥ше за все без нашоњ територ≥њ.

8.         Ќаукове та техн≥чне сп≥вроб≥тництво в галуз≥ в≥йськових розробок

«а оц≥нкою ћиколи —унгуровського, експерта ”÷≈ѕƒ ≥м. ќлександра –озумкова, –ос≥¤ розгл¤даЇ украњнський ¬ѕ  ¤к зас≥б зниженн¤ соб≥вартост≥ рос≥йськоњ в≥йськовоњ продукц≥њ, за рахунок здешевленн¤ кооперац≥йних постачань комплектуючих до переважно вже на¤вноњ техн≥ки. ѕри чому –ос≥¤ та ”крањна можуть одержувати щор≥чно 5,5 млрд. доллар≥в (пропорц≥њ не згадуютьс¤) до 2007 Ц 2010 рр. за ремонт ≥ модерн≥зац≥ю танкового парку, в тому числ≥ застар≥лого, у таких крањнах, ¤к јлжир, ™гипет, Ћ≥в≥¤, —ир≥¤, ™мен, ¬ТЇтнам, –умун≥¤, ≤нд≥¤. ѕ≥сл¤ 2010 р. це джерело зникне через переозброЇнн¤ арм≥й зазначених крањн. ƒал≥ буде працювати природний ≥нстинкт конкуренц≥њ ≥ тому подальше сп≥вроб≥тництво зможе в≥дбуватис¤ лише у форм≥ спец≥льних проект≥в, де рос≥йськ≥ виробники будуть зац≥кавлен≥ в ун≥кальних украњнських розробках, ¤к≥ будуть п≥двищувати конкурентну спроможн≥сть рос≥йських товар≥в. —еред найб≥льш преспективних проект≥в, що розробл¤ютьс¤ зараз сл≥д назвати рос≥йський проект Уѕов≥тр¤ний стартФ у ¤кому можуть бути зад≥¤н≥ украњнськ≥ јЌ-124. —п≥вроб≥тництво в дан≥й галуз≥ можливе з метою подоланн¤ конкуренц≥њ зах≥дних виробник≥в та розробник≥в. «окрема той же Уѕов≥тр¤ний стартФ вже маЇ конкурент≥в у вигл¤д≥ американського проекту, в ¤кому використовуватимутьс¤ Ѕоњнги-747.

ѕол≥тика

1.         ѕретенз≥њ ”крањни щодо л≥дерства на пострад¤нських теренах

¬ар≥ант Удружби проти л≥дераФ, нав≥ть враховуючи ≥стотну р≥зницю в потенц≥алах –ос≥њ та ≥нших держав рег≥ону ц≥лком можливий з огл¤ду на стратег≥чн≥ прорахунки рос≥йських дипломат≥в та в≥йськових в останн≥ роки. √руз≥¤, јзербайджан, крањни Ѕалтики Ц це неповний перел≥к можливоњ л≥н≥њ спротиву рос≥йськ≥й пол≥тиц≥. ¬ часи —–—– другою за потенц≥алом союзною республ≥кою йшла ”крањна, саме тому ≥ сьогодн≥ багато анал≥тик≥в розгл¤дають њњ ¤к другу в рег≥он≥. ƒл¤ справедливост≥ варто зауважити, що така оц≥нка сьогодн≥ не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥: за р≥внем пол≥тичного розвитку ми вже поступаЇмос¤ Ѕалт≥йським крањнам, економ≥чно Ц Ѕ≥лорус≥, √руз≥њ та  азахстану та тим же Ѕалт≥йц¤м [2] . “им не менше географ≥чне положенн¤ та пол≥тична вага ”крањни в рег≥он≥ може дозволити њй, за умови зм≥ни внутр≥шньопол≥тичноњ ситуац≥њ, претендувати на позиц≥ю рег≥ональноњ альтернативи –‘. —амост≥йно ми невзмоз≥ протиставити щось ≥стотне потужним –ос≥йським ресурсам, тому найб≥льш реальною альтернативою в даному випадку Ї участь в рег≥ональних обТЇднанн¤х, одне з ¤ких розгл¤даЇтьс¤ у наступному пункт≥.

2.         ”часть ”крањни в √””јћ та ≥нших† блоках, що створюють альтернативу рос≥йському впливу в рег≥он≥

–ос≥йськ≥ за¤ви про невороже ставленн¤ до √””јћ та нам≥ри сп≥вроб≥тництва можна по¤снити тим, що рос≥¤ни добре розум≥ють наск≥льки слабкою поки Ї дана орган≥зац≥¤ ≥ тому не розгл¤дають њњ ¤к серйозного конкурента —Ќƒ. “им не менш нав≥ть невелике посиленн¤ даноњ орган≥зац≥њ у 1998-1999 роках викликало хвилю незадоволенн¤ у ћоскв≥. ѕротиставленн¤ √””јћ Ц –ос≥¤ можливе лише частково, адже у випадку першоњ маЇмо зведену систему ≥нтерес≥в, що не завжди сп≥впадають. –≥зними в цьому протиставленн≥ будуть також методи д≥¤льност≥ субТЇкт≥в та територ≥альний маштаб њх д≥¤льност≥ (в √””јћ в≥н значно вужчий). ќрган≥зац≥йна структура √””јћ, остаточно сформована лише ялтинською ’арт≥Їю 2001 року маЇ пройти ще принаймн≥ к≥лька рок≥в еволюц≥њ, аби бути в стан≥ швидко приймати ефективн≥ р≥шенн¤. ћожна вид≥лити к≥лька ≥ндикатор≥в, котр≥ дозвол¤ть ви¤вити д≥Їв≥сть механ≥зму прийн¤тт¤ р≥шень в √””јћ, одночасно ц≥ ≥ндикатори будуть використовуватис¤ рос≥йськими експертами дл¤ оц≥нки насл≥дк≥в д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ. ќтже це:

-         ”кладенн¤ угоди про в≥льну торг≥влю м≥ж членами орган≥зац≥њ. ÷ього документу дос≥ не спромоглас¤ прийн¤ти —Ќƒ, отже його прийн¤тт¤ довело б ефективн≥сть орган≥зац≥њ, а також спонукало б –ос≥ю до в≥дпов≥дних дипломатичних д≥й в межах —Ќƒ.

-         Ѕуд≥вництво ™вроаз≥йського нафтогазотранспортного коридору (™јЌ“ ). ¬ласне одна з руш≥льних сил створенн¤ орган≥зац≥њ пол¤гала в зац≥кавленост≥ у сп≥льному транзит≥ нафти, без використанн¤ рос≥йських потужностей.

-         ¬≥йськова сп≥впрац¤ в межах орган≥зац≥њ Ц найб≥льш складне та дос≥ документально-неврегульоване питанн¤. ƒо цього аспекту д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ р≥зко-негативно ставитьс¤ –ос≥¤.

3.         ≤нформац≥йн≥ ≥нтервенц≥њ рос≥йських «ћ≤ в ”крањн≥

 онтроль за каналами надходженн¤ ≥нформац≥њ ≥нколи влучно називають контролем Унад душамиФ. Ќав≥ть ¤кщо ч≥тко розд≥лити рос≥йський та рос≥йськомовний ≥нформац≥йн≥ продукти, присутн≥сть першого на територ≥њ ”крањни буде коливатис¤ в межах 15 Ц 20 %.  оли враховувати, що багато друкованих «ћ≤ з –ос≥њ мають в нас власну адаптовану верс≥ю, а також те що рос≥йськ≥ телеканали часто ретранслюютьс¤ в п≥ратських мережах цифра зросте до 30%. ѕ≥д У≥нформац≥йними ≥нтервенц≥¤миФ розум≥Їтьс¤ пр¤ме втручанн¤ у внутр≥шн≥ справи ≥ншоњ держави, шл¤хом поширенн¤ власноњ ≥нформац≥њ на њњ територ≥њ. ѕ≥дчас вибор≥в було заф≥ксовано б≥льше 400 под≥бних втручань збоку рос≥йських «ћ≤, що св≥дчить про рос≥йське бажанн¤ формувати украњнську public opinion. ћехан≥зм боротьби з даним ¤вищем вбачаЇтьс¤ досить пр¤мол≥н≥йним: створити п≥льги дл¤ украњнських друкар≥в та видавц≥в, ф≥нансувати покращенн¤ ¤кост≥ украњнського телев≥з≥йного продукту, проводити л≥ценз≥йну пол≥тику перш за все в ≥нтересах украњнського мовника.

≈коном≥ка

4.         ≈нергетична залежн≥сть ”крањни

«алежн≥сть маЇ к≥лька вим≥р≥в: (1) украњнська економ≥ка пр¤мо повТ¤зана з експортом недорогоњ нафти та газу –‘, (2) б≥льш≥сть украњнських ј≈— працюють на рос≥йському палив≥, (3) щороку зб≥льшуЇтьс¤ енергетична частка украњно-рос≥йського боргу, загострюЇтьс¤ проблема його реструктуризац≥њ.

–ос≥¤ мала б бути першим борцем за еколог≥ю, ¤кий би напол¤гав на закритт≥ „ј≈—, знищенн¤ потужностей ¤коњ остаточно поставило нашу крањну в енергетичну залежн≥сть в≥д сус≥да. “им не менше рос≥¤ни нейтрально поставились до проблем закритт¤ „ј≈—, а згодом були першими, хто почав надавати ”крањн≥ ф≥нансову допомогу на перебудову атомноњ енергетики. Ќа фон≥ невиконанн¤ р¤ду грошових зобовТ¤зань ™— це даЇ  ремлю ≥стотну перевагу в переговорах з Ѕанковою. « ≥ншого боку дана допомога маЇ зворотн≥й б≥к медал≥: основним постачальником ¤дерного палива до ”крањни Ї саме –ос≥¤ ≥ тому зрозум≥лою Ї њњ зац≥кавлен≥сть в ≥снуванн≥† такого джерела ресурсноњ залежност≥.

«а даними ”÷≈ѕƒ –озумкова ”крањна ≥мпортуЇ 53% енергонос≥њв Ц за м≥жнародними критер≥¤ми, такий р≥вень залежност≥ не вважаЇтьс¤ надм≥рним. јле проблема пол¤гаЇ в тому, що ”крањна отримуЇ основн≥ обс¤ги енергонос≥њв (близько 60% ≥мпорту) з одн≥Їњ крањни Ч –ос≥њ, або безпосередньо, або через њњ територ≥ю. «а цих умов, залежн≥сть енергетики, ≥ економ≥ки ”крањни в ц≥лому, в≥д ≥мпортних поставок енергонос≥њв Ї критичною. [3] —еред механ≥зм≥в подоланн¤ залежност≥ можна вид≥лити два основних:

-         ƒиверсиф≥кац≥¤ джерел постачанн¤ енергонос≥њв.

«а даними 1999 року основними постачальниками нафтопродукт≥в та газу на ”крањну були –ос≥¤ (8,5 млн. т.) та  азахстан (1,37 млн. т.), при цьому транспортуванн¤ казахськоњ нафти в≥дбуваЇтьс¤ через територ≥ю –ос≥њ, тобто залежить в≥д встановлених рос≥йських квот. ¬ перспектив≥, ¤к потенц≥йних експортер≥в, можна розгл¤дати “уркменистан, ”збекистан та ¬≥рмен≥ю, подальше покращенн¤ в≥дносин ”крањна Ц ™— створить передумови дл¤ експорту арабськоњ нафти, однак враховуючи недостатню к≥льк≥сть морського нафтотранспорту та високу ц≥ну його оренди даний вар≥ант лишаЇтьс¤ в≥ддаленою перспективою.

-          онверс≥¤ ѕ≈  та розробка альтернативних джерел електроенерг≥њ.

¬ражаЇ пр¤мол≥н≥йн≥сть украњнських ур¤довц≥в, що з самого початку прагнуть вир≥шувати проблему лише екстенсивним шл¤хом пошуку нових постачальник≥в нафти, газ, мазуту, ¤дерного палива. «ах≥дно-Ївропейськ≥ крањни на зразок Ѕельг≥њ, ƒан≥њ, Ќ≥дерланд≥в вже давно мають под≥бн≥ проблеми, але ур¤ди цих крањн п≥шли шл¤хом ≥нтенсивного розвитку: сон¤чна, в≥трова, г≥дроенергетика. Ѕ≥льше 60 в≥дсотк≥в украњськоњ територ≥њ дозвол¤ють безперервно використовувати альтернативн≥ джерела електроенерг≥њ, але лише на  римському п≥востров≥ вони реально використовуютьс¤.

ѕоЇднанн¤ обох вар≥ант≥в у пропорц≥њ 4:1 ≥з майбутн≥м доведенн¤м њњ до 2:2 створить реальну можлив≥сть подоланн¤ рос≥йськоњ енергетичноњ залежност≥.

5.         ѕошук –ос≥Їю обх≥дних шл¤х≥в експорту газу та нафти

«авданн¤м –ос≥йських енерготранспортник≥в у найближч≥ 10 рок≥в Ї буд≥вництво розгалуженоњ мереж≥ транспортних маршрут≥в через р≥зн≥ сх≥дно-Ївропейськ≥ крањни. « огл¤ду на це не зовс≥м в≥двертими видаютьс¤ запевненн¤ рос≥¤н в беззаперечному прагненн≥ дотримуватис¤ украњнських ≥нтерес≥в в даному питанн≥. Ћ≥н≥њ Уямал Ц ™вропаФ та Уѕольща Ц —ловаччинаФ, що будуютьс¤ в прискореноиу темп≥ спец≥ал≥стами У√азпромуФ пр¤мо пересл≥дують завданн¤ створити альтернативний маршрут транспорту енергонос≥њв з –ос≥њ до Ѕалкан та крањн ÷ентральноњ ™вропи.

—итуац≥¤ може докор≥нно зм≥нитис¤ вже у 2005-2006 роках, тобто з завершенн¤м буд≥вництва першоњ черги маг≥страл≥ ямал Ц ™вропа, основноњ д≥л¤нки УЅлакитного потокуФ та сх≥дно-Ївропейськоњ газотранспортноњ перемички. ƒо цього часу ”крањна маЇ можлив≥сть вплинути на ситуац≥ю, адже вона лишаЇтьс¤ основним шл¤хом транзиту. ѕ≥сл¤ 2005 року ми опинимос¤ в становищ≥ переможених, ≥ тому н≥ про ¤к≥ поступки мова вже не ≥тиме.

ѕодальший розвиток в умовах жорсткоњ конкуренц≥њ вимагатиме в≥д украњнських транспортних маг≥стралей бездоганноњ над≥йност≥ та репутац≥њ, адже того, що в≥дбуваЇтьс¤ зараз, могло б ≥ не статис¤, ¤кби украњнц≥ безапел¤ц≥йно не УзапозичувалиФ енергонос≥њ з комерц≥йних маг≥стралей. “ому тут питанн¤ з геостратег≥чноњ площини переходить до практичних проблем вдосконаленн¤ внутр≥шньоњ системи транспортуванн¤ та залученн¤ зовн≥шн≥х (в тому числ≥ ≥ рос≥йських ≥нвестиц≥й).

6.         ќбмеженн¤ експорту украњнських товар≥в на рос≥йський ринок

Ќа операц≥йному р≥вн≥ питанн¤ квот та мита виникаЇ пост≥йно у звТ¤зку з протекц≥Їю нац≥ональних виробник≥в, однак можна пом≥тити, що –ос≥¤ част≥ше вдаЇтьс¤ митних обмежень, в той час коли з боку ”крањни вони мають част≥ше характер д≥й у в≥дпов≥дь. ѕрогнозований вступ –ос≥њ до —ќ“ та приЇднанн¤ крањни до† √енерал≥зовноњ угоди по “арифам ≥ “орг≥вл≥ маЇ значно л≥берал≥зувати рос≥йськ≥ митн≥ перепони. ќднак, ¤к така л≥берал≥зац≥¤ буде в≥дбуватис¤, то вона† здеб≥льшого торкнетьс¤ внутр≥шньоњ торг≥вл≥ м≥ж членами орган≥зац≥њ, ≥ на особливе послабленн¤ експортного режиму украњнц¤м розраховувати не сл≥д.

¬же хрестомат≥йним прикладом торгових в≥йн стало питанн¤ експорту украњнських труб, також активно обговорюЇтьс¤ питанн¤ встановленн¤ мита на вв≥з укрњнських кондитерських вироб≥в, у 1994-1998 пост≥йно дискутувалас¤ проблема рос≥йського мита на вв≥з цукру з ”крањни. «а цей час украњно-рос≥йськ≥ в≥дносини пережили вже щонайменш чотири холодн≥ торг≥вельн≥ в≥йни: акцизн≥, цукров≥, спиртов≥, трубн≥ ≥ скор≥ше за все попереду в нас ще не один економ≥чний конф≥лкт. ќкр≥м легального потоку товар≥в ≥снуЇ ще проблема контрабанди з обох бок≥в кордону: нафта, промислов≥ вироби, автомоб≥л≥ з –ос≥њ; продукти, ол≥¤, цукор з ”крањни.

ѕроблеми з торг≥вельними обмеженн¤ми Ї характерним ¤вищем дл¤ в≥дносин двох економ≥чно-розвинених держав-сус≥д≥в, часто вони не т¤гнуть за собою ≥стотних пол≥тичних насл≥дк≥в, прикладом тут можуть бути в≥дносини —Ўј Ц ™—, але в ≥нших випадках розб≥жност≥ торг≥вельних в≥дносин можуть в≥дбиватис¤ на пол≥тичн≥й сфер≥, ¤к це мало м≥сце м≥ж –ос≥Їю та  итаЇм.

ќтже найближч≥ 5Ц7 рок≥в в украњно-рос≥йських в≥дносинах основним завданн¤м Ї не† допустити переходу конкретного торг≥вельного конфл≥кту в пол≥тичну площину. ѕодальшою ц≥ллю Ї створенн¤ системи в≥льного експорту на ринки обох крањн† та механ≥зму узгодженн¤ економ≥чних протир≥ч на р≥в≥н≥ м≥ждержавних ком≥с≥й.

¬≥йськова сфера

7.         —евастопольська проблема

”году про статус та умови перебуванн¤ „¬ћ‘ –ос≥йськоњ федерац≥њ на територ≥њ ”крањни можна охарактеризувати ¤к л≥ки проти симпотом≥в, але не проти самоњ хвороби. “ерм≥н д≥њ угоди Ц 20 рок≥в починаючи з 1997, з можлив≥стю пролонгац≥њ за домовлен≥стю стор≥н створюЇ вельми незручн≥ умови дл¤ вступу ”крањни в будь-¤ке в≥йськово-пол≥тичне угрупованн¤, що не маЇ п≥дтримки, чи членом ¤кого не Ї –ос≥¤. ƒмитро Ѕаз≥в у монограф≥њ У√еопол≥тична стратег≥¤ ”крањниФ вказуЇ на найб≥льш ≥стотний прорахунок украњнськоњ групи п≥дготовки документу: в договор≥ в≥дсутн≥ умови дострокового виходу за бажанн¤м стор≥н.

—ама проблема прост¤гаЇтьс¤ дал≥, за меж≥ конкретноњ угоди чи питань повТ¤заних ≥з перебуванн¤м в≥йськового флоту –‘ на украњнськ≥й територ≥њ. ’оваючись за документами украњнська сторона визнаЇ свою безпорадн≥сть, адже проблема  риму вир≥шуЇтьс¤ не пропагандою украњнськоњ мови чи культури, питанн¤ пол¤гаЇ в банальних ф≥нансових вливанн¤х з украњнського боку. ѕри вс≥х внутр≥шн≥х негараздах рос≥¤ни завжди наход¤ть необх≥дн≥ засоби, аби довести кримському населенню Ухто насправд≥ Ї њхньою столицеюФ. Ќезначн≥ ≥нвестиц≥њ в ≥нфраструктру, школи, житлов≥ масиви на фон≥ неспроможност≥ м≥сцевоњ влади запропонувати реальн≥ р≥шенн¤ (частково з власноњ вини, але здеб≥льшого просто за в≥дсутност≥ ф≥нансуванн¤) формують в≥дпов≥дний образ ”крањни в очах населенн¤. ’рестомат≥йний приклад: по¤ва телеканалу 1+1, що демонстрував ¤к≥сний украњномовний ≥нформац≥йний продукт зробила дл¤ украњн≥зац≥њ —евастопол¤ б≥льше н≥ж к≥лька в≥зит≥в на найвищому р≥вн≥. –ос≥йська сторона жодним чином не порушуЇ принципи м≥жнародного права, вона д≥Ї економ≥чним методом Ц хто платить, той замовл¤Ї. Ќа приклад≥ —евастопол¤, та ≥ всього  риму, маЇмо зразок конфл≥кту без зовн≥шн≥х про¤в≥в ворожост≥, тим в≥н складн≥ший та вимагаЇ б≥льшоњ уваги в≥д нашоњ крањни.

8.         ѕр¤ма конкуренц≥¤ на ринку озброЇнь

Ќайбличж≥ дес¤ть рок≥в рад¤нська збро¤ все ще буде збер≥гати попит на св≥товому ринку. ќсновними технолог≥¤ми њњ виробленн¤ волод≥ють украњнц≥ та рос≥¤ни. ќстанн≥ б≥льш вдало провели конверс≥ю напочатку девТ¤ностих та замкнули роз≥рван≥ розпадом союзу цикли виробництва. ”крањнц≥ мали р¤д ц≥кавих наукових розробок, ф≥нансуванн¤ ¤ких розпочалос¤ ще за час≥в союзу ≥ продовжувалос¤ перш≥ роки незалежност≥: це модерн≥зован≥ украњнськ≥ танки, системи ѕѕќ, в≥йськово-транспортн≥ л≥таки, десантн≥ корабл≥ на пов≥тр¤них крилах окрем≥ зразки вогнепальноњ зброњ. « усього зазначеного лише јЌ-70, јЌ-140 та окрем≥ види систем пов≥тр¤ного захисту не мають рос≥йських аналог≥в. ќстанн≥м часом ф≥ксувалис¤ порушенн¤, коли рос≥йська сторона експортувала зброю сп≥льного виробництва без згадки украњнських виробник≥в, разом з тим дуже часто при в≥дмов≥ техн≥ки рос≥йськ≥ експерти посилаютьс¤ на украњнськ≥ складов≥ компоненти. ” перспектив≥ дл¤ посиленн¤ своњх позиц≥й нам варто: (1) знайти альтернативних постачальник≥в комплектуючих, (2) розробл¤ти ун≥кальн≥ напр¤мки досл≥джень. ¬ план≥ ф≥насуванн¤ ¬ѕ  ми значно програЇмо –‘, тому недоц≥льно виходити на пр¤му конкуренц≥ю, скаж≥мо у виробництв≥ танк≥в чи зен≥тних комплекс≥в.

ѕол≥тика

1.      Ќедопущенн¤ в≥дновленн¤ структури, под≥бноњ до —–—–. —тимулюванн¤ розвитку √””јћ та ≥нших, альтернативних до —Ќƒ структур

ƒане питанн¤ вже перейшло з площини критичноњ умови дом≥нуванн¤ јмерики в св≥т≥ в площину в≥ддалено-г≥потетичних загроз американськ≥й зовн≥шн≥й пол≥тиц≥.  оли говоримо про утворенн¤, под≥бне до —–—– Ц маЇтьс¤ на уваз≥ не обовТ¤зково новий суперг≥гант з жорстко-субординованою системою управл≥нн¤, а гнучке пол≥тичне обТЇднанн¤ крањн рег≥ону п≥д пол≥тичною ег≥дою, в г≥ршому випадку Ц диктатом –ос≥њ. ƒл¤ ”крањни под≥бне обТЇднанн¤ буде означати новий етап залежност≥ в≥д п≥вн≥чного сус≥да ≥ можливий наступ на нац≥ональний суверен≥тет, дл¤ —Ўј Ц небажаного конкурента рег≥онального р≥вн¤. јмериканський сценар≥й розвитку √””јћ: стаб≥льний пол≥тико-економ≥чний союз л≥дер≥в рег≥ону, в≥рог≥дно, ≥з майбутн≥м залученн¤м до нього ѕольщ≥, крањн Ѕалтики та “урц≥њ. —творена таким чином Ђп≥дкова п≥д рос≥йський б≥кї, ф≥нансово та пол≥тично п≥дтримана —Ўј, буде ≥стотно стримувати рос≥йськ≥ позиц≥њ по л≥н≥њ Ѕалтика Ц „орне Ц  асп≥йське мор¤. Ќайг≥рший дл¤ американц≥в вар≥ант розвитку: пол≥тична неспроможн≥сть √””јћ в його сучасному вигл¤д≥, ¤к насл≥док цього Ц занепад орган≥зац≥њ, що створюЇ можлив≥сть проходу Ђб≥лоруського вар≥антуї принаймн≥ з трьома ≥з пТ¤ти член≥в обТЇднанн¤.

2.      –озширенн¤ Ќј“ќ та ™вропейських ≥нтеграц≥йних структур на —х≥д

јмерика зац≥кавлена в стаб≥льному положенн≥ сх≥дноЇвропейського рег≥ону. ѕопри ≥стотну переор≥Їнтац≥ю та зм≥ну рол≥ Ќј“ќ в св≥тов≥й пол≥тиц≥ н≥хто не скасовував старого правила пер≥оду Ухолодноњ в≥йниФ Ц Увх≥д нових член≥в до аль¤нсу означаЇ зб≥льшенн¤ його пол≥тичноњ м≥ц≥Ф. ¬ св≥тл≥ под≥й минулого року даний принцип набув новоњ гран≥, тут доречно буде згадати за¤ву заступника держсекретар¤ —Ўј з пол≥тичних питань ћ.√россмана: Ђѕод≥њ 11 вересн¤ св≥дчать Ч чим б≥льше у нас союзник≥в, тим кращ≥ наш≥ перспективиї.

ўодо ™—, то тут —Ўј дбають про власне Улоб≥Ф в Ївропейських структурах Ц саме такою п≥дтримкою можуть стати нов≥ незаможн≥ члени з≥ сх≥дноњ ™вропи. –азом з тим вх≥д таких крањн до ™— призведе до одночасного послабленн¤ економ≥чноњ м≥ц≥ орган≥зац≥њ, ¤к насл≥док Ц до пог≥ршенн¤ позиц≥й Ївро по в≥дношенню до долара. ”крањна у цьому розум≥нн≥ на даному етап≥ Ї зразково-нейтральним партнером дл¤ Ўтат≥в: н≥ ™—, н≥ –ос≥¤, н≥ —х≥д, н≥ «ах≥д Ц суц≥льний прост≥р дл¤ стратег≥чноњ обробки.

3.      Уƒемократизац≥¤Ф та УЇвропењзац≥¤ –ос≥њФ

ѕопри зазначене в п. 1 —Ўј, ¤к н≥хто зац≥кавлен≥ в тому, щоб рос≥¤ни почали грати за новими правилами. „ленство –ос≥њ в Ќј“ќ та ™— на сьогодн≥ може ви¤витись куди б≥льш реальним н≥ж дл¤ ”крањни. ≤де¤ УЇвропейськоњФ –ос≥њ, що полишила ≥мперськ≥ амб≥ц≥њ пануванн¤ св≥том ≥ займаЇтьс¤ внутр≥шн≥ми проблемами економ≥чного та соц≥ального характеру активно пропагуЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю ¬олодимира ѕут≥на ≥ при цьому отримуЇ схваленн¤ у ¬ашингтон≥. ўо отримаЇ в≥д цього ”крањна? ѕо-перше нову модель в≥дносин з –ос≥Їю, в≥дмову в≥д риторики Увеликого братаФ чи Устаршоњ сестриФ ≥ перех≥д до конструктивного механ≥зму пошуку точок з≥ткненн¤, по-друге стаб≥льного та цив≥л≥зованого сус≥да, експортера-≥мпортера товар≥в, пол≥тичного союзника. „асто-вживаною сьогодн≥ стала фраза: Унезалежна ”крањна Ї гарантом демократичноњ –ос≥њФ. ¬≥дпов≥дь скор≥ш лежить глибше даного визначенн¤ Ц ≥снуванн¤ ”крањни, ≥сторично УдругоњФ за вагою республ≥ки —–—–, нин≥ Ц асоц≥йованого члена —Ќƒ, г≥потетичного члена Ќј“ќ та ™— завжди слугуватиме ≥ндикатором пол≥тичного розвитку –ос≥њ. —Ўј потр≥бен зразок пол≥тичноњ близькоњ та зрозум≥лоњ дл¤  ремл¤ крањни дл¤ того, щоб мати зас≥б переконанн¤ рос≥йського пол≥тичного кер≥вництва. –иторичне питанн¤ Уа ¤к там в них?Ф, що сьогодн≥ зустр≥чаЇмо в рос≥йских «ћ≤ Ї в≥длунн¤м словТ¤нських час≥в Ц змагань древл¤н з кривичами та радимичами, чи √алицького та  ињвського кн¤з≥вств з Ќовгородським та —уздальським. ƒобре розум≥ючи це американська дипломат≥¤ в рос≥йсько-американських в≥дносинах п≥сл¤рад¤нського пер≥оду пост≥йно наголошувала на Уособливому м≥сц≥Ф ”крањни в своњй зовн≥шньопол≥тичн≥й стратег≥њ.

4.      —тавка на ”крањну, ¤к центр сх≥дно-Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ

«а окремим вар≥антом американськоњ зовн≥шньопол≥тичноњ стратег≥њ до 2015 Ц 2020 рок≥в ”крањна за своњми ресурсними та географ≥чними потенц≥¤ми ц≥лком може стати одн≥Їю з ланок центрально-Ївропейськоњ ос≥ (в≥сь Ѕжезинського: ‘ранц≥¤, ѕольща, ”крањна) чи центром пострад¤нськоњ ≥нтеграц≥њ (Ѕалтика, ”крањна, √руз≥¤, јзербайджан, “уркменистан), альтернативним до –ос≥њ. ўоправда, останн≥ кроки ”крањни на зовн≥шньопол≥тичн≥й арен≥: активний розвиток президентом  учмою пророс≥йського вектору, а також внутр≥шн¤ ситуац≥¤ змушують Ўтати перегл¤нути цю стратег≥ю. ƒаний перегл¤д вже розпочавс¤ ≥ маЇ два зовн≥шн≥ вирази:

-         «начна актив≥зац≥¤ —Ўј в грузинському напр¤мку. ¬≥йськов≥ навчанн¤, пол≥тична п≥дтримка, техн≥чна допомога Ц все це св≥дчить про бажанн¤ зблизитис¤ з УображеноюФ √руз≥Їю ≥ можливо допомогти т≥й стати рег≥ональним л≥дером. “обто в даному випадку реал≥зуЇтьс¤ модель Умолодого л≥дераФ, але ним вже буде не ”крањна.

-         ѕотепл≥шанн¤ рос≥йсько-американських в≥дносин. ƒл¤ ”крањни це означаЇ, що ¬ашингтон змиривс¤ з дом≥нуючою роллю –ос≥њ в рег≥он≥ ≥ визнав свою неспроможн≥сть створити альтернативного л≥дера: молоду, перспективну крањну з центральним географ≥чним положенн¤м (такому визначенню в≥дпов≥дають ”крањна, Ѕ≥лорусь, Ћитва, √руз≥¤) ≥ тепер при вир≥шенн≥ дол≥ рег≥ону буде працювати лише Уз л≥деромФ.

≈коном≥ка

1.          онтроль за ц≥нами та квотами на св≥товому ринку нафти та газу “ранспортуванн¤ енергоресурс≥в.

¬ даному випадку спостерг≥Їмо сп≥впад≥нн¤ в тому розум≥нн≥, що —Ўј активно боретьс¤ за зменшенн¤ ц≥н на нафту та спри¤тлив≥ квоти, ”крањна, звичайно, Уне протиФ, але не в змоз≥ ≥стотно впливати на ситуац≥ю. “обто тут далекогл¤дний стратег≥чний ≥нтерес —Ўј повн≥стю сп≥впадаЇ з сьогоденною украњнською вигодою. « газом ситуац≥¤ ≥нша Ц цей тип ресурсу —Ўј мають в наддостатн≥й к≥лькост≥ ≥ тому в них не ≥снуЇ ≥стотноњ зац≥кавленост≥ в ньому. ”крањна повн≥стю не задов≥льн¤Ї себе газом, але може ≥стотно впливати на Ївропейськ≥ ц≥ни шл¤хом встановленн¤ тариф≥в на транспортуванн¤ газу по њњ територ≥њ. « розвитком американського видобутку в  асп≥йському мор≥ та буд≥вництва альтернативного газопроводу –ос≥¤ позбуваЇтьс¤ ≥стотного важел¤ випливу на ”крањну та ≥нш≥ крањни —х≥дноњ ™вропи. “аким чином ц≥ни на газ та його транспортуванн¤ дл¤ ”крањни мають стратег≥чне значенн¤, дл¤ —Ўј вони Ї засобом пол≥тичного впливу на ситуац≥ю в рег≥он≥.

2.         “рансаз≥атськ≥ комун≥кац≥њ

Ќайб≥льш перспективними напр¤мками комун≥кац≥й, що можуть бути розроблен≥ в сх≥дному напр¤мку Ї газо- та нафтопроводи, транзитн≥ транспортн≥ маг≥страл≥, канали передач≥ ≥нформац≥њ. ¬ 2001 роц≥ ”крањна приЇдналас¤ до TRACECA, транспортного коридору, що проходить повз територ≥ю —х≥дноњ ™вропи, „орного мор¤,  авказу та центральноњ јз≥њ Ц насл≥дком приЇднанн¤ стало в≥дкритт¤ в ≤лл≥чЇвську портового транспортного терм≥налу. TRACECA фактично Ї альтернативою до рос≥йськоњ транссиб≥рськоњ маг≥страл≥, активно ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок ™Ѕ–– та приватних американських ≥нвестиц≥й. ¬ березн≥ 2002 року прийн¤то ¬енец≥анську харт≥ю про створенн¤ п≥вденного транспортного коридору —х≥д Ц «ах≥д, розробл¤Їтьс¤ також низка Ївропейських транзитних маг≥стралей на зразок ≈-50, про ¤ку ≥тиметьс¤ в розд≥л≥ У™вропаФ.

√еограф≥чне положенн¤ ”крањни автоматично робить њњ членом б≥льшост≥ трансаз≥атських комун≥кац≥йних проект≥в. ѕри цьому необх≥дна привТ¤зка кожного окремого проекту до потреб украњнських рег≥он≥в та еколог≥њ.

ƒл¤ —Ўј буд≥вництво под≥бних маг≥стралей це перш за все подоланн¤ монопольного становища –ос≥њ ¤к транзитного перевезника з ™вропи в јз≥ю.† ѕо-друге Ц це один з≥ шл¤х≥в пр¤мого доступу американського кап≥талу в  асп≥йський рег≥он та —ередню јз≥ю, перспективн≥ та бажан≥ дл¤ Ўтат≥в ринки.

3.         ≤нвестиц≥њ в високотехнолог≥чн≥ виробництва та перспективн≥ галуз≥ промисловост≥

≤нвестувати в даному випадку скор≥ш за все буде —Ўј, а отримувати грош≥ Ц ”крањна. ѕопри економ≥чн≥ проблеми останнього дес¤тил≥тт¤ р≥вень наукового потенц≥алу нашоњ крањни не викликаЇ запитань у св≥т≥. јмериканський б≥знес передовс≥м зац≥кавлений в розвитку досл≥джень ав≥ац≥йного, металург≥йного комплекс≥в, проектах х≥м≥чноњ промисловост≥, а також ≥нженерних та програмних розробках в≥тчизн¤них спец≥ал≥ст≥в. ћожлив≥ також ≥нвестиц≥њ в автомоб≥лебудуванн¤ та ≥ндустр≥ю точних прилад≥в.

ўодо л≥такобудуванн¤, металург≥њ та досл≥джень в галуз≥ х≥м≥њ ”крањна в своЇму рег≥он≥ лишаЇтьс¤ без конкурент≥в, то в план≥ програмних розробок, автомоб≥лебудуванн¤, важкого машинобудуванн¤ Ц ми беззастережно програЇмо „ех≥њ, ѕольщ≥, —ловаччин≥, ”горщин≥. ѕричини програшу переважно внутр≥шн≥ Ц нестаб≥льна пол≥тична ситуац≥¤, прогалини правовоњ бази, надвисок≥ податки, але разом ≥з цим можна пом≥тити низький зовн≥шньопол≥тичний авторитет украњнсього ринку.

4.         ѕоширенн¤ впливу в басейн≥  асп≥йського мор¤

« 1991 року спостер≥галос¤ п≥двищенн¤ американськоњ пол≥тичноњ та економ≥чноњ активност≥ в  асп≥йському рег≥он≥. ÷е не дивно, адже п≥сл¤ розпаду —–—– американська дипломат≥¤ отримала доступ до колись практично внутр≥шнього рад¤нського мор¤. Ќайб≥льш ≥мов≥рною сферою американського впливу Ї “уркменистан та јзербайджан, можливе також залученн¤ до них  азахстану. ѕерш≥ дв≥ крањни Ї потенц≥йними експортерами нафти в ”крањну, реальною альтернативою рос≥йськ≥й енергетичн≥й залежност≥. ќкр≥м того розповсюдженн¤ американського впливу значно послаблюЇ перспективи рос≥йсько-турецького газопроводу УЅлакитний пот≥кФ, ¤кий будуЇтьс¤ в обх≥д ”крањни.

¬≥йськова сфера

1.         –озвиток глобальноњ системи безпеки на основ≥ Ќј“ќ. ¬ступ ”крањни до Ќј“ќ

ƒл¤ —Ўј Ќј“ќ Ц це зас≥б впливу у ™вроп≥, а також джерело в≥йськовоњ та пол≥тичноњ п≥дтримки. ƒл¤ ”крањни Ќј“ќ Ц це ¤кщо не мета, то принаймн≥ над≥йна гарант≥¤ безпеки та джерело ф≥нансовоњ п≥дтримки арм≥њ. —ьогодн≥ дана орган≥зац≥¤ Ї монопол≥стом серед систем Ївропейськоњ та атлантичноњ безпеки ≥ Їдиною в своЇму род≥ орган≥зац≥Їю у св≥т≥, що обТЇднуЇ найбагатш≥ та найкраще розвинен≥ крањни. Ќе можна не пом≥тити зростанн¤ пронат≥вських симпат≥й в наш≥й крањн≥ п≥сл¤ вибор≥в до парламенту. ѕеремога сил, що в≥дкрито за¤вл¤ють про необх≥дн≥сть вступу ”крањни до Ќј“ќ, св≥дчить, що на сьогодн≥ украњнське сусп≥льство вже готове до сприйн¤тт¤ нового образу орган≥зац≥њ. «г≥дно з опитуванн¤ми, проведеними центром –озумкова в лютому 2002 року, к≥льк≥сть приб≥чник≥в вступу до аль¤нсу на 5% перевищила к≥льк≥сть заперечуючих (37,4% проти 32,6%). якщо припустити, що найближчим часом аль¤нс не буде вдаватис¤ до радикальних операц≥й на зразок ёгославськоњ компан≥њ, в≥дсоток приб≥чник≥в до 2005 року маЇ зрости до 45-50%. ќднак тепер найб≥льш ≥стотною перепоною на шл¤ху до аль¤нсу Ї украњно-рос≥йський догов≥р про розм≥щенн¤ в≥йськових баз ¬ћ‘ –‘ у —евастопол≥, д≥¤ ¤кого триватиме до 2017 року. якщо п≥дходити до проблеми формально (докладно суть договору висв≥тлено в розд≥л≥ У–ос≥¤Ф): ми не маЇмо права роз≥рвати догов≥р до ц≥Їњ дати; скор≥ше в цьому ≥ не маЇ потреби адже нам≥р вступу до Ќј“ќ розжарить до червного ≥ без того проблемну ситуац≥ю на п≥востров≥. јле коли припустити, що сама –ос≥¤ ув≥йде до Ќј“ќ у найближч≥ 5-10 рок≥в, то ситуац≥¤ ви¤витьс¤ зовс≥м не безнад≥йною, а вх≥д ”крањни до орган≥зац≥њ стаЇ можливим† до 2017 року.

2.         Ѕоротьба з тероризмом

 оли бути в≥двертими Ц максимальний вим≥р реальноњ участ≥ ”крањни у ц≥й боротьб≥: сп≥льн≥ в≥йськов≥ навчанн¤ та наданн¤ права в≥льного прольоту л≥такам ¬ѕ— —Ўј. ќстанн≥ антитерористичн≥ навчанн¤ зак≥нчилис¤ збитим рос≥йським лайнером та м≥жнародним скандалом, п≥сл¤ ¤кого перспектива реальноњ участ≥ нашоњ крањни в св≥тов≥й антитерористичн≥й коал≥ц≥њ стала примарною. ƒобре розум≥ючи це, —Ўј не вимагають в≥д нас активноњ участ≥ у миротворчих операц≥¤х чи нав≥ть техн≥чноњ п≥дтримки. ќднак на¤вн≥сть ≥нформац≥њ про продаж украњнськоњ зброњ контрабандними каналами до крањн типу ≤раку та участь украњнських спец≥ал≥ст≥в в навчанн¤х тал≥бських добровольц≥в чи пакистанських воЇнизованих угруповань спричин¤Ї законом≥рне обуренн¤ ¤к в Ўтатах так ≥ в решт≥ зах≥дного св≥ту. ≤м≥дж корупц≥онер≥в, що декларують благ≥ нам≥ри, а в реальност≥ абсолютно не дбають про насл≥дки своњх д≥й в даному випадку зводить нан≥вець ус≥ вдало проведенн≥ навчанн¤ чи мирн≥ ≥н≥ц≥ативи в ќќЌ.

ѕол≥тика

1.         «меншенн¤ пол≥тичноњ п≥дтримки ”крањни в умовах новоњ концепц≥њ американо-рос≥йських в≥дносин

«начне потепл≥шанн¤ в≥дносин –ос≥¤ Ц —Ўј, ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ останн≥ п≥вроку, неоднозначно в≥добразитьс¤ на подальш≥й дол≥ ”крањни. ѕерше, що Ї зрозум≥лим Ц модель в≥дносин ”крањна Ц —Ўј стала б≥льш жорсткою та прагматично ор≥Їнтованою. ≤ншими словами: ми не виправдали стартовий кредит дов≥ри, а також надан≥ в≥дпов≥дно до нього ф≥нансов≥ та пол≥тичн≥ можливост≥. Ќатом≥сть –ос≥¤ впевнено демонструЇ тенденц≥ю до зростанн¤ та реальн≥ реформи економ≥ки ≥ соц≥ального сектору. –ос≥¤ни ц≥лком погодились з моделлю рег≥онального л≥дерства, запропоновану американц¤ми в обм≥н на п≥двищен¤ престижу, ≥нвестиц≥њ та в≥дстороненн¤ в≥д „ечн≥. ¬≥йськова стратег≥¤ –ос≥њ на найбличж≥ 10 рок≥в Ї пом≥ркованою, збалансованою та малоамб≥тною, що реально дов≥в вив≥д рос≥йських в≥йськ з колишн≥х Устратег≥чних базФ у  арибському басейн≥ ( уба) та у ¬ТЇтнам≥. Ќова модель рос≥йського рег≥онального л≥дерства означаЇ принцип Увсе що поруч, все твоЇФ, звичайно, з огл¤дом на американськ≥ стратег≥чн≥ ≥нтереси.

2.         ¬≥дносини ”крањни з Упроблемними крањнамиФ

¬≥дносини з ≤раком, —ир≥Їю, нестаб≥льними африканськими режимами продиктован≥ скор≥ш економ≥чними ≥нтересами ”крањни н≥ж њњ пол≥тичною зац≥кавлен≥стю. јле, скаж≥мо, у випадку з ≤раком ситуац≥¤ ≥де далеко дал≥ УкольчужнихФ звинувачень. ” вересн≥ 2001 року за два дн≥ п≥сл¤ нью-йоркських атак у ¬ерховн≥й –ад≥ було ≥н≥ц≥йовано процес розгл¤ду ”годи м≥ж ”р¤дом ”крањни та ”р¤дом –еспубл≥ки ≤рак про торговельне, економ≥чне, наукове та техн≥чне сп≥вроб≥тництво. ƒокумент було ратиф≥ковано 15 листопада 2001 року. „и справд≥ наст≥льки важливе м≥сце займаЇ ≤рак в украњнськ≥й зовн≥шн≥й пол≥тиц≥, ¤кщо в такий напружений пер≥од м≥жнародноњ ситуац≥њ розпочинати розвиток двосторонн≥х в≥дносин з ним? ¬ принцип≥ таЇмна продаж систем ѕѕќ це теж Унаукове та техн≥чне сп≥вроб≥тництвоФ, так що з огл¤ду на це безп≥дставними Ї питанн¤ незаконност≥ такого Усп≥вроб≥тництваФ, що зараз активно обговорюютьс¤ «ћ≤. ƒивуЇ, що ¬–” приймала сумнозв≥сний закон Упро компакт-дискиФ трохи не р≥к, а в даному випадку на прийн¤тт¤ документу вистачило менше двох м≥с¤ц≥в. Ќе дивним з огл¤ду на це видаЇтьс¤ бажанн¤ —Ўј покарати нас економ≥чними санкц≥¤ми.

Ќ≥хто не стримуЇ нас в≥д в≥дносин з Упроблемними крањнамиФ, але так≥ в≥дносини мають диктуватис¤ ≥стотною економ≥чною вигодою та урахуванн¤м можливого пол≥тичного резонансу, ¤кий викличе под≥бна сп≥впрац¤.

≈коном≥ка

3.         «ахист ≥нтелектуальноњ власност≥ та торг≥вельн≥ санкц≥њ проти ”крањни [4]

јдм≥н≥страц≥¤ —Ўј вир≥шила ввести проти ”крањни торгов≥ санкц≥њ, в результат≥ ¤ких наша крањна буде втрачати по 270 млн. дол. на р≥к з причини того, що украњнц≥, на думку американськоњ сторони, щор≥чно крадуть у них ≥нтелектуальноњ власност≥ на 250 млн. дол. ¬ к≥нц≥ лютого на сайт≥ TechWeb зТ¤вивс¤ чорний список, складений ћ≥жнародним аль¤нсом ≥нтелектуальноњ власност≥. Ќайзл≥сн≥шим порушником ви¤вилас¤ ”крањна. ¬сього список нараховуЇ 58 крањн (ѕарагвай,  итай, ‘≥л≥пп≥ни, ”ругвай, –ос≥¤ та ≥н.). «а за¤вою аль¤нсу, ¤кщо порушники не застосують терм≥нових заход≥в, щодо них будуть використан≥ санкц≥њ з боку —Ўј. „ерез к≥лька дн≥в п≥сл¤ публ≥кац≥њ списку те саме питанн¤ п≥дн¤в —тефан  равчик, директор сх≥дноЇвропейського в≥дд≥ленн¤ ћ≥жнародноњ федерац≥њ фонограф≥чноњ промисловост≥, в ¤ку вход¤ть так≥ ф≥рми, ¤к EMI, Virgin, Warner, Universal. ƒиректор за¤вив, що п≥ратське виробництво компакт-диск≥в на ”крањн≥ робить велику шкоду легальним виробникам ≥ диски украњнського виробництва можна знайти у всьому св≥т≥: в “ун≥с≥, в ≤зрањл≥, Ќов≥й «еланд≥њ, ѕеру, ѕарагвањ, —Ўј. ¬сього на ”крањн≥ виробл¤ють б≥л¤ 70 млн. п≥ратських компакт≥в. Ѕагато украњнських експерт≥в вважають, що американськ≥ конкуренти намагаютьс¤ л≥кв≥дувати в ”крањн≥ цю галузь виробництва. јмериканц≥ фактично привезли готовий законопроект про ≥нтелектуальну власн≥сть ≥ вимагають, щоб в≥н був прийн¤тий. ќсновна думка документу пол¤гаЇ в тому , щоб створити дуже жорстк≥ обмеженн¤ у виробництв≥ диск≥в, наприклад, виробник маЇ перев≥р¤ти на¤вн≥сть ≥ законн≥сть прав на виданн¤ того чи ≥ншого диску. ”крањнська сторона вважаЇ, що цим маЇ займатис¤ видавець, а не виробник. јмериканська сторона посилаЇтьс¤ на вдалий досв≥д з Ѕолгар≥Їю, але директор впевнений, що болгар обманули, об≥ц¤ючи видати дешев≥ л≥ценз≥њ в обм≥н на закритт¤ виробництва, ≥ болгари залишилис¤ н≥ з чим. ќф≥с торгового представника при президент≥ —Ўј рекомендував ур¤ду вдв≥ч≥ скоротити обс¤г преференц≥й в торг≥вл≥ з ”крањною, американська сторона повинна призначити ”крањн≥ строк консультац≥й, п≥д час ¤ких ”крањна маЇ знову спробувати довести, що вона боретьс¤ ≥з п≥ратством Ц в противному випадку ¬ашингтон застосуЇ ще й штрафн≥ санкц≥њ на суму 250 млн. долар≥в дл¤ украњнського експорту за його найб≥льшими статт¤ми: метал, х≥м≥кати, текстиль.

4.         ¬икористанн¤ Ївро в украњнськ≥й банк≥вськ≥й систем≥

ѕерспектива використанн¤ новоњ Ївропейськоњ валюти в ¤кост≥ резервноњ валюти та валюти банк≥вських розрахунк≥в, до ¤коњ схил¤Їтьс¤ частина украњнських банк≥в, маЇ сильно вдарити по позиц≥¤х долара на украњнському ф≥нансовому ринку. ќкрем≥ фах≥вц≥ прогонозують перех≥д з доларовоњ валютноњ зони до зони Ївро, ¤к це вже сталос¤ з Ѕалт≥йськими крањнами, де ≥сторично сильний вплив мала н≥мецька марка. ƒл¤ украњно-американських в≥дносин даний процес буде мати подв≥йний вим≥р: з одного боку в≥дбудетьс¤ послабленн¤ американських ≥нвестор≥в на користь Ївропейських, з другого Ц це маЇ стимулювати зворотн≥й процес посиленн¤ американського ≥нвестуванн¤ украњнськоњ економ≥ки (найлегший спос≥б повернути долар Ц змусити крањну його використовувати).

¬≥йськова сфера

5.         ≈кспорт украњнськоњ зброњ до УнебажанихФ крањн

 онтроль за експортом озброЇнь в ”крањн≥ було розпочато лише в 1993 роц≥. Ќав≥ть п≥сл¤ його початку велика к≥льк≥сть зброњ або експортувалас¤ нелегально, або перепродавалас¤ посередниками до трет≥х крањн. Ћише з 1996 року було сформовано д≥Їву систему контрол¤ над експортом озброЇнь. —умн≥вн≥сть ефективного контролю та в≥дсутн≥сть ≥нформац≥њ робл¤ть украњнських експортер≥в обТЇктами пост≥йноњ критики збоку св≥товоњ сп≥льноти. „асто так≥ звинуваченн¤ мають п≥д собою грунт, але ≥нколи стикаЇмос¤ просто з несумл≥нною конкуренц≥Їю збоку рос≥йських чи Ївропейських виробник≥в. ¬ 2001 роц≥ ур¤д —Ўј вид≥лив 4 млн. долар≥в на реал≥зац≥ю програми з нерозповсюдженн¤ зброњ масового знищенн¤ та звичайних озброЇнь. јмб≥тн≥ нам≥ри та серйозн≥ кошти мають демонструвати украњнц¤м реальний ≥нтерес Ўтат≥в до проблем украњнського експорту зброњ. ќднак 4 млн. на контроль за озброЇнн¤ми це не 31 млрд. (за оц≥нками зах≥дних спец≥ал≥ст≥в) чи 5 млрд. (оф≥ц≥йна статистика) долар≥в в≥д легального та нелегального продажу зброњ в трет≥ крањни. «≥ сказаного виникаЇ лог≥чний висновок: проблема експорту озброЇнь буде ≥снувати доти, доки ”крањна не матиме ≥нших ≥стотних статей доход≥в в≥д зовн≥шньоњ торг≥вл≥, або доки —Ўј чи Ївропейськ≥ крањни не матимуть в нас наст≥льки потужн≥ позиц≥њ, що про¤в њх незадоволенн¤ буде справд≥ ≥стотно в≥дбиватис¤ на украњнськ≥й пол≥тиц≥ та економ≥ц≥.

6.         Ќеконтрольоване розповюдженн¤ технолог≥й зброњ масового знищенн¤

якщо† попередню проблему можна подолати ф≥зичними методами (встановленн¤ жорсткого контролю, сертиф≥кац≥¤, санкц≥њ ≥ т.д.), то експорт технолог≥й та ≥м≥грац≥¤ спец≥ал≥ст≥в до трет≥х крањн не п≥ддаютьс¤ ¤комусь д≥Ївому контролю. ƒл¤ ”крањни кор≥нн¤ даноњ проблеми пол¤гаЇ знову ж в економ≥чн≥й ситуац≥њ. —Ўј, в свою чергу, робл¤ть спроби впливати на ситуац≥ю шл¤хом створенн¤ наукових грант≥в дл¤ украњнських спец≥ал≥ст≥в. «а даними ÷–” украњнськ≥ вчен≥ працюють в ≤ран≥, ≤рац≥, ™гипт≥, Ќ≥гер≥њ, Ћ≥в≥њ та в ≥н. крањнах, що вже створили або проголосили про своњ нам≥ри створти х≥м≥чну, б≥олог≥чну чи ¤дерну зброю.

–озб≥жност≥ ≥нтерес≥в у в≥йсько≥й сфер≥ повТ¤зан≥ перш за все з економ≥чною ситуац≥Їю в крањн≥ ≥ тому в≥рог≥дн≥сть вир≥шенн¤ њх у найближчий час лишаЇтьс¤ низькою. « ≥ншого боку можна констатувати в≥дсутн≥сть ≥стотних в≥йськово-стратег≥чних протир≥ч м≥ж ”крањною та —Ўј.

ѕол≥тика

1.         —тратег≥чне партнерство з  итаЇм

 итай маЇ прогнозован≥ темпи економ≥чного зростанн¤ Ц 7% з 2002 до 2005 року. якщо в крањн≥ надал≥ буде посл≥довно впроваджуватис¤ курс ринкових реформ, то до 2010 року р≥вень зростанн¤ зб≥льшитьс¤ до 9%. ”раховуючи к≥льк≥сть населенн¤ крањни та р≥вень забезпеченн¤ ресурсами, експерти пророкують  итаю дос¤гненн¤ р≥вн¤ розвитку —Ўј до 2020 року. ћабуть саме це стало причиною того, що в 1995 роц≥ Ћ. учма п≥дчас свого в≥зиту до ѕек≥ну проголосив цю крањну нашим стратег≥чним партнером. « того часу минуло 7 рок≥в, ”крањну в≥дв≥дали м≥н≥стр закордонних справ “ан ÷з¤сюань, голова  Ќ– ÷з¤н ÷зем≥нь Ц жодного разу китайська сторона не згадувала стратег≥чне сп≥вроб≥тництво, таким чином можна зрозум≥ти, що дл¤  итаю ”крањна просто велика (за розм≥ром) держава в —х≥дн≥й ™вроп≥, з типовими проблемами перех≥дного пер≥оду та невизначеною перспективою. ћаючи можлив≥сть пр¤мого контакту з –ос≥Їю та пров≥дною Утр≥йкоюФ ™— (Ѕритан≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина), ур¤д  Ќ– навр¤д чи буде займатис¤ Устартег≥чним партнерствомФ з нашою крањною.

≤ншою проблемою, що поки що виключаЇ вих≥д нашоњ крањни на стратег≥чну орб≥ту  Ќ– Ї в≥дстань. јле не лише та, що 10 000 к≥лометр≥в, а й в≥дстань пол≥тичного характеру: географ≥чний та пол≥тичний шл¤х до ѕ≥днебесноњ лежить через рос≥йську територ≥ю, ¤ку влада  Ќ– до сьогодн≥ розгл¤даЇ ¤к правонаступника —–—–. ќтже будь-¤кий серозний сп≥льний економ≥чний проект чи пол≥тична ≥н≥ц≥атива ”крањни аби бути спр¤йн¤тими потребують контрассигнац≥њ збоку п≥вн≥чного сус≥да.

¬ умовах 1995 року украњно-китайськ≥ в≥дносини справд≥ можна було привести до стратег≥чного сп≥вроб≥тництва, коли б ми вдались до реальних пол≥тичних крок≥в ≥ п≥дтримали  Ќ– у Упер≥од опалиФ (напружен≥ в≥дносини ≥з ™— та —Ўј, непевна ситуац≥њ з питан¤м рос≥йських прикордонних територ≥й, економ≥чний спад), а також паралельно актив≥зувалис¤ в економ≥чному напр¤мку. —ьогодн≥, розмови про УпартнерствоФ вигл¤дають ¤к залиц¤нн¤ до фаворита. «авданн¤м сьогодн≥шн≥м Ц Ї обрати низку спец≥ал≥зовних напр¤мк≥в сп≥вроб≥тництва, аби зовс≥м не втратити можливост≥ впливу в п≥вн≥чно-зах≥дному рег≥он≥ јз≥њ. ÷ими напр¤мками пожуть бути:

-         Ќаукове сп≥вроб≥тнитцво. ќкр≥м традиц≥йного вихованн¤ китайських кадр≥в у в≥тчизн¤них ¬Ќ«, можливе також ф≥нансуванн¤ китайц¤ми спец≥ал≥зованих украњнських розробок.

-         јв≥акосм≥чне будуванн¤.  итай сьогодн≥ маЇ амб≥тну програму косм≥чного розвитку, цим по¤снюЇтьс¤ част≥ в≥зити китайських делегац≥й до  Ѕ Уѕ≥вденнеФ, заводу Ућоторс≥чФ та јЌ“  ≥мен≥ јнтонова.

-         —таб≥л≥зац≥¤ торг≥вельного сальдо з  Ќ–. ” 2000 роц≥ обс¤г торг≥вельного оборту складав 760,7 млрд. долар≥в пор≥вн¤но з 1256,7 млрд. в 1997 роц≥. ƒану ситац≥ю супроводжувало щор≥чне пад≥нн¤ сальдо на 10Ц15% у 1998 Ц 1999 роках. —итуац≥¤ п≥шла на покращенн¤ у 2000 роц≥, за результатами ¤кого ”крањна пос≥ла третЇ м≥сце серед крањн —Ќƒ за р≥внем торг≥вельного обороту.

4.      ≤нд≥йська альтернатива. ѕотепл≥шанн¤ украњно-≥нд≥йських в≥дносин

≤нд≥¤ у своЇму розвитку п≥шла альтернативним шл¤хом, ≥стотно в≥дм≥нним в≥д китайського. “ут в≥дмовилис¤ п≥д подальшого розвитку важкоњ ≥ндустр≥њ, процес розбудови ¤коњ дореч≥ був вдал≥шим н≥ж у  итањ, ≥ перейшли до створенн¤ технолог≥чних парк≥в ≥з залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й. Ќасл≥дком стало перетворенн¤ ≤нд≥њ в 1995-1997 роках на аз≥атську Усел≥конову долинуФ ≥з надпотужним потенц≥алом програм≥ст≥в, роботехник≥в та ≥нших спец≥ал≥ст≥в галуз≥ High-Tec. «начн≥ ≥нвестиц≥њ було зроблено в осв≥тн≥ програми дл¤ молод≥, внас≥док чого крањн≥ вдалос¤ вийти на св≥товий р≥вень оц≥нки знань та п≥дн¤ти авторитет своњх науковц≥в. ≤нд≥йц≥ намагаютьс¤ перегнати  итай, працюючи на перспективу, ≥ сучасне становище доводить, що плани Узеленоњ крањниФ поступово вт≥люютьс¤ в житт¤.

Ќа початку 90-х ”крањна та ≤нд≥¤ мали ус≥ п≥дстави вважатис¤ ¤кщо не партнерами, то принаймн≥ друз¤ми. ќднак наступн≥ под≥њ спричинили Ухолодну добуФ украњно-≥нд≥йських в≥дносин. ” 1997 роц≥ було п≥дписано украњно-пакистанський танковий контракт, у 1998 роц≥ ”крањна виступила з оф≥ц≥йною критикою проведених ¤дерних випробувань, що справд≥ загострили пол≥тичну ситауц≥ю в рег≥он≥. ¬се це не могло не в≥добразитись на р≥вн≥ взаЇмного сп≥вроб≥тництва, ¤ке звелос¤ до ≥нд≥йськоњ дипломатичноњ присутност≥ та надсиланн¤ нот протесту. ѕевне покращенн¤ в≥дносин почало ви¤вл¤тис¤ лише в 1999Ц2000 роках, ≥з новими тенденц≥¤ми ≥нд≥йсько-украњнських в≥дносин був повТ¤заний в≥зит-розв≥дка державного м≥н≥стра закордонних справ ≤нд≥њ ќмара јбдулли, що засв≥дчив потепл≥шанн¤ в≥дносин м≥ж крањнами.

ѕол≥тична присутн≥сть та зарученн¤ п≥дтримкою ≤нд≥њ означатимуть дл¤ нас широк≥ можливост≥ в ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ ≥ стають плацдармом дл¤ налагодженн¤ сп≥вроб≥тництва з “ай≥ландом, ћалайз≥Їю, —ингапуром Ц крањнами, що зараз переживають ≥нвестиц≥йний бум ≥ активно розбудовують промислов≥сть. –оль рег≥ону ѕ—ј сьогодн≥ ≥стотно зростаЇ Ц за прогнозами св≥тових анал≥тик≥в саме навколо нього† буде в≥дбуватис¤ аз≥атська ≥нтеграц≥¤ в майбутньому, ≥ в ц≥лому рег≥он найближчим часом може пос≥сти пров≥дн≥ св≥тов≥ позиц≥њ за р≥внем ≥нтенсивност≥ м≥жнародних в≥дносин. ѕрисутн≥сть тут Ї стратег≥чно важливою дл¤ ”крањни, а ключем до такоњ присутност≥ Ї стаб≥льн≥ та позитивн≥ в≥дносини з ≤нд≥йською республ≥кою.

≈коном≥ка

5.      јктив≥зац≥¤ торг≥вельних в≥дносин з ≤нд≥Їю

ѕопри проблеми на оф≥ц≥йному р≥вн≥, неоф≥ц≥йн≥ контакти украњнських та ≥нд≥йських б≥знесмен≥в розвивалис¤ стр≥мкими темпами Ц з украњнського боку це було постачанн¤ енергетичного обладнанн¤ дл¤ ≤нд≥йських “≈÷, продукц≥њ металург≥йноњ галуз≥ та м≥неральних добрив, ремонт ав≥а- та корабельноњ техн≥ки; ≥нд≥йц≥ стали другими п≥сл¤ ‘–Ќ експортерами медикамент≥в, лоб≥ювали вступ ”крањни до —ќ“, активно розвиваЇтьс¤ сп≥вроб≥тництво в галуз≥ косм≥чних розробок. ѕокращенн¤ в≥дносин, що в≥дбуваЇтьс¤ остан≥м часом, створюЇ ус≥ необх≥дн≥ передумови дл¤ виходу украњнц≥в на ≥нд≥йськ≥ ринки. ќднак важко знайти продукц≥ю, ¤коњ б потребувала ≤нд≥¤ збоку ”крањни, основн≥ види продукц≥њ крањна вже давно виробл¤Ї самост≥йно, окрем≥ природн≥ ресурси (вуг≥лл¤, нафта, газ) експортуЇ в≥д найближчих сус≥д≥в та з јвстрал≥њ. ќднак ≥нсують дв≥ традиц≥йн≥ сфери сп≥впрац≥ двох крањн: це металург≥¤ та х≥м≥чна промислов≥сть.

6.      —п≥вроб≥тництво з  итаЇм в галуз≥ суднобудуванн¤ та л≥такобудуванн¤

«а рад¤нських час≥в украњнськ≥ спец≥ал≥сти јЌ“  ≥м. јнтонова налагодили в  итањ виробництво л≥цензованих л≥так≥в УёньшуФ (фактично видозм≥нен≥ аналоги јЌ-2 та јЌ-24), з того часу м≥ж обома крањнами розпочалос¤ т≥сне сп≥вроб≥тництво щодо ав≥абуд≥вноњ промисловост≥. —ьогодн≥ на китайському ринку активно конкурують украњнськ≥ јЌ-70, јЌ-124 та рос≥йськ≥ ≤Ћ-86, “”-154 ≥ т.д. Ќайб≥льша боротьба розгорнулас¤ щодо т.з. Уперспективних контракт≥вФ, тобто контракт≥в ≥з потенц≥алом в 10-15 рок≥в: тут основними конкурентами виступають новий украњнський јЌ-140, модерн≥зований јЌ-124-100 та рос≥йьск≥ ≤Ћ-114 та “”-334. «добутт¤ принаймн≥ 60% перспективних контракт≥в забезпечить украњнських виробник≥в роботою принаймн≥ на найближч≥ 7-10 рок≥в, до того ж вих≥д на  итайськ≥ ринки в≥дкриваЇ дорогу дал≥ до ¬ТЇтнаму, де зараз також проводитьс¤ модерн≥зац≥¤ автопарку.

ўодо суднобудуванн¤, мабуть найб≥льшою под≥Їю тут стало придбанн¤†  итаЇм у 1998 роц≥† недобудованого украњнського ав≥аносц¤ У¬ар¤гФ за 20 млн. дол. ” 2002-2010 роках  итай проводитиме програму модерн≥зац≥њ свого ¬ћ‘, основу котрого на сьогодн≥ складають крейсери та есм≥нц≥ рад¤нського зразка початку 60-х рок≥в, а також власн≥ розробки китайських ≥нженер≥в. як ≥ у випадку з ав≥ац≥Їю тут буде присутн¤ жорстка конкуренц≥¤ збоку рос≥йських виробник≥в, що мають б≥льш сучасний р≥вень в≥йськового суднобудуванн¤. “им не менше ”крањна може претендувати на участь в китайському сектор≥ ринку Ц це перш за все десантн≥ корабл≥ на пов≥трн¤них крилах, легк≥ патрульн≥ катери, тобто те, що не вимагаЇ продвинутост≥ компонент≥в, але разом ≥з тим маЇ ц≥ну, значно ничжу в≥д рос≥йськоњ ≥ тим б≥льше св≥товоњ.

ѕол≥тика та в≥йськова сфера

1.         ¬становленн¤ неоф≥ц≥йних дипломатичних в≥дносин ≥з “айванем

” 1996 роц≥ в≥дбувс¤ в≥зит до ”крањни в≥це-президента “айван¤ Ћ¤н „жан¤. Ќасл≥дком ц≥Їњ под≥њ стало охолоненн¤ в≥дносин обох крањн та скасуванн¤ в≥зиту до ”крањни члена ƒержради  Ќ–, голови ком≥тету по зд≥йсненню економ≥чних реформ Ћ≥ “ењна. Ќа фон≥ за¤ви про Устратег≥чне сп≥вроб≥тництвоФ, зробленоњ роком ран≥ше, це вигл¤дало ¤к в≥дверто-нерозумний крок збоку украњнськоњ влади. ѕроте першими ситуац≥ю вир≥шили виправити сам≥ китайц≥, тому вже у 1997 роц≥ в≥дбувс¤ оф≥ц≥йний в≥зит в≥це-премТЇра  итаю ” Ѕанго до нашоњ крањни. « того часу влада порозумн≥шала ≥ тому украњно-тайванськ≥ контакти не аф≥шувалис¤, а вир≥шенн¤ оперативних питань зд≥йснювалось через украњнське посольство у “ок≥о. ƒилема пол≥тика чи економ≥ка ≥ сьогодн≥ червоною ниткою проходить через украњно-тайвансько-китайськ≥ в≥дносини: наша крањна потребуЇ недорогоњ але ¤к≥сноњ тайванськоњ техн≥ки та компТютерних комплектуючих, разом ≥з тим ви¤вленн¤ подробиць сп≥впроб≥тнитцва з “айванем завжди викликаЇ гостру реакц≥ю збоку  Ќ–. —ьогодн≥ м≥ж материком та островом нам≥тилос¤ потепл≥шенн¤, тому можна розраховувати, що нов≥ тайвано-украњнськ≥ контакти будуть сприйматис¤ ѕек≥ном б≥льш спок≥йно. –азом з тим сама  Ќ– сьогодн≥ вже Ї у змоз≥ виробл¤ти науком≥стк≥ прилади, що до цього були монопольною перевагою тайванських виробник≥в Ц з огл¤ду на це Ї сенс переключитис¤ на материков≥ джерела постачанн¤. «рештою останн≥м вар≥антом Ї придбанн¤ необх≥дного устаткуванн¤ через трет≥ крањни або заключенн¤ контракт≥в ≥з посередниками, однак цей випадок передбачаЇ витрати кошт≥в на посередницьк≥ послуги.

—тане чи не стане “айвань складовою  Ќ– Ц економ≥чн≥ в≥дносини з островом мають дл¤ ”крањни важливе значенн¤, ≥ тому зовс≥м в≥дмовл¤тис¤ в≥д них було б нерозумно.† ќднак при кожному кроц≥ варто враховувати можлив≥ насл≥дки, ¤к≥ цей крок спричинить дл¤ украњно-китайських в≥дносин ≥ чи не переважаЇ в даному випадку шкода над користю.

2.         ѕродаж украњнськоњ зброњ в ѕакистан, залученн¤ украњнських спец≥ал≥ст≥в до роб≥т над створенн¤м нових моделей зброњ пак≥станськоњ арм≥њ

” 1993 роц≥ останню рад¤нську розробку в галуз≥ наземних озброЇнь† Ц важкий танк “-80”ƒ було продемонстровано пакистанськ≥й сторон≥. ” 1995 роц≥ розпочалос¤ сп≥вроб≥тнитцво щодо можливост≥ поставок танк≥в на озброЇнн¤ пак≥станськоњ арм≥њ, в 1997 роц≥ переговори завершилис¤ п≥дписан¤м контракту на 2 роки. Ќа той час в нас не ≥снувало завершеного циклу виробництва, а рос≥йськ≥ виробники в≥дмовилис¤ брати участь в буд≥вництв≥ машин з пол≥тичних м≥ркувань. «а п≥вроку не без допомоги ѕак≥стану було створено завершений цикл ≥ ”крањна отримала змогу самост≥йно виробл¤ти даний тип танк≥в. ѕочинаючи з 2000 сп≥вроб≥тництво в ц≥й сфер≥ вийшло на новий р≥вень Ц тривають переговори про участь украњнських спец≥ал≥ст≥в в розробц≥ пакистанськоњ модел≥ танку Ујль-’ал≥дФ, створеноњ на баз≥ “-80, можливо також, що р¤д комплектуючих до новоњ в≥йськовоњ розробки будуть поставл¤ти з ”крањни.

ѕоставки зброњ до ѕакистану носили характер д≥лового контракту, а не пол≥тичноњ акц≥њ, цього не могли не розум≥ти в ƒел≥, адже окр≥м ѕак≥стану украњнц≥ поставл¤ли окрем≥ комплектуюч≥ та ремонтували ≥нд≥йськ≥ танки рад¤нського виробництва. “аким чином дос¤гавс¤ паритет сил, на ¤кий не сильно дор≥кала пак≥станська сторона.

ƒаний контракт маЇ важливе значенн¤ дл¤ украњнськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики ¤к прецедент жорсткоњ л≥н≥њ, що мала на мет≥ захист ≥нтерес≥в украњнських виробник≥в ≥ дос¤гненн¤ мети. ќднак дл¤ спрведливост≥ варто зазначити, що це був один з небагатьох вдалих украњнських контракт≥в, що спричинив хвилю невиправданоњ ейфор≥њ серед кер≥вник≥в експортних в≥домств, що триваЇ ≥ дос≥. ѕак≥станський канал украњнскього в≥ськового експорту можна використовувати ще 5-10 рок≥в, однак справд≥ прикро буде коли трет¤ св≥това в≥йна почнетьс¤ з постр≥лу украњнського “-80. ќдже, необх≥дним з огл¤ду на це Ї переспр¤муванн¤ вилучених в≥д Утанкового контрактуФ кошт≥в на конверс≥ю та реформу украњнськоњ в≥йськовоњ промисловост≥.—уттЇвим Ї питанн¤† покращенн¤ в≥дносин з ≥нд≥йською стороною.

ѕол≥тика

1.         ”часть в близькосх≥дному регулюванн≥

«а висловом √енр≥  ≥ссенджера Уу будь-¤кому процес≥ важлива своЇчасна участь, а не результат ц≥Їњ участ≥Ф. ƒ≥йсно, нема б≥льш простого шл¤ху швидко здобути пол≥тичн≥ див≥денди н≥ж за¤вити про свою участь у проблемах мирного регулюванн¤, роззброЇнн¤ чи ¤коњсь ≥ншоњ Умодно-актуальноњФ теми. ”крањна вже винесла на розгл¤д крањн рег≥ону пропозиц≥ю ƒмитра ћаркова, ѕосла ”крањни в –еспубл≥ц≥ ≤зрањль. «г≥дно з пропозиц≥Їю ми виступаЇмо за створенн¤ Умозгових центр≥вФ, з представник≥в пол≥тичноњ ел≥ти та неформальних л≥дер≥в громадськоњ думки крањн, що беруть участь в конфл≥кт≥ та тих, що зац≥кавлен≥ в його вир≥шенн≥. ”крањна може надати нав≥ть свою територ≥ю дл¤ проведенн¤ самм≥т≥в, котр≥ за думкою ћаркова мають усунути на≥бльш важливу проблему конфл≥ктуючих стор≥н та посередник≥в Ц в≥дсутн≥сть дов≥ри. ≤ншим ≥н≥ц≥атором близькосх≥дного регулюванн¤, а саме концепц≥њ Уд≥алогу культурФ, Ї ѕосол ”крањни в ™гипт≥ ƒмитро Ќагайчук.

–еальна користь украњнських пропозиц≥й може про¤витис¤ лише тод≥, коли вони будуть п≥дкр≥плен≥ бажанн¤м вкладати грош≥ в дан≥ ≥дењ та проекти. ƒо цього часу ми ще не виплатили компенсац≥њ ≥зра≥льським жертвам навчань украњнських ѕѕќ, тому зрозум≥ло, що н≥хто не буде реально ф≥нансувати висловлен≥ украњнською стороною миротворч≥ пропозиц≥њ.

Ќайб≥льш реальними формами залученн¤ ”крањни до миротворчого процесу Ї: (1) створенн¤ ефективного механ≥зму контролю за розповсюдженн¤м в≥тчизн¤ноњ зброњ з метою запоб≥ганн¤ њњ використанн¤ терористичними орган≥зац≥¤ми, (2) стриманн¤ потоку нелегальних ≥м≥грант≥в та ви¤вленн¤ м≥сць перебуванн¤ на ”крањн≥ член≥в д≥ючих терористичних орган≥зац≥й та в≥йськових злочинц≥в, (3) залученн¤ украњнських миротворц≥в до близькосх≥дного регулюванн¤. ¬ реал≥зац≥њ останнього напр¤мку ми зац≥кавлен≥ найб≥льш за все, тому з огл¤ду на це маЇмо виступити з п≥дтримкою пропозиц≥њ –Ѕ ќќЌ щодо створенн¤ Ул≥н≥њ безпекиФ м≥ж ≥зра≥льськими та палестинськими територ≥¤ми.

≈коном≥ка

2.         ѕошук ”крањною нових постачальник≥в енергонос≥њв

 рањни ѕерськоњ затоки та Ѕлизького —ходу Ї одним ≥з можливих шл¤х≥в† диверсиф≥кац≥њ джерел постачанн¤ енергоресурс≥в, про ¤ку вже було зазначено п≥дчас розгл¤ду проблеми украњно-рос≥йськоњ енергетичноњ залежност≥. јрабська нафта ≥стотно дорожча за рос≥йську, однак газ на јрав≥йському п≥востров≥ донедавна взагал≥ не вважали енергоресурсом. –озробка величезних родовищ в басейн≥ ѕерськоњ затоки, а також впровадженн¤ технолог≥й супутнього видобутку газу та нафти розпочалас¤ лише в 90-т≥ роки. Ќормально розвинену газову промислов≥сть маЇ ≤рак, до того ж ≥снуЇ газопров≥д Ѕасра Ц ’омс Ц Ѕан≥¤с, тобто можливо було б отримувати ≥ракський газ через Ћ≥ван чи —ир≥ю ≥ пот≥м морем везти до ќдеси. ќднак режим санкц≥й та пол≥тична невизначен≥сть навколо крањни поки-що виключаЇ цей вар≥ант. ≤ншим вар≥антом Ї експорт ≥з —ауд≥вськоњ јрав≥њ чи ™мену через „ервоне море. ÷ей вар≥ант Ї ц≥лком можливим ≥ частково використовуЇтьс¤ зараз дл¤ завезенн¤ арабськоњ нафти.

ѕитанн¤ арабського нафтового ≥мпорту ≥стотно залежить в≥д пол≥тичного курсу ”крањни. якщо триватиме подальше сп≥вроб≥тництво з —Ќƒ, новими поставниками нафти та газу ≥мов≥рн≥ше стануть “уркмен≥стан,  азахстан та јзербайджан. ” випадку нейтральноњ ор≥Їнтац≥њ чи подальшого просуванн¤ в Ївропейському напр¤мку можна буде реально говорти про можлив≥сть Уарабського вар≥антуФ. ¬ будть-¤кому раз≥ ”крањна стратег≥чно зац≥кавлена в буд≥вництв≥ Ївро-арав≥йських газопровод≥в, що дозвол¤ть говорити про реальний (можливий) шл¤х подоланн¤ рос≥йськоњ енергетичноњ залежност≥.

3.         ≈кспорт украњнських озброЇнь

ƒаноњ теми ми неодноразово торкалис¤ в ход≥ вс≥Їњ роботи. ќсновними експортерами в≥тчизн¤ноњ зброњ Ї крањни «ах≥дноњ јз≥њ та ÷ентральноњ јфрики. јфриканський рего≥н останн≥ 20 рок≥в знаходитьс¤ в перманентному стан≥ в≥йни ≥ у найближч≥ 10-15 рок≥в ситуац≥¤ малов≥рог≥дно зм≥нитьс¤ на краше, найб≥льшим попитом користуЇтьс¤ стр≥лецька збро¤ та борнетехн≥ка невеликих розм≥р≥в Ц дан≥ види зброњ Ї в≥дносно дешевими, натом≥сть в аз≥атському рег≥он≥ мова йде про важк≥ танки, зен≥тн≥ комплекси, л≥таки Ц все те, що (а) легко проконтролювати, (b) маЇ ≥стотну варт≥сть. «вичайно, що ≥ р≥вень конкуренц≥њ в јз≥њ набагато вищий н≥ж в јфриц≥, тому ключовим дл¤ ”крањни Ї не втратити ринки збуту в цьому рег≥он≥, адже повертатис¤ на них буде вельми важко.

ѕол≥тика

1.         —п≥вроб≥тництво в напр¤мку ¤дерноњ безпеки, ф≥нансвуванн¤ „орнобилських програм

”крањна та япон≥¤ мають схожий ≥сторичний досв≥д Ц обидв≥ крањни проголосили про св≥й без¤дерний статус, хоча мали реальну можлив≥сть створенн¤ ¤дерноњ зброњ, обидв≥ стали жертвами безглуздого використанн¤ атомноњ енерг≥њ ≥ дос≥ плат¤ть за помилки власного пол≥тичного кер≥вництва. ўоправда на цьому схож≥сть зак≥нчуЇтьс¤, однак почутт¤ сп≥льноњ б≥ди завжди маЇ потужну обТЇднавчу силу.

ѕ≥дтвердженн¤м останньоњ тези Ї те, що япон≥¤ на сьогодн≥ Ї найб≥льш посл≥довним спонсором закритт¤ „ј≈— Ц загальна сума ¤понськоњ допомоги у 2000 роц≥ склала 45 млн. долар≥в. ” 2001 ур¤д крањни вид≥лив 300 м≥льйон≥в ≥Їн (близько 2,75 млн. дол.) з метою придбанн¤ медичного обладнанн¤ дл¤ в≥йськових госп≥тал≥в ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, ще 6,4 млн. дол. було вид≥лено на м≥жнародну „орнобильську програму.

японськ≥ спец≥ал≥сти Ї ≥н≥ц≥аторами перетворенн¤ 30-к≥лометровоњ зони на пол≥гон наукових досл≥джень, це дозволило б не лише залучити кошти в украњнськ≥ науков≥ розробки, але й створити робоч≥ м≥сц¤ в —лавутич≥, переспец≥ал≥зувавши м≥сто на досл≥дницьку базу.

«а умови залученн¤ зовн≥шньоњ пд≥тримки (–ос≥¤, ™—, —Ўј) наукова зона У„орнобильФ може стати одним з найб≥льших св≥тових центр≥в досл≥дженн¤ проблем ¤дерноњ енерг≥њ та ¤дерноњ безпеки.

≈коном≥ка

2.         «алученн¤ ¤понських ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни

япон≥¤ за власною ≥н≥ц≥ативою розпочала активну економ≥чну сп≥впрацю з нашою крањною. ” 1994 роц≥ було створено ком≥тет д≥ловоњ сп≥впрац≥ з ”крањною в рамках ‘едерац≥њ економ≥чних орган≥зац≥й япон≥њ " ейданрен". ≤н≥ц≥аторами його створенн¤ виступили близько 30 пров≥дних ¤понських компан≥й, в тому числ≥ "Sumitomo", "Mitsui", "Itochu", "Marubeni". ¬ 2000 р. товарооб≥г м≥ж ”крањною ≥ япон≥Їю склав 167,5 млн. дол., що на 5,8% б≥льше, н≥ж в 1999 р. «а станом на с≥чень 2001 р. на територ≥њ ”крањни д≥¤ло 15 п≥дприЇмств з участю ¤понського кап≥талу, у тому числ≥ 7 сп≥льних украњно-¤понських п≥дприЇмств. ¬ даний час загальний обс¤г пр¤мих ¤понських ≥нвестиц≥й до ”крањни складаЇ 2,878 млн. дол.

¬л≥тку 2001 ”крањну в≥дв≥дали представники ¤понського концерну УMitsuiФ дл¤ обговоренн¤ з ѕрезидентом можливостей ¤понського кап≥талу в ”крањн≥. ¬ числ≥ найб≥льш перспективних проект≥в концерну в ”крањн≥: перебудова аеропроту УЅорисп≥льФ, рекострукц≥¤ Ћуганськоњ “≈—, буд≥вництво транспортного переходу через Ѕуг в ћиколаЇв≥. ¬ цьому ж роц≥ ”крањн≥ в≥дв≥дав ’≥де¤ “айда Ц голова† згадуваного ком≥тету д≥ловоњ сп≥впрац≥ з ”крањною.

≈коном≥чний спад в крањн≥, ¤кий ≥стотно послабив амб≥тн≥ позиц≥њ ¤понських корпорац≥й на ™вропейських ринках ≥де на руку ”крањн≥. ¬тративши позиц≥њ у ‘ранц≥њ, Ќ≥меччин≥, центрально-Ївропейських крањнах ¤понц≥ будуть в≥дкачувати ≥нвестиц≥њ на сх≥д Ц до ѕольщ≥, ”крањни, –умун≥њ Ц адже тут майже в≥дсутн¤ конкуренц≥¤, а ур¤ди крањн ≥стотно зац≥кавлен≥ в швидких ≥нвестиц≥¤х, ¤к≥ може соб≥ дозволити ¤понська сторона. ќднак невдалий проект Уƒеу Ц «ј«Ф дов≥в, що ≥ тут сх≥дний кап≥тал може стикнутис¤ з ≥стотною зах≥дно-Ївропейською конкуренц≥Їю, нав≥ть за умови повноњ п≥дтримки м≥сцевоњ влади.

« огл¤ду на достатню к≥льк≥сть дешевоњ робочоњ сили, величезний ресурсний потенц≥ал та спри¤тлив≥ результати вибор≥в, найближчим часом можна оч≥кувати значноњ актив≥зац≥њ ¤понц≥в в напр¤мку ”крањни. ƒо 2007-2010 року р≥вень ≥нвестиц≥йноњ присутност≥ япон≥њ може наблизитис¤ до показник≥в —Ўј, –‘ та Ќ≥меччини Ц тому дл¤ украњнц≥в важливо не прогавити момент ≥ створити необх≥дн≥ дл¤ Усон¤чних ≥нвестор≥вФ умови. ќднак сх≥дна модель ≥нвестиц≥й в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д зах≥дноњ: ЇвропеЇць ≥нвестуЇ аби заробл¤ти грош≥ ≥ його абсолютно не ц≥кавл¤ть пол≥тичн≥ питанн¤, в г≥ршому випадку в≥н завжди може розраховувати на пол≥тичну п≥дтримку власноњ крањни у конфл≥ктних ситуац≥¤х. японський ≥нвестор прагне не лише вкласти грош≥, але убезпечити њх Ц сюди входить налагодженн¤ контакт≥в з центральною та м≥сцевою владою, створенн¤ власного Улобб≥Ф в парламент≥ та ≥нших пол≥тичних механ≥зм≥в. ѕри цьому це робитьс¤ все це з властивою н≥нз¤ швидк≥стю та непом≥тн≥стю. ƒостатьо згадати прийн¤тий ¬–” закон, що обмежував експорт автомоб≥л≥в з≥ сх≥дноњ Ївропи ≥ тому фактично ставив Уƒеу Ц «ј«Ф в монопольне положенн¤ на украњнському ринку, ≥ншим прикладом Ї ≥стор≥¤ ≥снуванн¤ украњно-корейського оператора моб≥льного звТ¤зку УWellcomФ та конфл≥кт щодо розпод≥лу його акц≥й. японськ≥ ≥нвестори ще не про¤вл¤ли себе ¤к внутр≥шн¤ група тиску, але ¤кщо справдитьс¤ оптим≥стичний прогноз щодо присутност≥ ¤понц≥в на украњнскому ринку, можливо ми ще отримаЇмо У¤понське лобб≥Ф у парламент≥.

3.         ≤мпорт технолог≥й

Ќайб≥льш необх≥дними дл¤ ”крањни Ї ¤понськ≥ технолог≥њ алтернативних джерел енергопостачанн¤, системи водоочищенн¤ та енергозбереженн¤, нафтопереробн≥ технолг≥њ, промислове обладнанн¤. ќптимальним вар≥антом було б створенн¤ м≥сцевих п≥дприЇмств за участю ¤понського кап≥талу та з залученн¤м м≥сцевих спец≥ал≥ст≥в. ƒл¤ прикладу залученн¤ технолог≥й енергозбереженн¤ та альтернативних джерел енергопостачанн¤ дозволить скоротити р≥вень споживанн¤ електроенерг≥њ до 20%, а газу та мазуту на 35-40%. ѕод≥бний шл¤х Ї найб≥льш д≥Ївим та простим вар≥антом зменшенн¤ залежност≥ в≥д рос≥йських енергоресурс≥в, окрем≥ еколог≥чн≥ проекти ¤понц≥ згодн≥ реал≥зовувати на п≥льгових дл¤ украњнц≥в умовах. ѕри реал≥зац≥њ под≥бних проект≥в неох≥дно також враховувати критер≥й необх≥дност≥ даного обладнанн¤ та можливост≥ його зам≥ни в≥тчизн¤ними розробками.