«агальна ≥нформац≥¤:

¬и знаходитесь на стор≥нц≥ наукового проекту "”крањна на злам≥ час≥в", що проводивс¤ на баз≥ ≤нституту м≥жнародних в≥дносин  ињвського ”н≥верситету з метою наукового досл≥дженн¤ ¤вищ, що впливали х≥д зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни прот¤гом 10 м≥с¤ц≥в. ѕоштовхом дл¤ створенн¤ проекту стали под≥њ 11 вересн¤, за ≥рон≥Їю за день до цього нам прочитали вступну лекц≥ю до курсу “еор≥¤ м≥жнародних в≥дносин.

Ѕезумовно робота була важкою ≥ складною у реал≥зац≥њ. «адум≥в було багато, що абсолютно не дивно дл¤ студент≥в початкових курс≥в: ще не обпечених жорсткими реал≥¤ми правовоњ та пол≥тичноњ культури нашоњ крањни але разом ≥з тим вже достатньо досв≥дчених, аби творити щось в≥дм≥нне в≥д "реферат≥в на тему...". ƒещо вийшло, дещо н≥, однак безумовно, щось лишилос¤ у розумах тих, хто у супроводженн≥ кави, м≥с¤ц¤ та з≥рок творив матер≥али, розм≥щен≥ тут.

Ѕудь-¤ка наука, що стосуЇтьс¤ м≥жнародних в≥дносин, а тим б≥льше теор≥¤ цього ¤вища Ї р≥ччю дуже небезпечною. ¬она зат¤гуЇ бажанн¤м знайти рац≥ональн≥ закони, системи, актор≥в ≥ суб'Їкт≥в — все п≥дпор¤дкувати та по¤снити. ѕородженн¤ гонки озброЇнь, “ћ¬ роками була сферою роботи людей, що м≥р¤ли "коеф≥ц≥енти ефективност≥" людськими житт¤ми, а ¤дерну зброю вид≥л¤ли ¤к "ефективний механ≥зм еволюц≥њ св≥товоњ системи". √рошей не шкодували, адже справа йшла про ≥деолог≥чну перевагу, боротьбу "л≥гва св≥тового ≥мпер≥ал≥зму" ≥з "≥мпер≥Їю зла". “еоретики м≥жнародних в≥дносин, до-реч≥, ще б≥льше постраждали в≥д розвалу берл≥нського муру н≥ж в≥йськов≥: грошей стали давати менше, в≥д “ћ¬ вимагають практичност≥ та реального резульату.

” Ўтатах останн≥м часом в≥дбуваЇтьс¤ повальне закритт¤ центр≥в досл≥дженн¤ м≥жнародних в≥дносин, а також нел≥кв≥дних наукових проект≥в. “≥ що вижили, а це переважно контори з≥ св≥товим ≥м'¤м на зразок ћ≥жнародного центру стратег≥чних досл≥джень або —токгольмського центру досл≥дженн¤ проблем миру, працюють над замовленн¤ми ќќЌ, Ќј“ќ, ћ¬‘ та ≥нших потужних м≥жнародних орган≥зац≥й. ¬ колишньому —оюз≥ ус≥ "≥деологи" переключилис¤ на передвиборч≥ кампан≥њ, "роки дружби м≥ж братн≥ми народами" та под≥бн≥ реч≥.

” ™вропейських та ѕ≥вн≥чно-американських навчальних закладах ставленн¤ до теор≥њ м≥жнародних в≥дносин сьогодн≥ досить скептичне. If you are so clever, than show me your money, каже базовий принцип сучасного кап≥тал≥зму. ќднак на кожну старуху знайдетьс¤ проруха — сит≥ та забезпечен≥ молод≥ люди виход¤ть на вулиц≥ ≥з закликами р¤тувати кит≥в, антиглобал≥зуватис¤ та вт≥лювати у житт¤ запов≥д≥ ƒалай Ћами. ћабуть њм щось болить, а що тод≥ робити студентам крањни, де глобал≥зац≥њ протисто¤ть досить локальн≥ питанн¤: ¤к поњсти та де б поспати?

—кор≥ш за все, вир≥шенн¤ наших проблем пол¤гаЇ зовс≥м не у науц≥ м≥жнародних в≥дносин, але щось п≥дказуЇ, що за великою к≥льк≥стю нец≥кавого та одноденного, “ћ¬ м≥стить глибш≥ реч≥, те що змушуЇ людину замислитис¤ над тим куди ми ≥демо ≥ ¤к допомогти обрати в≥рний шл¤х..